13 липня 2020 року м. Дніпросправа № 205/1383/20(2-а/205/72/20)
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2020 р. в адміністративній справі №205/1383/20(2-а/205/72/20)
за позовом ОСОБА_1
до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лантуха Володимира Вікторовича , Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2020 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення наведеної норми скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 визначено правову позицію, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у 2020 році подано позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Ставка судового збору при зверненні з позовною заявою становила 420,40 грн. (= 2102,00 грн.х0,2), за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржнику необхідно було сплатити судовий збір в сумі 630,60 грн. (=420,40 грн.х 150%).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 ст. 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
За змістом наведеної норми для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Згідно з пп. 11 п. 16 Розділу Перехідні положення Конституції України, який набрав чинності 30.09.2016 року, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Отже представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 1 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
З апеляційної скарги вбачається, що вона підписана представником скаржника - Бут Д.Ю. На підтвердження повноважень до апеляційної скарги додано копію довіреності від 17.03.2020 року №14/03-39, видану начальником Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бацун В.П., на представництво Бут Д.Ю. інтересів відповідача із строком дії один рік.
Проте до апеляційної скарги не було надано документів на підтвердження здійснення ОСОБА_2 . самопредставництва скаржника як суб'єкта владних повноважень на підставі закону, статуту, положення або трудового договору (контракту). Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в ньому відсутня інформація про особу, яка підписала апеляційну скаргу.
Також до апеляційної скарги не було надано і документу, що ОСОБА_2 діє як адвокат.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Отже, вказані обставини свідчать про те, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України є підставою для повернення апеляційної скарги.
Водночас у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 569/907/18 Верховний Суд дійшов висновку, що "під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документу, відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.
Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства ...".
Єдиним процесуальним засобом пересвідчитись у наявності у представника скаржника повноважень на представництво інтересів скаржника на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у суду апеляційної інстанції є положення ч. 2 ст. 298 КАС України.
Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Однак, вимоги до апеляційної скарги, що встановлені ст. 296 КАС України, не містять обов'язку представника долучити до апеляційної скарги засвідчену у визначеному законом порядку копію довіреності або її оригінал.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Отже, з урахуванням викладеного, слід застосувати аналогію ч. 2 ст. 298 КАС України щодо надання до суду на підтвердження повноважень представника скаржника в порядку самопредставництва щодо представництва інтересів Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради у суді (витяг з закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)).
За таких обставин, апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2020 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк - не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 296, 298, п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2020 р. у справі №205/1383/20(2-а/205/72/20) залишити без руху.
Надати Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради строк - не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- надати докази сплати судового збору в сумі 630,60 грн. (реквізити для сплати судового збору - одержувач: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: "*;101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд");
- надати документи на підтвердження повноважень ОСОБА_2 щодо представництва інтересів Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради у суді (витяг з закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Панченко