06 липня 2020 р.Справа № 480/4515/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Гусак Ю.Д.
представника відповідача - Кошеленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2020, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 18.02.2020 по справі № 480/4515/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування наказу, оформлення трудових правовідносин та встановлення періоду роботи, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області ( далі - ГУ ДФС у Сумській обл., відповідач),в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Сумській обл. від 07.10. 2019 № 302-0.
зобов'язати ГУ ДФС у Сумській обл. оформити трудові правовідносин з ОСОБА_1 за період роботи в Роменському управлінні ГУ ДФС у Сумській обл. з 07.08.2019 по 07.10.2019 року та провести перерахунок виплаченої заробітної плати за вказаний період.
поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменського управління ГУ ДФС у Сумській обл.
стягнути з ГУ ДФС у Сумській обл. на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
стягнути з ГУ ДФС у Сумській обл. всі витрати, пов'язані з прибуттям до Сумського окружного адміністративного суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Сумській обл. від 07.10.2019 №302 -0.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській обл. (далі - Роменська ОДПІ).
Стягнуто з ГУ ДФС у Сумській обл.середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 29931,28 грн.
Стягнуто з ГУ ДФС у Сумській обл. судові витрати, пов'язані з прибуттям до суду в сумі 1070,4 грн.
В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Сумській обл. подало апеляційну скаргу та просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
13.04.2020. ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ГУ ДФС у Сумській обл. залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору.
Також не погодившись з судовим рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо поновлення на посаді в Роменському управлінні ГУ ДФС у Сумській обл., зобов'язання оформити трудові відносини за період роботи та проведення перерахунку виплаченої заробітної плати. Ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким поновити його на посаді головного державного інспектора з юридичних питань в Роменському управлінні ГУ ДФС у Сумській обл., зобов'язати ГУ ДФС у Сумській обл. оформити з ним трудові правовідносини за період роботи з 07.08.2019 по 07.10.2019 та провести перерахунок виплаченої заробітної плати. Змінити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 480/4515/19 в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Сумській обл. від 07.10.2019 № 302-0. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Сумській обл. від 07.10.2019 № 302-0 з підстав, визначених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що станом на день попередження про звільнення (07.08.2019) та день звільнення ( 07.10.2019) реорганізацію Роменської ОДПІ завершено та припинено її діяльність як юридичної особи, на підставі запису №16311120011001558 у ЄДРЮОФОП, а тому її реорганізації не може бути правовою підставою звільнення, внаслідок чого наказ ГУ ДФС у Сумській обл. № 22 від 07.10.2019 «Про звільнення» складений без наявності підстав, передбачених п.1.ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України ( далі - КЗпП України). Оскаржуваний наказ про звільнення складений начальником ГУ ДФС у Сумській обл., який не наділений повноваженнями призначати та звільняти з посад державної служби в Роменській ОДПІ. Вказав, що між ним та ГУ ДФС фактично склалися трудові відносини, оскільки в приміщенні Роменського управління ГУ ДФС у Сумській обл. йому виділено окремий кабінет з офісною технікою, де він дотримувався правил внутрішнього трудового розпорядку, крім того ГУ ДФС у Сумській обл. виплачувало заробітну плату, вихідну допомогу та компенсацію за невикористані відпустки під час звільнення, а тому він має прав на оформлення трудових відносин з ГУ ДФС у Сумській обл. за період роботи в Роменському управлінні ГУ ДФС у Сумській обл. з 07.08.2019 по 07.10.2019. Зауважив, що оскільки він фактично працював у Роменському управлінні ГУ ДФС у Сумській обл. з 07.08.2019 по 07.10.2019 йому має бути виплачений місячний посадовий оклад головного державного інспектора згідно додатку № 2 наказу ДФС України від 20.02.2019 № 133 « Про умови оплати праці працівників ДФС та її територіальних органів» в розмірі 5110 грн., а не посадовий оклад головного державного інспектора районних податкових інспекцій, встановлений додатком № 3 наказу ДФС України від 20.02.2019 № 133, в розмірі 4990 грн. Зазначив, що ГУ ДФС України є правонаступником Роменської ОДПІ, яка припинила свою діяльність як юридична особа, а тому його має бути поновлено на посаді безпосередньо в Роменському управлінні ГУ ДФС України у Сумській обл. Відмітив, що доводи суду першої інстанції про відсутність рівнозначних посад Роменської ОДПІ та ГУ ДФС у Сумській обл. є помилковими, оскільки вищий розмір посадового окладу головного державного інспектора ГУ ДФС у Сумській обл., ніж посадовий оклад головного державного інспектора Роменської ОДПІ не є достатньою підставою для віднесення посади в Роменському управлінні ГУ ДФС у Сумській обл. до посади вищого рівня.
13.04.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі № 480/4515/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1
29.05.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено адміністративну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_1 до розгляду у відкритому судовому засіданні.
25.06.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено клопотання ГУ ДФС у Сумській обл. про розгляд справи в режимі відеоконференції.
06.07.2020 на адресу суду від ГУ ДФС у Сумській обл. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог -без змін.
Апеляційна скарга розглянута у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно приписів ст. 195, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача, представників відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорені сторонами.
ОСОБА_1 працював на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, про що свідчить копія трудової книжки.
У травні 2018 року, з метою реалізації пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" (далі - Постанова № 296) та на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 10 травня 2018 року № 295 "Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Сумській області" (далі - наказ № 295) розпочато реорганізацію Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області шляхом приєднання до ГУ ДФС у Сумській області.
14.08.2018 наказом ГУ ДФС у Сумській області № 1253 "Про введення в дію переліку змін №2 до штатного розпису" введено в дію з 14.08.2018 перелік змін № 2 до штатного розпису ГУ ДФС у Сумській області, відповідно до змісту якого посада головного державного інспектора з юридичних питань в Роменському управлінні ГУ ДФС у Сумській області, Роменській державній податковій інспекції ( далі - Роменська ДПІ), Липоводолинській державній податковій інспекції (далі - Ливодолинська ДПІ) та Недригайлівській державній податковій інспекції ( Недригайлівська ДПІ) відсутня.
16.10.2018 наказом Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області № 22 позивача звільнено з посади головного державного інспектора з юридичних питань Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області на підставі п.1 ч. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
28.02.2019 рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/4292/18 визнано протиправним та скасовано наказ Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області від 16.10.2018 №22, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, стягнуто з Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29844,37 грн. та судові витрати пов'язані з прибуттям до суду у розмірі 749,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
29.05.2019 постановою Другого апеляційного адміністративного суду рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі № 480/4292/18 залишено без змін.
01.03.2019, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі № 480/4292/18 позивача на підставі наказу від 01.03.2019 №64-о, поновлено на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменської ОДПІ.
01.03.2019 у зв'язку з реорганізацією, позивачу вручено попередження про наступне звільнення із займаної посади 02.05.2019, а також повідомлення-пропозицію щодо переведення на вакантні посади в ГУ ДФС у Сумській області.
02.05.2019 наказом ГУ ДФС у Сумській області від № 136-о припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора з юридичних питань Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській обл. на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, пп.1 п.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII ( далі - Закон № 889).
06.08.2019 рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/1998/19 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Сумській області від 02.05.2019 № 136-о, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, стягнуто з ГУ ДФС у Сумській обл. на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22002,50 грн. та судові витрати пов'язані з прибуттям до суду у розмірі 620,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
19.11.2019 постановою Другого апеляційного адміністративного суду рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі № 480/1998/19 залишено без змін.
07.08.2019 №243-о наказом ГУ ДФС у Сумській області поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській обл. на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №480/1998/19.
07.08.2019 позивач попереджений про наступне звільнення 07.10.2019 у зв'язку із реорганізацією Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області шляхом приєднання до ГУ ДФС у Сумській обл. на підставі постанови №296 відповідно до наказу №295.
07.08.2019 позивачу запропоновано наявні вакантні посади в ГУ ДФС у Сумській області, станом 07.08.2019, на які можливо переведення без обов'язкового проведення конкурсного відбору та зазначено про можливість взяти участь у конкурсі на інші вакантні посади, інформація відносно яких оприлюднена на сайті Нацдержслужби та на офіційному веб-сайті ГУ ДФС у Сумській області.
ОСОБА_1 із запропонованими посадами не погодився.
07.10.2019 ГУ ДФС у Сумській області наказом №302-о "Про звільнення" припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, пп.1 п.1 ст. 87 Закону № 889.
Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДФС у Сумській обл. наказом від 07.08.2019 № 243-о про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській обл. належним чином оформило трудові відносини з позивачем, що відображено у його трудовій книжці та підтверджується фактом виплати заробітної плати. Підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменського управління ГУ ДФС у Сумській обл. відсутні, оскільки на вказану посаду позивача не було призначено та в подальшому не звільнено з даної посади. Посада головного державного інспектора з юридичних питань Роменського управління ГУ ДФС у Сумській обл. та головного державного інспектора з юридичних питань Роменського ОДПІ не є рівнозначними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, КЗпП України та Законом №889.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Припписами статті 43 Конституції України визначено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави <…> працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 83 Закон № 889 встановлено, що однією із підстав припинення державної служби є ініціатива суб'єкта призначення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889 підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
Зідно з п.1.ч.1. ст. 40 КЗпП України припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, <…> підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Колегія суддів зазначає, що при ліквідації підприємства (установи, організації) правила п. 1 ст. 40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореній установі, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.
Аналогічна позиція щодо поновлення на роботі в новоутвореній установі викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2018 № 806/1733/17.
Судовим розглядом встановлено, що наказом ГУ ДФС у Сумській обл. від 07.08.2019 № 302 ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській обл., з якої його було попередньо звільнено на підставі наказу ГУ ДФС у Сумській обл. від 02.05.2019.
На посаду головного державного інспектора з юридичних питань Роменського управління ГУ ДФС у Сумській обл. позивача у встановленому законом порядку переведено не було.
З огляду на викладені вище правові норми та обставини справи колегія суддів визнає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменського управління ГУ ДФС у Сумській обл.
Посилання апелянта на те, що між ним та ГУ ДФС фактично склалися трудові відносини, оскільки в приміщенні Роменського управління ГУ ДФС у Сумській обл. йому виділено окремий кабінет з офісною технікою, де він дотримувався правил внутрішнього трудового розпорядку, а тому він має право на оформлення трудових відносин з ГУ ДФС у Сумській обл. за період роботи в Роменському управлінні ГУ ДФС у Сумській обл. з 07.08.2019 по 07.10.2019 колегія суддів відхиляє та зазначає, що такі обставини не свідчать про виникнення трудових відносин між позивачем та ГУ ДФС у Сумській обл., а забезпечення його офісною технікою та робочим кабінет здійснено відповідачем на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі № 480/1998/19.
Твердження ОСОБА_1 про те, що ГУ ДФС України є правонаступником Роменської ОДПІ, яка припинила свою діяльність як юридична особа, а тому його має бути поновлено на посаді безпосередньо в Роменському управлінні ГУ ДФС України у Сумській обл. є помилковими, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість поновлення особи на посаді в новоутвореному органі, який є правонаступником установи, з якої особу незаконно звільнено.
Колегія суддів зауважує, що закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч.1 ст.235 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 зобов'язано ГУ ДФС України поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з юридичних питань в Роменській ОДПІ, що зроблено відповідачем та не заперечується апелянтом. Зобов'язання ГУ ДФС України поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора з юридичних питань вказане судове рішення не містить.
Враховуючи те, що підстави для поновлення позивача на посаді головного державного інспектора Роменського управління ГУ ДФС у Сумській обл. відсутні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання оформлення трудових відносин з ГУ ДФС України за період роботи з 07.08.2019 по 07.10.2019 та проведення перерахунку виплаченої заробітної плати з розрахунку місячного посадового окладу головного державного інспектора з юридичних питань Роменського управління ГУ ДФС у Сумській обл. задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від правомірної відмови податкового органу у поновленні позивача на вказаній посаді.
Посилання апелянта на наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції у зв'язку з тим, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС України від 07.10.2019 №302-о «Про звільнення», прийнятий з порушенням п.1.ч.1 ст.40 КЗпП України, оскільки на момент його прийняття, реорганізацію Роменської ОДПІ припинено, колегія суддів вважає передчасними, оскільки в Роменському управлінні ГУ ДФС України Фуртат В.В. на посаді головного державного інспектора з юридичних питань жодного дня не працював.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України").
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року по справі № 480/4515/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 16.07.2020.