Головуючий І інстанції: Кравченко Є.Д.
06 липня 2020 р.Справа № 480/4982/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування рішення, -
встановила:
30.11.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача Сумської митниці ДФС (правонаступником якої є Слобожанська митниця Держмитслужби) про коригування митної вартості товарів від 04.07.2019 року № UА805200/2019/000194/2.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України (далі - МК України) та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1390 см. куб., та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), внаслідок чого прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів за № UA805200/2019/000194/2 від 04.07.2019 року.
Позивач вказує, що вартість автомобіля VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1390 см. куб. згідно договору купівлі-продажу від 18.06.2019 становить 1.600,00 Євро. При перетині кордону України і декларуванні визначено митну вартість транспортного засобу за ціною договору. На переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів поданий позивачем перелік документів і необґрунтовано скоригував митну вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер кузова НОМЕР_1 . Як наслідок, застосування другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) для визначення митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості з 1.600,00 Євро до 3.243,00 Євро суттєво порушує права позивача.
У відзиві на адміністративний позов відповідач, не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , зазначив, що 05.07.2019 року декларантом позивача подано електронну МД UA805200/2019/000194/2, відповідно до 31 графи якої до митного оформлення пред'явлено легковий автомобіль, що був у користуванні, марка VOLKSWAGEN, модель GOLF, ідентифікаційний номер ( НОМЕР_2 ): НОМЕР_1 , та додано скан-копії товаросупровідних документів, що стосуються транспортного засобу: акт про проведення огляду № UA205010/2019/119786, свідоцтво про зняття з реєстрації транспортного засобу № V-K-1-170/19-00053, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № L-S-0-357/16-00149, договір від 18.06.2019 року. Після направлення декларантом позивача до АСМО митної декларації відбулось спрацювання системи управління ризиками за кодом, зокрема, 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби. Вартість транспортного засобу нижчі наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: WVWZZZ1KZ5P049008, валюта - EUR, вартість - 3.243,00». Відповідно до якого, системою проінформовано інспектора митниці про те, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів і що можливе заявлення недостовірної інформації про транспортний засіб бувший у використанні, що впливає на базу його оподаткування. За результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до АСМО декларантом позивача, інспектором митниці встановлено факт відсутності документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість автомобіля. Крім того, в ході виконання митної формальності щодо перевірки поданих документів виявлено також розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах.
Так, виходячи із того, що на момент вивезення автомобіля із країни відправлення (Німеччина) його вартість вже була сплаченою і право власності на нього мав позивач, тому при здійсненні декларування цього транспортного засобу разом із МД мали подаватись банківські платіжні документи. Однак, в порушення вимог пункту 4 частини 2 статті 53 МК України будь-які платіжні документи на підтвердження ціни, що була сплачена за автомобіль, декларантом позивача до митниці не подано. Крім того, інспектором митниці під час аналізу наданого декларантом позивача пакету документів, виявлено, що власником даного транспортного засобу являвся, згідно реєстраційного посвідчення фізична особа Tom Ruprecht, а придбаний автомобіль у фізичної особи ОСОБА_2 , що зазначено в договорі купівлі від 18.06.2019 року.
Діючи на підставі пунктів 1 та 2 частини 5 статті 54 та частини 3 статті 53 МК України, враховуючи відсутність документального підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований транспортний засіб, а також з метою виявлення можливості для визнання розміру заявленої митної вартості, інспектором з митного оформлення направлено декларантові електронне повідомлення щодо необхідності додаткового надання згідно статті 53 МК України: 1 (додається). Декларантом надано висновок експертизи № 14000 від 01.07.2019 року.
Тому, керуючись частиною 1 статті 55 МК України 04.07.2019 року відносно заявленого у митній декларації товару, на думку відповідача, законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА805200/2019/000194/2, згідно з яким, заявлену позивачем митну вартість товару скориговано до рівня 3.243 Євро.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року (рішення у повному обсязі складено 30.01.2020 року) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Судове рішення вмотивовано тим, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору від 18.06.2019 року.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні вимог позивача.
Аргументуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично наводить аналогічні доводи, що зазначені ним у відзиві на позов.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії
Пунктами 23, 29 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною 1 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Судом установлено, що 18.06.2019 року ОСОБА_1 придбав у Wittwev Кеm (Лейпциг, Німеччина) за 1.600,00 Євро уживаний автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер кузова НОМЕР_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу б/н від 18.06.2019 року /а. 11, 90/.
24.06.2019 року декларантом позивача подано електронну МД UA805200/2019/004354, відповідно до 31 графи якої до митного оформлення пред'явлено «Легковий автомобіль, що був у користуванні - 1 шт. Марка VOLKSWAGEN; модель GOLF. Ідентифікаційний номер (VIN): WVWZZZ1KZ5P049008. Рік виготовлення 2004. Перша реєстрація 07.12.2004 року. Тип кузова хетчбек, колір чорний. Тип двигуна бензиновий. Робочий об'єм 1390 см3. Кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія 5. Призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. Відповідає екологічним нормам не нижче «Євро-2» /а.с. 73/.
Згідно МД № UA805200/2019/004354 вартість автомобіля визначено декларантом за ціною договору купівлі-продажу.
Крім самої МД до митного оформлення були подані також документи, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД, а саме:
- акт про проведення огляду № UA205010/2019/119786 /а.с. 16-17/;
- свідоцтво про зняття з реєстрації транспортного засобу № V-K-1-170/19-00053 /а.с. 13/;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № L-S-0-357/16-00149 /а.с. 13/;
- договір купівлі-продажу б/н від 18.06.2019 року /а.с. 11, 90/.
В додатковому аркуші до акту про проведення огляду № UA205010/2019/119786 в графі Наявні пошкодження й несправності зазначено: ерозія по кузову /а.с. 16/.
Під час проведення митних формальностей за МД автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю, зокрема: 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби. Вартість транспортного засобу нижчі наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: WVWZZZ1KZ5P049008, валюта - EUR, вартість - 3.243,00» /а.с. 76/.
Митницею розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом направлення на його адресу запиту про необхідність відповідно до статті 53 МК України подати документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
На запит митного органу декларантом разом з листом від 02.07.2019 року № 177 /а.с. 75/ надано висновок автотоварознавчого дослідження № 14000 від 01.07.2019 року Харківського НДІ судових експертиз імені проф. М.С. Бокаріуса, відповідно до якого, вартість автомобілю марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер кузова НОМЕР_1 становить 37.253,81 грн., що складає 1.248,36 Євро на дату огляду по курсу НБУ /а.с. 23-28/. Також повідомлено, що іншої інформації по даному товару декларант не має.
За результатом проведеного митного контролю митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2019 року № UA805200/2019/000194/2 /а.с. 21-22/, та склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення /а.с. 18-20, 21-22/.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами другою та третьою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).
За приписами п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
Як убачається з матеріалів справи, декларантом позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: акт про проведення огляду № UA205010/2019/119786; свідоцтво про зняття з реєстрації транспортного засобу № V-K-1-170/19-00053; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № L-S-0-357/16-00149; договір купівлі-продажу б/н від 18.06.2019 року /а.с. 11, 90/.
Митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації № UA805200/2019/004354 від 24.06.2019 року, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.
Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору від 18.06.2019 року.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів за №UA805200/2019/0000194/2 від 04.07.2019 року, митна вартість транспортного засобу визначена за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), а підставою коригування митної вартості відповідачем вказано:
«Спрацювання профілю ризику 105-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: WVWZZZ1KZ5P049008 валюта - EUR, вартість - 3.243,00». Рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу прийнято органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками за інформацією спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально. Згідно статей 53 та 368 МК України документами, що підтверджують митну вартість транспортних засобів є касові або товарні чеки, банківські платіжні документи, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту направлено запит на надання додаткових документів, зокрема: експорту митну декларацію країни відправлення, документ взаємовідносин між продавцем та власником автомобіля. Декларантом надано висновок експертизу автотоварознавчого дослідження № 14000 від 01.07.2019 року Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса з висновком ринкової вартості автомобіля на момент огляду 25.06.2019 року складає 37.253,81 грн. Даний висновок із зазначеною ціною автомобіля містить інформаційний характер, інші додаткові документи (касові або товарні чеки, банківські платіжні документи, які містять відомості щодо вартості таких товарів, експортну митну декларацію, документ взаємовідносин між продавцем та власником автомобіля), що підтверджують заявлену митну вартість декларантом не надавались. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація наявна в митного органу по даному транспортному засобу за конкретним ідентифікаційним номером (VIN).» /а.с. 21/.
Тобто, в рішенні відповідача взагалі не вказано, в чому полягає необ'єктивність та недостатність поданих позивачем документів.
При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем надано достатньо документів для правильності визначення митної вартості транспортного засобу, відповідно, відповідачем при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів помилково не взято до уваги подані позивачем додаткові документи, де чітко зазначено вартість автомобіля.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідач судам першої та апеляційної інстанції не надав жодного доказу, який би спростував зміст договору від 18.06.2019 року, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Німеччини інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем нерезидентом автомобіля автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель GOLF, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1390 см. куб., та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 1.600 Євро та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.
Колегія суддів зауважує, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, не надав жодних доказів того, що при прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA805200/2019/000194/2 від 04.07.2019 року за методом за ціною договору щодо ідентичних товарів було враховано стан транспортного засобу (пошкодження автомобіля, які зазначені в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, а саме: ерозія по кузову, що є порушенням статті 55 МК України /а.с. 16/.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що контролюючий орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова
Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 липня 2020 року.