15 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1111/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Войтовича І.І.,
при секретарі: Бондарчук О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Бєрьозки Ю.В.,
представника третьої особи - Чачарського М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області
третя особа - Товариство с обмеженої відповідальність «Укргенплан»
про визнання протиправним та скасування п.2 рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року № 964,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд із позовною заявою до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (далі - відповідач); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргенплан» (далі - третя особа) в якому просить визнати незаконним та скасувати п.2 рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964 «Про затвердження проекту «Генерального плану села Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони» розроблений ТОВ «Укргенплан» у 2018 році.
02.06.2020 року позивачем подана зава про зміну предмета позову відповідно до якої просить визнати протиправним та нечинним п.2 рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964 «Про затвердження проекту «Генерального плану села Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони» розроблений ТОВ «Укргенплан» у 2018 році.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вивчивши графічні та текстові матеріали генерального плану с. Генічеська Гірка Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони розроблений ТОВ «Укргенплан» у 2018 році вважає, що він не відповідає вимогам законодавства, порушує право позивача на безпечне для життя і здоров'я довкілля, а тому п.2 рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964, яким затверджено проект «Генеральний план села Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони» слід скасувати.
Також, зазначив, що Генеральним планом села Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони не визначено розмір прибережної захисної смуги Азовського моря та затоки Сиваш, та згідно картографічних матеріалів генерального плану села включені ділянки Азовського моря та затоки Сиваш. Одночасно, генеральним планом змінено режим використання земель водного фонду для використання для житлової та громадської забудови в супереч вимог ст. 90 Водного кодексу України. Крім цього, землі, які знаходяться в межах озера Зяблівське генеральним планом передбачені як землі громадської забудови, порушуючи вимоги ст.89 Водного кодексу України. Водоохоронна та прибережна захисна смуга навколо озера Зяблівське генеральним планом села взагалі не передбачена. Наведені позивачем факти, на його думку, беззаперечно свідчать про порушення екологічного законодавства генеральним планом села, що може привести до незворотних процесів в руйнуванні природного середовища проживання позивача та необмеженого кола громадян. Звертає увагу на те, що порушення вимог Земельного, Водного законодавства може потягти за собою екологічні втрати та негативно вплинути на загальний екологічний стан прибережної захисної смуги, чим створити небезпеку щодо санітарного та епідемічного благополуччя всього регіону та держави, може привести до не відновлюваних втрат навколишнього середовища та природних ресурсів.
Представник відповідача подано відзив на адміністративний позов з якого слідує, що проти позову заперечує зазначаючи про наступне. Розроблення та затвердження Генерального плану населеного пункту входить у компетенцію органу місцевого самоврядування та має на меті насамперед забезпечення прав та інтересів територіальної громади даного населеного пункту, у даному випадку, територіальної громади села Генічеська Гірка, до якої позивач не має жодного відношення. Так з метою упорядкування містобудівної документації було прийнято рішення про необхідність розроблення Генерального плану села Генічеська Гірка. Процедура затвердження Генерального плану села Генічеська Гірка була виконана у відповідності до вимог чинного законодавства, включаючи проведення громадських слухань з попереднім інформуванням територіальної громади про такі слухання, розгляд даного питання на відповідних депутатських комісіях, оприлюднення прийнятого рішення та самого Генерального плану. За таких обставин, вважає, що п. 2 оскаржуваного рішення є таким, що прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалою від 05.05.2020 відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27.05.2020 о 10:00 год.
27.05.2020 судом оголошено перерву у підготовчому судовому засідання з метою належного оформлення представником відповідача повноважень на представництво інтересів в суді. Підготовче судове засідання призначено на 10.06.2020 о 11:00 год.
10.06.2020 з метою витребування додаткових доказів по справі судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.07.2020 о 11:00 год.
01.07.2020, у судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.20 о 13:15 год.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача проти прозову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив та наданих доказів. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому зсіданні проти позову заперечив, вважає його безпідставним та необґрунтованим, а оскаржуваний п.2 рішення відповідача таким, що прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 19.03.2018 року постійною депутатською комісією з питань регулювання земельних відносин було розглянуто проект оскаржуваного рішення та погоджено його до прийняття на засіданні Щасливцевської сільської ради. В цей же день відповідач розглянув проект оскаржуваного рішення та прийняв рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964 «Про затвердження нових генеральних планів села Щасливцеве та села Генічеська Гірка».
28.03.2018 року Щасливцевською сільською радою було розміщено оголошення у друкованому виданні «Приазовська правда» про прийняття рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964 «Про затвердження нових генеральних планів села Щасливцеве та села Генічеська Гірка».
Вивчивши графічні та текстові матеріали генерального плану с. Генічеська Гірка Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони розроблений ТОВ «Укргенплан» у 2018 році позивач вважає, що він не відповідає вимогам законодавства, порушує право позивача на безпечне для життя і здоров'я довкілля, а тому п.2 рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964, яким затверджено проект «Генеральний план села Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони» слід визнати протиправним та нечинним.
Як на підставу для визнання протиправним та нечинним п.2 оскаржуваного рішення позивач посилається на те, що Генеральним планом села Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської області з планами зонування території з розвитком рекреаційної зони не визначено розмір прибережної захисної смуги Азовського моря та затоки Сиваш, та згідно картографічних матеріалів генерального плану села включені ділянки Азовського моря та затоки Сиваш. Одночасно, генеральним планом змінено режим використання земель водного фонду для використання для житлової та громадської забудови в супереч вимог ст. 90 Водного кодексу України. Крім цього, землі, які знаходяться в межах озера Зяблівське генеральним планом передбачені як землі громадської забудови, порушуючи вимоги ст.89 Водного кодексу України. Водоохоронна та прибережна захисна смуга навколо озера Зяблівське генеральним планом села взагалі не передбачена.
Наведені позивачем факти, на його думку, беззаперечно свідчать про порушення екологічного законодавства генеральним планом села, що може привести до незворотних процесів в руйнуванні природного середовища проживання позивача та необмеженого кола громадян.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосований цей акт.
Враховуючи приписи ч.2 ст.264 КАС України та посилання позивача на положення Орхуської конвенції, суд зазначає, що Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифікована Україною Законом України від 06.07.1999 року № 832-ХІУ.
Пунктом 9 статті 3 Конвенції визначено, що у межах відповідних положень Конвенції громадськість отримує доступ до інформації, має можливість брати участь у процесі прийняття рішень і має доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, без дискримінації за ознаками громадянства, національної приналежності або місця проживання, а у разі юридичної особи - без дискримінації за ознаками її зареєстрованого місцезнаходження або фактичного центру діяльності.
Абзацом першим частини другою статті 9 Орхуської конвенції зазначено, що кожна зі Сторін у рамках свого національного законодавства забезпечує, щоб відповідні представники зацікавленої громадськості, які вважають, що мало місце порушення того чи іншого права, коли це обумовлено адміністративно-процесуальними нормами відповідної Сторони, мати доступ до процедури перегляду прийнятих рішень в суді та (або) іншому незалежному та неупередженому органі, заснованому згідно зі законом, з метою оскарження законності будь-якого рішення, дії або бездіяльності з правового та процесуального погляду за умови дотримання положень Статті 6, а також інших відповідних положень цієї Конвенції там, де це передбачено національним законодавством і без шкоди для пункту 3, наведеному нижче.
Частиною третьою статті 9 Орхуської конвенції, визначено, що крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.
Отже, положеннями Орхуської конвенції передбачено право оскарження порушень виключно “законодавства, що стосується навколишнього середовища”. Критерієм віднесення положень норм чинного законодавства, до того, яке стосується навколишнього середовища, повинен бути результат, на досягнення якого ці норми спрямовані. Обрання саме такого способу тлумачення цього словосполучення обумовлюється метою Орхуської конвенції, якою є “сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров'я та добробуту”.
Тобто, метою зазначеної Конвенції є досягнення певного “екологічного” результату, у зв'язку з чим оскарження рішення, дії чи бездіяльності державних органів та інших осіб, у порядку, передбаченому частиною 3 статті 9 Орхуської конвенції, відповідатиме меті зазначеної Конвенції лише у випадку оскарження порушення норми, яке призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовища, або ж такого порушення, яке істотно знижує ефективність гарантій від негативного впливу на навколишнє природне середовище чи життя і здоров'я людини.
Крім того, ОСОБА_2 Верховного Суду в постанові по справі № 910/8122/17 від 11 грудня 2018 року зазначила, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і шляхом участі представника громадськості. Міжнародним документом, який закріпив зобов'язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція (ратифіковано Законом України № 832-ХІV від 06 липня 1999 року), тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених прав та інтересів можуть лише їх конкретизувати. Такий ж підхід застосовано Верховним Судом також у постановах від 28.08.2019 у справі № 539/369/19, від 17.04.2019 у справі № 911/1579/16 та від 14.02.2019 у справі № 911/792/18.
Враховуючи, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, має на меті захистити порушені оскаржуваним рішенням, на його думку, межі прибережної захисної смуги, що може мати наслідки у вигляді погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища та виникнення небезпеки для здоров'я людей, зокрема і позивача, суд приходить до висновку, що позивач є суб'єктом правовідносин, у яких застосовано оскаржуване ним рішення у розумінні ч.2 ст.264 КАС України.
Щодо дотримання процедури та законності п.2 оскаржуваного позивачем рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України, спільного майна територіальних громад.
Згідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч.І с. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту це містобудівна документація, що визначає принципові питання вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Аналізуючи зазначені норми законодавства можна дійти до висновку, що розроблення та затвердження Генерального плану населеного пункту входить у компетенцію органу місцевого самоврядування та має на меті насамперед забезпечення прав та інтересів територіальної громади даного населеного пункту.
Рішенням Щасливцевської сільської ради №887 від 28.12.2017 року було попередньо погоджено проект регуляторного акту рішення сільської ради про затвердження Генерального плану села Генічеська Гірка. Додатком до зазначеного рішення спеціалістами Щасливцевської сільської ради було розроблено Аналіз регуляторного впливу проекту рішення Щасливцевської сільської ради «Про затвердження нових генеральних планів села Щасливцеве та села Генічеська Гірка».
Зазначений проект регуляторного впливу та проект рішення про затвердження генерального плану на виконання вимог ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та з метою інформування населення було опубліковано на офіційному сайті Щасливцевської сільської ради про що додатково було повідомлено у друкованому виданні №2 від 11.01.2018 року газети «Приазовська правда».
Враховуючи відсутність зауважень та заперечень до опублікованих документів та на виконання вимоги ст. 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» 16.03.2018 року постійною депутатською комісією Щасливцевської сільської ради з питань законності та державної регуляторної політики було складено експертний висновок, яким було встановлено, що проект рішення Щасливцевської сільської ради «Про затвердження нових генеральних планів села Щасливциве та села Генічеська Гірка», а також аналіз регуляторного впливу цього рішення є такими, що відповідають вимогам ст. 4, 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
19.03.2018 року постійною депутатською комісією з питань регулювання земельних відносин було розглянуто проект оскаржуваного рішення та погоджено його до прийняття на засіданні Щасливцевської сільської ради, в цей же день Відповідач розглянув проект оскаржуваного рішення та прийняв рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964 «Про затвердження нових генеральних планів села Щасливцеве та села Генічеська Гірка».
28.03.2018 року Щасливцевською сільською радою було розміщено оголошення у друкованому виданні «Приазовська правда» про прийняття рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964 «Про затвердження нових генеральних планів села Щасливцеве та села Генічеська Гірка».
Крім того, під час розроблення та затвердження генерального відповідачем було вжито додаткових заходів з метою залучення до даного процесу громадськості.
Так, 02.10.2017 року Щасливцевською сільською радою було прийнято рішення №758 «Про надання дозволу на розробку генеральних планів з планами зонування с. Щасливцеве та с. Генічеська Гірка. Дане рішення було опубліковано на офіційному сайті Щасливцевської сільської ради.
15.01.2018 року на офіційному сайті Щасливцевської сільської ради було оприлюднено офіційне повідомлення про початок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів до проекту містобудівної документації на місцевому рівні генеральних планів з планами зонування с. Щасливцеве та с. Генічеська Гірка. В друкованому виданні газети «Приазовська правда» №2 від 11.01.2018 року також було оприлюднено офіційне повідомлення про початок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів до проекту містобудівної документації на місцевому рівні генеральних планів з планами зонування с. Щасливцеве та с. Генічеська Гірка.
18.01.2018 року на офіційному сайті Щасливцевської сільської ради повторно було оприлюднено офіційне повідомлення про початок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів до проекту містобудівної документації на місцевому рівні генеральних планів з планами зонування с. Щасливцеве та с. Генічеська Гірка.
01.02.2018 року Щасливцевською сільською радою було проведено громадські обговорення проектів Генерального плану села Щасливцеве та села Генічеська Гірка за результатами яких було складено протокол Громадського обговорення та довідка, що свідчать про відсутність заперечень та пропозицій по даним Генеральним планам.
Також, 15.03.2018 року на засіданні архітектурно-містобудівної ради при секторі містобудування та архітектури Генічеської районної державної адміністрації відбувався розгляд проекту містобудівної документації на місцевому рівні генеральних планів з планами зонування с. Щасливцеве та с. Генічеська Гірка. За результатом розгляду Щасливцевській раді рекомендовано затвердити даний проект на засіданні сесії.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у засіданні даної ради приймали участь представники контролюючих органів в тому числі за дотриманням екологічного та земельного законодавства.
Таким чином, оскаржуване рішення та сам Генеральний план села Генічеська Гірка було прийнято відповідності до вимог чинного законодавства, з офіційною публікацією та проведенням процедури громадських обговорень, у зв'язку з чим кожна зацікавлена особа мала можливість прийняти участь у процедурі затвердження Генерального плану села Генічеська Гірка.
Щодо посилання позивача на те, що відповідачем було порушено його особисте немайнове право визначене ст. 293 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, суд зазначає наступне.
Так, на думку позивача, порушення його прав, допущено шляхом недотримання вимог щодо встановлення та використання прибережної захисної смуги Азовського моря та затоки Сиваш визначених Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.1996 р. при прийнятті рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964 «Про затвердження нових генеральних планів села Щасливцеве та села Генічеська Гірка».
Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України визначено що, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які встановлюються за окремими проектами землеустрою.
Правовий режим водоохоронних зон, у тому числі навколо морів, визначено ст. 87 Водного кодексу України, відповідно до якої на території водоохоронних зон забороняється: використання стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.
Аналогічні приписи містить і прийнятий на виконання цієї статті пункт 12 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.1996 р.
Частинами 1, 3 ст. 60 Земельного кодексу України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 62 Земельного кодексу України, у прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється: влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу; влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів; застосування сильнодіючих пестицидів. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом.
Судом встановлено, що рішенням Генічеської районної ради №478 від 22.05.2009 року, затверджено проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району Херсонської області, який розроблено Державним підприємством "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут", та узгоджено з Головним державним санітарним лікарем Херсонської області, управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації, Державною екологічною інспекцією Азовського моря, Обласною інспекцією охорони пам'яток історії та культури управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації, Державним Комітетом України із земельних ресурсів.
Таким чином, з 2009 року у відповідності до п. 3 ст. 60 Земельного кодексу України, розміри та конфігурація прибережної захисної смуги Азовського моря є визначеною та встановленою відповідним проектом землеустрою.
Про вказану обставину зазначено у Генеральному плані села Генічеська Гірка, який затверджений оскаржуваним пунктом 2 рішення 60 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 19.03.2018 року №964.
Підтвердженням цього також слугують данні Державного земельного кадастру, оприлюдненим у відповідності до ст. 36 Закону України "Про державний земельний кадастр", (за електронним посиланням - https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta), які є загальнодоступною публічною інформацією, та які відповідно до ст. 194 Земельного кодексу України забезпечують необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.
Генеральний план села Генічеська Гірка розроблявся з врахуванням історичного місця географічного розташування населеного пункту, а тому встановлення захисної смуги шириною два кілометри від узрізу води, є фізично неможливим, оскільки ширина всієї Арабатської стрілки в деяких місцях розташування села Генічеська Гірка становить не більше 3 кілометрів.
На думку суду, саме тому законодавець і передбачив у ст. 88 Водного кодексу України особливу умову стосовно проектування захисної смуги у межах існуючого населеного пункту, яка і була дотримана у затвердженому оскаржуваним рішенням Генеральному плані.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є безпідставний та необґрунтований, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 липня 2020 р.
Суддя І.І. Войтович
кат. 109000000