15 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1146/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), у якому просить:
- визнати незаконною бездіяльність ГУ ПФУ щодо призначення, здійснення нарахування та виплати пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.11.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою реалізації права на призначення пенсії, позивач 22.11.2019 року звернувся до Новотроїцького відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком. Однак, рішенням від 21.02.2020 року №212850004110 відповідачем було відмовлено в задоволенні даної заяви. Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не подано необхідних документів на підтвердження трудового стажу не менше 25 років, необхідних для призначення пенсії. ОСОБА_1 вважає відмову в призначенні їй пенсії протиправною, у зв'язку із чим просить задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін (в порядку письмового провадження).
01.06.2020 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого ГУ ПФУ заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Так, він зазначає, що 22.11.2019 року позивач звернувся до Новотроїцького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян ГУ ПФУ з заявою про призначення йому пенсії за віком. За результатами розгляду заяви, поданих документів та даними системи персоніфікованого обліку до страхового стажу зараховано 24 року 7 місяців 26 днів, після чого прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років.
Щодо вимог про зобов'язання призначити пенсію ГУ ПФУ посилається на те, що відповідні повноваження є дискреційними повноваженнями органу.
Пунктом 2 частинами 1 статті 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.
Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
22 листопада 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Новотроїцького сектору обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком від 22.11.2019. До заяви позивачем додано оригінали необхідних документів для призначення пенсії за віком. Зокрема, надані наступні документи: копію паспорту; копію ідентифікаційного коду; копію трудової книжки; довідку Новотроїцького районного військового комісаріату від 15.01.2018 №8; трудову книжку від 04.08.1975; довідку від 19.01.2018 № 02-2/87, видану трудовим архівом Новотроїцького району Херсонської області за період роботи з 12.05.1978 по 21.01.1981; довідку від 11.01.2018 № 15-03-10 про отримання допомоги по безробіттю в Новотроїцькому районному центрі зайнятості з 10.03.2003 по 10.03.2003 та з 08.06.2003 по 04.03.2004; типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску за період з 01.01.2019 по 31.01.2019). На час подання заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 досяг 60 років.
Рішенням від 21.02.2020 року №212850004110 відповідачем було відмовлено в задоволенні заяви про призначення пенсії за віком, яке обґрунтовано тим, що позивачем не подано необхідних документів на підтвердження трудового стажу не менше 25 років, необхідних для призначення пенсії.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначені пенсії неправомірними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії" визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09 липня 2003 року.
Стаття 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надає визначення поняттю пенсія, як щомісячної пенсійної виплати в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно частин 1, 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В даному випадку, позивачем при зверненні до Новотроїцького сектору обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до заяви додано необхідні документи, зокрема: копію паспорту; копію ідентифікаційного коду; копію трудової книжки; довідку Новотроїцького районного військового комісаріату від 15.01.2018 №8; трудову книжку від 04.08.1975; довідку від 19.01.2018 № 02-2/87, видану трудовим архівом Новотроїцького району Херсонської області за період роботи з 12.05.1978 по 21.01.1981; довідку від 11.01.2018 № 15-03-10 про отримання допомоги по безробіттю в Новотроїцькому районному центрі зайнятості з 10.03.2003 по 10.03.2003 та з 08.06.2003 по 04.03.2004; типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску за період з 01.01.2019 по 31.01.2019).
Відповідно записів в трудовій книжці позивача та Рішення відповідача, ГУ ПФУ зараховую страхових стаж ОСОБА_1 , в тому числі по періодах:
- з 18.06.1975 по 17.07.1975 (1 місяць) - Новотроїцький елеватор;
- з 06.08.1975 по 25.04.1976 (8 місяців 20 днів) - Новотроїцьке управління с/г ДНТП;
- з 26.04.1976 по 22.04.1978 (1 рік 11 місяців 27 днів) - військова служба;
- з 12.05.1978 по 21.01.1981 (2 роки 8 місяців 10 днів) - Новотроїцький комбінат громадського харчування;
- з 22.01.1981 по 29.08.1983 (2 роки 7 місяців 8 днів) - Генічеське автотранспортне підприємство 21182;
- з 01.09.1983 по 12.12.1983 (3 місяці 12 днів) - Новотроїцьке ОПОП;
- з 13.12.1983 по 13.02.1988 (4 роки 2 місяці 1 день) - Генічеське автотранспортне підприємство 21182;
- з 14.02.1988 по 22.04.1998 (10 років 2 місяці 9 днів) - Новотроїцьке районне споживче товариство;
- з 10.03.2003 по 04.03.2004 (8 місяців 29 днів) - Новотроїцький районний центр зайнятості;
- з 01.02.2018 по 30.09.2019 (1 рік 2 місяці за даними індивідуальних відомостей застрахованої особи) - приватне підприємство ОСОБА_1 , одноразова сплата.
При цьому, з досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідачем не враховано в страховий стаж період з 01.02.2019 року по 31.07.2019 року, протягом якого позивач приймав добровільну участь в державному пенсійному страхуванні, сплачуючи страхові внески в необхідному розмірі, передбаченому законодавством, що підтверджується Формою ОК-5 (а.с. 31) та не заперечується відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому частиною першою та другої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
З аналізу викладеного вбачається, що сплата особою, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню страхових внесків за певний період, є безальтернативною підставою для включення такого періоду до страхового стажу.
Відповідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно ч.4 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.
Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.
Днем сплати страхових внесків вважається:
у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду.
Згідно змісту наданих відповідачем індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 за датою формування: 10.09.2019 року, 15.11.2019 року ОСОБА_1 з лютого по липень (включно) сплачувались щомісячно страхові внески (наявна відповідна відмітка "так"), визначено розмір заробітку для нарахування пенсії 4173,00 грн. за кожний місяць.
Тобто, відомості про сплату були наявні в системі персоніфікованого обліку.
Отже, в спірний період згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивачем сплачувались страхові внески, також, факт сплати страхових внесків позивачем за лютий, березень, червень та липень 2019 року підтверджується наданими ОСОБА_1 квитанціями від 15.02.2019, 15.03.2019, 14.06.2019 та 15.07.2019 року відповідно.
В обґрунтування підстав для неврахування зазначених внесків відповідачем при визначенні трудового стажу позивача, що дає право на отримання пенсії за віком, ГУ ПФУ зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець здійснює підприємницьку діяльність з 05.02.2018 року.
Згідно даних Центрального сховища даних обліку сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України приватним підприємцем ОСОБА_1 звіт за 2019 рік додаток 5 № 1876666 від 18.11.2019, тип форми "ліквідаційна" до Новотроїцької ДПІ Генічеського управління ГУ ДПС у Херсонській області АР Крим, та м.Севастополя подано з помилкою, тому період роботи з 01.02.2019 по 31.07.2019 до страхового стажу не враховано.
Тобто, відповідач, не заперечує сплати позивачем страхових внесків за спірний період, проте стверджує, що в результаті проблем зі звітнюстю, яка подається до фіскального органу, відмітки щодо сплати страхових внесків зникли з системи персоніфікованого обліку. На підставі викладеного відповідач відмовив в зарахуванні до страхового стажу спірного періоду.
З приводу таких аргументів відповідача, суд зазначає, що вони не ґрунтуються на законі, оскільки з наведеного вище обґрунтування вбачається, що умовою зарахування періоду до страхового стажу є сплата застрахованою особою страхових внесків у відповідному розмірі.
Тобто, маючи докази того, що внески сплачені, відповідач мав законодавчо визначений обов'язок зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.02.2019 року по 31.07.2019 року.
Суд зазначає, що згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Однак, як встановлено судом відповідач замість того щоб перевірити факт сплати страхових внесків, в органу, що його адмініструє звернувся до такого органу з питанням щодо приведення у відповідність звітності ОСОБА_2 , яка в свою чергу значення для визначення у особи права на пенсію не має. Відображення відомостей в електронній базі даних, за умови наявності підтвердження факту сплати страхових внесків, має суто технічний характер.
Приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач, при зверненні до суду просив захистити його права шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка полягала в не призначенні, не здійсненні нарахування та не виплаті пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд в свою чергу зазначає, що зазвичай бездіяльність виражена в ухилянні особи від вчинення дій, прийняття рішень, які за законом вона вчинити зобов'язана.
Натомість, оскаржене діяння органу знайшло відображення в конкретному рішенні за №212850004110 від 21.02.2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років.
Тому, на думку суду, розгляд позовних вимог в редакції, запропонованій ОСОБА_1 - шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Херсонській області є недоцільним.
З урахуванням зазначеного та з метою забезпечити ефективний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним й скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №212850004110 від 21.02.2020 року, оскільки відповідачем не доведено його правомірність, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в редакції запропонованій судом - шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.11.2019 року суд зазначає наступне.
Так, в рішенні відповідача №212850004110 від 21.02.2020 року визначено відмовити позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років.
Водночас, в цьому ж рішенні вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 року та 7 місяців.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, розглянувши по суті надану позивачем заяву дійшла висновку про те, що позивачу для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не вистачає 5 місяців.
Під час розгляду даної справи судом встановлена протиправність в діях відповідача щодо неврахування до його страхового стажу періоду роботи з 01.02.2019 року до 31.07.2019 року, а тому зазначений страховий стаж, тривалістю в 6 місяців слід зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 при визначенні його права на пенсію.
З урахуванням наведеного, загальний страховий стаж позивача станом на дату його звернення за призначенням пенсії - 22.11.2019 року становить 25 років та 1 місяць, що відповідно ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дає право позивачу на призначення пенсії за віком.
Тобто, всі умови, визначені законом, для прийняття відповідачем рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є виконаними. Доказів протилежного суду не надано.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З урахуванням наведеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.11.2019 року.
В той же час вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію з 22.11.2020 року задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.
Так, нарахування та виплата пенсії здійснюється після її призначення, а тому вирішення їх в рамках даної справи неможливе, суд вирішує спір який вже виник, а не той, що може виникнути в майбутньому.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. (ч.8 ст.139 КАС України)
Таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань в повному розмірі, оскільки спір виник внаслідок рішення зазначеного органу, визнаного за результатом розгляду даної справи протиправною.
Як вбачається з матеріалів справи при подачі позову, окрім іншого, заявлено клопотання про стягнення з відповідачів й витрат на правову допомогу.
Приписами ст.134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження понесених витрат позивачем, серед іншого, надано квитанцію до прибуткового касового ордера №58 від 30.04.2020 року за якою від ОСОБА_1 прийнято 3000,00 грн. на підставі угоди про надання безоплатної правової допомоги.
Тобто, згідно підстави, зазначеної в квитанції, адвокат ОСОБА_3 надавав ОСОБА_1 безоплатну правову допомогу
Одним з основних принципів безоплатної правової допомоги, згідно п.5 ч.1 ст.5 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" є її гарантоване державне фінансування, тобто безоплатність.
Таким чином, заявлення адвокатом до відшкодування коштів на правову допомогу, яка є безоплатною, слід вважати недопустимим зловживанням з його боку. А докази, які підтверджують сплату коштів є недостовірними.
З огляду на викладене, клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають .
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, 73005, ЄДРПОУ 21295057) №212850004110 від 21.02.2020 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, 73005, ЄДРПОУ 21295057) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.11.2019 року.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, 73005, ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Згідно п.3 «Прикінцевих положень» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 109020100