ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2020Справа № 910/8403/20
За позовом Державного підприємства «Антонов»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.К.Р.»
про стягнення 326 263, 99 грн.,
Суддя Ломака В.С.
Секретар судового засідання Вегера А.В.
Представники сторін:
від позивача: Наливайко Д.О. - довіреність № 408/279-д від 06.12.2019;
від відповідача: не з'явився.
Державне підприємство «Антонов» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.К.Р.» (далі - відповідач) про стягнення 326 263, 99 грн., з яких 78 268, 02 грн. пені, 30 269, 18 грн. штрафу за порушення строків поставки товару, 216 005, 04 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, а також 1 721, 75 грн. 3% річних за прострочення повернення попередньої оплати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/8403/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.07.2020 року.
Представник відповідача у підготовче засідання 14.07.2020 року не з'явився, проте 13.07.2020 року на електронну пошту господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Положеннями частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до абзацу 4 п. 2 Розділу XIV «Опрацювання та надсилання вихідних документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (зі змінами та доповненнями) передача електронних документів здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (ЕЦП).
Однак, надіслане відповідачем електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи електронного цифрового підпису не містить, в зв'язку з чим не є офіційним документом та не приймається судом до уваги.
У підготовчому засіданні 14.07.2020 року суд, розглянувши наявні в матеріалах докази, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи наведені приписи Господарського процесуального кодексу України, суд має право зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
З аналізу положень пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку), які зумовили зупинення провадження у справі.
Отже, вищевказаною нормою процесуального права забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права або не менш важливих питань юрисдикції певних спорів.
При цьому, провадження у справі має зупинятись з чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує.
Судом встановлено, що у даній справі позивач звернувся до суду з позовом про стягнення, зокрема, 3% річних в сумі 1 721, 75 грн., нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України на суму сплаченого позивачем авансового платежу.
Водночас, ухвалою Верховного Суду від 03.06.2020 справу № 918/631/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бурштинова Компанія» до Державного підприємства «Бурштин України» про стягнення заборгованості в сумі 3 865 700, 89 грн. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Так, у вересні 2019 року ТОВ «Українська бурштинова компанія» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ДП «Бурштин України», в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило стягнути з відповідача 3 865 700, 89 грн., з яких 1 368 078, 19 грн. основного боргу, 1 368 078, 19 грн. штрафу, 586 268, 31 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 406 494, 63 грн. інфляційних втрат, 111 882, 55 грн. 3 % річних, 24 899, 02 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за укладеним сторонами форвардним контрактом від 03 лютого 2016 року № 15 в частині поставки оплаченого ТОВ «Українська бурштинова компанія» бурштину-сирцю.
Господарський суд Рівненської області рішенням від 24 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2020 року, позов задовольнив частково; стягнув з ДП «Бурштин України» на користь ТОВ «Українська бурштинова компанія» 1 368 078, 19 грн основного боргу; закрив провадження у справі в частині стягнення 212 400, 83 грн, оскільки позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог; відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат, 3 % річних та пені на загальну суму 2 497 622, 70 грн.
З урахуванням положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції перевірялося лише в оскаржуваній частині, а саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що повернення суми попередньої оплати за договором поставки не є грошовим зобов'язанням у розумінні Цивільного кодексу України, тому нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу є помилковим.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, у березні 2020 року ТОВ «Українська бурштинова компанія» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2020 року повністю, а рішення суду першої інстанції - в оскаржуваній частині і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 03 червня 2020 року на підставі частини третьої статті 302 ГПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів інших касаційних судів.
При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду послався на те, що грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок божника з такої сплати.
На думку колегії суддів, негрошове зобов'язання, в якому одна сторона зобов'язана виконати свій обов'язок на користь іншої сторони, має свою вартість і після його порушення воно набуває характер грошового, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Однак, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 червня 2019 року у справі № 910/9288/18, від 01 липня 2019 року у справі № 910/5773/18 та від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18 наведено висновок про те, що оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України, то застосування позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3 % річних є помилковим. Також Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 10 жовтня 2019 року у справі № 760/7459/16-ц залишив без змін судові рішення, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Натомість у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 643/20458/17-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що між сторонами виникло грошове зобов'язання, невиконання якого зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України, а тому апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 3 % річних, неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Оскільки вбачається неоднакове застосування касаційними судами положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України до правовідносин з невиконання зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати, а Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими мотиви для передачі цієї справи на її розгляд.
У зв'язку з цим, ухвалою від 23.06.2020 у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 918/631/19 за касаційною скаргою ТОВ «Українська бурштинова компанія» на рішення господарського суду Рівненської області від 24 грудня 2019 року і постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2020 року, та призначила справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 08 вересня 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання принципів єдності правозастосовчої практики та верховенства права, основоположним елементом якого є принцип правової визначеності, суд вважає за доцільне з власної ініціативи зупинити провадження у справі № 910/8403/20 до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі № 918/631/19.
Керуючись статтями 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Зупинити провадження у справі № 910/8403/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі № 918/631/19.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2020 року.
Суддя В.С. Ломака