Справа № 216/3853/20
Провадження 2-з/216/33/20
про забезпечення позову
14 липня 2020 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, про визнання договорів недійсними, -
03.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення цивільного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, про визнання договорів недійсними.
Цивільний позов також подано до суду 03.07.2020 року.
Ухвалами суду від 07.07.2020 року заяву про забезпечення позову та позовну заяву було залишено без руху з підстав несплати судового збору.
14.07.2020 року стороною позивача до суду надано квитанції про сплату судового збору по заяві про забезпечення позову та основного позову.
Предметом позову є визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №GL3N216867, укладений 29.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "НАДРА" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» в частині, що стосується відступлення права вимоги за кредитним договором № 793659/ФЛ, укладеним 25.03.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».
Заяву про забезпечення позову позивачем обґрунтовано наступним чином: 25 березня 2008 року між ОСОБА_1 , з одного боку та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», з іншого боку, було укладено кредитний договір № 793659/ФЛ (далі Договір кредиту, кредитний договір) про отримання Позивачем кредитних коштів на придбання нерухомості на вторинному ринку в сумі 40 640,00 доларів США (сорок тисяч шістсот сорок доларів США 00 центів) строком до 12.03.2028 року, та сплати процентів у розмірі 12,89 % річних.
Як вбачається з п. 1.2. кредитного договору, цільове використання кредиту - придбання трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В забезпечення зобов'язань за кредитним договором 25 березня 2008 року між ОСОБА_1 , та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір іпотеки № 779451/ФЛ-З (далі Договір іпотеки, іпотечний договір).
Як вбачається зі змісту іпотечного договору, предметом іпотеки є трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , котра придбана позивачем за кошти, отримані за кредитним договором №793659/ФЛ.
29.04.2012 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "НАДРА" (Відповідач-1), яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (Відповідач-2) уклали договір факторингу про відступлення прав вимоги №GL3N216867, згідно умов якого Відповідач-1 відступив Відповідачу-2 свої права вимоги до позичальників, зазначених у Додатку №1. Згідно п.2 договору №GL3N216867 Відповідач-2 в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Відповідачем-1 у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.
На теперішній час позивачу та членам його родини постійно дзвонять невідомі особи, що представляються працівниками ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та погрожують відібрати предмет іпотеки, а саме - трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , котра, в свою чергу, є єдиним житлом для всієї родини позивача.
Відповідно до п. 5 іпотечного договору іпотекодержатель може просто перереєструвати право власності на предмет іпотеки на себе в порядку, встановленому ст.37 ЗУ «Про іпотеку», фактично залишивши мою родину без даху над головою.
Враховуючи те, що із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» позивач не укладав ніяких договорів, ані договорів кредиту, ані договорів іпотеки. Сторона кредитора в договорах, укладених мною з ВАТ КБ «Надра» до теперішнього часу не змінювалася. І як вбачається із позовної заяви, позивач не погоджується із вимогами ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та оспорює відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договором, так як таке відступлення - суперечить законодавству. У випадку задоволення позову позивача, будь-які вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» - будуть незаконними.
Поряд з цим існує реальна загроза, що під час слухання справи, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» виконає свої погрози та відбере у позивача житло та реалізує його третім особам. Після чого, навіть за наявності судового рішення, що встановлює факт незаконності вимог ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» до позивача - повернути втрачене житло фактично буде неможливо.
Позивач просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вчиняти будь-які дії, пов'язані із перереєстрацією права власності на зазначену квартиру та виселення мешканців із даної квартири, із реєстрацією або скасуванням реєстрації місця проживання будь-яких осіб за вказаною адресою, заборонити ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відчужувати та користуватись вказаною квартирою, заборонити вчиняти будь-які інші дії щодо вказаної квартири, до моменту розгляду справи та винесення у ній рішення.
Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільного позову та матеріали заяви про забезпечення позову, вважає, що заява позивача про забезпечення позовних вимог підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Способи забезпечення позову, які передбачені частиною 1статті 150 ЦПК, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 3 статті 152 ЦПК).
Необхідність вирішення цього питання випливає також з положень статті 10 ЦПК України, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівноправності сторін, а суд зобов'язаний створити умови, за яких дотримувався б необхідний баланс їхніх процесуальних прав та обов'язків та була б гарантована реальна можливість захисту майнових та особистих (немайнових) прав сторін.
З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.
У заяві про забезпечення позову зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші необхідні відомості.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами є реальним та носить матеріальний характер.
Відповідно до ч.ч. 1, 5-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду)… Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Оскільки відповідно до фактичних обставин справи жодні права відповідача не можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову, підстав, передбачених ст. 154 ЦПК України для застосування зустрічного забезпечення немає.
Таким чином, з урахуванням доказів, наданих стороною позивача на підтвердження своїх позовних вимог і доданих до заяви про забезпечення позову, існування між сторонами спору та реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зважаючи на відповідність обсягу позовних вимог заходам забезпечення позову та їх співмірність, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, позовним вимогам, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або третіх осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, невжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту вищевказаного нерухомо майна може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому що відповідач може відчужити дане нерухоме майно до моменту вирішення спору по суті.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 156, 157, 260 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, про визнання договорів недійсними - задовольнити.
Забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вчиняти будь-які дії, пов'язані із перереєстрацією права власності на зазначену квартиру та виселення мешканців із даної квартири, із реєстрацією або скасуванням реєстрації місця проживання будь-яких осіб за вказаною адресою, заборонити ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відчужувати та користуватись вказаною квартирою, заборонити вчиняти будь-які інші дії щодо вказаної квартири, до моменту розгляду справи та винесення у ній рішення.
Виконання ухвали в частині накладення арешту покласти на Виконавчий комітет Криворізької міської ради , Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно управління з питань реєстрації (50101, м. Кривий Ріг пл. Молодіжна 1) та відділ державної виконавчої служби за зареєстрованим місцем знаходження спірного майна, а саме на Металургійний відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Дніпро).
Зустрічне забезпечення не застосовується.
Копію ухвали направити сторонам - для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред'явлення ухвали до виконання 3 роки, до 14.07.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ст.355 ЦПК України, протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження цієї ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: М.В. Бутенко