693/623/19
2/693/25/20
Іменем України
22.06.2020 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Коломієць С.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків цивільну справу за позовною заявою Головного Управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
Головне Управління Національної поліції в Черкаській області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказало, що з 07.11.2015р. ОСОБА_2 проходив службу в Жашківському ВП УВП ГУНП в Черкаській області.
19.08.2017р. наказом ГУНП в Черкаській області №361 о/с майора поліції Загарію О.А. - заступника начальника Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області було звільнено зі служби у поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) Закону України «Про Національну поліцію».
05.09.2017р. відповідач звернувся до Жашківського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, з виплатою допомоги по безробіттю.
На підставі наказу директора Жашківського районного центру зайнятості від 05.09.2017р. ОСОБА_2 було надано статус безробітного та 12.09.2017 року було призначено допомогу по безробіттю.
11.09.2017р. ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.12.2017р. у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Наказом ГУПН в Черкаській області №154 о/с від 20.04.2018р. ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника начальника Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області з 02.09.2017р.
Наказом директора Жашківського районного центру зайнятості від 05.05.2018р. було припинено виплату ОСОБА_2 допомоги по безробіттю згідно п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття».
За час перебування ОСОБА_2 з 05.09.2017р. по 20.04.2018р. на обліку в Жашківському районному центрі зайнятості останньому нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3681 грн. 07 коп.
Головним управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р. у справі №823/1393/17 про стягнення коштів проведено безспірне списання коштів з рахунку ГУНП в Черкаській області в сумі 80600 грн. на користь ОСОБА_2 .
Згідно ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
08.06.2018р. Жашківський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Черкаської області із позовом до Головного Управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 3681 грн. 07 коп.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.07.2018р. у справі №923/599/18 вищевказаний позов було задоволено повністю та стягнуто з Головного Управління Національної поліції в Черкаській області на користь Жашківського районного центру зайнятості виплачене забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному в сумі 3681 грн. 07 коп. та суму судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018р. рішення господарського суду Черкаської області від 10.07.2018р. було залишено без змін.
Таким чином, ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу за рахунок Головного Управління Національної поліції в Черкаській області одночасно отримав середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 80600 грн. та виплату допомоги по безробіттю у розмірі 3681 грн. 07 коп.
Відповідно до п.32 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992р., при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток за період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.
Враховуючи, те що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується одержана допомога по безробіттю, яку працівник мав в цей час, проте ОСОБА_2 під час розгляду справи №823/1393/17 не повідомив, що перебуває на обліку у Жашківському районному центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю, у зв'язку з чим ГУНП в Черкаській області було виплачено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 80600 грн. без зарахування допомоги по безробіттю, а тому із ОСОБА_2 необхідно стягнути суму отриманої допомоги по безробіттю у період з 05.09.2017р. по 20.04.2018р. у розмірі 3681 грн. 07 коп.
У зв'язку з вказаними обставинами позивач звернувся до суду з даним позовом та проси стягнути із ОСОБА_2 суму отриманої допомоги по безробіттю у період з 05.09.2017р. по 20.04.2018р. у розмірі 3681 грн. 07 коп., відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп., відшкодування сплаченого судового збору за апеляційне оскарження рішення в сумі 2643 грн. 00 коп., а також судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви до суду в сумі 1762 грн.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 22.07.2019р. позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
16 серпня 2019 року ОСОБА_2 на позовну заяву було подано відзив, в якому ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час його перебування у статусі безробітного, порушень та вчинення неправомірних дій та подання недостовірних даних, які призвели до виплати неправомірної допомоги не існувало. Чинним законодавством України не передбачено , що проведена виплата по безробіттю повинна бути зарахована чи іншим чином врахована у кошти, які присуджує суд до стягнення з роботодавця як втрачений заробіток на користь особи, яка поновлюється на роботі.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, при цьому до суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом установлено, що наказом ГУПН в Черкаській області №154 о/с від 20.04.2018р. ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника начальника Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області з 02.09.2017р.
Наказом директора Жашківського районного центру зайнятості від 05.05.2018р. було припинено виплату ОСОБА_2 допомоги по безробіттю згідно п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття».
За час перебування ОСОБА_2 з 05.09.2017р. по 20.04.2018р. на обліку в Жашківському районному центрі зайнятості останньому нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3681 грн. 07 коп.
Головним управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р. у справі №823/1393/17 про стягнення коштів проведено безспірне списання коштів з рахунку ГУНП в Черкаській області в сумі 80600 грн. на користь ОСОБА_2 .
Згідно ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» 1533-ІІІ (в редакції від 18.04.2020р.) з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
08.06.2018р. Жашківський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Черкаської області із позовом до Головного Управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 3681 грн. 07 коп.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.07.2018р. у справі №923/599/18 вищевказаний позов було задоволено повністю та стягнуто з Головного Управління Національної поліції в Черкаській області на користь Жашківського районного центру зайнятості виплачене забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному в сумі 3681 грн. 07 коп. та суму судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018р. рішення господарського суду Черкаської області від 10.07.2018р. було залишено без змін.
Таким чином, ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу за рахунок Головного Управління Національної поліції в Черкаській області одночасно отримав середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 80600 грн. та виплату допомоги по безробіттю у розмірі 3681 грн. 07 коп.
Позивач, посилаючись на п.32 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992р., вважає, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток за період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.
Суд не погоджується з позицією позивача та його посиланням на п.32 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992р., виходячи з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття».
У відповідності до п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» цього ж Закону, фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» 1533-ІІІ передбачено, що із роботодавця утримуються:
- сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду;
- незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу;
- незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Таким чином, відшкодування центру зайнятості виплачених коштів за рахунок безробітного може мати місце за правилами відшкодування шкоди лише у випадку вчинення ним неправомірних дій та подання недостовірних даних, що призвели до виплати неправомірної допомоги, зокремав разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу, а не неповідомлення звільненої особи свого колишнього роботодавця про те, що він перебуває на обліку у центрі зайнятостіта отримує допомогу по безробіттю, як на те посилається позивач. Тобто, повідомлення свого колишнього роботодавця про те, що його працівник перебував на облікуу центрі зайнятостіта отримував допомогу по безробіттю не є його обов'язком. Даний факт фіксується у його трудовій книжці.
Аналогічні обставини установлені і у рішенні господарського суду Черкаської області від 10.07.2018р. у справі №923/599/18.
Посилання позивача на п.32 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992р., суд вважає недоведеними та не приймає до уваги, оскільки викладені в ньому роз'яснення були зроблені з урахуванням вимог Закону, зокрема ч.3 ст.117 КзпП України, яку виключено на підставі Закону України №3248-15 від 20 грудня 2005 року.
Що стосується вимоги про відшкодування сплаченого судового збору за апеляційне оскарження рішення про стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 2643 грн. та відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.
По-перше вказана позовна вимогапро відшкодування сплаченого судового збору за апеляційне оскарження рішення про стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 2643 грн. та відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп.не може бути предметом розгляду даної справи.
По-друге долю вказаних витрат було вирішено у справі №923/599/18 від 10.07.2018р. під час розгляду господарським судом Черкаської області та під час розгляду Київським апеляційним господарським судом від 20.09.2018р.
Отже, приймаючи до уваги вказане вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної позовної вимоги.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ЦПК України).
Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі (ч.4 ст.3 ЦПК України).
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Нормою частини 1 статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, які містяться у матеріалах цивільної справи, врахувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами установлено статтею 141 ЦПК України.
При зверненні до Жашківського районного суду Черкаської області суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3565 від 11.12.2018р.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» 1533-ІІІ (в редакції від 18.04.2020р.), ст.ст.2, 3, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 89, 102, 106, 110, 141, 247, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви Головного Управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення може бути до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, при цьому відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення буде складено 02.07.2020р.
Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик