"13" липня 2020 р.
Справа № 690/275/20
Провадження № 2/690/149/20
про залишення позовної заяви без руху
13 липня 2020 року м. Ватутіне
Суддя Ватутінського міського суду Черкаської області Линдюк В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя,
До Ватутінського міського суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якій він просить визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,2 кв.м., житловою площею 47,1 кв.м., а також визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , окремо щодо кожного, право власності на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,2 кв.м., житловою площею 47,1 кв.м.
За змістом п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за даною позовною заявою, вважаю, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому її належить залишити без руху, з наданням позивачу строку для усунення наявних недоліків.
Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначено імперативний обов'язок позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до змісту п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абз. 2 пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду, фізичною особою, позовної заяви майнового характеру підлягає до сплати ставка судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до квитанції Ватутінського відділення АТ «Банк Січ» від 08.07.2020 року № ПН2910397 ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Водночас за змістом позовної заяви позивачем визначено ціну позову у розмірі 90 000 грн., однак жодних доказів на обґрунтування вказаної вартості спірної квартири, яка є предметом позову, до позовної заяви не долучено, що позбавляє можливості суд перевірити правильність розміру сплаченого ним судового збору.
Крім того, сплачений ОСОБА_1 судовий збір не відповідає розміру, що підлягає сплаті відповідно до абз. 2 пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки 1 відсоток від ціни позову, вказаної позивачем, становить 900 грн.
Відповідно до змісту п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (зі змінами) вказано, що під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано у цьому населеному пункті чи місцевості.
З огляду на вказане, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175, ч.ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України, наявні достатні підстави для залишення її без руху з наданням позивачу триденного строку, вважаючи його достатнім, для усунення вказаних недоліків, який слід обраховувати з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Положеннями ч. 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 175, 177, 185, 260, 261, 353, п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.
Позивачу упродовж трьох днів з дня отримання копії даної ухвали, усунути наявні недоліки, зокрема - надати суду: документи, що підтверджують оціночну вартість квартири, яка є предметом позову; докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру, з розрахунку 1 відсоток ціни позову (оціночної вартості квартири), якщо вона перевищує 84 800 грн., але не більше 10 510 грн., або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на усунення недоліків продовжується на строк дії такого карантину.
У разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі, у встановлений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачеві з усіма додатками до неї.
Копію ухвали суду невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Линдюк В.С.