про повернення заяви без розгляду
13 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3423/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали заяви Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про роз'яснення рішення суду у справі №620/3423/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю; визнано протиправними дії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у зв'язку з встановленням 21.11.2018 III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби, з урахуванням проведених виплат; зобов'язано Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку з встановленням 21.11.2018 III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням проведених виплат.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2020 апеляційну скаргу Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту - задоволено частково; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 скасовано в частині визнання протиправними дій Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту щодо відмови у виплаті та зобов'язанні виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у зв'язку з встановленням 21.11.2018 III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби, з урахуванням проведених виплат; в іншій частині рішення - залишено без змін.
27.05.2020 Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту подано заяву про роз'яснення рішення суду, яка за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Падій В.В.
У зв'язку з перебуванням судді Падій В.В. у щорічній відпустці, остання отримала заяву на розгляд 08.07.2020.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду є неясним, оскільки на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, як на розпорядника бюджетних коштів, покладено обов'язок прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надіслати таке рішення уповноваженому органу, яким, в даному випадку, виступає Військова частина НОМЕР_1 , на яку і покладено обов'язок видати наказ про виплату одноразової грошової допомоги і виплатити її ОСОБА_1 .
Ознайомившись із заявою про роз'яснення рішення суду, суддя дійшла висновку про необхідність повернення її заявнику без розгляду, зважаючи на наступне.
Так, за приписами частин 1, 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Водночас суддя вважає за необхідне зазначити, що положеннями статті 254 КАС України окремо не встановлено вимог до форми та змісту заяви про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з приписами частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
За таких обставин суддя вважає за можливе, на підставі частини 6 статті 7 КАС України, застосувати до вказаних правовідносин, за аналогією закону, положення статті 169 КАС України.
Так, пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У свою чергу, згідно з частинами 1,3 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Частиною 1 статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.
Так, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина 4 статті 59 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Поряд з цим, у ході ознайомлення із поданою заявою та доданими до неї документами, суддею встановлено, що заяву про роз'яснення рішення суду підписано та подано представником позивача - Федоровим Олегом Михайловичем.
Вирішуючи питання щодо повноважень вказаної особи на підписання заяви, суддя виходить з такого.
На підтвердження повноважень Федоровим Олегом Михайловичем подано засвідчену копію довіреності від 14.01.2020, видану Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту, якою уповноважено ОСОБА_2 представляти інтереси вказаної юридичної особи, однак остання не містить інформації, що повірена особа має статус адвоката.
Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 є керівником або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, та відповідного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також не містять у собі ордеру представника позивача, як адвоката.
Отже подана заява про роз'яснення рішення суду підписана та подана особою, повноваження якої на підпис та подання такої заяви від імені та в інтересах Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту не підтвердженні відповідно до вимог статті 59 КАС України.
За таких обставин та враховуючи, що оригіналу ордеру додатки до поданої заяви не містять, як і доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 є керівником або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, та відповідного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а додана копія довіреності у даному випадку не є документом, що підтверджує повноваження Федорова Олега Михайловича на здійснення від імені та в інтересах Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту його процесуальних прав та обов'язків, суддя дійшла висновку, що заява про роз'яснення рішення суду підлягає поверненню, у відповідності до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, заяву про роз'яснення судового рішення необхідно повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 7, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про роз'яснення рішення суду у справі №620/3423/19 - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали про повернення без розгляду заяви про роз'яснення судового рішення разом з доданими до неї матеріалами повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення заяви заявникові.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій