про залишення позовної заяви без руху
13 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1708/19
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., перевіривши позовну заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ - 00034039) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), третя особа - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29000, код ЄДПРОУ - 14321481) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,
Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти у сумі 422132,45 грн. - витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 був звільнений з навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького згідно з підпунктом «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», внаслідок чого витрати, пов'язані із навчанням у вищому навчальному закладі, підлягають стягненню.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служба України задоволено; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти у сумі 422132,45 грн. - витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
Постановою Верховного Суду від 09.04.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 та рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №620/1708/19 скасовано; справу направлено на новий судовий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Чернігівського окружного адміністративного суду 21.04.2020 та у цей же день, на підставі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана на розгляд судді Падій В.В.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 24.04.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
При цьому у постанові від 09.04.2020 Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду необхідно дослідити поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду відповідно до положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2019 у справі №340/685/19.
Як вбачається з висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2019 у справі №340/685/19, безпідставним є посилання касатора на необхідність застосування до спірних правовідносин приписів абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України, який встановлює шестимісячний строк звернення до суду, оскільки спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Вказані висновки Верховного Суду є релевантними і до даної справи.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
При цьому суддя вважає за необхідне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів справи випливає, що відповідача звільнено з військової служби з 22.04.2019, а позивач з адміністративним позовом до відповідача звернувся до суду 07.06.2019, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.
При цьому суд зазначає, що після перегляду справи Верховним Судом позивачем не подано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява Адміністрації Державної прикордонної служби України має бути залишена без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаного недоліку, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.
Керуючись статтями 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначеного недоліку, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позов буде залишено без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу - до виконання; відповідачу і третій особі - до відома.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Падій