Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
14.07.2020 року справа № 520/4895/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави в особі Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Держана казначейська служба України про стягнення суми, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Держави в особі Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Держана казначейська служба України, в якому просить суд стягнути з Держави в особі Пенсійного фонду України 01014 м. Київ, вул. Бастіонна,9, код ЄДРПОУ 00035323), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену частину пенсії за період з 01.01.2018 року по 01.04.2020 року в розмірі 37970,63 грн.
Від представників відповідачів, через канцелярію суду, надійшли відзиви на позовну заяву та письмові пояснення, в яких відповідачі просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позовної заяви позивача, в якій представник Держаної казначейської служби України посилається на постанову Верховного Суду від 27.11.2019 року №242/4741/16ц, ст.170, ст.176 ЦК України, тощо.
Ухвалою суду від 21.04.2020 року відкрито спрощено позовне провадження без виклику сторін.
На підставі ст. ст. 262, 257 КАС України розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” установлено з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України карантин.
На засіданні Кабінету Міністрів України 04 травня 2020 року карантин продовжено до 22 травня 2020 року.
На засіданні Кабінету Міністрів України 20 травня 2020 року карантин продовжено до 22 червня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року №500 карантин продовжено до 31 липня 2020 року.
Відповідно до положень пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання представника відповідача, суд дійшов наступного.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду №520/5922/19 від 12.07.2019 року - адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Харківського ПГЗ-ДКАУ від 14.02.2018 року №132, здійснити виплату недоотриманої частини пенсії після її перерахунку з 01.01.2018 року єдиним платежем з урахуванням раніше отриманих сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код 14099344) судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).
Згідно ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 року вказане рішення набрало законної сили.
Позивачу на виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зроблено перерахунки та виплачена пенсія, але позивач не погодився із сумами виплат, тому звернувся до суду.
Як вбачається із позовних вимог, позивач просить суд стягнути з Держави в особі Пенсійного фонду України 01014 м. Київ, вул. Бастіонна,9, код ЄДРПОУ 00035323), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену частину пенсії за період з 01.01.2018 року по 01.04.2020 року в розмірі 37970,63 грн.
Тобто, фактично, позивач просить стягнути з відповідача несплачені суми заборгованості перед позивачем згідно вказаного рішення суду.
Частиною другою ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене в статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Отже, з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.
Відповідно до ч. 3ст. 124 Конституції України - юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
При вирішенні питання - чи виникли спірні правовідносини у зв'язку із виконанням (або невиконанням) відповідача саме публічно-владних управлінських функцій, суд зазначає наступне.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владна управлінська функція розуміється як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань, під час здійснення якої суб'єкти владних повноважень можуть приймати рішення, які є обов'язковими для виконання іншими особами, стосовно яких ці рішення прийняті.
Судом встановлено, що фактично предметом зазначеного позову по суті є стягнення боргу Держави в особі Пенсійного фонду України перед позивачем.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч.2 ст. 2 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відноситься до юрисдикції загальних судів.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
По даній справі позивачем не заявлено вимог про вирішення публічно-правового спору.
Враховуючи суть спірних правовідносин у справі, суд дійшов висновку, що вказаний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України суд роз'яснює позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 9, 229, 238, 239, 243, 248, 255, 295 КАС, суд, -
Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави в особі Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Держана казначейська служба України про стягнення суми.
Роз'яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мар'єнко Л.М.