про залишення позовної заяви без руху
13 липня 2020 року м. Рівне№460/4932/20
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду К.М. Недашківська, розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів і висновку, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: наказ №1340 від 10.05.2019 «Про проведення службового розслідування» та наказ №1838 від 10.07.2019 «Про внесення змін до наказу від 10.052019 №1340», висновок про результати службового розслідування №4/33-19/25-06 від 05.09.2019.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
1. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується - Закон України №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом другим частини 3 статті 6 Закону України №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, за які має бути сплачено судовий збір як за дві позовні вимоги немайнового характеру, оскільки вимога про визнання протиправним та скасування наказу №1838 від 10.07.2019 «Про внесення змін до наказу від 10.05.2019 року №1340» прямо випливає з вимоги про визнання протиправним та скасування первинного наказу, до якого вносяться зміни, тобто наказу №1340 від 10.05.2019.
Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру.
Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у загальному розмірі 1681 грн. 60 коп.
2. Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено в частині п'ятій статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З аналізу наведених норм слідує, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору у даній справі є, визнання протиправними та скасування: наказу №1340 від 10.05.2019 «Про проведення службового розслідування» та наказу №1838 від 10.07.2019 «Про внесення змін до наказу від 10.05.2019 №1340», висновку про результати службового розслідування №4/33-19/25-06 від 05.09.2019.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 про оспорюваний наказ №1340 від 10.05.2019 дізналася з листа Головного управління ДФС у Рівненській області, який отримала 25.05.2019.
Самі накази №1340 від 10.05.2019 та №1838 від 10.07.2019 позивач отримала 10.09.2019 (відповідь Головного управління ДФС у Рівненській області від 27.08.2019 №103/11/17-00-25-07 від 27.08.2019).
Висновок про неможливість завершення службового розслідування від 05.09.2019 №4/33-19/25-06 ОСОБА_1 отримала 10.02.2020 (відповідь від 10.02.2020 №1/11/17-00-25-06).
Проте, всупереч вимогам статті 122 КАС України, позивач звернулася до суду з позовом понад місячний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а саме 08.07.2020.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку звернення до суду, де зазначила про поважність пропуску строків звернення до суду і просить суд поновити строк звернення. При цьому, вона вказує, що з 02.03.2020 по 11.03.2020 перебувала на лікарняному, тому не могла подати позов у визначений законодавством строк. Позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору нею було подано ряд запитів та скарг. Крім того, з 11.03.2020 в Україні запроваджено карантин, що унеможливлювало своєчасну подачу позову.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, суд встановив, що позивач будучи обізнаним про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваними рішеннями ще у травні 2019 року (щодо наявності наказу №1340 від 10.05.2019 «Про проведення службового розслідування») та у вересні 2019 року (щодо змісту двох оспорюваних наказів №1340 від 10.05.2019 та №1838 від 10.07.2019), у встановлений строк звернення до суду не звернувся, доказів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.
Посилання позивача на факт перебування на лікуванні з 02.03.2020 по 11.03.2020 та запровадження карантину в Україні з 11.03.2020 не пояснює причини неможливості звернення до суду з адміністративним позовом з травня 2019 року чи з вересня 2019 року по березень 2020 року. Позивач не навів суду будь-яких пояснень, доводів наявності таких обставин, які стали дійсними перешкодами для звернення ОСОБА_1 за захистом своїх прав та інтересів у судовому порядку.
Наведені у позовній заяві підстави пропуску строку звернення до суду не можуть вважатися поважними у контексті підстав пропущення строку звернення з позовними вимогами про оскарження наказів з вересня 2019 року по березень 2020 року.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивач має право звернутись до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, в якій необхідно зазначити обставини, що стали поважною причиною пропуску строку звернення до суду та надати докази, якими підтверджуються ці обставини.
За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1681 грн. 60 коп. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за наступними реквізитами: «Отримувач коштів - УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38012714; Банк отримувача- Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) -899998; Рахунок отримувача- UA688999980313111206084017002; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу- *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)», або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору; заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням інших (додаткових) підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів і висновку - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1 .
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суддя К.М. Недашківська