Ухвала від 13.07.2020 по справі 910/9838/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.07.2020Справа № 910/9838/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» до Державного підприємства «Національний будинок органної та камерної музики України»

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

без виклику представників учасників процесу,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» з заявою про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

заборони ДП "Національний будинок органної та камерної музики України"вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на продовження процедур закупівель, оголошених в електронній системі Prozorro за ідентифікатором № UA-2020-04-17-001765-с, у тому числі, але не виключно:

- укладати договори про закупівлю за результатами зазначених процедур та вчиняти будь-які дії. спрямовані на укладення таких договорів;

- оприлюднювати інформацію про укладення відповідних договорів;

- виконувати договори, за результатами даних процедур закупівель.

У своїй заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що не погоджується з рішенням тендерного комітету ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" у зв'язку з чим має намір подати позов до ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" про визнання незаконним та скасування рішення Тендерного комітету ДП "Національний будинок органної та камерної музики України", оформлене протоколом №4/14 від 01.06.2020р.; повідомлення про визнання переможця та намір укласти договір, зобов'язати відновити процедуру закупівель, предметом якої є «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення - Костьолу Святого Миколая (охоронний № 902/1) ДП «Національний будинок органної та камерної музики України» по вул. Велика Васильківська, 75 у Печерському районі м. Києва» (Коригування) та перейти до розгляду пропозиції ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН».

Обгрунтовуючи свою заяву про забезпечення заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до укладення договорів, що в свою чергу спричинить неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, та до неможливості поновлення його порушених прав та інтересів.

Ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Таким чином, враховуючи пряму заборону, визначену ч. 12 ст. 137 ГПК України щодо неможливості припинення, відкладення, зупинення чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначених вимог, оскільки вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову підпадає під заборону норм Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Мандриченко