ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2020Справа № 910/5627/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 , Миколаївська обл., м. Вознесенськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Больверк», м. Київ
про стягнення 179 591,31 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 /позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Больверк» (далі - ТзОВ «Больверк»/відповідач) про стягнення 179 591,31 грн, у тому числі: 165 951,45 грн - пені, 13 639,85 грн - 3 % річних, у зв'язку із несвоєчасною поставкою товару за договором про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) № 224 від 07.10.2019.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.04.2020 позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
12.05.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Зважаючи на викладені в заяві обставини та долучені докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.05.2020 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.06.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Больверк» заперечило проти задоволення позову та просило суд зменшити суму штрафних санкцій до розміру, що не перевищує прибуток відповідача від виконання договору про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) № 224 від 07.10.2019, мотивуючи тим, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів для належного виконання умов договору. Зокрема, предметом цього договору є складові частини на 23-мм спарену установку ЗУ-23, при цьому поставка складових частин до спареної зенітної установки ЗУ-23 неможлива без імпорту комплектуючих, тому відповідач завчасно уклав зовнішньо-економічний контракт №22/08-19 від 22.08.2019 з польською компанією на поставку цих комплектуючих. Проте, продукцію за цим контрактом, відповідач отримав лише 02.01.2020 з огляду на те, що дозвіл на експорт виробів уповноваженого органу з експортного контролю Польщі був наданий лише 23.12.2019. З таких обставин, отримавши 02.01.2020 складові частини до спареної зенітної установки ЗУ-23, відповідач вже 06.01.2020 виконав свої зобов'язання за договором.
Крім того, відповідач стверджує, що між сторонами підписана коригуюча видаткова накладна № 1 від 24.01.2020 до видаткової накладної № 1 від 06.01.2020, в якій сума договору зменшена до 5 054 144,58 грн на підставі висновку 2493 Військового представництва Міністерства оборони України, внаслідок чого за ініціативою позивача повернуто товар на суму 751 565,49 грн, відповідно відповідач недоотримав прибуток на цю суму. Таким чином, відповідачем отримано прибуток від виконання цього договору у розмірі 44 005,98 грн, тому ТзОВ «Больверк» просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до цієї суми.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Больверк» та Компанією «MISTA Sp. Z o.o.» (Республіка Польща) укладено контракт на постачання № 22/08-19, відповідно до якого постачальник компанія зобов'язалася поставити, а ТзОВ «Больверк» прийняти і оплатити запасні частини до 23-мм спареної установки ЗУ-23.
Згідно п. 3.2. контракту поставка виробів виконується постачальником після здійснення замовником оплати відповідно до п. 4.2. цього контракту та отримання постачальником дозвільних документів уповноваженого органу з експортного контролю Польщі на експорт виробів.
Строк поставки виробів не повинен перевищувати 3 (трьох) місяців від дати отримання постачальником 50% передоплати відповідно до п. 4.2. цього контракту.
2493 військовим представництвом Міністерства оборони України складено висновок №2142 від 17.09.2019 щодо спроможності ТзОВ «Больверк» виконати роботи зі збирання запчастин до 23 мм спареної установки ЗУ-23, відпрацьованого на підставі доручення начальника Управління військових представництв МО України від 10.09.2019 № 259/3131 станом на 16.09.2019.
В п. 21 цього висновку зазначено про залежність підприємства від імпорту та комплектуючих для виготовлення, ремонту ОВТ та іншого військового майна, а саме: ТзОВ «Больверк» укладено контракт з фірмою «MISTA Sp. Z o.o.» (Польща) від 22.08.2019 № 22/08-19 на поставку комплектуючих та складових вузлів для збирання запчастин до 23 мм спареної установки ЗУ-23. Станом на 12.09.2019 ТзОВ «Больверк» проведено попередню оплату відповідно до умов зазначеного контракту.
07.10.2019 між ВЧ НОМЕР_1 та ТзОВ «Больверк» укладено договір про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) №224.
Відповідно до п. 1.1. договору за результатами проведеної процедури закупівлі в електронній системі публічних закупівель «Прозорро» (ідентифікатор закупівлі UA-2019-08-19-000829-а) постачальник зобов'язується у 2019 році поставити покупцеві товари (код ДК 021:2015:35340000-9 частини вогнепальної зброї та боєприпасів), у кількості, зазначеній у Специфікації поставки (далі - Специфікація поставки, додаток №1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти та оплатити такі товари, в подальшому продукція.
Згідно п. 1.2. договору обсяги закупівлі продукції можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що загальна вартість договору складає 6 146 349,90 грн без ПДВ. Зазначена в Специфікації продукція відноситься до групи 93 «Зброя, боєприпаси; їх частини та приладдя», і відповідно до Закону України від 19.06.2018 № 2463- VIII Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відносин, пов'язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» звільнена від оподаткування.
З п. 3.3. договору вбачається, що обсяги продукції, зазначені в специфікації поставки до договору, можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків покупця, з відповідним зменшенням ціни договору. Покупець у 10-денний термін письмово повідомляє постачальника про зменшення обсягів, на підставі цього сторони вносять відповідні зміни до договору, підписуючи додаткову угоду, в якій визначається порядок та строки відшкодування фактично понесених постачальником витрат.
У відповідності до п. 4.1. договору покупець здійснює оплату продукції, що поставляється за договором, шляхом перерахування коштів, відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів, на рахунок постачальника у наступному порядку:
- 70% згідно ціни вказаної в специфікації, протягом десяти робочих днів з дня отримання рахунку-фактури (для фінансування витрат на придбання матеріалів, комплектуючих, запасних частин, оплати послуг підрядних організацій, виплати заробітної плати працівникам підприємства). Відповідно до абзацу 2 частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2017 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами) покупець має право, на строк до трьох місяців, здійснювати попередню оплату у розмірі не більше 50% вартості продукції.
- 30% протягом десяти робочих днів з моменту приймання продукції за фактично отриману продукцію за договірною ціною, встановленою сторонами та зафіксованою у протоколі погодження договірної ціни (додаток №3) з урахуванням встановленого договором рівня прибутку, протягом 10 банківських днів, з дати підписання видаткової накладної, за умови наявності відповідних видатків на рахунках військової частини.
Усі платіжні документи за договором оформляються з дотриманням вимог чинного законодавства. Постачальник надає покупцеві рахунок протягом трьох банківських днів з дня підписання видаткової накладної. Перегляд договірної ціни не допускається після оплати отриманої продукції відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 5.1. договору постачальник зобов'язаний поставити товар покупця на умовах DDP відповідно до міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року та здійснити передачу товару на склад покупця за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 5.2. договору постачальник зобов'язаний повідомити покупця про готовність продукції до відвантаження не пізніше 3 днів до дати поставки.
Термін поставки не може перевищувати трьох місяців від дати отримання постачальником суми попередньої оплати. Граничний строк поставки продукції - 10.12.2019.
Датою поставки продукції та передачі її покупцю є дата підписання видаткової накладної покупцем.
Постачальник має право на дострокову поставку продукції за письмовим погодженням з покупцем, а також на передачу продукції партіями.
Номенклатура та кількість кожної партії повинні відповідати продукції, визначеній специфікацією. Надання замовлення можливе засобами телефонного або факсимільного зв'язку.
В п. 7.2.1. договору визначено, що за порушення строків поставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від граничної вартості за кожний день прострочення поза встановлені договором строки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Після укладення договору всі попередні домовленості сторін (досягнуті під час переговорів, консультацій та обміну листами), які стосуються змісту цього договору, вважаються недійсними у частині, що суперечить його положенням (п. 10.1. договору).
28.10.2019 відповідачем отримано дозвіл № 29308300 Служби експортного контролю України на імпорт товарів військового призначення згідно з контрактом №22/08-19 від 22.08.2019.
На виконання умов договору про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) №224 від 07.10.2019 на рахунок відповідача 22.11.2019 згідно платіжного доручення № 269 здійснено попередню оплату в розмірі 4 302 444,93 грн.
23.12.2019 уповноваженим органом з експортного контролю Республіки Польщі видано дозвіл на експорт виробів згідно з контрактом №22/08-19 від 22.08.2019.
26.12.2019 відповідач направив на адресу начальника 2493 військового представництва МО України лист № 121, в якому повідомив, що причиною несвоєчасної поставки виробів є довготривала процедура отримання дозволу в країні, з якої здійснюється імпорт виробів/сировини. Також зазначив в цьому листі, що ймовірним терміном поставки є період з 05.01.2020-15.01.2020.
06.01.2020 відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 5 054 010,42 грн згідно з видатковою накладною № 1 від 06.01.2020 з урахуванням коригуючої видаткової накладної № 1 від 24.01.2020 до видаткової накладної № 1 від 06.01.2020.
Так, 2493 військовим представництвом Міністерства оборони України складено висновок № 112 від 24.01.2020, щодо визначення договірної ціни за фактичними витратами на закупівлю комплекту складових частин на 23-мм спарену установку ЗУ-23 за договором про закупівлю товарів №224 від 07.10.2019 відповідно доручення начальника Управління військових представництв МО України від 10.09.2019 № 3131, яким встановлено, що договірна ціна за фактичними витратами на закупівлю комплекту складових частин на 23-мм спарену установку ЗУ-23 за договором про закупівлю товарів № 224 від 07.10.2019 становить без ПДВ та визначається на рівні 5 054 010,42 грн.
29.01.2020 позивач листом № 88 повідомив відповідача, що у військової частини НОМЕР_1 наявна дебіторська заборгованість у сумі 4 302 444,93 грн, тому просив направити представника відповідача для повернення товару на суму 751 565,49 грн, що є різницею між фактично поставленим майном та сумою дебіторської заборгованості.
03.02.2020 позивач повернув, а відповідач прийняв частину товару на загальну суму 750 349,82 грн, що підтверджується накладною на повернення товару № В-1145.
Отже, сума договору склала 4 302 444,93 грн в межах здійсненої позивачем передоплати.
Враховуючи прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товарів, позивач нараховує на суму договору (6 146 349,90 грн) пеню в розмірі 165 951,45 грн та 3% річних в сумі 13 639,85 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) № 224 від 07.10.2019, відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар, а саме: частини вогнепальної зброї та боєприпасів на загальну суму 6 146 349,90 грн.
В п. 4.1. договору сторони погодили порядок здійснення оплати товару: 70% згідно ціни вказаної в специфікації, протягом десяти робочих днів з дня отримання рахунку-фактури та 30% протягом десяти робочих днів з моменту приймання продукції за фактично отриману продукцію за договірною ціною.
У відповідності до п. 5.2. договору термін поставки не може перевищувати трьох місяців від дати отримання постачальником суми попередньої оплати. Граничний строк поставки продукції - 10.12.2019.
З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 269 від 22.11.2019 на рахунок відповідача здійснено попередню оплату в розмірі 4 302 444,93 грн.
Судом також встановлено, що для виконання умов цього договору, передувало укладення відповідачем контракту на постачання № 22/08-19 від 29.08.2019 з Компанією «MISTA Sp. Z o.o.» (Республіка Польща), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити запасні частини до 23-мм спареної установки ЗУ-23.
При цьому, в п. 3.2. цього контракту вказано, що поставка виробів виконується постачальником після здійснення замовником оплати та отримання постачальником дозвільних документів уповноваженого органу з експортного контролю Польщі на експорт виробів.
З матеріалів справи вбачається, що дозвіл № 29308300 Служби експортного контролю України на імпорт товарів військового призначення згідно з контрактом №22/08-19 від 22.08.2019 отриманий відповідачем 28.10.2019, проте дозвіл уповноваженого органу з експортного контролю Республіки Польщі на експорт виробів згідно з цим контрактом виданий лише 23.12.2019.
При цьому, в матеріалах справи міститься лист відповідача № 121 від 26.12.2019, направлений на адресу начальника 2493 військового представництва МО України, в якому повідомлялось про затримку поставки товарів з підстав, які не залежали від товариства та зазначено, що ймовірним терміном поставки є період з 05.01.2020-15.01.2020.
Відповідач стверджує, що поставка виробів за контрактом № 22/08-19 від 22.08.2019 здійснена 02.01.2020.
При цьому, поставка відповідачем товарів за договором про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) №224 від 07.10.2019 № 224 від 07.10.2019 відбулась 06.01.2020, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 06.01.2020.
Водночас, ціна договору про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) №224 від 07.10.2019 за ініціативою позивача була зменшена до 5 054 010,42 грн згідно з висновком 2493 Військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2020, внаслідок чого між позивачем та відповідачем підписано коригуючу видаткову накладну № 1 від 24.01.2020.
В подальшому, позивач ще відмовився від частини товару на суму 751 565,49 грн, що підтверджується листом № 88 від 29.01.2020 та накладною №В-1145 на повернення товару.
Відтак, за ініціативою позивача ціна договору була зменшена до розміру попередньої оплати, тобто до 4 302 444,93 грн.
Разом із тим, у зв'язку із простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) №224 від 07.10.2019, позивач нараховує на суму договору (6 146 349,90 грн) пеню у розмірі 165 951,45 грн та 3% річних у сумі 13 639,85 грн.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В п. 7.2.1. договору визначено, що за порушення строків поставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від граничної вартості за кожний день прострочення поза встановлені договором строки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог статтями 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши всі надані сторонами докази в сукупності та ураховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем вживались всі необхідні дії для належного виконання умов договору про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) №224 від 07.10.2019, зокрема: завчасно укладено контракт з іноземною компанією щодо поставки складових частин, необхідних для виготовлення товарів, які відповідач зобов'язаний був поставити позивачу; вчасно отримано дозвіл на імпорт товарів військового призначення; повідомлено позивача про затримку поставки складових частин у зв'язку із затримкою одержання дозволу уповноваженого органу з експортного контролю Республіки Польщі на експорт виробів згідно з контрактом №22/08-19 від 22.08.2019, на що відповідач ніяким чином не міг вплинути, а також приймаючи до уваги, що позивачем неодноразово в односторонньому порядку змінювалась ціна договору № 224, в кінцевому рахунку до суми попередньої оплати - 4 302 444,93 грн, при цьому штрафні санкції нараховано на суму договору, тобто на 6 146 349,90 грн, водночас, враховуючи нетривале прострочення виконання зобов'язання відповідачем, суд не вбачає підстав для застосування штрафних санкцій до ТзОВ «Больверк».
Таким чином, позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 суд визнає необґрунтованими, відповідно у задоволенні позову відмовляє.
Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України та пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук