Справа № 202/4115/20
Провадження № 1-кс/202/5139/2020
13 липня 2020 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12020040660000912 від 03 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,-
07 квітня 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12020040660000912 від 03 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до клопотання, слідчий просить накласти арешт на майно, в рамках кримінального провадження № 12020040660000912 від 03 липня 2020 року. При цьому, слідчим до клопотання долучений витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12019040660001619, а не за № 12020040660000912.
Крім того, матеріали клопотання не містять відомостей на підтвердження повноважень слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 та прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020040660000912, а тому слідчий суддя позбавлений можливості встановити, що дане клопотання подано та погоджено уповноваженими на те особами.
Також, в порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого не зазначено підстави накладення арешту, відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Слідчий СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , обґрунтовуючи своє клопотання, зазначив, що метою накладення арешту на дане майно є необхідність збереження речових доказів, разом з тим до клопотання слідчим не надано доказів на підтвердження того, що дане майно було визнано речовими доказами.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в 72 години для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-175, 309, КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12020040660000912 від 03 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , для усунення недоліків протягом 72 годин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1