Справа № 481/434/20
Провадж.№ 2/481/168/2020
іменем У К Р А Ї Н И
заочне
13.07.2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді Уманської О.В.,
за участі секретаря Кузьміної Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
31.03.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») на підставі договору про відступлення йому прав вимоги № 20190626 від 26.06.2019 року первісним кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (надалі ТОВ «ФК «ЦФР»), звернувся до Новобузького районного суду з вказаним позовом до відповідачки ОСОБА_1 за яким посилаючись на невиконання останньою умов кредитного договору № 9571142388, укладеного з ТОВ «ФК «ЦФР» 06.05.2016 року, просив стягнути з відповідачки заборгованість за вказаним договором у розмірі 24728,13 грн. та понесені судові витрати у справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, направив на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась повторно. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення відправлення. Причини своєї неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи також суду не надала, так само як і не направила до суду відзив на позовну заяву.
Суд з огляду на ст.ст.280-281 ЦПК України, а також за згодою позивача, ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Так як в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, дійшов такого висновку.
Між ТОВ «ФК «ЦФР» і ОСОБА_1 06.05.2016 року укладено кредитний договір, який складається з заяви про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» та заяви № 9571142388 від 06.05.2016 року на отримання кредиту (а.с.4-6).
Як вбачається з паспорту кредиту, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлена під розпис на кожному його аркуші, відповідач отримала в кредит грошові кошти, у розмірі 14364 грн. ( 11100,00 грн. основний кредит, 2664,00 грн кошти на оплату страхового платежу, 600 грн, оплата за пакет послуг «Охоронець») строком на 48 місяці зі сплатою 2,69 відсотка щомісяця від суми кредиту та 11,99 % річних від суми боргу за договором. Крім того, зазначеним паспортом визначено розмір та графік внесення періодичних платежів, а також відповідальність у разі прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за кредитним договором у виді пені у розмірі 0,3% щоденно від суми прострочення кредиту та/або відсотків (а.с.5).
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ФК «ЦФР» свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав та відповідні кредитні кошти на рахунок відповідачці ОСОБА_1 , та страхових компаній перерахував (а.с.11-12).
Згідно договору про відступлення прав вимоги № 20190626 від 26.06.2019 року, що був укладений між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», останнє придбало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників (а.с.21-23).
Відповідно до Витягу згаданого реєстру, боржником значиться відповідач ОСОБА_1 , як така, що має заборгованість за кредитним договором № 9571142388 від 06.05.2016 року у загальному розмірі 24728,13 грн. (а.с.24).
Матеріали справи свідчать, що відповідачка ОСОБА_1 листами як ТОВ «ФК «ЦФР», так і ТОВ «ФК «ЄАПБ» від 09.07.2019 року, повідомлялася про зміну кредитора за вищевказаним кредитним договором та необхідність сплатити наявну заборгованість.
Відомості про отримання таких повідомлень боржником ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Між тим, згідно Правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачка ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови укладеного договору в терміни, встановлені кредитним договором, що стало наслідком виникнення заборгованості, яка відповідно до розрахунку (а.с.18), станом на 26.06.2019 року (на день відступлення прав вимоги за цим кредитним договором) склала у сумі 24728,13 грн., з яких:
9459,04 грн. - заборгованість за основною сумою боргу;
1556,29 грн. - заборгованість за відсотками;
6587,05 грн. - заборгованість за щомісячними відсотками;
7125,75 грн. - пеня, нарахована 12.02.2018 року по 26.06.2019 року.
Відповідно частин 1, 3 ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.
До того ж, ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу та пунктами 2.1.1.5.5-2.1.1.5.6. Кредитного договору передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.
Виходячи з вимог статей 526 і 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За змістом положень вимог ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 76-80 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка ОСОБА_1 не надала суду належних доказів, які свідчать про безпідставність нарахування позивачем заборгованості за річними/помісячними відсотками та пенею, а судом порушень умов кредитного договору чи положень закону при нарахуванні позивачем таких платежів не встановлено.
Таким чином, факт порушення відповідачкою ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредитного боргу у строки, передбачені договором № 9571142388 від 06.05.2016 року, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження, а тому наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача 24728,13 грн. заборгованості за цим договором.
Відповідно до ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача згідно розміру задоволених вимог також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 9571142388 від 06 травня 2016 року в сумі 24728 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять вісім ) гривень 13 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні .
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Новобузьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» ЦПК України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину встановленого КМУ пов'язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» індекс 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, рах. IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк», ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Кетрисанівка, Бобринецького району, Кіровоградської області, громадянка України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Повний текст рішення виготовлений 13.07.2020 року
Суддя Уманська О.В.