Справа № 317/2279/19
Провадження № 1-кп/317/124/2020
Іменем України
09 липня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
адвоката обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судуЗапорізького районного суду Запорізької області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с.Григорівка Запорізького району Запорізької області, громадянина України, українця, освіта середня, читати та писати не вміє, офіційно не працевлаштованого, дітей не має, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у скоєнні злочину, передбаченого ч 2 ст.125 КК України, -
29.04.2019 року приблизно о 00 годині 20 хвилин ОСОБА_5 знаходячись біля продовольчого магазину розташованого за адресою Запорізька область Запорізький район с.Григорівка вул.Радісна, 47 на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс 1 удар кулаком правої руки в обличчя, чим завдав останньому тілесні ушкодження, у вигляді повного травматичного вивиху першого (21) зуба на верхній щелепі ліворуч, скол коронкової частини другого 22 зуба на верхній щелепі ліворуч на 2/3, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 415 від 30.05.2019 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили незначну втрату працездатності до 10%, а також садна в ділянці верхньої і нижньої губи ліворуч, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_5 свою провину в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому визнав повністю, в скоєному розкаявся.
Щодо обставин скоєння правопорушення зазначив, що вони з ОСОБА_4 перебували в одній компанії. Він зробив ОСОБА_4 зауваження, на яке він відповів образливо. На це ОСОБА_5 відповів одним ударом в обличчя потерпілому. Про наслідки йому стало відомо через два дні. Він намагався відшкодувати спричинену шкоду здоров'ю, але не має грошей в необхідній кількості.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_5 спричинив йому тілесні ушкодження, але на час розгляду справи не відшкодував спричиненої шкоди. Шодо призначення покарання погодився з думкою прокурора.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.125 КК України, як спричинення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили незначну втрату працездатності.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений в своїх заявах, не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, що стосуються експертизи, а також, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченого (на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не є інвалідом), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини - раніше не судим, не має стійких соціальних зв'язків, не відшкодував шкоду, не працевлаштований.
Обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченого є - щире каяття. Обставини, обтяжуючі покарання ОСОБА_5 судом не встановлені.
Суд з урахуванням вищевизначеного приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Клопотань про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення не надходило.
Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 368, 373-374, 376, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, на підставі якої призначити покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя Запорізького районного суду ОСОБА_1