"01" лютого 2010 р.Справа № 15-9/221-06-6235
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
При секретарі М.Д. Стойковій
За участю представників:
від позивача -Жуков Ю.А.,
від відповідача -не з'явився,
від третіх осіб:
1) ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в інтересах Одеської філії -Чабаненко В.В., Шаміс Я.М.,
2) Міністерства транспорту та зв'язку України -Сучкова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одеський консервний завод дитячого харчування” до Спільного підприємства „Вітмарк-Україна” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача -Відкрите акціонерне товариство „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в інтересах Одеської філії та Міністерство транспорту та зв'язку України, про визнання права власності, -
У червні 2006 року Відкрите акціонерне товариство „Одеський консервний завод дитячого харчування” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спільного підприємства „Вітмарк-Україна” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача -Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, про:
- визнання права власності на об'єкт нерухомого майна -залізничну під'їзну колію до станції Одеса-Товарна Одеської залізниці (загальною довжиною 588 погонних метрів), що примикає до 6-го путі Сирітської площі стрілкою №128, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 2,
- зобов'язання Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” зареєструвати в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності Відкритого акціонерного товариства „Одеський консервний завод дитячого харчування” на вищезазначений об'єкт нерухомого майна та видати свідоцтво на право власності,
- усунення порушення права власності позивача на вказаний об'єкт нерухомого майна з боку Спільного підприємства „Вітмарк-Україна” в формі товариства з обмеженою відповідальністю,
- зобов'язання зупинити самовільну, без одержання відповідного дозволу Відкритого акціонерного товариства „Одеський консервний завод дитячого харчування”, подачу та забирання залізничних вагонів, виконання маневрових робіт на залізничній під'їзній колії, що належить позивачеві,
- зобов'язання Спільного підприємства „Вітмарк-Україна” в формі товариства з обмеженою відповідальністю для подальшого сумісного користування під'їзною залізничною колією, що належить позивачеві, укласти з позивачем договір оренди під'їзної залізничної колії, сумісної експлуатації під'їзної залізничної колії, прийняття участі у несенні експлуатаційних витрат.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2006 р. (суддя Бакланова Н.В.) порушено провадження у справі № 9/221-06-6235.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати за ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування” право власності на об'єкт нерухомого майна -залізничну під'їзну колію до станції Одеса-Товарна Одеської залізниці (загальною довжиною 588 погонних метрів), що примикає до 6-го путі Сирітської площі стрілкою №128, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 2. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
06.01.1954 р. між Соковим заводом ім. Леніна, що був реорганізований в 1996 році у Відкрите акціонерне товариство "Одеський консервний завод дитячого харчування", та Одеським стадіоном "Локомотив" Одесько-Кишинівської залізниці була укладена угода про відведення заводу частини території стадіону для прокладення під'їзної залізничної колії з паливного складу до заводу.
Будівництво зазначеної під'їзної залізничної колії було завершено в 1955 році, будівельні роботи здійснив Одестрансбуд, 21.05.1955 р. під'їзна залізнична колія була прийнята в експлуатацію комісією за участю відповідальних працівників залізниці та посадових осіб Сокового заводу ім. Леніна, про що був складений акт.
З 1955 року по сьогоднішній день під'їзна залізнична колія є власністю позивача та безперервно використовується позивачем у своїй господарській діяльності.
01.11.1994 р. між позивачем та Спільним підприємством „Вітмарк-Україна” в формі товариства з обмеженою відповідальністю було укладено договір оренди нежитлових виробничих, складських та адміністративних приміщень, що належать позивачу на праві власності та знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 22.
Проте, позивач вказує, що відповідач безпідставно вважає, що укладання цього договору оренди надає йому право для безоплатного користування під'їзною залізничною колією. Про таку позицію відповідача свідчить його письмова відповідь, направлена на адресу позивача у відповідь на лист-претензію позивача з вимогою усунути порушення права власності на під'їзну залізничну колію, укласти договір про сумісну експлуатацію під'їзної залізничної колії, прийняти участь у несенні експлуатаційних видатків та сплати орендної плати за користування під'їзною колією. Так, у задоволенні вказаних вимог відповідач відмовив, посилаючись на укладений між ним та позивачем договір оренди, а також на відсутність у позивача свідоцтва на право власності на нерухоме майно - під'їзну залізничну колію.
Разом з тим позивач вважає, що оскільки спірна під'їзна залізнична колія була створена Соковим заводом ім. Леніна, правонаступником якого є позивач, відповідно спірне майно належить позивачу та входить до майна державної власності, про що свідчить лист начальника станції "Станція Одеса-Товарна" № 23/Д від 03.04.1995 р., у якому зазначено, що під'їзна залізнична колія на балансі залізниці не утримується.
Крім того, позивач послався на те, що своїм наказом № 11 від 14 квітня 2006 року під'їзну залізничну колію ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування” при станції Одеса-Товарна Одеської залізниці, що примикає до шостого путі Сирітської площі стрілкою № 128, з метою оптимізації бухгалтерського обліку, обліку основних засобів, складання фінансової звітності, було відокремлено від залізничної рампи і прийнято на баланс основних засобів під окремим інвентаризаційним номером. Як зазначає позивач, вказаний наказ № 11 від 14.04.2006 р. ним було складено на підставі акту робочої інвентаризаційної комісії від 05 квітня 2006 року про результати інвентаризації основних засобів, в якому підтверджується той безспірний факт, що під'їзна залізнична колія входила до складу залізничної рампи. До того ж в технічному паспорті під'їзної залізничної колії, затвердженому директором станції „Станція Одеса-Товарна” Одеської залізниці, зазначено, що власником під'їзної колії є ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування”.
За таких обставин, позивач просив суд визнати за ним право власності на спірну залізничну під'їзну колію до станції Одеса-Товарна Одеської залізниці.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.07.2006 року у справі № 9/221-06-6235 позов Відкритого акціонерного товариства „Одеський консервний завод дитячого харчування” задоволено, а саме: визнано за товариством право власності на об'єкт нерухомого майна -залізничну під'їзну колію до станції Одеса-Товарна Одеської залізниці (загальною довжиною 588 погонних метрів), що примикає до 6-го путі Сирітської площі стрілкою № 128, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 2.
ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в інтересах Одеської філії звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вказане рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2006 р. у справі № 9/221-06-6235.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2009 р. рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2006 р. по справі № 9/221-06-6235 скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області. При цьому в постанові ВГСУ зазначено, що спірне рішення стосується прав і обов'язків ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в інтересах Одеської філії.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2009 р. справу № 9/221-06-6235 прийнято до провадження судді Петрова В.С., присвоєно справі № 15-9/221-06-6235, залучено до участі у справі Відкрите акціонерне товариство „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в інтересах Одеської філії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, та призначено розгляд справи в засіданні суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2009 р. по справі № 15-9/221-06-6235 за заявою позивача Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” було виключено зі складу третіх осіб.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2009 р. до участі у справі № 15-9/221-06-6235 було залучено Міністерство транспорту та зв'язку України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
В ході нового розгляду справи відповідач відзив на позов не надав, проте надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (а.с. 74 т. 3).
Третя особа -ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” проти задоволення позову заперечує, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 80-83 т. 3), посилаючись при цьому на те, що спірне майно є державним майном, яке передано до статутного фонду третьої особи.
Третя особа - Міністерство транспорту та зв'язку України проти задоволення позову також заперечує, посилаючись на спірне майно є державною власністю, про що зазначено у поясненнях по справі (а.с. 82-84 т. 4).
Заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.1954 р. між Соковим заводом ім. Леніна та Одеським стадіоном "Локомотив" Одесько-Кишинівської залізниці була укладена угода (а.с. 17 т. 1), згідно якої заводу було дозволено на відведеній йому частині території стадіону здійснити прокладення під'їзної залізничної колії з паливного складу до заводу.
Так, завершена будівництвом зазначена під'їзна залізнична колія в 1955 році була прийнята в експлуатацію комісією за участю відповідальних працівників залізниці та посадових осіб Сокового заводу ім. Леніна, про що був складений акт від 21.05.1955 р. (а.с. 28 т. 1).
При цьому згідно наданої позивачем до суду копії паспорту № 5 залізничної під'їзної колії при станції Одеса-Товарна Одесько-Кишинівської залізниці, що експлуатується Одеським Соковим Заводом ім. Леніна (а.с. 5-10 т. 3), який був складений в 1955 році, спірна під'їзна колія належала Одеському Соковому заводу ім. Леніна, будівництво під'їзної колії було завершено у 1955 році, роботи з будівництва колії здійснив Соковий завод ім. Леніна.
Також в підтвердження позовних вимог позивач надав суду:
- копію договору на експлуатацію під'їзної колії при станції Одеса-Товарна № 237 (а.с. 11-14 т. 3), укладеного між Одеським відділенням Одеської залізниці та Соковим відділенням Одеського консервного комбінату 15.09.1959 р., в якому зазначається, що спірна під'їзна колія належить Одеському консервному комбінату Раднаргоспу Одеського економічного адміністративного району Управління харчової промисловості;
- копію Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній залізничній колії Одеського консервного заводу ім. Леніна”, що примикає до станції Одеса-Товарна Одеської залізниці (а.с. 15-20 т. 3), яку було затверджено в 1997 році начальником Одеського держпідприємства з перевезення вантажів та пасажирів та в якій зазначається, що спірна під'їзна колія належить Одеському консервному заводу ім. Леніна;
- копію Плану приватизації майна Одеського ордена знак Пошани опитного консервного заводу ім. В.І. Леніна (а.с. 21-35 т. 3), який був затверджений Начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 28 грудня 1995 року, згідно якого приватизації підлягало усе майно, належне Одеському ордена знак Пошани опитному консервному заводу ім. В.І. Леніна, окрім двох об'єктів цивільної оборони, а саме: будівлі сховища цивільної оборони та підвалу цивільної оборони. Зазначені об'єкти є державною власністю, залишаються на балансі акціонерного товариства і використовуються за призначенням за рахунок власних коштів товариства (стор. 8 Плану приватизації).
Так, позивач вказує, що вищенаведене підтверджує той факт, що збудована Одеським Соковим заводом ім. Леніна у 1955 році спірна під'їзна залізнична колія постійно експлуатувалася ним та перейшла у складі іншого майна, що підлягало приватизації, у власність ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування”, що утворилося в процесі приватизації майна Одеського ордена знак Пошани опитного консервного заводу ім. В.І. Леніна. При цьому позивач посилається на те, що спірне майно безперервно використовується ним як правонаступником Сокового заводу ім. Леніна у своїй господарській діяльності. Зокрема, 01 листопада 1994 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлових виробничих, складських та адміністративних приміщень, що належать позивачу на праві власності та знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 22.
З огляду на зазначене позивач вважає, що у встановленому порядку набув право власності на залізничну під'їзну колію до станції Одеса-Товарна Одеської залізниці, що примикає до 6-го путі Сирітської площі стрілкою № 128, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 2, а тому за ним повинно бути визнано право власності на вказану залізничну під'їзну колію.
Проте, такі доводи позивача судом спростовуються з огляду на наступне.
Як з'ясовано судом, відповідно до постанови Ради народного господарства Чорноморського економічного району № 456 від 24.09.1965 р. (а.с. 75-79 т. 1, а.с. 6-9 т. 2) спірна залізнична під'їзна колія була передана Винно-Соковим заводом ім. Леніна до новоутвореного Одеського об'єднання залізнично-автомобільного транспортного господарства № 2 (п. 7 вказаної Постанови), яке було підпорядковане Управлінню транспорту, перевезень і зв'язку Чорноморського раднаргоспу.
03.08.1990 р. Верховною радою УРСР був прийнятий Закон № 142-ХІІ „Про економічну самостійність УРСР”, частиною 2 статті 4 якого було встановлено, що до власності народу України належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті, зв'язку, банки, кредитні установи, майно торгових, комунальних та інших підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном в Українській УРСР були також врегульовані прийнятим 07.02.1991 р. Законом України № 697-ХІІ „Про власність”, який діяв до прийняття Верховною радою України Закону України від 27 квітня 2007 року № 997-V „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України”.
Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 р. № 1452-XII „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави” встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.
Пунктом 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. №8-92 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності”, що діяв до 18.10.2006 р. було покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України.
Враховуючи вищевикладені положення законодавства, суд доходить висновку, що з набуттям держави України самостійності спірне майно належало до державної форми власності, оскільки належало об'єднанню „Укрпромзалізтранс”, управління яким здійснювало Міністерство транспорту України.
Наказом Міністерства транспорту України № 33 від 25.01.1994 р. (а.с. 80-81 т. 1) на базі державного майна були створені міжгалузеві підприємства промислового залізничного транспорту. Так, на базі Одеського об'єднання залізнично-автомобільного транспортного господарства № 2 було створено Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту. Статут Одеського МППЗТ (а.с. 84-91 т. 3) був затверджений заступником Міністра транспорту України 17.03.1994 року.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно інвентарної картки обліку основних засобів № 57 від 01.07.1997 р. (а.с. 10 т. 2) спірна залізнична під'їзна колія (з-д ім. Леніна, 524 метра) обліковувалась на балансі Одеського МППЗТ за інвент. № 106.
В подальшому згідно наказу Міністерства транспорту України № 744 від 30.10.2001 р. (а.с. 52 т. 3) Одеське МППЗТ було перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”, статут якого затверджено вказаним наказом № 744. Також цим наказом Міністерства транспорту України був затверджений акт передачі нерухомого майна у власність ВАТ „Одеське МППЗТ” (а.с. 53-55 т. 3), згідно якого до новоствореного товариства було передано майно, у переліку якого значиться і спірна залізнична під'їзна колія за № 106.
Наказом Міністерства транспорту і зв'язку України № 396 від 26.04.2006 р. (а.с. 93-96 т. 1) ВАТ "Одеське МППЗТ" було реорганізоване у Одеську філію ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”.
В процесі реорганізації було проведено інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків; аудиторська перевірка (аудит. висновок від 20.07.2006 р., а.с. 133-142 т .2) та складено передавальний баланс від 17.07.2006 р., у відповідності з яким (а.с. 78-132 т. 2) все майно, права та обов'язки ВАТ „Одеське МППЗТ”, у т.ч. і спірна залізнична під'їзна колія за № 106, були передані до статутного фонду ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ”. Майно передавалось за юридичною адресою як і ВАТ „Одеське МППЗТ”, так і Одеської філії ВАТ „Київ - Дніпровське МППЗТ”: м. Одеса, пров. 3-й Вапняний, 4а.
Відповідно до п. 5.1 статуту ВАТ „Київ - Дніпровське МППЗТ” (а.с. 118- 140 т. 3), затвердженого наказом Мінтрансзв'язку від 31.07.2006 р. № 806, засновником та єдиним акціонером товариства є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України. Так, частка у статутному фонді ВАТ „Київ - Дніпровське МППЗТ”, яка належить державі в особі Мінтрансзв'язку, складає 100 %.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про залізничний транспорт” майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.
Положеннями ч. 5 статті 4 Закону України „Про залізничний транспорт” № 273-96/ВР від 04.07.1996 р. визначено, що управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України, підпорядкованим Міністерству транспорту України.
Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року № 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Так, з огляду на положення ст.ст. 3, 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності” Міністерство транспорту та зв'язку України є суб'єктом управління майном, що передано до статутного фонду ВАТ „Київ - Дніпровське МППЗТ”.
Міністерство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади, яке відповідно до покладених на нього завдань здійснює згідно законодавства України, в тому числі і функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (п.п 29. п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 р. № 789).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2009 р. № 684-р „Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв'язку”, ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.
Пунктом 9 статті 11 Закону України „Про управління об'єктами державної власності»від 21.09.2006 р. № 185-V господарські організації, створені на базі об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо.
Згідно додатку № 2 до Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999 року № 847-ХХІV ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ”, як і Одеське МППЗТ (нині - Одеська філія ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ”), включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації як майновий комплекс підприємств залізничного транспорту з його інфраструктурою на території України.
При цьому, як з'ясовано судом, на теперішній час дій щодо відчуження майна ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ”, зокрема спірної залізничної під'їзної колії, не проводилось. Таким чином, спірне майно є державною власністю, порядок управління якою врегульовано діючим законодавством про управління об'єктами державної власності.
Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
До того ж в силу ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Разом з тим слід зазначити, що підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Однак, з огляду на викладене суд доходить до висновку про безпідставність доводів позивача щодо набуття ним права власності на спірну залізничну під'їзну колію та використання її в своїй господарській діяльності, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справами доказами належності спірного майна саме державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та використання його безпосередньо у господарській діяльності ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ” в особі Одеської філії, про що свідчить укладений між ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ” в особі Одеської філії та відповідачем договір на надання і обслуговування під'їзної залізничної колії від 01.09.2008 р. (а.с. 143-144 т. 2).
При цьому до уваги суду не приймаються посилання позивача на договір від 15.09.1959 р., на експлуатацію під'їзної колії при станції Одеса-Товарна № 237 (а.с. 11-14 т. 3), який був укладений між двома державними підприємствами - Одеським відділенням Одеської залізниці та Соковим відділенням Одеського консервного комбінату, які в подальшому перейшли у державну власність. До того ж вказаний договір був укладений до прийняття 24.09.1965 р. Радою народного господарства Чорноморського економічного району постанови № 456 , за якою спірна залізнична під'їзна колія була передана Винно-Соковим заводом ім. Леніна до новоутвореного Одеського об'єднання залізнично-автомобільного транспортного господарства № 2, яке в подальшому було реорганізовано у Одеське МППЗТ (нині - Одеська філія ВАТ„Київ-Дніпровське МППЗТ”).
Не може бути прийнята в якості доказу набуття позивачем права власності на спірну залізничну під'їзну колію надана позивачем копія Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній залізничній колії Одеського консервного заводу ім. Леніна”, що примикає до станції Одеса-Товарна Одеської залізниці (а.с. 15-20 т. 3), оскільки така Інструкція не містить вказівки про належність вказаної колії безпосередньо позивачу. Щодо факту приватизації майна, належного Одеському ордена знак Пошани опитному консервному заводу ім. В.І. Леніна, то слід зазначити, що в Плані приватизації майна Одеського ордена знак Пошани опитного консервного заводу ім. В.І. Леніна (а.с. 21-35 т. 3) спірна колія не могла бути зазначена і не була зазначена, оскільки вказана колія на момент приватизації заводу належала Одеському МППЗТ, створеного на базі Одеського об'єднання залізнично-автомобільного транспортного господарства № 2, та обліковувалась на його балансі.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування” про визнання за ним права власності на об'єкт нерухомого майна -залізничну під'їзну колію до станції Одеса-Товарна Одеської залізниці, що примикає до 6-го путі Сирітської площі стрілкою № 128, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 2, є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовної заяви Відкритого акціонерного товариства „Одеський консервний завод дитячого харчування” до Спільного підприємства „Вітмарк-Україна” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача -Відкрите акціонерне товариство „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в інтересах Одеської філії та Міністерство транспорту та зв'язку України, про визнання права власності відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 05.02.2010 р.
Суддя