Справа №2-2398/2008 p.
12 вересня 2008 року Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Твердохліб В.А.,
при секретарі Івановій І.О.,
за участю представника позивачів адвоката ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, 3-ті особи:Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації
про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, -
23.05.2008 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом до відповідачки, як законного представника неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та просять постановити рішення, яким визнати останнього таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_5 посилаючись на те, що ОСОБА_5 є сином позивача - ОСОБА_3, у вищевказаному жилому приміщенні він був зареєстрований від народження. Після розірвання шлюбу дитина почала проживати з матір"ю у квартирі АДРЕСА_1, де проживає і по теперішній час. На утримання сина позивач сплачує аліменти. Враховуючи те, що ОСОБА_5 без поважних причин у спірній квартирі не проживає, мешкає за місцем проживання своєї матері, на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України просили позов задовольнити.
В подальшому позивачі уточнили позовні вимоги та просили також зобов"язати Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_5
В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в позовній заяві.
Відповідачка проти позову заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити, однак при цьому визнала факт, що дитина з весни 1996 року проживає в АДРЕСА_5 разом з нею та з позивачами не спілкуються, оскільки ті цього не бажають, хлопчик відвідував школу №26, яка знаходиться в Солом"янському районі м. Києва.
Представник Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації та Відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві до суду не з'явилися, просять розглянути справу у їх відсутності.
Представник Органу опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації проти задоволення позову заперечувала, виходячи з інтересів дитини.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідка, дослідивши письмові докази у справі вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З довідки за формою №3 (а.с. 7) вбачається, що в квартирі АДРЕСА_5 зареєстровані: позивачі та неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
08.10.2003 року шлюб між ОСОБА_3 та матір"ю неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_4 розірвано (а.с. 8).
Сторонами визнано той факт, що подружжя ОСОБА_4 проживають окремо з 1996 року.
Як вбачається з актів від 05.10.2007 року, 21.01.2008 року, 17.03.2008 року, 16.05.2008 року, затверджених начальником ЖЕО-803 Святошинського району м. Києва, ОСОБА_5 в спірній квартирі не проживає (а.с. 12-15).
Згідно повідомлення середньої загальноосвітньої школи №26 від 17.05.2008 року №81 (а.с. 16) ОСОБА_5 навчається в СЗШ №26 з першого класу (2000 року) до теперішнього часу. На даний час він є учнем 9-В класу. При зарахуванні до школи в заяві матері була вказана адреса: АДРЕСА_4 і за час навчання в школі вищевказана адреса не змінювалася.
Із заробітної плати ОСОБА_3 згідно його заяви утримуються аліменти в розмірі 25% з усіх видів доходу на користь сина ОСОБА_4 та перераховуються на адресу: АДРЕСА_4 (а.с. 11 - довідка).
Свідок ОСОБА_6 показала суду, що вона знайома з позивачами з 1996 року, відвідує їх частіше ніж 1 раз на місяць, їй відома та обставина, що в квартирі позивачів зареєстрований син позивача, але в жилому приміщенні не проживає, в зв"язку з чим їй не відомо.
Неповнолітній ОСОБА_5 пояснив суду, що він проживає з матір"ю за адресою: АДРЕСА_4, де йому зручно жити і добиратись до коледжу „Екомен", який розташований на вул. Шулявській в м. Києві, останній раз він бачився з батьком та бабусею приблизно в 2005-2006 роках, в тому, що він не проживає зі своїм батьком та бабусею він не винен.
Статтею 71 Житлового Кодексу України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 понад встановлені строки не проживає у АДРЕСА_5 перешкод у користуванні квартирою позивачі останьому не чинили та не чинять, його речей в спірній квартирі немає, його відсутність не є тимчасовою, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 57-60, 209, 212, 213, 215, 223-226 ЦПК України , суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_5
Зобов"язати Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_5.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.