№2-327/10
31 березня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Уржумової Н.В.
при секретарі - Щировій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1 про покладення обов'язку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом зносу самочинно зведених споруд, -
Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду в інтересах держави та в особі Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1 про покладення обов'язку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом зносу самочинно зведених споруд, мотивуючи вимоги тим, що пред'явлення вимог викликано захистом інтересів держави, що передбачено ст.ст. 45, 46 ЦПК України. Заява прокурора обґрунтована тим, що статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок представництва інтересів держави і громадян у судах у випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» однією з форм представництва прокуратурою інтересів держави є звернення до суду з позовом про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Підставою представництва інтересів держави у суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних і юридичних осіб, здійснюваних між ними або державою. Відповідно до статті 45 ЦПК України, прокурор, у випадках, передбачених законом, має право звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Відповідно до ст.ст. 9, 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснює Держземінспекція України та її територіальні органи на місцях. В результаті перевірки додержання вимог земельного законодавства спеціалістами Держземінспекції АР Крим 22.07.2008 року був виявлений факт самовільного захвату земельної ділянки площею 0,0025 га ОСОБА_1 в районі будинку № 41 по вул. Іртишській в м. Сімферополі під розміщення огорожі та гаражу. У зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення №105897 від 22.07.2008 року за ст.. 53-1 КУпАП та винесена постанова № 62 про притягнення до адміністративної відповідальності. Також 22.07.2008 року для усунення зазначений порушень земельного законодавства був винесений припис №002117. Вимоги припису ОСОБА_1 не були виконані. При проведенні перевірки виконання припису 09.09.2008 року був складений протокол №105909 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.. 188-5 КУпАП та винесена постанови №88 від 10.09.2008 року про покладення адміністративного штрафу. Крім цього, винесений припис №002128 від 09.09.2008 року щодо усунення порушень земельного законодавства. Враховуючи те, що правові підставі для зайняття земельної ділянки та виконання відповідачкою будівництва гаражу та огорожі відсутні, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку розташовану по вул. Іртишській, буд. № 41 у м. Сімферополі шляхом зносу самочинно зведених споруд: огорожі та гаражу (а.с. 1-3; 43).
Присутня у судовому засіданні помічник Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора АР Крим Куртбедінова Л.Х. підтримала позовні вимоги з урахуванням уточнень та просила зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку розташовану по вул. Іртишській, буд. № 41 у м. Сімферополі шляхом зносу самочинно зведених споруд: огорожі та гаражу, а також покласти на відповідачку судові витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи у суді.
Представник Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства (а.с. 59), у матеріалах цивільної справи наявна заява з проханням провести розгляд справи у відсутність представника та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судове засідання по розгляду позову по суті, відповідачка не з'явилася, повідомлена про день та час слухання справи належним чином, що убачається з поштового повідомлення, яке повернулося до адреси суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 57-58). Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутність суду не надавала.
Згідно з частиною 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Зі згоди представника позивача, якій судом були роз'яснені підстави та наслідки проведення заочного розгляду справи, суд, порадившись на місці ухвалив, провести заочний розгляд цивільної справи, що відповідає положенням ст. ст. 169, 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши та проаналізувавши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1 про покладення обов'язку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом зносу самочинно зведених споруд у повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, 22 липня 2008 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Державного комітету України по земельним ресурсам (далі Держземінспекція Криму) відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства у ОСОБА_1 за адресою: м. Сімферополь, вул. Іртишська, 41 та складений акт №409, відповідно до якого встановлено самовільно зайнята земельна ділянка орієнтованою площею 0,0025га перед домоволодінням №41 по вул. Іртишській під розміщення огорожі з травня 2008 року та гаражу з 2006 року за лінією забудови.
На підставі складеного акту Держземінспекцією Криму був складений протокол №105897 від 22.07.2008 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП та ст. 211 Земельного кодексу України.
З протоколом про адміністративне правопорушення №105897 ОСОБА_1 була ознайомлена 22.07.2008 року та пояснила, що викликала техніка та займається оформленням документів на земельну ділянку.
Також 22.07.2008 року Держземінспекцією Криму виданий ОСОБА_1 припис №002117 та приписано усунути порушення земельного законодавства в строк 30 днів.
23 липня 2008 року Держземінспекція Криму винесла постанову №62, якою ОСОБА_1 була визнана винною у скоєні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Дана постанова по справі про адміністративне правопорушення у встановленому законом порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.
При проведенні перевірки виконання припису №002117 від 22.07.2008 року Держземінспекцією Криму відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» 09 вересня 2008 року був складений акт №492, відповідно до якого встановлено, що припис від 22.07.2008 року №002177 не виконаний, правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,0025га, розташовану перед домоволодінням №41 по вул. Іртишській самовільно зайнятої під розміщення огорожі з травня 2008 року та гаражу з 2006 року, у встановленому порядку не надано.
Також 09.09.2008 року був складений протокол №105909 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 188-5 КУпАП та ст.. 211 Земельного кодексу України. З вказаним протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 була ознайомлена 09.09.2008 року та пояснила, що документи на ділянку в стадії оформлення, викликаний технік та технічний паспорт буде виданий 12.09.2008 року.
09.09.2008 року Держземінспекцією Криму виданий ОСОБА_1 припис №002128 та приписано усунути порушення земельного законодавства в строк 30 днів.
10 вересня 2008 року Держземінспекція Криму винесла постанову №88, якою ОСОБА_1 була визнана винною у скоєні адміністративного правопорушення за ст. 188-5 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн.
Дана постанова по справі про адміністративне правопорушення у встановленому законом порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.
При проведенні перевірки виконання припису від 09.09.2008 року Держземінспекцією Криму відповідно до вимог ст. ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» 21 жовтня 2008 року був складений акт №591, відповідно до якого встановлено, що порушення земельного законодавства не усунені, припис від 09.09.2008 року №002128 не виконаний, правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,0025га, розташовану перед домоволодінням №41 по вул. Іртишській самовільно зайнятої під розміщення огорожі та гаражу у встановленому порядку не надано. Земельна ділянка не звільнена.
Відповідно до положень ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.
Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного використання ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка площею 0,0025га розташована перед будинком №41 по вул. Іртишській у м. Сімферополі, тобто відповідно до ч. 1 ст. 12, ч.2 ст. 83 ЗК України знаходиться у власності територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради.
На вищевказаній земельній ділянці розташовані об'єкти - гараж та огорожа, які фактично знаходяться у володінні відповідачки ОСОБА_1 і побудовані без відповідної документації, необхідних узгоджень і дозволу на земельній ділянці, яка знаходиться у власності Сімферопольської міської ради і нікому ні на яких умовах у встановленому законом порядку не надавалась.
Таким чином, ОСОБА_1 самочинно, без правовстановлюючих документів, зайняла спірну земельну ділянку та здійснила на неї будівництво гаражу та огорожі.
Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» передбачено, що самочинним зайняттям земельної ділянки є користування нею без правовстановлюючих документів.
Статтею 377 ЦК України зазначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Статтею 120 Земельного Кодексу України визначено, що у разі переходу права власності на будівлю або споруду до набувача переходить право власності чи користування земельною ділянкою на якій знаходяться зазначені споруди на тих умовах, на яких земельна ділянка належала колишньому власникові споруд.
Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється,
Судом встановлено, що всупереч вимогам ст. 125 ЗК України, ОСОБА_1 зайняла земельну ділянку та приступила до її використання, розпочавши на ній будівництво не маючи на це згоди власника земельної ділянки.
За весь час знаходження цивільної справи у суді відповідачкою так й не були надані правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,0025га, розташовану перед домоволодінням №41 по вул. Іртишській у м. Сімферополі.
Враховуючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та встановлені судом по справі обставини, суд приходить до висновку, що відповідачка самочинно займає земельну ділянку площею 0,0025га, розташовану перед домоволодінням №41 по вул. Іртишській у м. Сімферополі без відповідного дозволу, тому на неї належить покласти обов'язок звільнити зазначену земельну ділянку шляхом зносу самочинно збудованих будівель та споруд.
З відповідачки на підставі ст. 88 ЦПК України також підлягає стягненню у дохід держави судовий збір у розмірі 8,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом цивільної справи у суді у розмірі 37,00 грн.
На підставі статей 376, 377 ЦК України, статей 120, 125, 152, 212 ЗК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224, 294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, площею 0,0025га, розташовану перед домоволодінням №41 по вул. Іртишській у м. Сімферополі шляхом зносу самочинно зведених споруд: огорожі та гаражу.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом цивільної справи у суді у розмірі 37 (тридцять сім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя