"25" січня 2010 р.Справа № 4-11-29/107-08-2660
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія
Одесаобленерго”
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
за участю військової прокуратури Одеського гарнізону
про: стягнення 3 400 393, 58 грн.
Суддя С.В.Літвінов
За участю представників сторін:
Від позивача: Корепанова О.О. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Від прокуратури: не з'явився.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” (надалі - ВАТ “Одесаобленерго”) в червні 2008 року звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 2 873 589, 95 грн. - інфляційних витрат та 526 803, 63 грн. - 3 % річних з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (надалі -КЕВ м. Одеси) внаслідок порушення грошового зобов'язання в частині сплати за спожиту електричну енергію у розмірі 6 329 493, 27 грн. за рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012, від 06.11.2006 р. у справі № 4/364-06-9058, від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430.
26 листопада 2008 р. господарським судом Одеської області провадження у даній справі зупинялось до вирішення справи № 5/27-07-299 за позовом ВАТ “Одесаобленерго” до Міністерства оборони України, КЕВ м. Одеси та Білгород-Дністровської частини району про стягнення 11 632 905, 38 грн. заборгованості, в тому числі 6 329 493, 27 грн. за активну електричну енергію за рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012, від 06.11.2006 р. у справі № 4/364-06-9058, від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430.
18 грудня 2008 року постановою Одеського апеляційного господарського суду ухвала господарського суду Одеської області від 26.11.2008 р. у справі № 11-29/107-08-2660 була скасована, а справа передана на розгляд господарського суду Одеської області.
05 березня 2008 р. ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу КЕВ м. Одеси було залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 р. у справі № 11-29/107-08-2660 без змін.
Ухвалою від 26.12.2008 р. справа прийнята до провадження суддею Літвіновим С.В. та присвоєно справі № 4-11-29/107-08-2660.
У ході розгляду справи позивач уточнював позовні вимоги, з врахуванням розмежування по справам, що були розглянуті господарським судом Одеської області, та просив стягнути з КЕВ м. Одеси 2 815 585, 07 грн. інфляційних витрат та 537 893, 12 грн. 3 % річних.
26.10.2009 р. позивачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Головне управління Державного казначейства в Одеській області.
Ухвалою від 26.10.2009 року клопотання ВАТ “Одесаобленерго” було задоволено та залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Головне управління Державного казначейства в Одеській області.
11.12.2009 р. позивачем було уточнено позовні вимоги в частині вимог до Головного управління Державного казначейства в Одеській області, які позивач просив не розглядати.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред"явлено позовну вимогу. Так як позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути інфляційні втрати та 3% річних тільки з КЕВ м. Одеси, суд виключає зі складу учасників судового процесу Головне управління Державного казначейства в Одеській області, як відповідача по справі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзиві на позов.
Представником військової прокуратури Одеського гарнізону підтримуються доводи відповідача у повному обсязі.
В ході розгляду справи відповідачем були заявлені клопотання про витребування матеріалів справи № 17-2-18/01-7430 та № 23/144-03-4322, про зобов'язання позивача надати уточнені розрахунки з підстав необхідності встановлення істини по справі, законності та обґрунтованості вимог позивача, які судом розглянуті та залишені без задоволення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, оцінивши докази які мають значення для справи, суд
25.10.2001 р. рішенням господарського суду Одеської області у справі № 17-2-18/01-7430 за позовом ВАТ “Одесаобленерго” в особі Центральних електричних мереж до Чорноморської КЕЧ смт. Чорноморське Комінтернівського району про стягнення 2 297 835, 11 грн., позовні вимоги було задоволено та стягнуто 1 830 086, 61 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію та пені на суму 467 748, 50 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2006 р. по справі № 17-2-18/01-7430 було замінено боржника у виконавчому провадженні з Чорноморської квартирно-експлуатаційної частини Південного оперативного командування на його правонаступника - КЕВ м. Одеси, на підставі вимог директиви Міністерства оборони України від 30.09.2005 р. № Д-322/1/017 “Про проведення організаційних заходів у збройних силах України”.
08.09.2003 року рішенням господарського суду Одеської області у справі № 23/144-03-4322 за позовом ВАТ “Одесаобленерго” в особі Комінтернівського РЕМ до Чорноморської квартирно-експлуатаційної частини Південного оперативного командування смт. Чорноморське про стягнення 4 476134, 76 грн., позов було задоволено та стягнуто 3 931 655, 42 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 107 745, 46 3 % річних, 147 815, 87 грн. інфляційних витрат та пені на суму 288 918, 01 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2006 р. по справі № 23/144-03-4322 було замінено боржника у виконавчому провадженні Чорноморської квартирно-експлуатаційної частини Південного оперативного командування на його правонаступника - КЕВ м. Одеси, на підставі вимог директиви Міністерства оборони України від 30.09.2005 р. № Д-322/1/017 “Про проведення організаційних заходів у збройних силах України.
19.01.2005 року рішенням господарського суду Одеської області у справі № 5/208-04-7012 за позовом ВАТ “Одесаобленерго” в особі Комінтернівського РЕМ до Чорноморської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 2 281 727, 73 грн. позовні вимоги було задоволено частково та стягнуто 781 148, 53 грн. за активну електроенергію, 56 942, 74 грн. пені, 62 756, 62 грн. інфляційних витрат та 23 434, 45 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2006 р. по справі № 5/208-04-7012 за позовом ВАТ “Одесаобленерго” в особі Комінтернівського РЕМ у виконавчому провадженні було замінено відповідача з Чорноморської квартирно-експлуатаційної частини району на КЕВ м. Одеси, на підставі вимог директиви Міністерства оборони України від 30.09.2005 р. № Д-322/1/017 “Про проведення організаційних заходів у збройних силах України.
06.11.2006 року рішенням господарського суду Одеської області у справі № 4/364-06-9058 за позовом ВАТ “Одесаобленерго” в особі Комінтернівського РЕМ до КЕВ м. Одеси про стягнення 714 989, 77 грн. позов було задоволено та стягнуто 537 046, 71 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 33 203, 39 грн. 3 % річних та 227 977, 91 грн. інфляційних витрат.
На виконання зазначених вище рішень господарського суду Одеської області, КЕВ м. Одеси було проведено часткову оплату заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 750 444, 00 грн., в період з червня 2005 року по травень 2008 року, лише на погашення заборгованості стягнутої у справі № 23/144-03-4322.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що оскільки передбачене законом право кредитора затребувати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних збитків кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними їм грошовими коштами, що належать оплаті кредиторові, то відповідач повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Відповідач проти позову заперечує з підстав не обґрунтування та не підтвердження належними доказами позовних вимог щодо суми понесених збитків та правових підстав для їх стягнення з відповідача, з врахуванням строків позовної давності, передбачених ст. 258, ст. 267 ЦК України, а також застосування до правовідносин положень ст. 214 ЦК УРСР 1963 р.
Представником військової прокуратури Одеського гарнізону підтримуються доводи відповідача у повному обсязі.
Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про часткове задоволеня позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до Прикінцевих положень ГК України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Пунктом 4 Прикінцевих положень ГК України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012, від 06.11.2006 р. у справі № 4/364-06-9058, від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430 було встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені договори про користування електричною енергією, за якими позивач зобов'язувався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач проводити повну та своєчасну оплату використаної електричної енергії. Врахувавши те, що відповідачем проводилась неповна та не своєчасна оплата, господарським судом Одеської області, рішеннями від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012, від 06.11.2006 р. у справі № 4/364-06-9058, від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430, з відповідача була стягнута сума боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 7 079 937, 27 грн. за період з 2001 р. по 2005 р., з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення з простроченої суми.
В період з червня 2005 р. по травень 2008 р. відповідачем сума боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 6 329 493, 27 грн. (7 079 937, 27 грн. - 750 444, 00 грн.), стягнута рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012, від 06.11.2006 р. у справі № 4/364-06-9058, від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430, у повному обсязі сплачена не була, в зв'язку з чим ВАТ “Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Таким чином, виходячи з наведених норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин щодо стягнення 3% річних та збитків від інфляції за період з червня 2005 р. по травень 2008 р., тобто після 01.01.2004 р. слід застосовувати положення ЦК України та ГК України.
Судом не приймаються доводи відповідача про те, що спірні взаємостосунки сторін регулюються лише нормами Господарського кодексу України, якими прямо не передбачена можливість стягнення 3 % річних та індексу інфляції, оскільки вони є помилковими та не відповідають вимогам ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, судом не беруться до уваги твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності відносно заборгованості на активну електричну енергію, оскільки ВАТ “Одесаобленерго” реалізувало своє право на звернення до суду за захистом свого порушеного права, яке полягало у невиконанні відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленої електричної енергії, і вказане право захищене судом, а саме рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012, від 06.11.2006 р. у справі № 4/364-06-9058, від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430, тому не можна вважати строк, який тече після пред'явлення позову та ухвалення рішення, позовним.
В свою чергу, суд погоджується з посиланням відповідача на частковий пропуск строку позовної давності позивачем при розрахунку 3 % річних на заборгованість за рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430 з наступних підстав.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ “Одесаобленерго” звернулось до господарського суду 25.06.2008 р., розрахунки 3 % річних та інфляційних витрат на заборгованість за рішенням господарського суду Одеської області від 06.11.2006 р. у справі № 4/364-06-9058 були здійснені за період з жовтня 2006 р. по травень 2008 р., за рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012, від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430 -за період з червня 2005 року (за 10 днів) по травень 2008 р.
Проте, виходячи з положень ст.ст. 257, 258 ЦК України до вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат застосовується позовна давність у три роки.
При цьому, 3 % річних розраховується виходячи з кількості днів прострочення заборгованості, тоді як розрахунок інфляційних витрат залежить від визначеного Державним комітетом статистики України індексу інфляції на кожен місяць відповідного року.
Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду, розрахунки 3 % річних на заборгованість за рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430 слід було здійснити з 25.06.2005 р., тобто розрахунок 3 % річних за червень 2005 року слід було здійснювати виходячи не з 10 днів прострочення виконання зобов'язання у даному місяці, а з 5 днів.
Стосовно здійснення розрахунку 3 % річних на заборгованість за рішенням господарського суду Одеської області від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322, то як було встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи, в грудні 2006 року відповідачем було проведено часткову оплату заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 750 444, 00 грн., в період з червня 2005 року по травень 2008 року, на погашення заборгованості стягнутої у справі № 23/144-03-4322.
Згідно зі ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Отже, беручи до уваги те, що відповідачем вчинено дії, які у відповідності до ст. 264 ЦК України є підставою для переривання строків позовної давності, у позивача строк позовної давності в частині нарахування 3 % річних на заборгованість за рішенням господарського суду Одеської області від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 не сплинув.
В зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги в частині стягнення 3% річних на заборгованість за рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430 підлягають частковому задоволенню та дорівнюють:
- за рішенням господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012 -68 599, 97 грн.: 68 920, 24 грн. -640, 54 грн. річні за червень 2005 року за розрахунком позивача + 320, 27 грн. річні за червень 2005 року за розрахунком суду (781 148, 53 грн. х 5 днів прострочення заборгованості у червні 2005 р. х 0, 0082 % річні у день = 320, 27 грн.) = 68 599, 97 грн.
- за рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430 -160 721, 80 грн.: 161 472, 14 грн. -1500, 67 грн. річні за червень 2005 року за розрахунком позивача + 750, 34 грн. річні за червень 2005 року за розрахунком суду (1 830 086, 61 грн. х 5 днів прострочення заборгованості у червні 2005 р. х 0, 0082 % річні у день = 750, 34 грн.) = 160 721, 80 грн.
Заперечення відповідача стосовно необґрунтованості позовних вимог не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, дослідженими судом обставинами та вимогами законодавства.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено суду необґрунтованість та незаконність позовних вимог позивача.
Господарським судом Одеської області в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовляється, в зв'язку з наступним.
Предметом доказування у даній справі є факт прострочення оплати боргу, встановленого рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012, від 06.11.2006 р. у справі № 4/364-06-9058, від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430, з урахуванням часткової оплати.
Факт наявності основного боргу, на який позивачем нараховується 3% річних та інфляційні витрати, встановлено вищезазначеними рішеннями господарського суду Одеської області від 19.01.2005 р. у справі № 5/208-04-7012, від 06.11.2006 р. у справі № 4/364-06-9058, від 08.09.2003 р. у справі № 23/144-03-4322 та від 25.10.2001 р. у справі № 17-2-18/01-7430 і відповідно до ст. 35 ГПК України не потребує доведенню знову. Часткова оплата основного боргу встановлена банківськими виписками позивача та договором про організацію взаєморозрахунку від 12.12.2006 р. № 705 Е/550.
Таким чином, з вищевикладених підстав, господарський суд Одеської області не вбачає необхідності в витребуванні додаткових доказів, оскільки має можливість вирішити по суті спір у даній справі за наявними матеріалами.
Крім того, у відповідності до ст. 38 ГПК України господарський суд зобов'язаний витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, якщо подані сторонами докази є недостатніми, в інших випадках витребування доказів є правом суду, яке суд використовує в залежності від необхідності дослідження певних обставин справи.
Також 25.01.2010 р. до суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із знаходженням з 25.01.2010 р. по 28.01.2010 р. його представника у службовому відрядженні та продовжені строків розгляду справи на два місяці.
Судом відхиляється вищевказане клопотання КЕВ м. Одеси про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи, та прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача з огляду на таке.
По-перше, знаходження представника сторони у відрядженні не є підставою, в розумінні ст. 77 ГПК України, для відкладення розгляду справи, оскільки юридичну особу може представляти інший представник за дорученням або представник підприємства згідно посадового стану, який міг ознайомитись з матеріалами справи. Крім того, про відкладення розгляду справи на 25.01.2010 р. відповідачу та прокурору було відомо ще 13.01.2010 р. (дата попереднього судового засідання, на якому були присутні всі учасники судового процесу), тобто за 12 днів до розгляду справи. По-друге, строк вирішення спору господарським судом, передбачений ст. 69 ГПК України, спливав 26.01.2010 р., позивач не погодив продовження строків розгляду справи, тобто відкладення в силу вказаної статті неможливе, оскільки це буде грубим порушенням вищевказаної процесуальної норми. По-третє, як було зазначено відповідачем в його клопотанні, дана справа розглядається з червня 2008 року, тобто достатній строк для з'ясування всіх обставин справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, проте підлягають частковому задоволенню зі сплатою судових витрат у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов ВАТ „Одесаобленерго” задовольнити частково.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (м. Одеса, вул. Єврейська, 13) п/р 35224008000197 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код 08038284 на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3) на п/р позивача № 26001060262272 Южне ГРУ Приватбанку м. Одеси, МФО 328704, код 00131713 2 815 585, 07 грн. інфляційних витрат.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (м. Одеса, вул. Єврейська, 13) п/р 35224008000197 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код 08038284 на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3) на п/р позивача № 26001060262272 Южне ГРУ Приватбанку м. Одеси, МФО 328704, код 00131713 536 822, 51 грн. 3 % річних.
4. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (м. Одеса, вул. Єврейська, 13) п/р 35224008000197 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код 08038284 на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3) на п/р позивача № 26001060262272 Южне ГРУ Приватбанку м. Одеси, МФО 328704, код 00131713 25 492, 35 грн. державного мита та 117, 96 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
5. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення підписано 01.02.2010р.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя