"22" січня 2010 р.Справа № 34/162-09-4632
за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" в особі Одеської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"
до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок"
Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс в особі Одеської філії Закритого акціонерного товариства" Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"
про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24990грн.
Суддя Фаєр Ю.Г.
В судовому засіданні приймали участь
від позивача: Прокопов М.В. - діючий на підставі довіреності від 01.06.09р.;
від ТОВ "Промринок": Швець В.В. - діючий на підставі довіреності №801 від 15.12.08р.;
від ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс в особі ОФ ЗАТ" Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс": не з'явилися;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" в особі Одеської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок" про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24990грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.09р. порушено провадження у справі №34/162-09-4632.
16.11.2009р. на адресу господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання №721 від 12.11.2009р. (вх№29500) про залучення до участі у справі у якості інших відповідачів - Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" та Одеської філії Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс".
Згідно ст.24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2009р. до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Закрите акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" в особі Одеської філії Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс".
Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.29501 від 16.11.09р.).
Відповідач-2 про місце та час судових засідань повідомлявся вчасно та належним чином, у судові засідання не з'являвся, відзив на позов суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
28.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” (страховик) та Тригубом Олегом Івановичем (страхувальник) укладено договір №2008/32/651 (№83 серії УБ №488303) добровільного страхування транспортного засобу, а саме: легкового автомобілю марки TOYOTA Corolla 2002 року випуску, номер кузову (шасі) NMTBZ22E70R002567, реєстраційний номер ВН 2079СА вартість якого складає 72750грн, який оснащений протиугінним пристроєм Іммобілайзер та MUL-T-LOCK строком дії з 29.07.2008р. по 28.07.2009р.
Відповідно до п.1.10 цього договору страхова сума транспортного засобу складає 72750грн., страховий тариф -7,859%, страховий платіж -5717,61грн.
Пунктом 1.2 вказаного договору визначені наступні страхові ризики: ДТП, протиправні дії третіх осіб, стихійні явища+пожежа, незаконне заволодіння (пп.1.2.1-1.2.4 п.1.2 договору).
Відповідно до п.1.3 зазначеного договору франшиза за ризиками 1.2.1-1.2.3 складає 0,5% страхової суми, за ризиком 1.2.4 -7% страхової суми.
04.09.2008р. о 11:30 годині в Одеській області, с.Сухий Лиман по вул.Чорноморців/Добрий Хутір трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу TOYOTA COROLLA 2002р.в., реєстр. номер ВН2079СА під керуванням страхувальника -Тригуба О.І. та транспортного засобу «Краз», реєстр. номер 10694ОП під керуванням водія Орел Микола Івановича, внаслідок чого застрахований транспортний засіб був пошкоджений.
Відповідно до наказу ТОВ «Промринок»від 10.07.2008р. №53К Орел Микола Іванович перебуває на посаді водія у ТОВ «Промринок», при цьому він керував транспортним засобом «Краз», реєстр.№ 10694ОП на підставі подорожнього листа №456140, виданого ТОВ «Промринок»04.09.2008р.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси №3-40154/2008 від 29.09.2008р. водія -Орла Миколу Івановича визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди від 04.09.2009р. та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у вигляді штрафу -20грн.
08.09.2008р. страхувальник звернувся до ВАТ НАСК «ОРАНТА»з заявою про страхову виплату, яка зареєстрована за номером №8/2250, та 11.09.2008р. за участю страхувальника Тригуба О.І. та спеціаліста страхової компанії ВАТ НАСК «ОРАНТА»був проведений огляд пошкодженого застрахованого транспортного засобу марки TOYOTA COROLLA, 2002р.в., реєстраційний номер ВН 2079 СА, про що складено протокол огляду від 11.09.2008р.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту Центру врегулювання збитків Одеської обласної дирекції НАСК „Оранта” від 25.09.2008р. №8/2250 автотоварознавчого дослідження про визначення вартості матеріального збитку №8/2250 від 25.09.2008р. розмір завданої власнику пошкодженого застрахованого транспортного засобу матеріальної шкоди становить 29936,87грн., розрахованої з урахуванням результатів проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, а також приписів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду Державного майна України №142 /5/2092 від 24.11.2003р., ціни на запасні частини та матеріли на території України, визначені для відповідної моделі транспортного засобу за даними довідкової літератури, зокрема, довідника «Бюлетень автотоварознавця»трудомісткості робіт відповідно довідника «Трудомісткості робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів», а також вимоги до порядку та технології ремонту, встановлені заводом-виробником даної марки/моделі транспортного засобу, які містяться в комп'ютерній програмі для складання ремонтних калькуляцій »(Німеччина), що враховує всі нормативи заводу-виробника, використовується НАСК «ОРАНТА»на підставі сертифікату №10300 та рекомендована Міністерством юстиції України та Фондом державного майна України, згідно додатку №8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.
У відповідності до розрахунку розміру страхового відшкодування складеного 26.09.2008р. розмір суми страхового відшкодування до виплати страхувальнику Тригубі О.І. склав 29573,12грн., сплачений позивачем та отриманий Тригуба О.І. за прибутковим касовим ордером від 07.10.2008р.
В свою чергу, за умовами генерального договору №ОСАГО.Р.50/Г.АЮ.100 від 15.04.2008р., укладеного між ТОВ «ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК»та ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс», цивільно - правова відповідальність відповідача по вказаному транспортному засобу була застрахована страховиком - ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»та видано поліс №ВВ/3475812, про що позивач був обізнаний.
Пунктом 6 вказаного генерального договору визначено поняття „Ліміт відповідальності Страховика” -страхова сума, визначена в кожному конкретному Полісі, виписаному в рамках даного договору.
Відповідно до підпунктів 6.1, 6.2 п.6 вказаного договору та полісу №ВВ/3475812 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю третьої особи -51000грн.; ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третьої особи -25500грн.
Згідно п.7 цього договру франшиза при відшкодуванні збитків, завданих майну третіх осіб, встановлена в розмірі 2% від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих по кожному страховому випадку. У страховому полісі франшиза визначена у розмірі 510грн. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Пунктом 8 вказаного договору встановлено строк дії договору: з 00год.00хв.(за Київським часом) 01.05.2008р. для 77 одиниць ТЗ, з 00год.00хв.(за Київським часом) 01.11.2008р. для 6 одиниць ТЗ, з 00год.00хв.(за Київським часом) 01.03.2009р. для 2 одиниць ТЗ, закінчення дії договору: 24год.00хв.(за Київським часом) 30.04.2009р., у будь-якому випадку договір (поліс) починає діяти не раніше 00год.00хв. (за Київським часом) дня, наступного за днем надходження 100% страхового платежу на поточний рахунок страховика.
Враховуючи, що ліміт відповідальності Полісу страховика менше ніж сума виплаченого страхового відшкодування, позивач звернувся до ТОВ «ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК»з регресною вимогою про відшкодування 4583,12грн. (суми яка перевищує встановлений ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»ліміт відповідальності у розмірі 25500грн.), яку останній сплатив 23.03.2009р.
Посилаючись на те, що ТОВ «ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК»сплачено частково суму боргу в розмірі 4583,12грн., позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з ТОВ «ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК»суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24990грн. на підставі ст.27 Закону України "Про страхування", ст.ст.993, 1191 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до преамбули Закону України «Про страхування»останній регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Стаття 16 Закону України "Про страхування" визначає, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ст.27 цього закону до страховика, який виплатив страхові відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується, у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.993 цього кодексу до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 999 вказаного кодексу визначено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Згідно п. 1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже у справі наявні два договори страхування. Перший договір, це договір добровільного майнового страхування наземного транспорту за яким позивач - страховик, зобов'язався у разі заподіяння пошкоджень автомобілю від страхового випадку виплатити його власнику страхувальнику, страхову виплату.
За приписами ст.993 Цивільного кодексу України до страховика перейшли права страхувальника за договором майнового страхування.
Виконання зобов'язання з платежу зі вступом третьої особи в права кредитора має назву суброгації. При суброгації переходить існуюче право з усіма забезпеченнями на відміну від регресних зобов'язань, які породжують нове право. Суброгація це перехід прав до третьої особи у існуючому зобов'язанні зі вступом цієї особи в права кредитора. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло з моменту заподіяння шкоди у страхувальника до винної особи тобто це перехід прав, які вже виникли. Суброгація передбачає збереження основного зобов'язання між страхувальником з одного боку, й особою, що є відповідальною за збитки з іншого, тобто у делікті. Цивільний кодекс України і Закон України “Про страхування” не містять поняття суброгації в страхуванні. У теорії цивільного права виконання зобов'язання з платежу із вступом третьої особи в права кредитора має назву суброгації. Законом України “Про страхування” передбачені загальні умови забезпечення платоспроможності страховика у вигляді наявності гарантійного фонду, страхових резервів і інші. В межах окремого страхового право відношення засобом забезпечення платоспроможності страховика може стати укладення із страхувальником договору суброгації.
Відшкодувавши збитки завдані водієм відповідача-1 Страхова компанія позивач стала в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні виниклого з делікту, замість потерпілої водієм відповідача-1. Тобто позивач став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого водія вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.
Стаття 980 Цивільного кодексу України передбачає три види страхування: особистого, майнового та страхування відповідальності. Можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.
Другий договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, за яким відповідач-2, як страховик забезпечує відшкодування шкоди потерпілим в межах страхової суми за страхувальника відповідача-1. У страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов'язання страховиком, суброгація не припустима.
Згідно статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З урахуванням приписів вказаної норми першим збиток відшкодовує страховик, у якого застрахована цивільно-правова відповідальність потерплого, а сам водій відшкодовує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. У чинному законодавстві України поняття суброгації в страхуванні існує в Кодексі торговельного мореплавання. І хоча суброгація істотно відрізняється від регресу ці відмінності не впливають на вирішення даного спору з урахуванням наступного.
Відмінність названих понять стосується кола учасників правовідносин і строку позовної давності. Регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням, тобто право регресу виникло з моменту сплати за третю особу і з моменту сплати за основним зобов'язання починається перебіг строку позовної давності. Переміна сторони у зобов'язанні при суброгаціїї не змінює терміну позовної давності. Перехід права вимоги до страховика відбувається у разі заподіяння шкоди майну, тобто у цивільному деліктному правопорушенні. До інших складових відноситься наявність протиправної поведінки заподіювача шкоди (коли йдеться про шкоду від джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини), на наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками.
Визначення особи, відповідальної за завдання збитків, здійснюється відповідно до норм глави 82 Цивільного кодексу України про відшкодування позадоговірної шкоди. Але особа яка завдала збитки може оспорювати розмір витрат у якості страхової виплати. Розмір здійсненої страхової виплати і обсяг відповідальності заподіювача шкоди перед страховиком підлягає доказуванню на загальних підставах. Заподіювач шкоди, який виконав свій обов'язок перед потерпілим щодо відшкодування завданої шкоди, звільняється від обов'язку перед страховиком, навіть якщо останній здійснив страхову виплату на виконання договору страхування.
Згідно приписів частини 38.1 ст.38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик після виплати страхового відшкодування може подати регресний позов до страхувальника.
Враховуючи зазначене, незалежно від джерела виникнення нового права на регрес або суброгації позивач повинен був заявити позов не до відповідача-1, а до відповідача-2 як особи, яка відповідальна за страхування збитків у межах страхового ліміту за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів між відповідачами, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області, підписане 27.01.2010р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Суддя