"29" січня 2010 р.Справа № 19/181-09-4996
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Молокозавод”, м. Арциз Одеської області
до відповідача: комунального підприємства „ХАРЧУВАННЯ”, м. Одеса
про стягнення 568845,95 грн.
Суддя Петренко Н.Д.
За участю представників сторін:
від позивача: Потапчук О. О. за довіреністю №б/н від 25.12.2009 р.
Шершньова О.В. директор
від відповідача: Байрачна А.К. за довіреністю №03/169 від 01.06.2009 р.
СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 568845,95 грн. заборгованості за договором поставки молока та молочних продуктів №25/2009/36 від 03 січня 2009 року, з яких 524380,69 грн. основного боргу, 13654,04 грн. пені, 1998,16 грн. трьох процентів річних, 28813,06 грн. збитків.
Під час розгляду справи заявлена до стягнення сума основного боргу відповідачем була погашена станом на грудень 2009 року, у зв'язку з чим позовні вимоги уточнювалися.
16 грудня 2009 року позивач збільшив розмір заявлених вимог (т.2, а.с. 24-27). Просив стягнути з відповідача 260122,79 грн. основного боргу, 16617,62 грн. пені, 2431,90 грн. трьох процентів річних, 28813,06 грн. збитків.
Остаточні позовні вимоги викладені позивачем в уточненні позовних вимог від 29 січня 2010 р. (вх. № 2140, т.5, а.с. 4-5), в яких він просить стягнути з відповідача 237862,58 грн. заборгованості, з яких 190000,00 грн. основного боргу, 16617,62 грн. пені, 2431,90 грн. трьох процентів річних та 28813,06 грн. збитків.
У клопотанні від 29 січня 2010 р. (вх. №2139, т.5, а.с. 9) позивач відмовився від збитків у розмірі 28813,06 грн. та просив суд про надання відповідачу розстрочки сплати основного боргу, пені та 3% річних на 3 (три) місяці рівними долями.
У відзиві на позов № 03/433 від 06.11.2009 (том 2, а.с.7), який був долучений до матеріалів справи у судовому засідання 06.11.2009 р. та в уточненому відзиві на позов наданому до канцелярії суду 25.12.2009 р. (вх. 33496, том 2, а.с.91) відповідач позовні вимоги визнав частково, просив суд зменшити розмір пені та відмовити в частині задоволення збитків у розмірі 28813,06 грн. Крім того, у клопотанні наданому до суду 27.01.2010 р. (вх. 1824) відповідач визнав основний борг та посилаючись на те, що одноразове стягнення суми основного боргу, штрафних санкцій, 3% річних та судових витрат призведе до негативних наслідків у фінансовій діяльності КП „ХАРЧУВАННЯ” просив розстрочити виконання рішення господарського суду на 3 (три) місяці рівними частинами.
Судом задоволено погоджене сторонами клопотання відповідача про надання розстрочки стягнення боргу, однак відхилено клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
Відповідно до ст. 77 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.01.2010 р. о 09:30, відкладення до 29.01.2010 р. о 11:00.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
03 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Молокозавод” (ТОВ „Молокозавод”, постачальник) та комунальним підприємством "ХАРЧУВАННЯ" (КП „ХАРЧУВАННЯ”,покупець) укладено договір поставки молока та молочних продуктів №25/2009/36, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві товар (молоко і молочні продукти) за його заявками, а покупець прийняти товар та оплатити його у визначені договором строки, в кількості та асортимені згідно накладних, що є невід'ємною частиною зазначеного договору (п.п. 1.2.-1.3. договору).
Сторони домовились, що об'єм та строк поставки товару погоджується та може змінюватися сторонами шляхом телефонного зв'язку з вказанням посадової особи, згідно письмових заявок. Поставка кожної партії замовленого товару здійснюється у строки, вказані покупцем у заявках (розділ 2 договору).
Оплата вартості товару здійснюється покупцем по цінам узгодженим в специфікіціях, в будь-якій формі (готівковий або безготівковий розрахунок) в строк, що не перевищує 21 банківський день з моменту отримання товару, відповідно до накладних (п. 4.1. договору).
На виконання умов договору у період з травня по вересень 2009 року постачальник поставив покупцю товар (молоко і молочні продукти) на суму 524380,69 грн., що підтверджується реєстром видаткових накладних (з 21.05.2009 р. по 23.09.2009 р.) (том1, а.с.14-27) та про що не заперечує покупець у акті зведення взаєморозрахунків (том1, а.с.61-62).
Крім того, відповідно до договору від 03 січня 2009 р. у період з жовтня по литстопад 2009 року постачальник поставив покупцю товар (молоко і молочні продукти) на суму 260122,79 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні (том 3, а.с.8-150, том 4, а.с.1-139) та що відображено у Акті зведення взаєморозрахунків між ТОВ "Молокозавод" та КП "ХАРЧУВАННЯ" (том2, а.с.28-35).
В свою чергу КП "ХАРЧУВАННЯ" прийняло вказаний у товарно-транспортних накладних товар, що підтверджується підписами на отримання та печаткою підприємства, але в порушення умов спірного договору вже після пред'явлення позову ТОВ "Молокозавод" свої зобов'язання стосовно оплати виконало частково, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення, внаслідок чого за відповідачем залишилась заборгованість у сумі 190000,00 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог ТОВ "Молокозавод", виходячи з наступного:
- відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Договір це узгоджена воля сторін, який згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у зв'язку
з чим позовні вимоги про стягнення 190000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 6.4. договору у разі порушення строків оплати за товар покупець зобов'язався сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, яка розрахована продавцем у сумі 16617,62 грн., є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Вимогу відповідача про можливість змненшення розміру пені з посиланням на п.3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 83 ГПК України суд відхиляє, так як зазанчене зменшення здійснюєтсь судом у вийняткових випадках та є правом суду, а не його обов'язком.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 2431,90 грн. підлягають задоволенню.
Згідно п.6 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12.09.1996р. із змінами та доповненнями, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини сторін у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення відповідач посилається на фінансову кризу, скрутне фінансове становище та негативні наслідки у фінісовій діяльності КП "ХАРЧУВАННЯ".
У клопотанні від 29 січня 2010 р. (вх. 2139) позивач незаперечує та просить суд надати відповідачу розстрочку сплати основного боргу, пені та 3% річних на 3 (три) місяці рівними долями.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення строком на три місяці шляхом помісячного погашення заборгованості рівними частинами.
Враховуючи викладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача зі стягненням з позивача до Державного бюджету України недоплаченого державного мита у розмірі 21,84 грн.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з комунального підприємства „ХАРЧУВАННЯ” (65028, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 66, р/р 26006311529501 в АБ „Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ
05480364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Молокозавод” (68400, Одеська область, м. Арциз, пров. Заводський, 18, р/р 260084767 в Одеській обласній дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 31292740, ІПН 312927415077) 217321 (двісті сімнадцять тисяч триста двадцять одну) грн. 05 коп. заборгованості, з яких:
- 190 000 (сто дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу,
- 16617 (шістнадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 62 коп. пені,
- 2431 (дві тисячі чотириста тридцять одна) грн. 90 коп. 3 % річних,
- 8035 (вісім тисяч тридцять п'ять) грн. 53 коп. державного мита,
- 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення строком на три місяці з дати набрання їм законної сили в порядку ст. 85 ГПК України шляхом погашення стягнутої заборгованості в сумі 72440 (сімдесят дві тисячі чотириста сорок чотири) грн.35 коп. щомісячно.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Молокозавод” (68400, Одеська область, м. Арциз, пров. Заводський, 18, р/р 260084767 в Одеській обласній дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 31292740, ІПН 312927415077) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - державне мито в сумі 21 (двадцять одна) грн. 84 коп.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Рішення підписане 03 лютого 2010 року
Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.
Суддя