про повернення позовної заяви
"29" січня 2010 р. № 26/64-10
Суддя господарського суду Одеської області Никифорчук М.І., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства „Білгород -Дністровський морський торговельний порт” до Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях” про визнання неправомірними дій та стягнення 1438690,89 грн., -
Державне підприємство „Білгород -Дністровський морський торговельний порт” звернулось із позовом до Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях” про стягнення 1438690,89 грн., при цьому позивачем надано до позовної заяви, крім зазначених у додатку до позову доказів, копії платіжних доручень про сплату державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу.
Розглянувши вказані платіжні доручення, господарський суд вважає, що надані платіжні доручення не можуть бути належними доказами сплати державного мита у встановленому порядку, виходячи з наступного.
Згідно п 5.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/78 від 04.03.98 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України”, - платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.
Таким чином, вищеприведене свідчить про невідповідність вимогам закону наданих позивачем вказаних платіжних доручень. Відтак, позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додаток до неї без розгляду, якщо не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя, -
Позовну заяву з додатком повернути позивачеві без розгляду.
Додаток : позовна заява на 6 арк. з додатком згідно додатку до неї.
Суддя