Справа № 487/430/20
Провадження № 2/487/1111/20
26 травня 2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Дорош В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,
23 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 12.12.2012, який розірвано рішенням суду від 07.10.2019 р. Подружжя з травня 2019 року проживає окремо, дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні. Відповідач є працездатним, але допомогу на утримання дитини не надає. В досудовому порядку неможливо врегулювати даний спір, у зв'язку з чим позивач змушена звернутись до суду.
28 січня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Позивач до судового засідання надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 12 грудня 2012 року, який розірвано за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2019 року.
У період шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні (відомості про зареєстрованих осіб від 30.01.2020).
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
У статті 141 Сімейного кодексу України (СК України) визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що дитина проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні.
За такого, суд приходить до висновку про необхідність присудження аліментів з відповідача в користь позивача на утримання дитини.
Визначаючи розмір аліментів, що належить стягнути на утримання дитини, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи потреби дитини, її стан здоров'я та вік, те, що батьки проживають окремо, дитина проживає з позивачем, виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), вважає за необхідне визначити аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи від дня подання позову - 23.01.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи викладене, позов належить задовольнити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 840,80 грн., відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 265, 268, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 137, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подання позову, тобто з 23 січня 2020 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 26 травня 2020 року.
Суддя З.М.Сухаревич