м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а
3 липня 2020 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Маркової О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2020 року,
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 19.02.2020 року о 00 год. 25 хв. по вул. Кільцева дорога (вул. Зодчих, 30/6) керував автомобілем «Фольксваген» д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Маркова О.В. подала в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що суд з недостатньою повнотою з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказує, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду, встановленого КУпАП та Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції". Так, працівники поліції не залучили свідків під час проходження огляду на стан сп'яніння. Також звертає увагу на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього документів вимогам КУпАП.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , адвокат Маркова О.В. повторно не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях свідків, відеозаписі.
Зокрема, як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 084949 від 19.02.2020 року, ОСОБА_1 19.02.2020 року о 00 год. 25 хв. по вул. Кільцева дорога /вул. Зодчих, 30/6 керував автомобілем «Фольксваген» д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів та мови, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Також із змісту даного протоколу вбачається, що працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 із змістом протоколу, який останній підписав, власноручно вказавши, що щиро кається та визнав факт вживання алкогольних напоїв, жодних застережень або зауважень не мав.
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку як за допомогою технічного приладу, так і у лікаря нарколога (а.с. 2).
Зміст запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, також доводить факт відмови у присутності свідків ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичній установі, а також визнання ним факту вживання алкогольних напоїв.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" при проведенні огляну на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Доводи апеляційної скарги в частині, що протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 084949 від 19.02.2020 року не містить підписів свідків знайшли своє підтвердження, однак в іншій частині даний протокол відповідає положенням ст. 256 КУпАП, а дана обставина не ставить під сумнів викладені у ньому фактичні обставини і не є підставою для визнання огляду на стан сп'яніння недійсним та закриття провадження у справі.
Присутність свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння доводиться матеріалами справи, а саме їх письмовими поясненнями та наявним у справі відеозаписом.
Також апеляційний суд звертає увагу на наявність в матеріалах справи розписки ОСОБА_1 щодо зобов'язання не сідати за кермо транспортного засобу, доки останній не вийде зі стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про відсторонення працівниками поліції його від керування транспортного засобу.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, та доводять доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 або його захисник не надали.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги в частині не дотримання положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно вимог даної норми закону стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає лише накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Маркової О.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, - без змін.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя