Справа № 758/711/20 Суддя в суді першої інст. - Отвіновський П.Л.
Провадження № 33/824/1295/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
вул. Солом'янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
29 травня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.,
за участю:
особи,
яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Демченко О.Б.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,
Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, 15 січня 2020 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, керував автомобілем "Рено" д.н. НОМЕР_1 на вул. Н. Вал, 33 в м. Києві.
Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків.
Чим порушив п. 2.5 ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Вказує, що суд І-ї інстанції безпідставно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки з матеріалів судової справи вбачається відсутність доказів, що вказують на керування ним транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, порушення процедури проведення огляду на місці зупинки, а також отримання відмови щодо проведення огляду обманним шляхом.
Зазначає, що 15.01.2020 року о 22 годині 30 хвилин він дійсно керував автомобілем "Рено" д.н. НОМЕР_1 на вул. Н. Вал, 33 в м. Києві та був зупинений працівниками поліції у зв'язку з погано працюючою фарою, тобто за відсутності законних підстав.
Після зупинки автомобіля патрульні поліцейські звинуватили його у тому, що він керує транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на місці зупинки автомобіля не проводився.
Разом з тим, він відмовився від проходження огляду у медичному закладі, оскільки був введений в оману патрульними поліцейськими, які пояснили, що такий огляд він може пройти наступного дня, а відмова від проходження огляду в медичному закладі сьогодні не потягне за собою жодних наслідків.
Стверджує, що письмові пояснення у протоколі він писав зі слів поліцейського, під диктовку.
Судом І-ї інстанції не досліджені всі обставини справи, не допитані свідки події, та не надана належна оцінка тим порушенням, які були допущені поліцейськими при оформленні протоколу, що проявились у порушенні процедури проведення огляду на місці та в медичному закладі; не взято до уваги те, що факт документування на відео з бодікамери має урізаний вигляд, не відображає процесу документування з моменту зупинки транспортного засобу, що тягне за собою не повне відображення фактичних обставин щодо проведення "роз'яснень" з процедури проведення огляду чи отримання відмови, при цьому зазначений час фіксації на відео вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні стану наркотичного сп'яніння особи.
Свідки фактично не були присутні під час складання протоколу, а були запрошені вже пізніше о 23 годині 49 хвилин. Пояснення свідків є повністю ідентичними, складені на однакових бланках, та не містять відомостей про те, від чого саме він відмовився.
Зазначає, що суд І-ї інстанції не взяв до уваги заперечення, що при перегляді двох відеозаписів з диску, встановлено, що події, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, не співпадають з фактичними обставинами відеозапису і не узгоджуються з іншими письмовими доказами. Відеозапис є неповним; час, вказаний у протоколі і час відеозапису не співпадають.
Звертає увагу суду на те, що доданий до матеріалів справи диск був без маркування, не упакований, не опечатаний та не зазначений додатком до протоколу.
Вказує, що на момент фіксації на відеозаписі, протокол про адміністративне правопорушення вже був складений, в ньому вже були відображені відомості щодо проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, зазначені відповідні ознаки; його відмова від проходження такого огляду та кваліфіковані дії за ознаками порушення ним п.2.5 ПДР України та ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Суддя першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, а саме:
- протокол серії ДПР18 №278691 від 15.01.2020р про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у присутності двох свідків;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому порядку;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, з яких вбачається, що 15.01.2020 року ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у присутності двох свідків.
Суддею також враховано фактичні обставини справи, які знайшли своє підтвердження у вищевказаних доказах, в їх сукупності, і які свідчать про те, що 15 січня 2020 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, керував автомобілем "Рено" д.н. НОМЕР_1 на вул. Н. Вал, 33 в м. Києві.
Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п.4 розділу І Інструкції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). (п.7 розділу І Інструкції).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням досліджених доказів в їх сукупності, суддя І-ї інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Натомість, під час апеляційного розгляду не надано жодного доказу, який би спростовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що він був введений в оману патрульними поліцейськими, які пояснили, що огляд на стан сп'яніння він може пройти наступного дня, а відмова від проходження огляду в медичному закладі сьогодні не потягне за собою жодних наслідків, суд апеляційної інстанції оцінює критично, як безпідставне, оскільки п. 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тому, ОСОБА_1 повинен знати та дотримуватися ПДР, якими встановлена відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що свідки були запрошені лише в кінці складання протоколу про адміністративне правопорушення, не ґрунтується на матеріалах провадження та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Неповнота фіксації на відеозаписі викликана технічними можливостями пристрою та не може виключати наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, за наявності у справі належних та допустимих доказів, які враховані та оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості. Крім того, на відеозаписі відображено всі процесуальні дії, необхідні для фіксації правопорушення у відповідності до вимог закону.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об'єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об'єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах справи, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Подільськогорайонного суду м. Києва від 07 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко