Справа № 359/8565/19 Суддя в суді першої інст. - Кабанячий Ю.В.
Провадження № 33/824/1408/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
вул. Солом'янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
29 травня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С
за участі:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Відповідно до постанови суду І-ї інстанції, 02.09.2019року о 09 год. 17 хв. в с.Гора Бориспільського району Київської області по вул. Бориспіль -7 ДПМА «Бориспіль», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобоммарки «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість ходи, мови, обстановка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, в зв'язку з чим дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій проситьпоновити йому строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин. Своє клопотання обґрунтовує тим, що не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, жодної повістки не отримував.
Крім того, просить постанову судді першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що він не погоджується з постановою судді у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, зроблених на підставі незаконно встановлених і сфальсифікованих доказів, з застосуванням погроз і психологічного тиску, суперечністю висновків суду, внаслідок чого судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.
Зазначає, що 02.09.2019 року о 9 годині 17 хвилин транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння він не керував. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не відмовлявся.
Зокрема, 02.09.2019 року о 09 годині 17 хвилин він знаходився біля припаркованого автомобіля марки «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 та очікував його власника ОСОБА_2 . В цей час автомобіль не рухався та факту його зупинки не було.
Натомість, службові особи Національної поліції, перевіривши у нього документи, запропонували йому спожити разом з ними наркотичні засоби. На його відмову від таких дій, працівники поліції почали світити йому в очі ліхтарем та наказали йому провести пальценосову рефлекторну пробу, що була ним виконана бездоганно. Зазначає, що він не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Продовжуючи свої незаконні дії, працівники поліції під погрозою безпідставної примусової евакуації транспортного засобу, почали вимагати від нього пройти огляд на стан сп'яніння, який саме вони не повідомили.
Вказані у протоколі свідки події ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були присутні під час складання протоколу, їх пояснення у його присутності не виготовлялись, для ознайомлення не надавались. При цьому, ці свідки спростовують факт керування ним автомобілем. Він також не отримував направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, один з поліцейських брутально забороняв йому проходити медичних огляд на визначення стану сп'яніння, погрожуючи примусовою евакуацією автомобіля.
Звертає увагу суду на те, що під час складання протоколу у графі "Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення" він зазначив, що чекав водія біля машини, а також виказав протест проти примусового свавілля співробітників Національної поліції.
Зазначає, що суд І-ї інстанції не надав належної оцінки достовірності та законності доказів - записів портативного відеореєстратора службової особи Національної поліції, направлених до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення, що не є безперервним записом події, їх зміст суперечить один одному. Зокрема, відеозапис від 03.09.2019 року з часом 09:34:38 кардинально відрізняється від трьох попередніх записів не тільки назвою, є сфальсифікованим, тобто містить завідомо неправдиві відомості щодо події і отриманий шляхом монтажу записів портативного відеореєстратора службової особи Національної поліції, або у інший незаконний спосіб. Назва файлу цього запису суттєво відрізняється від попередніх (не має спільного цифрового кореню); до того ж з нього видалено звук, а на відео відсутній інвентарний та номенклатурний номер портативного відеореєстратора у правому верхньому куті екрану не відображено календар з датою та годинник, який відображає хронометраж часу здійснення відеозапису.
З одного з відеозаписів від 02.09.19 р. у період часу з 09 години 15 хвилин по 09 годину 17 хвилин автомобіль марки «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 нерухомо стоїть, а він знаходиться біля нього.
Зазначає, що відеозйомка не є безперервною та містить епізодичний характер, з елементами монтажу та/або перекручення обставин події у інший незаконний спосіб, їх зміст суперечить один одному.
Разом з тим, на трьох відеофайлах зафіксовані обставини його згоди на виконання незаконної вимоги патрульних поліцейських щодо проходження його огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Рапорт ОСОБА_5 від 02.09.2019 року не відповідає дійсності і виготовлений службовою особою з метою незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема жодним відеозаписом, в тому числі сфабрикованим, та документом у справі не підтверджується факт зупинки службовими особами Національної поліції автомобіля під його керуванням. З метою приховування обставин події складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, до суду не направлено записи портативного відеореєстратора службової особи Національної поліції АІ#00036, вказані у цьому рапорті. Крім того, цей рапорт не підтверджує його відмови від виконання незаконної вимоги поліцейських щодо проходження незаконного огляду на стан сп'яніння, а є лише власним трактуванням подій ОСОБА_5 .
Вислухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного висновку.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя; права на апеляційне оскарження; реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на викладені в апеляційній скарзі обставини, вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані, які б спростовували би наведені апелянтом підстави.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Суддя першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, а саме:
- протокол серії ОБ №202345 від 02.09.2019р про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків;
- направлення громадянина ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння до медичної установи від 02.09.2019 року, зі змісту якого вбачається, що водій відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у лікаря-нарколога;
- розписка від 02.09.2019 року, за якою інша особа зобов'язалась доставити автомобіль марки «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 до автопарку та не передавати керування автомобілем ОСОБА_1 ;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який фіксує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому порядку.
Суддею також враховано фактичні обставини справи, які знайшли своє підтвердження у вищевказаних доказах, в їх сукупності, і які свідчать про те, що 02.09.2019 року о 09 год. 17 хв. в с.Гора Бориспільського району Київської області по вул. Бориспіль -7 ДПМА «Бориспіль», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем марки «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість ходи, мови, обстановка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, в зв'язку з чим дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.4 розділу І Інструкції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). (п.7 розділу І Інструкції).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням досліджених доказів в їх сукупності, суддя І-ї інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Натомість, під час апеляційного розгляду не надано жодного доказу, який би спростовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був обізнаний про час та місце розгляду справи, призначений на 12 годин 00 хвилин 16.09.2019 року, що підтверджується проставленим ним підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №202345 від 02.09.2019 року у графі "Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи" (а.с.2).
Крім того, апеляційний суд зазначає, що в своїх рішеннях Європейський Суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
Водночас, відповідно до приписів ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, явка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Твердження апелянта про те, що 02.09.2019 року о 09 годині 17 хвилин він не керував транспортним засобом «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 , а знаходився біля припаркованого вказаного автомобіля спростовується рапортом інспектора взводу 2 роти 2 БПП в м. Бориспіль УПП в Київській області ДПП ОСОБА_5 від 02.09.2019 року (а.с.7), з якого вбачається, що 02.09.2019 року під час несення служби в ДПМА "Бориспіль" термінал "D" був виявлений припаркований з порушенням ПДР України автомобіль марки «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого, помітивши патрульний автомобіль, розпочав рух та після цього був зупинений працівниками патрульної поліції.
Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що вказаний рапорт не відповідає дійсним обставинам справи належить оцінити критично, враховуючи, що жодним іншим належним та допустимим доказом у справі викладені в ньому обставини не спростовуються.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівник поліції забороняв проходити огляд на стан сп'яніння, погрожуючи евакуацією автомобіля, спростовується відеозаписом, наявним в матеріалах справи про адміністративне
правопорушення, на якому чітко відображено те, що працівниками поліції було неодноразово запропоновано водієві ОСОБА_1 проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичній установі у лікаря нарколога.
Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що один з відеозаписів, який знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення є змонтованим, оскільки, відрізняється його назва від всіх інших відеозаписів доданих працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає, що вказаний відеозапис має іншу назву, оскільки він зафіксований іншим приладом. Даний відеозапис було зроблено на відеореєстратор, встановлений в автомобілі патрульної поліції, в той час, як інші відеозаписи зроблені на нагрудну камеру поліцейського.
Крім того, фіксація відеозапису уривками, що не поєднуються один з одним за змістом, викликана здійсненням відеозаписів різними технічними приладами та технічними можливостями пристроїв, та не може виключати наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, за наявності у справі належних та допустимих доказів, які враховані та оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості. Крім того, на відеозаписах відображено всі процесуальні дії, необхідні для фіксації правопорушення у відповідності до вимог закону.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об'єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об'єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах справи, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст.293 КУпАП, -
Поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільськогоміськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2019 рокущодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко