09 липня 2020 року справа № 580/1999/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ковтун Л.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк”, про визнання протиправною та скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк”, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 60856801 від 06.05.2020 Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
- зобов'язати Печерський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження № 60856801 з примусового виконання виконавчого листа виданого 04.12.2019 Черкаським окружним адміністративним судом по справі № 823/188/16 про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Дельта Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за вкладом внесеним на ім'я ОСОБА_2 за договором банківського вкладу № 20000001723726 від 20.02.2013 та за договором банківського вкладу № 10004001663641 від 06.02.2013 та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України “Про виконавче провадження”;
- стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн;
- стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 06.05.2020 Печерським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з фактичним повним виконанням виконавчого документа, що виданий Черкаським окружним адміністративним судом у справі №823/188/16. Проте, позивач вважає, що відповідач приймаючи оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження не переконався у достовірності документів наданих боржником на підтвердження виконання рішення суду у справі №823/188/16. Фактично, державний виконавець просто погодився із заявою боржника, про те, що рішення ним виконане.
Представник позивача клопотанням від 09.07.2020 просив провести розгляд справи за його відсутності та задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Відзиву на позов не надавав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив пояснень щодо позову не надала.
Беручи до уваги клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та приписи статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких неприбуття у судове засідання учасника справи не є підставою для відкладення судового засідання, суд розглядає справу без участі сторін у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №823/188/16 зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за вкладом внесеним на ім'я ОСОБА_2 за договором банківського вкладу № 20000001723726 від 20.02.2013 та за договором банківського вкладу № 10004001663641 від 06.02.2013, яке за наслідками апеляційного оскарження постановою від 15.10.2019 залишено без змін.
13.12.2019 Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 60856801, про що винесено відповідну постанову згідно виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду у вказаній справі.
11.01.2020 прийнято постанову про передачу виконавчого провадження до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
06.05.2020 Печерським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим листом Черкаського окружного адміністративного суду виданого 04.12.2019 у справі №823/188/16.
Позивач вважаючи, що спірна постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання судового рішення боржником порушує право позивача на належне та повне виконання рішення суду, яке набрало законної сили, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам у справі, суд зазначає таке.
Відповідно статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404 визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Для належного виконання повноважень з примусового виконання рішень виконавець наділений низкою прав та обов'язків.
Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404 передбачає, серед іншого, обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Також, ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 визначено права виконавця, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Частиною 1 ст.63 Закону № 1404 передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404).
Згідно з ч.2 ст. 39 Закону № 1404 постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
З аналізу наведених норм видно, що обов'язковою умовою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є встановлення державним виконавцем факту дійсного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
Судом встановлено, та не потребує доказування під час розгляду даної справи, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №823/188/16 зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за вкладом внесеним на ім'я ОСОБА_2 за договором банківського вкладу № 20000001723726 від 20.02.2013 та за договором банківського вкладу № 10004001663641 від 06.02.2013, оскільки право власності на суми вкладу за вказаними депозитними договорами визнано за ОСОБА_1 рішенням суду від 12.03.2014 у справі № 712/8347/13-ц, що набрало законної сили та яке є обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Як свідчать матеріали справи, 21.04.2020 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №823/188/16 боржником було подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів із зазначення суми відшкодування ОСОБА_1 - 0 «нуль» грн.
Натомість згідно частини першої статті 26 Закону України Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.
29.04.2020 представник ПАТ “Дельта Банк” направив на адресу відповідача клопотання про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням виконавчого листа виданого у справі №823/188/16, за насідками розгляду якого відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.05.2020 ВП №60856801.
Разом з цим доказів направлення боржником до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування гарантованої суми вкладу за вкладами в ПАТ “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 № 823/188/16 суду при вирішенні даної справи учасники справи не назвали та не надали.
При вирішенні спору суд бере до уваги, що наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка розроблена відповідно до Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження”, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.10 Розділу ІХ Інструкції (у редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016), у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.
Доказів складання державним виконавцем такого акта, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №823/188/16 сторони суду не назвали та не надали.
Отже, державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №60856801 від 06.05.2020 без попереднього складення акта, яким би було встановлено та зафіксовано повне фактичне виконання рішення суду боржником.
Крім цього, зі змісту спірної постанови про закінчення виконавчого провадження №60856801 від 06.05.2020 встановлено, що вона також не містить обґрунтування щодо встановлених фактів та подій, які б підтверджували виконання боржником в повному обсязі рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №823/188/16.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час судового розгляду справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень не довів наявності беззаперечних підстав для прийняття оскаржуваної постанови, що дає суду, підстави для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №60856801 від 06.05.2020 Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
З приводу заявленої позивачем вимоги про зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження №60856801 та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України “Про виконавче провадження”, суд зазначає таке.
Нормами Закону №1404 закріплені права та обов'язки учасників виконавчого провадження, в тому числі державного виконавця щодо вчинення процесуальних дій з виконання відповідного виконавчого документа.
Суд зауважує про те, що стаття 41 вказаного Закону містить імперативну норму, яка регламентує дії державного виконавця та встановлює спеціальні строки для вчинення державним виконавцем відповідних процесуальних дій у разі визнання судом недійсною постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Так, згідно частини першої статті 41 Закону №1404, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
При цьому суд не може самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Разом з тим, на день постановлення цього рішення судом не встановлено обставин, які вказують на можливе ухилення відповідача від вчинення дій на виконання покладених на нього повноважень.
У зв'язку з наведеним, вимога позивача визнається передчасною, а отже такою, що не підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн - пропорційно задоволеним вимогам.
Стосовно вимоги позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу, суд, враховуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України та зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження отримання позивачем таких послуг, їх вартість та детального опису робіт і розмір витрат адвоката, доходить висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк”, про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 60856801 від 06.05.2020 Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, код ЄДРПОУ 34979022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня закінчення карантину у зв'язку з коронавірусом, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Суддя С.М. Гарань