09 липня 2020 року справа № 580/1480/20 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Ковтун Л.Б.,
представника позивача Спільчук А.Ю. - адвоката Холодняка В.М. (за ордером),
представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України - Отради Т.Ю. (за довіреністю у режимі відеоконференції),
представника третьої особи ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - Желізняк Ю.В. (за довіреністю),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Спільчук Анастасія Юріївна в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі- третя особа), в якому просить:
- визнати протиправним наказ відповідача від 28.12.2011 №1347 о/с в частині формулювання звільнення полковника міліції ОСОБА_2 - начальника Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) ГУМВС України в Черкаській області, зі служби в міліції за пунктом 64 “є” “Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року за №114 (за порушення дисципліни);
- зобов'язати відповідача змінити в наказі від 28.12.2011 №1347 о/с формулювання звільнення ОСОБА_2 зі служби в міліції із “за пунктом 64 “є” “Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року за №114 (за порушення дисципліни)” на “за пунктом 64 “б” “Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року за №114 (через хворобу).
На адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення у вказаній адміністративній справі судово-психіатричної експертизи, оскільки, на його думку, для з'ясування обставин щодо психічного стану ОСОБА_2 , необхідні спеціальні знання в галузі психіатрії, якими володіють відповідні спеціалісти, зокрема судові психіатри.
На вирішення судово-психіатричної експертизи просив поставити питання: - чи мав ОСОБА_2 станом на 28.12.2011 психічні захворювання та чи здатний він розуміти і усвідомлювати значення своїх дій; чи мав ОСОБА_2 в період з 28.12.2011 по даний час психічні захворювання та чи здатний він розуміти і усвідомлювати значення своїх дій; чи мав ОСОБА_2 станом на 04.01.2012 психічні захворювання та чи здатний він розуміти і усвідомлювати значення своїх дій.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив суд призначити судово-психіатричну експертизу.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні щодо призначення у справі судово-психіатричної експертизи заперечили, оскільки питання що заявлені у клопотанні про призначення експертизи не стосуються предмету розгляду справи.
Вирішуючи клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи, суд виходить з такого.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Згідно приписів ч. 1 ст. 102 КАС України призначення експертизи віднесено на розсуд суду, який приймає рішення з огляду на конкретні обставини справи, необхідність застосування спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, та неможливості встановлення фактичних обставин справи.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому, судова експертиза не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів того, що для встановлення усіх обставин, що мають значення для справи №580/1480/20, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити відповідні обставини, оскільки у позовній заяві поставлено питання про зміну наказу відповідача від 28.12.2011 №1347 о/с в частині формулювання звільнення полковника міліції ОСОБА_2 зі служби в міліції за пунктом 64 “є” “Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року за №114 (за порушення дисципліни) на пункт 64 «є» (через хворобу) на підставі постанов військово лікарської комісії УМВС України в Черкаській області № 6 від 26.03.2012 та № 3 від 08.01.2014, якими встановлено що ОСОБА_2 не придатний до військової служби, тому питання заявлені у клопотанні про призначення експертизи не мають значення для розгляду справи.
Суд не вбачає перешкод для встановлення фактичних обставин справи без проведення судово-психіатричної експертизи.
Беручи до уваги наведене, суд звертає увагу на те, що з'ясування обставин, які мають значення для справи №580/1480/20 та входять до предмету доказування, не потребує спеціальних знань, натомість передбачає тлумачення і застосування правових норм, а також оцінку доводів сторін та наявних у справі документів. Обставини у даній справі можуть бути встановлені на підставі пояснень представників сторін, письмових доказів, інших засобів доказування, без отримання висновку експерта.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що клопотання позивача про призначення судово-психіатричної експертизи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 102, 103, 248, 294 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-психіатричної експертизи по справі №580/1480/20 відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу складено у повному обсязі 10.07.2020.
Суддя С.М. Гарань