10 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 520/5495/2020
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новокаховської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Новокаховської міської ради відповідно до якого зазначив наступне:
1. Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Новокаховської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 04.04.2020 року.
2. Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Новокаховської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію.
3. Зобов'язати виконавчий комітет Новокаховської міської ради розглянути запит від 04.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Нова Каховка вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
У відповідності до ст. 263 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що 04.04.2020 р. звернувся до виконавчого комітету Новокаховської міської ради із запитом про надання публічної інформації, щодо наявності на території м. Нова Каховка вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, але відповіді не отримав. Таку бездіяльність вважає протиправною і просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву. відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що 09.04.2020 року отримали від позивача запит на який 13.04.2020 року надіслали відповідь простим листом на його адресу, що підтверджується скріншотом картки вихідної кореспонденції програми документообігу виконавчого комітету Новокаховської міської ради. Законом України "Про доступ до публічної інформації" не передбачено способу вручення та направлення відповіді на запит саме через об'єкти поштового зв'язку, а також те, що отримання відповіді на запит має підтверджуватись квитанцією або касовим чеком.
Дослідивши позиції сторін, судом встановлено обставини які не оспорюються сторонами, а саме, що позивачем було подано запит про надання публічної інформації який отримано відповідачем.
Предметом спору у цій справі є ті обставини, що позивач зазначає про не отримання відповіді на запит, а відповідач це спростовує посилаючись на картку вихідної кореспонденції та витяг з журналу вихідної кореспонденції.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно із ст. 12, 13 Закону №2939-VI позивач та відповідач у цій справі є суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації оскільки позивач є запитувач інформації, а відповідач розпорядником такої інформації.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Враховуючи приписи діючого законодавства та давши оцінку доказам на які посилаються сторони, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається лише на скріншот картки вихідної кореспонденції програми документообігу виконавчого комітету Новокаховської міської ради в якому відображено, що ОСОБА_1 13.04.2020 р. поштою відправлено відповідь.
Суд відхиляє такі обґрунтування відповідача, оскільки система документообігу є одним із способів його ведення у певній установі та не може бути підтвердженням відправлення/вручення відповіді.
Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача, що таким підтвердженням можуть бути лише квитанції чи інші документи установи якій доручено доставку кореспонденції.
Відповідно до частини 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 зазначено, зокрема, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» від 04 жовтня 2001 року № 2759-III передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Аналізуючи вказані норми, суд робить висновок, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що Законом №2939-VI не передбачено способу вручення та направлення відповіді на запит саме через об'єкти поштового зв'язку, а також те, що отримання відповіді на запит має підтверджуватись квитанцією або касовим чеком виходячи з наступного.
Суд зазначає, що дійсно Законом №2939-VI не передбачено способу та порядку направлення, вручення відповіді на запит, але враховуючи мету зазначеного закону, принципи та гарантії забезпечення доступу до публічної інформації, відповідач зобов'язаний був належним чином не тільки підготувати відповідь, але і забезпечити її направлення або вручення.
Щодо способу направлення чи вручення, суд зазначає, що він може здійснений як за допомогою поштового відправлення з належним підтвердженням вчинення такої, так і іншим способом, як то електрона адреса, факс і т.і., але спосіб повинен бути таким, щоб запитувач отримав публічну інформацію у строки визначені законом.
Доказів належного виконання зазначеного обов'язку відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює надані відповідачем докази надіслання відповіді на запит позивачу, оскільки вони не підтверджують факт направлення та отримання вказаної відповіді позивачем.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду за даною категорією справ підлягають зверненню до негайного виконання.
Позивач просить суд стягнути на його користь судові витрати в сумі 17 грн, але доказів понесення таких витрат суду не надав. Долучена до матеріалів справи квитанція на суму 17 гривень не є судовими витратами, оскільки вона є підтвердженням відправлення позивачем відповідачу запиту на отримання публічної інформації. Таким чином, ці витрати не є судовими.
Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «По судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Новокаховської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 04.04.2020 року протягом встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію.
Зобов'язати виконавчий комітет Новокаховської міської ради розглянути запит Брюшкова Дмитра Вікторовича від 04.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Нова Каховка вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Судове рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 102010000