справа № 813/2298/18
про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
07 липня 2020 року м. Львів
12 год. 10 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Карпи А.В., представниці заявника Сороки Д.М., представника третьої особи Іванського В.І. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити дії -
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 813/2298/18 Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення збільшення суми поповнення електронного рахунку Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі 11 667 695,96 грн; зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити суму поповнення електронного рахунку Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі 10 294 545,96 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість; стягнено на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 762,00 грн. У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовлено.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява за вх. № 28155 від 05.06.2020 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просить:
- зобов'язати Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання рішення суду від 20.11.2018 у справі № 813/2298/18;
- за результатами розгляду поданого звіту винести ухвалу про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України із невиконання рішення суду та накласти штраф на керівника такої у розмірі 40 мінімальних заробітних плат;
- стягнути з відповідача на користь позивача половину суми накладеного штрафу та зобов'язати його виконати судове рішення.
В обґрунтування заяви зазначив, що 19.05.2020 на адресу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження № 59866666 від 06.05.2020, прийнята старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком Сергієм Володимировичем на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Зі змісту такої заявнику стало відомо, що рішення у справі № 813/2298/18 не виконано, у зв'язку з чим він звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою від 10.06.2020 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.
У судовому засіданні представниця Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» заяву про встановлення судового контролю підтримала, у відповіді на заперечення третьої особи (вх. № 6233ел від 06.07.2020) зазначила, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подано та задоволено судом і після ухвалення рішення. Звернула увагу на те, що станом на момент розгляду заяви судове рішення не виконано, відтак просила суд таку задовольнити та встановити судовий контроль.
Відповідач у судове засідання не прибув, надіслав заперечення на заяву (вх. №6232ел від 06.07.2020). Зазначив, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання є правовим наслідком судового рішення, тому саме в його резолютивній частині повинно бути визначено такий обов'язок, оскільки встановити судовий контроль, на його думку, можна виключно під час прийняття рішення у справі. Вважає, що заявником не надано доказів ухилення відповідача від виконання рішення суду, відтак така заява є безпідставною.
Представник третьої особи проти заяви заперечив з підстав, викладених у запереченні (вх. № 31971 від 25.06.2020). Зазначив, що позивачем під час розгляду справи не заявлено вимоги про встановлення судового контролю щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання і, відповідно, при ухваленні рішення від 20.11.2018 Львівським окружним адміністративним судом такий контроль не встановлювався. Вважає, що позивач не вправі звертатися із такою заявою після прийняття рішення у справі, відтак просив у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити.
При вирішенні заяви про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд виходив із такого.
Згідно з ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Судом встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі № 813/2298/18 набрало законної сили 15.01.2019. Виконавчий лист з виконання зазначеного рішення видано 18.02.2019; 22.08.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. відкрито виконавче провадження № 598666666 з його примусового виконання та надано боржнику строк протягом 10 робочих днів для добровільного виконання (а.с. 155).
У ході здійснення примусового виконання 10.10.2019 на Державну фіскальну службу України накладено штраф за невиконання у встановлений виконавцем строк рішення суду та 06.05.2020 закінчено виконавче провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 156, 157).
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Статтею 63 Закону № 1404-VIII регламентовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, згідно з п. 3 ч. 3 якої у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
З аналізу встановлених фактичних обставин суд доходить висновку, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 станом на день розгляду заяви залишається невиконаним. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім цього в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Отже, суд вважає, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі № 813/2298/18 (набрання законної сили 15.01.2019) підлягає задоволенню у частині зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому суд враховує, що оскільки положенням ч. 1 ст. 382 КАС України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту протягом шістдесяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Частинами другою-четвертою статті 382 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Зважаючи на викладене, вимоги заявника про визнання дій Державної фіскальної служби України протиправними та накладення штрафу на керівника такої за наслідками розгляду звіту задоволенню є передчасними, відтак задоволенню не підлягають. Такі питання вирішуються судом за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 295, 382, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 813/2298/18 задовольнити.
2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 20.11.2018 у справі № 813/2298/18 у 60-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
3. В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.07.2020.
Суддя Р.П. Качур