Іменем України
10 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1833/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
07.05.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.04.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , пенсії за віком як учаснику бойових дій на заяву від 02.04.2020;
- зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , довідку про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій № 7, видану Рубіжансько-Кремінським об'єднаним міським військовим комісаріатом від 02.04.2020;
- зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області врахувати до пільгового стажу для призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , посвідчення серії НОМЕР_2 , видане Ленінським райвійськкоматом м. Луганська на ім'я ОСОБА_1 від 08.05.1996;
- зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити пенсію за віком як учаснику бойових дій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з 05.04.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за час своєї трудової та військової діяльності набув право на призначення пенсії за віком, як учасник бойових дій, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся до відповідач 02.04.2020 із заявою про призначення пенсії за віком, як учасник бойових дій та надав трудову книжку, копію диплому, копію військового квитка, довідку про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій, копію посвідчення учасника бойових дій, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копії паспорту та ідентифікаційного номеру.
Рішення про відмову в призначені пенсії за віком, як учасник бойових дій позивач отримав 15.04.2020.
Підставою відмови стало те, що довідка від 02.04.2020 № 7, яка видана Рубіжансько-Кремінським об'єднаним міським військовим комісаріатом не відповідає зазначеному зразку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993. Посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , видане 08.05.1996, має нечіткий та нерозбірливий відбиток печатки, що унеможливлює визначення органу видачі посвідчення.
У зв'язку з чим відповідачем вищезазначені документи не були враховані для призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 08.05.1996, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
З наданих відповідачу документів можливо встановити безпосередню участь позивача в проходженні військової служби в складі діючої армії в період бойових дій та наявність у статусу учасника бойових дій.
З посиланням на норми Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, позивач вважає, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 08 травня 2020 року подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 35-40).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 02.04.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). Заяву та документи прийнято 02.04.2020, про що свідчить копія розписки-повідомлення. Дата народження позивача за паспортом громадянина України, 04.04.1965, позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже на день звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії позивачу не виповнилось 55 років (55 років виповнилось 04.04.2020) та він є внутрішньо переміщеною особою.
Разом із заявою про призначення пенсії 27.01.2020 позивач надав відповідачу довідку від 19.06.2015 № 915010273 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видану управлінням соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області.
Також під час звернення 02.04.2020 за призначенням пенсії позивач надав відповідачу такі документи: військовий квиток; диплом НОМЕР_3 ; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 915010273; заяву про відкриття рахунку в АТ «Ощадбанк» від 01.04.2020; довідку РНОКПП; заяву про призначення/перерахунок пенсії від 02.04.2020; паспорт НОМЕР_4 ; трудову книжку - НОМЕР_5 ; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за № 7, №4/1148; посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_6 .
Страховий стаж позивача складає 39 років 01 місяць 09 днів.
Відповідачем для призначення позивачу пенсії за віком як учаснику бойових дій не враховано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , видане Ленінським райвійськкоматом м. Луганська 08.05.1996, та довідка від 02.04.2020 № 7, видана Рубіжансько-Кремінським об'єднаним військовим комісаріатом.
Як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_7 , виданого позивачу 10.05.1984 Жовтневим районним військовим комісаріатом м. Ворошиловград, позивач в період з 10.05.1984 по 26.05.1986 проходив службу в лавах Радянської Армії.
Згідно довідки Рубіжансько- Кремінського об'єднаного військового комісаріату від 01.04.2020 № 4/1148 позивач дійсно проходив службу з 10.05.1984 п 26.05.1986.
08.05.1996 позивачеві видано посвідчення учасника бонових дій сери НОМЕР_8 .
Додане позивачем до цього позову свідоцтво серії НОМЕР_9 , видане 26.05.1986 військовою частиною № НОМЕР_10 , до відповідача не надавалось.
Копія військового квитка позивача серії НОМЕР_7 , виданого позивачу 10.05.1984 Жовтневим районним військовим комісаріатом м. Ворошиловград, у розділі VII «Особливі відмітки» містить відбиток штампу військової частини № НОМЕР_10 про проходження позивачем служби у складі цієї частини в період з 15.06.1985 по 17.06.1985 (сторінка 23) та відбиток про видачу позивачу 08.05.1996 свідоцтва серії НОМЕР_2 (сторінка 24).
На думку відповідача надане позивачем посвідчення учасника бойових дій серп НОМЕР_2 , видане Ленінським райвійськкоматом 08.05.1996, не відповідає вимогам щодо його заповнення, встановленим п. 8 Положення № 302.
Через відсутність на посвідченні учасника бойових дій серії НОМЕР_11 (на правій внутрішній стороні у правому верхньому куті) пункту і статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого установлено статус, не відповідач не може встановити в силу яких положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач набув статус учасника бойових дій.
Враховуючи, що для призначення позивачу пенсії за віком як учаснику бойових дій не враховано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , видане Ленінським райвійськкоматом м. Луганська 08.05.1996, та довідка від 02.04.2020 № 7, видана Рубіжансько-Кремінським об'єднаним військовим комісаріатом, відповідач рішенням від 10.04.2020 № 83 відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV.
Відповідач рішенням від 10.04.2020 № 83 також повідомив позивачу про право на оскарження цього рішення у судовому порядку.
Рішенням від 10.04.2020 № 83 позивачу повідомлено про причини, за яких для призначення йому пенсії за віком як учаснику бойових дій не враховано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , видане Ленінським райвійськкоматом м. Луганська 08.05.1996, та довідка від 02.04.2020 № 7, видана Рубіжансько-Кремінським об'єднаним військовим комісаріатом.
Ухвалою від 12 травня 2020 року вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 26-27).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 звернувся до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою від 02.04.2020 року, зареєстрованою за № 1042, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 41-42).
Відповідно записів трудової книжки НОМЕР_5 від 01.07.1983 (в межах предмету позову) позивач в період з травня 1984 року по червень 1986 року проходив службу в Радянській армії (запис 4) (арк. спр. 12-13, 57-61).
Відповідно до військового квитка НОМЕР_7 проходив військову службу в лавах Радянської армії, зокрема у військовій частині НОМЕР_10 (арк. спр. 14-17, 43-47).
26.05.1986 військовою частиною НОМЕР_10 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_9 за успішне виконання завдань та має право пільги встановлені Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17.01.1983 (арк. спр. 18).
08.05.1996 Ленінським райвійськоматом м. Луганська позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (арк. спр. 19, 56).
Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, страховий стаж позивача для розрахунку права на пенсію за віком складає 39 років 01 місяць 9 днів (арк. спр. 65).
Згідно з довідкою № 7 від 02.04.2020 виданої Рубіжансько-Кремінським об'єднаним міським військовим комісаріатом позивач проходив службу в складі діючої армії в період бойових дій терміном 3 дні (арк. спр. 21, 55).
Рішенням від 10.04.2020 № 83 “Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ” Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” через нечіткий та нерозбірливий відбиток печатки, що унеможливлює визначення органу видачі посвідчення (арк. спр. 23, 66).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі-Закон №3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни (стаття 2 Закону № 3551-XIІ).
Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (стаття 4 Закону № 3551-XIІ).
Відповідно до статті 5 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час”.
Пунктом 2 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян врегульоване статтею 115 Закону № 1058-IV.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок
Згідно із пунктом 19 статті Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 20 статті 6 Закону № 3551-XII передбачено, що учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Аналіз пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV дає підстави для висновку про те, що правом на дострокове призначення пенсії за визначених умов, наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які відносяться до числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункт 19 статті 6 Закону № 3551-XII та особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункт 20 статті 6 Закону № 3551-XII.
При цьому, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції гідності та деяких інших осіб” №2443-VIII від 22.05.2018, внесено зміни до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме виключено в абзаці першому пункту 19 статті 6 слова "та працівники" і "працівники".
Зазначені зміни набрали чинності 25.07.2018, а тому саме з цієї дати пункт 19 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не поширюється на працівників Збройних Сил України.
Позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 02.04.2020.
Частиною дев'ятою статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” закріплено, що серед іншого щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до довідки № 7 від 02.04.2020 позивач є старшиною запасу.
Враховуючи, що позивач хоч і має статус учасника бойових дій, але не відноситься до категорії осіб з числа учасників бойових дій, яким надано статус учасника бойових дій з підстав, визначених пунктами 19, 20 статті 6 Закону № 3551-XII, а тому не належить до кола осіб, які, відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV мають право на дострокове призначенні пенсії.
Щодо посиланням відповідача, що посвідчення учасника бойових дій позивача не відповідає вимогам його заповнення, суд зазначає.
Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення № 302) при заповненні посвідчення записи "ким видано", "прізвище, ім'я, по батькові" робляться без скорочень. Прописом зазначається група інвалідності, дата видачі посвідчення, а також (на правій внутрішній стороні у правому верхньому куті) пункт і стаття Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до якого установлено статус. Особистий підпис власника і його фотокартки скріплюються печаткою органу, який видавав посвідчення. Записи у посвідченні завіряються підписом керівника органу, який видав посвідчення, або уповноваженою ним посадовою особою і скріплюються печаткою.
Якщо посвідчення стало непридатним або було втрачене, то за заявою ветерана війни чи іншої особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається нове посвідчення у порядку, визначеному пунктом 7 цього Положення (пункт 11 Положення № 302).
Разом з цим, суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки це Положення регулює правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни та покладає обов'язок порядку заповнення на посадову особу органу, який видає вказане посвідчення.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача щодо невідповідності довідки № 7 від 02.04.2020.
Щодо ненадання позивачем посвідчення серії НОМЕР_9 від 16.05.1986, суд зазначає, що при вирішенні питання про призначення дострокової пенсії за віком на підставі пункту 4 статті 115 Закону № 1058-IV визначальними є наявність необхідного віку, стажу, статусу учасника бойових дій та віднесення до категорій осіб, визначених наведеною нормою.
Позивачем не доведено належність до категорій осіб, визначених пунктом 4 статті 115 Закону № 1058-IV, наявність статусу учасника бойових дій, не впливає на можливість призначення дострокової пенсії у межах спірних правовідносин.
Отже, хоча мотиви, за яких відповідач прийняв рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.04.2020 № 83 «Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ”, а саме, що посвідчення учасника бойових дій позивача має нечіткий та нерозбірливий відбиток печатки, що унеможливлює визначення органу видачі посвідчення, суд визнає безпідставними, однак, у суду відсутні підстави для визнання за позивачем права на пенсію відповідно до пункту 4 статті 115 Закону № 1058-IV.
Тобто, відповідач повинен був прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 через те, що заявник не відноситься до категорії осіб з числа учасників бойових дій, яким надано статус учасника бойових дій з підстав, визначених пунктами 19, 20 статті 6 Закону № 3551-XII, а тому не належить до кола осіб, які, відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV мають право на дострокове призначенні пенсії.
У зв'язку із зазначеним у суду відсутні підстави для скасування рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.04.2020 № 83 «Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ”.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Разом з тим, обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов'язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у межах спірних правовідносин згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35А, ідентифікаційний код 41245565) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Т.В. Смішлива