про залишення позовної заяви без руху після відкриття
10 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1837/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні,
07.05.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати в день звільнення 04.12.2017 позивачу індексацію грошового забезпечення за період з березня 2016 по 04.12.2017 та компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки; стягнути з відповідача позивачу середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.12.2017 по 03.04.2020 на загальну суму 150822,73 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що з 27.04.2001 по 04.12.2017 він проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 (3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України) та наказом № 671-ос від 04.12.2017 його, старшого прапорщика ОСОБА_1 (П-018255), контролера-начальника 1 групи охорони комендантського відділення відділу організації повсякденної діяльності штабу, було звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, за пунктом “е” (через службову невідповідність), частини 6 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, без права носіння військової форми одягу.
02.04.2020 на адресу представника позивача надійшла відповідь відповідача від 31.03.2020 № 14/3354 з додатками. Згідно довідки № 302 від 23.03.2020 в колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 має місце нарахована заборгованість компенсації за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки на загальну суму 7567,56 грн.
27.03.2020 на картковий рахунок ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено зарахування в сумі 23024,33 грн.
Відповідно до довідки № 305 від 23.03.2020 розрахунку індексації грошового забезпечення, виданої ОСОБА_1 , заборгованість з невиплати становила 22696,11 грн.
03.04.2020 на картковий рахунок ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено зарахування в сумі 7454,05 грн.
20.04.2020 на адресу представника позивача надійшла відповідь з військової частини НОМЕР_1 № 14/3993 від 15.04.2020. Згідно наданої довідки № 360 від 14.04.2020 було зазначено, що звільненому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 в березні 2020 року була виплачена індексація грошового забезпечення. Нарахування склало 23374,95 грн, утримано військовий збір в сумі 350,62 грн, розмір виплаченої суми становить 23024,33 грн.
У квітні 2020 року була виплачена компенсація за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій. Нарахування склало 7567,56 грн, утримано військовий збір у сумі 113,51 грн, розмір виплаченої суми становить 7454,05 грн.
Таким чином, відповідач добровільно здійснив розрахунок з позивачем після його звільнення 04.12.2017 лише 03.04.2020.
Згідно довідки № 295 від 23.03.2020 середньоденний заробіток позивача становить 177,23 грн. Кількість календарних днів за період з 04.12.2017 по 03.04.2020 становить 851, без урахування дати звільнення. Середній заробіток за час затримки розрахунку: 177,23 грн х 851 день = 150822,73 грн. Таким чином, середній заробіток позивача за час затримки з вини відповідача виплати всіх сум належних позивачу в день звільнення становить 150822,73 грн.
Ухвалою суду від 12.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Позивачем у позовній заяві, зокрема, заявлено вимогу майнового характеру в розмірі 150822,73 грн (стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.12.2017 по 03.04.2020 на загальну суму 150822,73 грн), тобто ставка судового збору в даному випадку становить 1508,22 грн.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачено.
В позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” як учасник бойових дій.
Суд не погоджується з цим твердженням позивача з огляду на таке.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .
Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.
Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв'язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.
Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій.
Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов'язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.
Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов'язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.
При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов'язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.
В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні. Даний спір не пов'язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов'язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.
Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в частині вимоги про стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).
Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16) з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1508,22 грн.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимоги статті 161 КАС України.
Згідно з частиною тринадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 1508,22 грн за наступними реквізитами:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050):
Отримувач коштів: УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;
Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080;
Код отримувача: 37944909;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Відомча ознака: «84» Окружні адміністративні суди.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом п'яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали, з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України в розмірі 1508,22 грн.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не може бути оскаржена.
СуддяІ.О. Свергун