07 липня 2020 року м. Київ №810/4427/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,
за участю секретаря судового засідання Чубко А.Ю.,
за участю:
представника позивача - Гаврилюка А.В.,
представника відповідача - Демченка С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить (з урахуванням остаточної редакції позовних вимог (том 14, а.с.158-159):
1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2018 №Ю-№0007761401;
2) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2018 №Ю-911-17;
3) визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.07.2018 №0007771401;
4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0007781403;
5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0007691405;
6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2018 №0010391401;
7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2018 №0010371401.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними з огляду на відсутність порушень податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки.
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Офіс ВПП ДФС при проведенні перевірки ТОВ "Фоззі-Фуд" та оформленні її результатів діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а оскаржувані рішення є законними.
3 вересня 2018 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив строк для усунення недоліків (том 3, а.с.16-17).
Згідно з ухвалою від 25.09.2018, суд продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк (том 3, а.с.60-63).
Відповідно до ухвали від 01.10.2018, суд відкрив провадження у справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання (том 1, а.с.1-2).
11 грудня 2018 року суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі №810/4427/18 на 30 днів (том 14, а.с.123-124).
29 грудня 2018 року суд постановив ухвалу, згідно з якою призначив у адміністративній справі №810/4427/18 судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6) та зупинив провадження у справі до одержання результатів судово-економічної експертизи (том 14, а.с.183-188).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 повернуто особі, яка її подала (том 14, а.с.226-228).
Згідно з ухвалою від 04.05.2020, суд поновив провадження в адміністративній справі №810/4427/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень (том 15, а.с.72-73).
Відповідно до ухвали від 04.06.2020, суд замінив відповідача у даній справі - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (том 15, а.с.134-136).
Ухвалою суду від 16.06.2020 закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (том 15, а.с.150-151).
Під час розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали суді пояснення та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (код ЄДРПОУ 32294926, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) зареєстроване в якості юридичної особи 02.12.2002, 21.01.2005 внесено запис №13391200000000782 про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.05.2020 №1006601120 (том 15, а.с.54-65).
Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; 11.02 Виробництво виноградних вин; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
У період з 31.10.2017 по 30.05.2018 посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та згідно наказу від 20.10.2017 №2359 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Фоззі-Фуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06.06.2018 №1657/28-10-14-01/32294926 (далі - акт перевірки) (том 1, а.с.8а-193), згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "Фоззі-Фуд" вимог податкового законодавства, а саме:
1. п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015); п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п.140.5.7 п.140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 157544828 грн., у тому числі: за 2016 рік в сумі 48421985 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 36770929 грн., за Півріччя 2017 року в сумі 109122843 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1603393380 грн., в тому числі: за Півріччя 2017 року в сумі 1603393380 грн.;
2. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 665756218 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2014 року в суму 11417613 грн., за травень 2014 року в сумі 1195180 грн., за липень 2016 року в сумі 10731196 грн., за вересень 2016 року в сумі 5042620 грн., за жовтень 2016 року в сумі 18032307 грн., за листопад 2016 року в сумі 631950095 грн.;
3. п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1756723 грн., у тому числі по періодах: за червень 2017 року в сумі 1756723 грн.;
4. п.п.176.2б) п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку;
5. п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 6 ст. 8 та норми п. 9-5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 251060535,65 грн., в тому числі:
36,8 % - на суму 248086228,28 грн., в т.ч. квітень 21766037,69 грн., травень - 31426079,96 грн., червень - 28667040,11 грн., серпень - 30227528,01 грн., вересень - 29807784,05 грн., жовтень - 33353244,83 грн., листопад - 36664183,28 грн., грудень - 36174330,25 грн.;
34,7% - на суму 260109,61 грн., в т.ч. квітень - 87736,08 грн., вересень - 4698,55 грн., жовтень - 9077,60 грн., листопад - 15594,09 грн., грудень - 143003,29 грн.;
33,2% - на суму 2714197,76 грн., в т.ч. квітень - 288342,40 грн., травень - 301903,02 грн., червень - 245617,35 грн., серпень - 293772,35 грн., вересень - 271158,17 грн., жовтень - 365727,69 грн., листопад - 490845,22 грн., грудень - 456831,56 грн.,
та самостійне донарахування підприємством в липні 2015 року за квітень 2015 року на суму 738095,28 грн., в т.ч.: 36,8 % - 712126,63 грн., 34,7% - 1572,96 грн., 33,2% - 24395,59 грн.;
6. ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині несвоєчасного надходження/неповернення виручки:
1) згідно договору від 01.01.2015 року №15-ОО-15 з нерезидентом ООО "Крымторг-С":
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1337082,97 рос. руб., з 02.05.2015 - 28.09.2015 на 516 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.05.2015 - 28.09.2015 на 488 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.06.2015 - 28.09.2016 на 457 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 829757,63 рос. руб., з 30.07.2015 - 28.09.2016 на 427 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 583283,77 рос. руб., з 30.07.2015 - 28.09.2016 на 427 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.08.2015 - 28.09.2016 на 396 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 339761,54 рос. руб., з 29.09.2015 - 29.09.2016 на 366 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 441240,81 рос. руб., з 29.09.2015 - 28.09.2016 на 366 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 632039,05 рос. руб., з 29.09.2015 - 28.09.2016 на 367 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.10.2015 - 29.09.2016 на 336 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 82696,65 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 305 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 128102,17 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 305 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1202242,58 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 306 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.12.2015 - 30.09.2016 на 276 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.01.2015 - 30.09.2016 на 245 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 01.03.2016 - 30.09.2016 на 215 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.03.2016 - 30.09.2016 на 184 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 31.04.2016 - 30.09.2016 на 153 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 2023897,67 рос. руб., з 30.05.2016 - 30.09.2016 на 124 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 2009393,56 рос. руб., з 30.06.2016 - 30.09.2016 на 93 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1947683,74 рос. руб., з 29.08.2016 - 30.09.2016 на 33 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 256617,35 рос. руб., з 29.09.2016 - 30.09.2016 на 2 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1252604,98 рос. руб., з 29.09.2016 - 12.10.2016 на 12 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 92207,18 рос. руб., з 29.09.2016 - 17.11.2016 на 36 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1160397,80 рос. руб., з 28.10.2016 - 22.12.2016 на 20 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 412735,22 рос. руб., з 29.10.2016 - 17.11.2016 на 35 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 767984,11 рос. руб., з 29.11.2016 - 22.12.2016 на 24 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 805148,91 рос. руб., з 29.11.2016 - 17.01.2017 на 26 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 375570,42 рос. руб., з 30.12.2016 - 17.01.2017 на 19 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1179345,35 рос. руб., з 30.12.2016 - 09.02.2017 на 23 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 10840,46 рос. руб., з 30.12.2016 - 10.03.2017 на 29 днів;
2) згідно договору від 21.10.2016 №SFO-2110.1 з нерезидентом Lanzo Trade LP (Великобританія):
- не надходження коштів в сумі 2224415,12 дол. США, з 01.04.2017 - 30.06.2017 на 91 день;
7. п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а саме не подано до податкових органів та регіонального відділення НБУ Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України, не задекларовано протерміновану дебіторську заборгованість у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України станом на 01.01.2016 на суму 12641414,07 рос. рублів, на 01.04.2016 на суму 16880538,27 рос. рублів, на 01.07.2016 на суму 22326870,90 рос. рублів, на 01.10.2016 на суму 1344812,16 рос. рублів, на 01.01.2017 на суму 2370905,14 рос. рублів, з нерезидентом ООО "Крымторг-С", та станом на 01.04.2017 на суму 2224415,12 дол. США з нерезидентом Lanzo Trade LP (Великобританія);
8. п.п.39.4.2 п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, в частині не включення до поданого звіту про КО за 2016 рік всіх здійснених ТОВ "Фоззі-Фуд" контрольованих операцій на загальну суму 1149956071,51 грн. з експорту продукції на користь нерезидента "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови) на суму 1130602115,14 грн. та з експорту продукції на користь нерезидента "INTERMARA LIMITED CORP" (Панама) на суму 19353956,37 грн.
9. п. 2.6. Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме: неоприбуткування готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на загальну суму 63474,99 грн., в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо проведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ТОВ "Фоззі-Фуд" звернулось до відповідача із запереченнями на акт перевірки від 06.06.2018 №1657/28-10-14-01/32294926, до яких були додані додаткові документи (том 1, а.с.194-245; том 2, а.с.1-68).
За результатами розгляду заперечень позивача, Офіс ВПП ДФС направило на його адресу лист "Про розгляд заперечення" від 03.07.2018 №28372/10/28-10-14-01-16, яким висновки акту перевірки було викладено в наступній редакції (том 2, а.с.69-100):
1. п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015); п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п.140.5.7 п.140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 97771330 грн., у тому числі: за 2016 рік в сумі 37070472 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 25419416 грн., за Півріччя 2017 року в сумі 97771330 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1603393380 грн., в тому числі: за Півріччя 2017 року в сумі 1603393380 грн.;
2. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 665756218 грн., у тому числі по періодах: за липень 2016 року в сумі 10731196 грн., за вересень 2016 року в сумі 5042620 грн., за жовтень 2016 року в сумі 18032307 грн., за листопад 2016 року в сумі 631950095 грн.;
3. п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1756723 грн., у тому числі по періодах: за червень 2017 року в сумі 1756723 грн.;
4. п.п.176.2б) п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку;
5. п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 6 ст. 8 та норми п. 9-5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 251060535,65 грн., в тому числі:
36,8 % - на суму 248086228,28 грн., в т.ч. квітень - 21766037,69 грн., травень - 31426079,96 грн., червень - 28667040,11 грн., серпень - 30227528,01 грн., вересень - 29807784,05 грн., жовтень - 33353244,83 грн., листопад - 36664183,28 грн., грудень - 36174330,25 грн.;
34,7% - на суму 260109,61 грн., в т.ч. квітень - 87736,08 грн., вересень - 4698,55 грн., жовтень - 9077,60 грн., листопад - 15594,09 грн., грудень - 143003,29 грн.;
33,2% - на суму 2714197,76 грн., в т.ч. квітень - 288342,40 грн., травень - 301903,02 грн., червень - 245617,35 грн., серпень - 293772,35 грн., вересень - 271158,17 грн., жовтень - 365727,69 грн., листопад - 490845,22 грн., грудень - 456831,56 грн.;
та самостійне донарахування підприємством в липні 2015 року за квітень 2015 року на суму 738095,28 грн., в т.ч.: 36,8 % - 712126,63 грн.; 34,7% - 1572,96 грн.; 33,2% - 24395,59 грн.;
6. ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині несвоєчасного надходження/неповернення виручки:
1) згідно договору від 01.01.2015 №15-ОО-15 з нерезидентом ООО "Крымторг-С":
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1337082,97 рос. руб., з 02.05.2015 - 28.09.2015 на 516 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.05.2015 - 28.09.2015 на 488 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.06.2015 - 28.09.2016 на 457 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 829757,63 рос. руб., з 30.07.2015 - 28.09.2016 на 427 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 583283,77 рос. руб., з 30.07.2015 - 28.09.2016 на 427 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.08.2015 - 28.09.2016 на 396 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 339761,54 рос. руб., з 29.09.2015 - 29.09.2016 на 366 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 441240,81 рос. руб., з 29.09.2015 - 28.09.2016 на 366 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 632039,05 рос. руб., з 29.09.2015 - 28.09.2016 на 367 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.10.2015 - 29.09.2016 на 336 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 82696,65 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 305 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 128102,17 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 305 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1202242,58 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 306 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.12.2015 - 30.09.2016 на 276 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.01.2015 - 30.09.2016 на 245 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 01.03.2016 - 30.09.2016 на 215 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.03.2016 - 30.09.2016 на 184 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 31.04.2016 - 30.09.2016 на 153 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 2023897,67 рос. руб., з 30.05.2016 - 30.09.2016 на 124 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 2009393,56 рос. руб., з 30.06.2016 - 30.09.2016 на 93 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1947683,74 рос. руб., з 29.08.2016 - 30.09.2016 на 33 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 256617,35 рос. руб., з 29.09.2016 - 30.09.2016 на 2 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1252604,98 рос. руб., з 29.09.2016 - 12.10.2016 на 12 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 92207,18 рос. руб., з 29.09.2016 - 17.11.2016 на 36 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1160397,80 рос. руб., з 28.10.2016 - 22.12.2016 на 20 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 412735,22 рос. руб., з 29.10.2016 - 17.11.2016 на 35 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 767984,11 рос. руб., з 29.11.2016 - 22.12.2016 на 24 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 805148,91 рос. руб., з 29.11.2016 - 17.01.2017 на 26 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 375570,42 рос. руб., з 30.12.2016 - 17.01.2017 на 19 днів;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1179345,35 рос. руб., з 30.12.2016 - 09.02.2017 на 23 дня;
- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 10840,46 рос. руб., з 30.12.2016 - 10.03.2017 на 29 днів;
2) згідно договору від 21.10.2016 №SFO-2110.1 з нерезидентом Lanzo Trade LP (Великобританія):
- не надходження коштів в сумі 2224415,12 дол. США, з 01.04.2017 - 30.06.2017 на 91 день;
7. п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а саме не подано до податкових органів та регіонального відділення НБУ Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України, не задекларовано протерміновану дебіторську заборгованість у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України станом на 01.01.2016 на суму 12641414,07 рос. рублів, на 01.04.2016 на суму 16880538,27 рос. рублів, на 01.07.2016 на суму 22326870,90 рос. рублів, на 01.10.2016 на суму 1344812,16 рос. рублів, на 01.01.2017 на суму 2370905,14 рос. рублів, з нерезидентом ООО "Крымторг-С", та станом на 01.04.2017 на суму 2224415,12 дол. США з нерезидентом Lanzo Trade LP (Великобританія);
8. п.п.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, в частині не включення до поданого звіту про КО за 2016 рік всіх здійснених ТОВ "Фоззі-Фуд" контрольованих операцій на загальну суму 1149956071,51 грн. з експорту продукції на користь нерезидента "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови) на суму 1130602115,14 грн. та з експорту продукції на користь нерезидента "INTERMARA LIMITED CORP" (Панама) на суму 19353956,37 грн.;
9. п. 2.6. Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме: неоприбуткування готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на загальну суму 63474,99 грн., в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо проведення касових операцій у національній валюті в Україні.
На підставі висновків акту перевірки та з урахуванням розгляду заперечень позивача Офісом ВПП ДФС прийняті, зокрема, наступні рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0007781403, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" на загальну суму 413400,00 грн. (том 3, а.с.107);
- податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0007691406, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем "Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на загальну суму 316374,95 грн. (том 3, а.с.112);
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2018 №Ю-№0007761401, відповідно до якої позивачу нарахована сума єдиного соціального внеску 251060535,65 грн. (том 1, а.с.8);
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.07.2018 №0007771401, яким позивачу нараховані штрафні санкції у сумі 125825505,93 грн. (том 3, а.с.27).
Судом встановлено, що позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних рішень контролюючого органу, звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою, в якій просив їх скасувати (том 2, а.с.102-141).
За результатами розгляду вказаної скарги Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 10.08.2018 №26302/6/99-99-11-02-02-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2018 №0007761404 залишено без змін, а скаргу позивача в частині оскарження такої вимоги - без задоволення (том 2, а.с.142-145).
В подальшому Офісом ВПП ДФС було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2018 №Ю-911-17, відповідно до якої станом на 31.08.2018 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів становить 125548031,04 грн., з яких: недоїмка зі сплати єдиного внеску - 52832,34 грн., штрафи - 125495198,70 грн. (том 3, а.с.26).
Також Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 14.09.2018 №29961/6/99-99-11-02-02-25, яким скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0007731401, №0007801401, №0007711401, №0007721401 в частині не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "ТД "Санлайт" та у частині збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат із нарахування роялті на користь ПАТ "ЗНВКФ "Рітейл Капітал" і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0007791401, №0007741402, №0007751402, №0007691406, №0007781403 залишено без змін, а скарга позивача - задоволена частково (том 3, а.с.116-137).
На підставі вказаного рішення Офісом ВПП ДФС було прийнято наступні рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення від 21.09.2018 №0010391401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 796766073,00 грн., з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 637412858,00 грн. та сума за штрафними (фінансовими) санкціями складає 159353215,00 грн. (том 5, а.с.35);
- податкове повідомлення-рішення від 21.09.2018 №0010371401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 67660906,00 грн. (том 5, а.с.37).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття податкових повідомлень-рішень від 06.07.2018 №0007781403, від 06.07.2018 №0007691405, від 21.09.2018 №0010391401, від 21.09.2018 №0010371401, вимог про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2018 №Ю-№0007761401, від 13.09.2018 №Ю-911-17 та рішення про застосування штрафних санкцій від 06.07.2018 №0007771401, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.
Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 6 ст. 8 та норми п. 9-5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки (том 1, а.с.144-151), за результатами перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 6, ст. 8 та норми 9-5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 251060535,65 грн., в тому числі:
36,8 % - на суму 248086228,28 грн., в т.ч. квітень 2015 року - 21766037,69 грн., травень 2015 року - 31426079,96 грн., червень 2015 року - 28667040,11 грн., серпень 2015 року - 30227528,01 грн., вересень 2015 року - 29807784,05 грн., жовтень - 2015 року 33353244,83 грн., листопад 2015 року - 36664183,28 грн., грудень 2015 року - 36174330,25 грн.,
34,7% - на суму 260109,61 грн., в т.ч. квітень 2015 року - 87736,08 грн., вересень 2015 року - 4698,55 грн., жовтень 2015 року - 9077,60 грн., листопад 2015 року - 15594,09 грн., грудень 2015 року - 143003,29 грн.,
33,2% - на суму 2714197,76 грн., в т.ч. квітень 2015 року - 288342,40 грн., травень 2015 року - 301903,02 грн., червень 2015 року - 245617,35 грн., серпень 2015 року - 293772,35 грн., вересень 2015 року - 271158,17 грн., жовтень 2015 року - 365727,69 грн., листопад 2015 року - 490845,22 грн., грудень 2015 року - 456831,56 грн.,
та самостійне донарахування підприємством в липні 2015 року за квітень 2015 року на суму 738095,28 грн., в т.ч. 36,8 % - 712126,63 грн., 34,7% - 1572,96 грн., 33,2% - 24395,59 грн.
До таких висновків відповідач дійшов у зв'язку з тим, що підприємство ТОВ "Фоззі-Фуд" неправомірно застосувало понижуючий коефіцієнт.
Твердження контролюючого органу, внаслідок якого ТОВ "Фоззі-Фуд" донараховано єдиний соціальний внесок, викладено в абз. 3 стор. 139 Акту перевірки, а саме: "Якщо хоча б одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є донарахування до мінімальної бази нарахування при розрахунку лікарняних, відпускних та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами), понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі".
На підставі вказаних висновків відповідачем прийнято наступні рішення, а саме:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2018 №Ю-№0007761401, відповідно до якої позивачу нарахована сума єдиного соціального внеску 251060535,65 грн. (том 1, а.с.8);
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.07.2018 №0007771401, яким позивачу нараховані штрафні санкції у сумі 125825505,93 грн. (том 3, а.с.27).
В подальшому Офісом ВПП ДФС було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2018 №Ю-911-17, відповідно до якої станом на 31.08.2018 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів становить 125548031,04 грн., з яких: недоїмка зі сплати єдиного внеску - 52832,34 грн., штрафи - 125495198,70 грн. (том 3, а.с.26).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених контролюючим органом в основу оскаржуваних рішень, на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що підставою для донарахування контролюючим органом ТОВ "Фоззі-Фуд" єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-грудень 2015 року на загальну суму 251060535,65 грн. та застосування штрафної санкції на суму 125825505,93 грн. стало те, що платник у відповідному звітному періоді застосував понижуючий коефіцієнт до ставок єдиного внеску на підставі норми пункту 9-5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, унормовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, а також підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Розмір єдиного внеску встановлено статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, а частиною 8 цієї статті - що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
З 13 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02.03.2015 №219-VIII.
Цим Законом доповнено розділ VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пунктом 9-5, яким з метою зменшення навантаження на фонд оплати праці передбачено можливість застосування понижуючого коефіцієнту при обчисленні розміру єдиного внеску.
Так, пунктом 9-5 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:
а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);
б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.
Зазначеною нормою також визначено формулу розрахунку понижуючого коефіцієнту, його розмір та обов'язок платника зазначити про його застосування у звіті.
Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за такою формулою:
коефіцієнт = СмБН(зо)2014/БН(зо), де:
СмБН(зо)2014 - середньомісячна база нарахування єдиного внеску для платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок/кількість звітних місяців платника в 2014 році/СмК(зо)2014;
БН(зо) - база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;
СмК(зо)2014 - середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік - це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році/кількість звітних місяців платника в 2014 році;
СмП(зо)2014 - середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році - це сума нарахованого єдиного внеску за 2014 рік/кількість звітних місяців платника в 2014 році/СмК(зо)2014;
СП(зо)м - середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці - це сума нарахованого єдиного внеску у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.
Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.
Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.
Таким чином, якщо платником єдиного внеску одночасно дотримано всі вище перелічені умови (окрім платників, до яких не застосовується третя умова), такий платник має право застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставок єдиного внеску.
Суд зауважує, що будь-яких інших умов для застосування понижуючого коефіцієнту законодавством не передбачено.
Відповідно до частини п'ятої статті 3-1 Закону України "Про оплату праці", у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Проте, суд звертає увагу на те, що таку умову (додаткові обмеження), яку визначено в абз. 3 стор. 139 Акту перевірки (том 1, а.с.146) та листом Державної фіскальної служби України від 20.08.2015 №31041/7/99-99-17-03-20 "Щодо застосування понижуючого коефіцієнта єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: "Якщо хоча б одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами) коефіцієнт страхувальником не застосовується", в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не передбачено.
Разом з тим, при проведенні розрахунку показників для застосування понижуючого коефіцієнту застосовувались дані звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ "Фоззі-Фуд" за періоди 2015 року з квітня по грудень. У відповідних звітах наявні дані для розрахунку понижуючого коефіцієнту за 2014 рік, а саме Загальна сума нарахованої ЗП, винагород за виконану роботу (надані послуги) за ЦПХ, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності річна БН 2014 та середня кількість застрахованих осіб, яким нарахована виплати у звітному місяці СМК(зо)2014.
Так, визнаючи відповідність Умові 1 для застосування понижуючого коефіцієнту ТОВ "Фоззі-Фуд" в періодах квітень-грудень 2015 року, судом враховано, що "база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо)) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014)".
При дослідженні відповідної умови визначено розрахунково, що найнижчий приріст бази нарахування єдиного внеску відбувся у листопаді 2015 році та становив 36,35896635%, найвищий приріст бази нарахування єдиного внеску відбувся у квітні 2015 році та становив 49,83320096%.
Отже, згідно розрахунку показник проросту, вище ніж мінімальний поріг, а саме 20% - встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Враховуючи вищенаведені показники, ТОВ "Фоззі-Фуд" дотримано Умову 1, визначену Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Щодо визначення відповідність Умові 2 для застосування понижуючого коефіцієнту ТОВ "Фоззі-Фуд" в періодах квітень-грудень 2015 року, то судом враховано, що "після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014)".
За даними 2014 року середній платіж на одну застраховану особу склав 612,67 грн., при цьому при розрахунку відповідного показника в періодах квітень-грудень 2015 року, найнижчий показник середнього платежу на одну застраховану особу у квітні 2015 році склав 612,7951251 грн. (Загальна сума ЄСВ застрахованим особам (ряд.3.1.1+3.2+3.3.1+3.4.1 Звіту про ЄСВ) / Кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у звітному місяці К (зо) без врахування інвалідів, найвищий показник - 674,6458604 грн. у листопаді 2015 року.
Враховуючи наведені показники, ТОВ "Фоззі- Фуд" дотримано Умову 2, визначену Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
З приводу визначення відповідності Умові 3 для застосування понижуючого коефіцієнту ТОВ "Фоззі-Фуд" в періодах квітень-грудень 2015 року, то судом враховано, що "кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014)".
Досліджуючи відповідність даній умові, визначено розрахунково, що найбільший приріст застрахованих осіб склав у листопаді 2015 року та становив 10,11%, отже, кількість застрахованих осіб не перевищило 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб ТОВ "Фоззі-Фуд" за 2014 рік.
Враховуючи вказане, ТОВ "Фоззі- Фуд" дотримано Умову 3, визначену Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Отже, доданими до матеріалів справи звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-грудень 2015 року, а також розрахунком понижуючого коефіцієнту позивач підтвердив дотримання ним трьох умов для застосування понижуючого коефіцієнту (том 2, а.с.152-156, а.с.167-219; том 14, а.с.148).
Разом з тим, під час проведення перевірки позивача, контролюючим органом не визнано право ТОВ "Фоззі-Фуд" на застосування у спірних звітних періодах понижуючого коефіцієнту ставки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з огляду на те, що позивач проводив працівникам виплати, які є меншими ніж розмір мінімальної заробітної плати, та здійснював донарахування єдиного внеску до її рівня, що, за висновком контролюючого органу, виключає право страхувальника на застосування понижуючого коефіцієнту.
З таким висновком контролюючого органу суд не погоджується, оскільки пункт 9-5 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" містить вичерпний перелік умов, за дотримання яких платнику дозволяється застосовувати понижуючий коефіцієнт ставки єдиного внеску, тоді як у спірних правовідносинах контролюючим органом фактично створено додаткову умову для застосування платником понижуючого коефіцієнту, яка не передбачена положеннями вказаного пункту.
До того ж частиною 5 статті 8 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Отже, вказана норма зобов'язує платника єдиного внеску при виплаті заробітної плати працівнику, розмір якої не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сплатити нарахований єдиний внесок виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць.
Таким чином, у разі, якщо роботодавцем здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати, то коефіцієнт не застосовується лише до суми різниці між мінімальною заробітною платою та фактично нарахованою заробітною платою. Однак, проведення таких донарахувань у жодному разі не позбавляє платника права на застосування понижуючого коефіцієнту до фактично нарахованих сум заробітної плати.
На користь наведеного висновку свідчить позиція Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, викладена ним у листі від 10.11.2015 №04-27/10-1785 "Щодо понижуючого коефіцієнта до розміру єдиного внеску".
З приводу зазначення в абз. 7 стор. 143 Акту перевірки щодо самостійного донарахування підприємством в липні 2015 року за квітень 2015 року на суму 738095,28 грн., в т.ч. 36,8 % - 712126,63 грн., 34,7% - 1572,96 грн., 33,2% - 24395,59 грн., то суд звертає увагу на наступне.
Так, в липні 2015 року в Звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ "Фоззі-Фуд" самостійно донарахувало за квітень в рядку 6 ЄСВ на суму єдиного внеску 738095,28 грн., в т.ч. 36,8 % - 712126,63 грн., 34,7% - 1572,96 грн., 33,2% - 24395,59 грн.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за яким донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Суд звертає увагу на те, що позивач здійснив самостійне донарахування до мінімальної заробітної плати працівників за квітень 2015 року та здійснив переплату єдиного соціального внеску для зарахування в майбутніх періодах, що підтверджується даними з електронного кабінету платника по єдиному внеску на 30.06.2017.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом невірно здійснено розрахунок суми єдиного внеску.
У той же час, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено правомірність нарахування контролюючим органом єдиного внеску.
Водночас, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу здійснювати розрахунки податкових зобов'язань зі сплати податків суб'єктами господарювання та в ході судового розгляду фактично проводити перевірку. Такі функції належать виключно відповідачу як суб'єкту владних повноважень та фіскальному органу.
Крім того, нормами Податкового кодексу України встановлено, що виключно податкові органи наділені повноваженнями визначення розміру грошових зобов'язань та штрафних санкцій, що підлягають накладенню на платників податків.
Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд звертає увагу на те, що повноваження щодо визначення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження щодо визначення грошового зобов'язання та застосування штрафу в іншому розмірі.
Дана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі №804/3230/17 та від 06.11.2018 у справі №813/3274/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2018 №Ю-№0007761401, від 13.09.2018 №Ю-911-17 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.07.2018 №0007771401 підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.09.2018 №0010371401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 67660906,00 грн., суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято у зв'язку з тим, що проведеною перевіркою встановлено заниження інших доходів підприємства з отримання необґрунтованої податкової вигоди по взаємовідносинах з ТОВ "Євро-Захід" (том 1, а.с.52-77) внаслідок нереальності придбання ТОВ "Фоззі-Фуд" товару у ТОВ "Євро-Захід" та неправомірності документального оформлення взаємовідносин, що, на думку перевіряючих фактично не здійснювалися, та по суті засвідчує безоплатне одержання ТОВ "Фоззі-Фуд" і, як наслідок, необхідність визнання доходу на підставі п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (том 1, а.с.76-77) у сумі 67660906 грн.
Також, в акті перевірки вказано про завищення позивачем суми податкового кредиту внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених первинними документами, які б відповідали визначенню "первинних документів", наведеному в нормативно-правових актах, на загальну суму 13532181 грн., у т. ч.: за березень 2016 року - 2858147 грн.; за квітень 2016 року - 1777416 грн.; за травень 2016 року - 515176 грн.; за вересень 2016 року - 5042620 грн.; за жовтень 2016 року - 1582099 грн.; за січень 2017 року - 1756723 грн.
Такі висновки податковий орган пов'язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Євро-Захід". На думку відповідача, контрагент позивача не мав реальних можливостей для здійснення господарських операцій з поставки товарів.
В обґрунтування правомірності таких висновків податковий орган в Акті перевірки зазначив, що під час перевірки було встановлено обрив ланцюга постачання товарів; неможливості встановлення походження товару; ТОВ "Євро-Захід" не знаходиться за податковою адресою та у вказаного товариства відсутній кваліфікований персонал.
Отже, на думку податкового органу, фактично ТОВ "Євро-Захід" займалося документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів - покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.
З наведених підстав податковий орган дійшов висновку, що за операціями постачання товарів оформлювались первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ТОВ "Фоззі-Фуд" необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ та доходу, а тому в ході проведення перевірки ТОВ "Фоззі-Фуд" не підтверджено відображення у податковому обліку здійснення господарських операцій з придбання товарів від контрагента постачальника ТОВ "Євро-Захід".
З цих підстав контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ "Фоззі-Фуд" безпідставно занижено дохід на загальну суму 67660906 грн. та сформовано податковий кредит по вказаними господарськими операціями на загальну суму 13532181 грн.
Отже, матеріали справи свідчать, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкової дисципліни заснований на твердженні про нереальність здійснення господарських операцій за перевірений період між позивачем та ТОВ "Євро-Захід".
Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України встановлено, що платниками податку на прибуток підприємств - резидентами, є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Згідно з п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Тобто, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).
Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №391/3684, фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства/установи за звітний період.
Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства/установи.
Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 передбачено, що витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.
Пунктом 32 цього ж положення встановлено, що прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).
Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №290 від 29.11.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Згідно з п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Згідно з п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №318 від 31.12.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.
Податковим кредитом у розумінні п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Водночас, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, витрат та доходу.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, витрат та доходу обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Відповідно до ст. 1 Закону №996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88).
Згідно з п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (п. 2.15 Положення №88).
Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та визначення витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19.06.2018 у справі №808/2447/17 та від 31.07.2018 у справі №820/3119/17.
Відтак, досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "Євро-Захід", на підставі яких позивачем сформовані спірні суми податку на прибуток та податку на додану вартість, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, мету та обставини використання спірних товарів у власній господарській діяльності позивача, судом встановлено наступні обставини.
1) 26.02.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-26-02/16 (том 5, а.с.39-42), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 1000мт +\- 5% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4623,42 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 4623420,00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес
2) 02.03.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-02-03/16 (том 5, а.с.43-46), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 284,75мт +\- 5% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4537,26 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 1292070,21 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
3) 11.03.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-11-03/16 (том 5, а.с.47-50), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 130,00 мт +\- 5% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4333,56 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 563362,80 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
Згідно Додаткової угоди №1 від 08.04.2016 до Договору поставки №ПП-11-03/16 від 11.03.2016, внесено зміни до розділу 9. "Реквізити сторін", а саме: внесено додатковий поточний рахунок Продавця в ПАТ "СБЕРБАНК" (том 5, а.с.51).
4) 17.03.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-17-03/16 (том 5, а.с.52-55), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 585,00 мт +\- 5% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4335,54 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2536290,90 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
Згідно Додаткової угоди №1 від 08.04.2016 до Договору поставки №ПП-17-03/16 від 17.03.2016, внесено зміни до розділу 9. "Реквізити сторін", а саме: внесено додатковий поточний рахунок Продавця в ПАТ "СБЕРБАНК" (том 5, а.с.56).
5) 23.03.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-23-03/16 (том 5, а.с.57-60), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 1850,00 мт +\- 5% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4348,08 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 8043948 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
Згідно Додаткової угоди №1 від 08.04.2016 до Договору поставки №ПП-23-03/16 від 23.03.2016, внесено зміни до розділу 9. "Реквізити сторін", а саме: внесено додатковий поточний рахунок Продавця в ПАТ "СБЕРБАНК" (том 5, а.с.61).
6) 07.04.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-07-04/16 (том 5, а.с.62-65), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 550,00 мт +\- 5% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4256,16 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2340888 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
7) 12.04.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №СБ-12-04/16 (том 5, а.с.66-69), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - соя українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 83,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 9962,16 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 826859,28 грн./мт.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
8) 18.04.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-18-04/16 (том 5, а.с.70-73), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 550,00 мт +\-10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п.2.1 Договору).
Ціна - 4215,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2318250,00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
9) 18.04.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №СБ-18-04/16 (том 5, а.с.74-77), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця прийняти та оплатити його. Товар - соя українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 123,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 9957,30 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 1224747,90,00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
10) 20.04.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-20-04/16.1 (том 5, а.с.78-81), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а Покупець прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 90,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п.2.1 Договору).
Ціна - 4386,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 350323,30 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
11) 20.04.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПШ-20-04/16 (том 5, а.с.82-86), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - пшениця 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 600,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4442,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2665200,00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
Згідно п. 4.2, поставка товару Постачальником на зерновий склад здійснюється авто та/або залізничним транспортом.
12) 22.04.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-22-04/16 (том 5, а.с.87-90), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 408,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4185,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 1707480,00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
Згідно п. 4.2 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру ТТН; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати; копією довідки про проходження товару.
13) 22.04.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-22-04/16.1 (том 5, а.с.91-94), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а Покупець прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 500,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4380,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2190000,00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
Згідно п. 4.2 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру ТТН; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати.; копією довідки про проходження товару.
14) 23.08.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПШ-23-08/1 (том 5, а.с.95-99), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а Покупець прийняти та оплатити його. Товар - пшениця 4-го, 5-го, 6-го класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 6700,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4401,60 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 29490720, 00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес
Згідно п. 4.2 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру залізничних накладних; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати.; копією довідки про проходження товару; копії посвідчень про якість зерна (форма 42), видана елеватором (при необхідності); копії протоколу про відсутність ГМО (при необхідності).
Згідно Додаткової угоди №1 від 15.03.2017 до Договору №ПШ-23-08/16 від 23.08.2016, внесені зміни до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.100).
15) 26.09.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПШ-26-09/16 (том 5, а.с.101-105), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - пшениця 4-го, 5-го, 6-го класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 2000,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4326,66 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 4326660,00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес
Згідно п. 4.3 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру залізничних накладних; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати; копією довідки про проходження товару; копії посвідчень про якість зерна (форма 42), видана елеватором (при необхідності); копії протоколу про відсутність ГМО (при необхідності).
Згідно Додаткової угод №1 від 07.10.2016 до Договору №ПШ-26-09/16 від 26.09.2016 про внесення змін до пункту 3.1, сторонами Договору погоджено зміну кількості поставки: 1700 м/т по ціні 4326,66 грн. за м/т, загальна вартість товару з ПДВ - 7355322,00 грн. (том 5, а.с.106).
Згідно Додаткової угоди №2 від 15.03.2017 до Договору №ПШ-26- 09/16 від 26.09.2016, внесено зміни до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.107).
16) 06.10.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-06-10/16 (том 5, а.с.108-112), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3-го класу українського походження врожаю 2016 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).
Кількість товару - 2500,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п. 2.1 Договору).
Ціна - 4287,48 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 10718700 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.
Згідно п. 4.3 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру залізничних накладних; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати; копією довідки про проходження товару; копії посвідчень про якість зерна (форма 42), видана елеватором (при необхідності); копії протоколу про відсутність ГМО (при необхідності).
До Договору №ПП-06-10/16 від 06.10.2016 сторонами укладено додаткові угоди, а саме:
- Додаткова угода №1 від 20.10.2016 про внесення змін до пункту 4.1 - зміна строку постачання - до 18.11.2016 (том 5, а.с.113);
- Додаткова угода №2 від 18.11.2016 про внесення змін до пункту 4.1 - зміна строку постачання - до 30.11.2016 (том 5, а.с.114);
- Додаткова угода №3 від 15.03.2017 про внесення змін до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.115).
17) 21.10.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ОС-21-10/16 (том 5, а.с.116-120), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - олія соняшникова українського походження врожаю 2016 року.
Спосіб перевезення - наливом.
Перехід права власності - з дати виписки постачальником видаткової накладної на товар.
Кількість товару - 3000,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Ціна - 22097,60 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 66292800,00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання видаткової накладної, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4 (п. 9 Специфікації) по одній із електронних адрес.
Згідно п. 9 Специфікації, Постачальник повинен передати Покупцю документи, які супроводжують товар, а саме: рахунок - фактуру; видаткову накладну, яка завірена підписом уповноваженої особи та печаткою Постачальника; транспортні документи (ТТН, якщо поставка здійснювалась автотранспортом, або залізничну накладну, якщо поставка здійснювалась залізничним транспортом); копію реєстру, виданого Терміналом, що інформує про кількість та якість Товару, який передається із зазначенням вагонів, номерів залізничних накладних або ТТН із вказівкою власника Товару і ваги товару брутто і нетто; якісне посвідчення із вказаними фактичними показниками якості Товару; копію Протоколу випробувань та/або копію санітарного сертифікату на товар, звірені печаткою та підписом керівника заводу-виробника.; копію експлуатаційного дозволу заводу-виробника, завірену печаткою та підписом керівника заводу-виробника; довідку походження Товару; копії довідки про порядок виготовлення Товару, видану заводом-виробником.
До Договору №ОС-21-10/16 від 21.10.2016 сторонами укладено додаткові угоди, а саме:
- Додаткова угода №1 від 20.11.2016 про внесення змін до пункту 6 Специфікації №1 - зміна строку постачання - до 30.11.2016 (том 5, а.с.121);
- Додаткова угода №2 від 20.11.2016 про внесення змін до пункту 6 Специфікації №2 - зміна строку постачання - до 30.11.2016 (том 5, а.с.122);
- Додаткова угода №3 від 15.03.2017 про внесення змін до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.123).
18) 28.10.2016 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та ТОВ "Євро-Захід" (Постачальник) укладено договір поставки №ШР-28-10/16 (том 5, а.с.128-132), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - шрот негранульований, з насіння соняшника, українського походження, врожаю 2016 року.
Перехід права власності - з дати виписки постачальником видаткової накладної на товар (п. 5.1 Договору).
Базисна умова постачання товару - CRT (відповідно до Інкотермс 2010) - ДП Морський торговельний порт Чорноморськ, Одеська область.
Вантажоодержувач: ПАТ "Іллічівськзовніштранс" для ТОВ ТКФ "Ідеал" для ТОВ "Фоззі-Фуд" (Експортер) за контрактом з Lanzo Trade L.P., в квоту "Etalon SA".
Кількість товару - 2000,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.
Ціна - 5193,78 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 10387560,00 грн.
Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання видаткової накладної, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п. 4 (п. 9 Специфікації) по одній із електронних адрес.
Згідно п. 9 Специфікації, Постачальник повинен передати Покупцю документи, які супроводжують товар, а саме: рахунок - фактуру; видаткову накладну, яка завірена підписом уповноваженої особи та печаткою Постачальника; транспортні документи (ТТН, якщо поставка здійснювалась автотранспортом, або залізничну накладну, якщо поставка здійснювалась залізничним транспортом); копію реєстру, виданого Терміналом, що інформує про кількість та якість Товару, який передається із зазначенням вагонів, номерів залізничних накладних або ТТН із вказівкою власника Товару і ваги товару брутто і нетто; якісне посвідчення із вказаними фактичними показниками якості Товару; копію Протоколу випробувань та/або копію санітарного сертифікату на товар, звірені печаткою та підписом керівником заводу-виробника; копію експлуатаційного дозволу заводу-виробника, завірену печаткою та підписом керівника заводу-виробника; довідку походження Товару; копії довідки про порядок виготовлення Товару, видану заводом-виробником.
До Договору №ШР-28-10/16 від 28.10.2016 сторонами укладено додаткові угоди, а саме:
- Додаткова угода №1 від 01.12.2016 про внесення змін до пункту 6 Специфікації №2 від 01.11.2016 - зміна строку постачання - до 10.12.2016 (том 5, а.с.133);
- Додаткова угода №2 від 15.03.2017 про внесення змін до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.134).
Усі вищезазначені договори поставки, додатки та додаткові угоди до них підписані від імені відповідальних осіб сторін та скріплені печатками підприємств.
На підтвердження отримання ТОВ "Фоззі-Фуд" товару згідно вказаних договорів поставки, матеріали справи містять копії видаткових накладних: від 25.10.2016 №8 на суму 1933981,96 грн., у т.ч. ПДВ 322330,33 грн.; від 25.10.2016 №9 на суму 2365769,06 грн., у т.ч. ПДВ 394294,84 грн.; від 26.10.2016 №10 на суму 2399799,36 грн., у т.ч. ПДВ 399966,56 грн.; від 26.10.2016 №11 на суму 2490841,48 грн., у т.ч. ПДВ 415140,25 грн.; від 27.10.2016 №12 на суму 2949587,65 грн., у т.ч. ПДВ 491597,94 грн.; від 27.10.2016 №13 на суму 3462251,98 грн., у т.ч. ПДВ 577042,00 грн.; від 28.10.2016 №14 на суму 3903762,02 грн., у т.ч. ПДВ 650627,00 грн.; від 28.10.2016 №15 на суму 2465650,21 грн., у т.ч. ПДВ 410941,70 грн.; від 29.10.2016 №16 на суму 3890945,41 грн., у т.ч. ПДВ 648490,90 грн.; від 29.10.2016 №17 на суму 1446066,95 грн., у т.ч. ПДВ 241011,16 грн.; від 30.10.2016 №18 на суму 4939255,56 грн., у т.ч. ПДВ 423209,26 грн.; від 30.10.2016 №19 на суму 2508077,60 грн., у т.ч. ПДВ 418012,93 грн.; від 31.10.2016 №20 на суму 4964888,77 грн., у т.ч. ПДВ 827481,46 грн.; від 31.10.2016 №21 на суму 1955195,65 грн., у т.ч. ПДВ 325865,94 грн.; від 01.11.2016 №2 на суму 5003338,60 грн., у т.ч. ПДВ 833889,77 грн.; від 01.11.2016 №3 на суму 3025603,39 грн., у т.ч. ПДВ 504267,23 грн.; від 02.11.2016 №4 на суму 3932046,95 грн., у т.ч. ПДВ 655341,16 грн.; від 02.11.2016 №5 на суму 3028255,10 грн., у т.ч. ПДВ 504709,18 грн.; від 03.11.2016 №6 на суму 929425,06 грн., у т.ч. ПДВ 154904,18 грн.; від 03.11.2016 №7 на суму 3723003,66 грн., у т.ч. ПДВ 620500,61 грн.; від 04.11.2016 №8 на суму 3561249,23 грн., у т.ч. ПДВ 593541,54 грн.; від 05.11.2016 №9 на суму 2007787,94 грн., у т.ч. ПДВ334631,32 грн.; від 08.11.2016 №10 на суму 6296711,14 грн., у т.ч. ПДВ 1049451,86 грн.; від 14.11.2016 №23 на суму 8154014,41 грн., у т.ч. ПДВ 1359002,40 грн.; від 15.11.2016 №24 на суму 8745125,22 грн., у т.ч. ПДВ 1457520,87 грн.; від 16.11.2016 №25 на суму 1959615,17 грн., у т.ч. ПДВ 326602,53 грн.; від 17.11.2016 №26 на суму 989088,58 грн., у т.ч. ПДВ 164848,10 грн.; від 18.11.2016 №27 на суму 3102061,09 грн., у т.ч. ПДВ 517010,18 грн.; від 19.11.2016 №28 на суму 2068335,36 грн., у т.ч. ПДВ 344722,56 грн.; від 19.11.2016 №29 на суму 7535281,61 грн., у т.ч. ПДВ 1255880,27 грн.; від 22.11.2016 №30 на суму 515757,98 грн., у т.ч. ПДВ 85959,66 грн.; від 23.11.2016 №31 на суму 2080268,06 грн.; від 23.11.2016 №32 на суму 11763657,38 грн., у т.ч. ПДВ 1960609,56 грн.; від 24.11.2016 №33 на суму 2115624,23 грн., у т.ч. ПДВ 352604,04 грн.; від 27.11.2016 №40 на суму 10235608,34 грн., у т.ч. ПДВ 1705934,72 грн.; від 30.11.2016 №49 на суму 2626962,70 грн., у т.ч. ПДВ 437827,12 грн.; від 09.03.2016 №2 на суму 1292070,22 грн., у т.ч. ПДВ 215345,04 грн.; від 10.11.2016 №1 на суму 1427945,22 грн., у т.ч. ПДВ 237990,87 грн.; від 15.11.2016 №11 на суму 2826521,20 грн., у т.ч. ПДВ 471086,87 грн.; від 22.11.2016 №38 на суму 1141541,56 грн., у т.ч. ПДВ 190256,93 грн.; від 25.11.2016 №39 на суму 1442522,65 грн., у т.ч. ПДВ 240420,44 грн.; від 29.11.2016 №41 на суму 3701810,23 грн., у т.ч. ПДВ 616968,37 грн.; від 07.04.2016 №1 на суму 2386184,72 грн., у т.ч. ПДВ 397697,45 грн.; від 21.03.2016 №12 на суму 552962,26 грн., у т.ч. ПДВ 92160,38 грн.; від 22.03.2016 №13 на суму 2485825,21 грн., у т.ч. ПДВ 414304,20 грн.; від 18.04.2016 №2 на суму 2326266,94 грн., у т.ч. ПДВ 387711,16 грн.; від 17.05.2016 №5 на суму 396757,56 грн., у т.ч. ПДВ 66126,26 грн.; від 26.04.2016 №9 на суму 1706467,24 грн., у т.ч. ПДВ 284411,21 грн.; від 29.04.2016 №11 на суму 2183513,22 грн., у т.ч. ПДВ 363918,87 грн.; від 28.03.2016 №14 на суму 7963434,60 грн., у т.ч. ПДВ 1327239,10 грн.; від 03.03.2016 №1 на суму 4854591,00 грн., у т.ч. ПДВ 809098,50 грн.; від 06.05.2016 №2 на суму 533484,68 грн., у т.ч. ПДВ 88914,11 грн.; від 06.05.2016 №3 на суму 930599,84 грн., у т.ч. ПДВ 155099,97 грн.; від 11.05.2016 №4 на суму 1230213,01 грн., у т.ч. ПДВ 205035,50 грн.; від 13.09.2016 №1 на суму 9506135,52 грн., у т.ч. ПДВ 1584355,92 грн.; від 14.09.2016 №2 на суму 1491482,16 грн., у т.ч. ПДВ 248580,00 грн.; від 21.09.2016 №3 на суму 2096041,92 грн., у т.ч. ПДВ 349340,32 грн.; від 22.09.2016 №4 на суму 1469474,16 грн., у т.ч. ПДВ 244912,36 грн.; від 27.09.2016 №5 на суму 9244680,48 грн., у т.ч. ПДВ 1540780,08 грн.; від 28.09.2016 №6 на суму 2041021,92 грн., у т.ч. ПДВ 340170,32 грн.; від 29.09.2019 №7 на суму 4406881,92 грн., у т.ч. ПДВ 734480,32 грн.; від 06.10.2016 №1 на суму 2075706,53 грн., у т.ч. ПДВ 345951,09 грн.; від 06.10.2016 №2 на суму 660334,85 грн., у т.ч. ПДВ 110055,81 грн.; від 07.10.2016 №3 на суму 2344919,92 грн., у т.ч. ПДВ 390819,99 грн.;від 10.10.2016 №4 на суму 3822993,50 грн., у т.ч. ПДВ 637165,58 грн.; від 12.10.2016 №5 на суму 588642,10 грн., у т.ч. ПДВ 98107,02 грн.; від 12.04.2016 №4 на суму 828749,75 грн., у т.ч. ПДВ 138124,96 грн.; від 18.04.2016 №3 на суму 1233311,18 грн., у т.ч. ПДВ 205551,86 грн.; від 02.11.2016 №12 на суму 1189998,88 грн., у т.ч. ПДВ 198333,15 грн.; від 03.11.2016 №13 на суму 2161858,99 грн., у т.ч. ПДВ 360309,83 грн.; від 04.11.2016 №14 на суму 1197581,80 грн., у т.ч. ПДВ 199596,97 грн.; від 06.11.2016 №15 на суму 730141,60 грн., у т.ч. ПДВ 121690,27 грн.; від 08.11.2016 №16 на суму 226448,81 грн., у т.ч. ПДВ 37741,47 грн.; від 09.11.2016 №17 на суму 229045,70 грн., у т.ч. ПДВ 38174,28 грн.; від 10.11.2016 №18 на суму 453313,12 грн., у т.ч. ПДВ 75552,19 грн.; від 11.11.2016 №19 на суму 711547,86 грн., у т.ч. ПДВ 118591,31 грн.; від 12.11.2016 №20 на суму 2417964,28 грн., у т.ч. ПДВ 402994,05 грн.; від 12.11.2016 №21 на суму 2079088,20 грн., у т.ч. ПДВ 346514,70 грн.; від 13.11.2016 №22 на суму 1948706,26 грн., у т.ч. ПДВ 324784,38 грн.; від 19.11.2016 №34 на суму 863001,87 грн., у т.ч. ПДВ 160500,31 грн.; від 20.11.2016 №35 на суму 242498,50 грн., у т.ч. ПДВ 40416,42 грн.; від 21.11.2016 №36 на суму 238154,92 грн., у т.ч. ПДВ 39692,49 грн.; від 22.11.2016 №37 на суму 981753,40 грн., у т.ч. ПДВ 163625,57 грн.; від 22.11.2016 №50 на суму 1210797,41 грн., у т.ч. ПДВ 201799,57 грн.; від 24.11.2016 №42 на суму 764786,64 грн., у т.ч. ПДВ 127464,44 грн.; від 25.11.2016 №43 на суму 727495,48 грн., у т.ч. ПДВ 121249,25 грн.; від 26.11.2016 №44 на суму 258071,78 грн., у т.ч. ПДВ 43011,96 грн.; від 27.11.2016 №45 на суму 500199,49 грн., у т.ч. ПДВ 83366,58 грн.; від 28.11.2016 №46 на суму 504278,21 грн., у т.ч. ПДВ 84046,37 грн.; від 29.11.2016 №47 на суму 1744686,06 грн., у т.ч. ПДВ 290781,01 грн.; від 30.11.2016 №48 на суму 758642,06 грн., у т.ч. ПДВ 126440,34 грн.; від 21.12.2016 №2 на суму 2598515,54 грн., у т.ч. ПДВ 433085,92 грн.; від 22.12.2016 №3 на суму 216697,48 грн., у т.ч. ПДВ 36116,25 грн.; від 24.12.2016 №4 на суму 1067264,02 грн., у т.ч. ПДВ 177877,34 грн.; від 25.12.2016 №5 на суму 433394,94 грн., у т.ч. ПДВ 72232,49 грн.; від 27.12.2016 №6 на суму 210208,14 грн., у т.ч. ПДВ 35034,69 грн. (том 5, а.с.141-236).
Також, в матеріалах справи наявні копії актів прийому-передачі товару за договорами поставки, укладеними між ТОВ "Фоззі-Фуд" та ТОВ "Євро-Захід", якими підтверджено факт передачі права власності на товар від ТОВ "Євро-Захід" у власність ТОВ "Фоззі-Фуд" на зерновий склад ТОВ "Боріваж", а саме: б/н від 09.03.2016 року; б/н від 10.11.2016 року; б/н від 15.11.2016 року; б/н від 22.11.2016 року; б/н від 25.11.2016 року; б/н від 29.11.2016 року; б/н від 07.04.2016 року; б/н від 21.03.2016 року; б/н від 22.03.2016 року; б/н від 18.04.2016 року; б/н від 17.06.2016 року; б/н від 26.04.2016 року; б/н від 29.04.2016 року; б/н від 28.03.2016 року; б/н від 03.03.2016 року; б/н від 06.05.2016 року; б/н від 11.05.2016 року; б/н від 13.09.2016 року; б/н від 14.09.2016 року; б/н від 21.09.2016 року; б/н від 22.09.2016 року; б/н від 27.09.2016 року; б/н від 28.09.2016 року; б/н від 29.09.2016 року; б/н від 06.10.2016 року; б/н від 06.10.2016 року; б/н від 07.10.2016 року; б/н від 10.10.2016 року; б/н від 12.10.2016 року; б/н від 12.04.2016 року; б/н від 18.04.2016 року (том 6, а.с.83-113).
Крім того, на підтвердження отримання ТОВ "Фоззі-Фуд" товару згідно вказаних договорів поставки, позивачем долучено до матеріалів справи складські квитанції на зерно, якими підтверджено, що зерновий склад ТОВ "Боріваж" отримав товар ТОВ "Фоззі-Фуд" на зберігання (переоформлення з ТОВ "Євро-Захід"), а саме: №21794 від 25.11.2016; №21743 від 22.11.2016; №21633 від 15.11.2016; №21892 від 29.11.2016; №19189від 07.04.2016; №19143 від 28.03.2016; №19103 від 22.03.2016; №19093 від 21.03.2016; №19032 від 09.03.2016; №18992 від 03.03.2016; №21543 від 10.11.2016; №19307 від 18.04.2016; №19424 від 26.04.2016; №19464 від 29.04.2016; №19547 від 17.05.2016; №20975 від 06.10.2016; №20974 від 06.10.2016; №20998 від 07.10.2016; №21091 від 12.10.2016; №19521 від 11.05.2016; №19503 від 06.05.2016; №20778 від 14.09.2016; №20777 від 14.09.2016; №20759 від 13.09.2016; №207558 від 13.09.2016; №20832 від 21.09.2016; №20833 від 21.09.2016; №20926 від 29.09.2016; №20925 від 29.09.2016; №20912 від 28.09.2016; №20897 від 27.09.2016; №20897 від 27.09.2016; №20845 від 22.09.2016; №21052 від 10.10.2016 ; №21052 від 10.10.2016; №19308 від 18.04.2016; №19243 від 12.04.2016 (том 10, а.с.160-194).
ТОВ "Євро-Захід" для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями надано позивачу податкові накладні: від 03.03.2016 №1 на суму ПДВ 809098,50 грн.; від 09.03.2016 №2 на суму ПДВ 215345,04 грн.; від 21.03.2016 №12 на суму ПДВ 92160,38 грн.; від 22.03.2016 №13 на суму ПДВ 414304,20 грн.; від 28.03.2016 №14 на суму ПДВ 1327239,10 грн.; від 07.04.2016 №1 на суму ПДВ 397697,45 грн.; від 12.04.2016 №4 на суму ПДВ 138124,96 грн.; від 18.04.2016 №3 на суму ПДВ 205551,86 грн.; від 18.04.2016 №2 на суму ПДВ 387711,16 грн.; від 26.04.2016 №9 на суму ПДВ 284411,21 грн.; від 29.04.2016 №11 на суму ПДВ 363918,87 грн.; від 06.05.2016 №2 на суму ПДВ 88914,11 грн.; від 06.05.2016 №3 на суму ПДВ 155099,97 грн.; від 11.05.2016 №4 на суму ПДВ 205035,50 грн.; від 17.05.2016 №5 на суму ПДВ 66126,26 грн.; від 13.09.2016 №1 на суму ПДВ 1584355,92 грн.; від 14.09.2016 №2 на суму ПДВ 248580,00 грн.; від 21.09.2016 №3 на суму ПДВ 349340,32 грн.; від 22.09.2016 №4 на суму ПДВ 244912,36 грн.; від 27.09.2016 №5 на суму ПДВ 1540780,08 грн.; від 28.09.2016 №6 на суму ПДВ 340170,32 грн.; від 29.09.2019 №7 на суму ПДВ 734480,32 грн.; від 06.10.2016 №1 на суму ПДВ 345951,09 грн.; від 06.10.2016 №2 на суму ПДВ 110055,81 грн.; від 07.10.2016 №3 на суму ПДВ 390819,99 грн.; від 10.10.2016 №4 на суму ПДВ 637165,58 грн.; від 12.10.2016 №5 на суму ПДВ 98107,02 грн.; від 25.10.2016 №8 на суму ПДВ 322330,33 грн.; від 25.10.2016 №9 на суму ПДВ 394294,84 грн.; від 26.10.2016 №10 на суму ПДВ 399966,56 грн.; від 26.10.2016 №11 на суму ПДВ 415140,25 грн.; від 27.10.2016 №12 на суму ПДВ 491597,94 грн.; від 27.10.2016 №13 на суму ПДВ 577042,00 грн.; від 28.10.2016 №14 на суму ПДВ 650627,00 грн.; від 28.10.2016 №15 на суму ПДВ 410941,70 грн.; від 29.10.2016 №16 на суму ПДВ 648490,90 грн.; від 29.10.2016 №17 на суму ПДВ 241011,16 грн.; від 30.10.2016 №18 на суму ПДВ 423209,26 грн.; від 30.10.2016 №19 на суму ПДВ 418012,93 грн.; від 31.10.2016 №20 на суму ПДВ 827481,46 грн.; від 31.10.2016 №21 на суму ПДВ 325865,94 грн.; від 01.11.2016 №2 на суму ПДВ 833889,77 грн.; від 01.11.2016 №3 на суму ПДВ 504267,23 грн.; від 02.11.2016 №4 на суму ПДВ 655341,16 грн.; від 02.11.2016 №5 на суму ПДВ 504709,18 грн.; від 02.11.2016 №2 на суму ПДВ 198333,15 грн.; від 03.11.2016 №13 на суму ПДВ 360309,83 грн.; від 03.11.2016 №6 на суму ПДВ 154904,18 грн.; від 03.11.2016 №7 на суму ПДВ 620500,61 грн.; від 04.11.2016 №8 на суму ПДВ 593541,54 грн.; від 04.11.2016 №14 на суму ПДВ 199596,97 грн.; від 05.11.2016 №9 на суму ПДВ334631,32 грн.; від 06.11.2016 №15 на суму ПДВ 121690,27 грн.; від 08.11.2016 №16 на суму ПДВ 37741,47 грн.; від 08.11.2016 №10 на суму ПДВ 1049451,86 грн.; від 09.11.2016 №17 на суму ПДВ 38174,28 грн.; від 10.11.2016 №1 на суму ПДВ 237990,87 грн.; від 10.11.2016 №18 на суму ПДВ 75552,19 грн.; від 11.11.2016 №19 на суму ПДВ 118591,31 грн.; від 12.11.2016 №20 на суму ПДВ 402994,05 грн.; від 12.11.2016 №21 на суму ПДВ 346514,70 грн.; від 13.11.2016 №22 на суму ПДВ 324784,38 грн.; від 14.11.2016 №23 на суму ПДВ 1359002,40 грн.; від 15.11.2016 №11 на суму ПДВ 471086,87 грн.; від 15.11.2016 №24 на суму ПДВ 1457520,87 грн.; від 16.11.2016 №25 на суму ПДВ 326602,53 грн.; від 17.11.2016 №26 на суму ПДВ 164848,10 грн.; від 18.11.2016 №27 на суму ПДВ 517010,18 грн.; від 19.11.2016 №28 на суму ПДВ 344722,56 грн.; від 19.11.2016 №29 на суму ПДВ 1255880,27 грн.; від 19.11.2016 №34 на суму ПДВ 160500,31 грн.; від 20.11.2016 №35 на суму ПДВ 40416,42 грн.; від 21.11.2016 №36 на суму ПДВ 39692,49 грн.; від 22.11.2016 №30 на суму ПДВ 85959,66 грн.; від 22.11.2016 №50 на суму ПДВ 201799,57 грн.; від 22.11.2016 №37 на суму ПДВ 163625,57 грн.; від 22.11.2016 №38 на суму ПДВ 190256,93 грн.; від 23.11.2016 №32 на суму ПДВ 1960609,56 грн.; від 23.11.2016 №31 на суму ПДВ 346711,34 грн.; від 24.11.2016 №42 на суму ПДВ 127464,44 грн.; від 24.11.2016 №33 на суму ПДВ 352604,04 грн.; від 25.11.2016 №39 на суму ПДВ 240420,44 грн.; від 25.11.2016 №43 на суму ПДВ 121249,25 грн.; від 26.11.2016 №44 на суму ПДВ 43011,96 грн.; від 27.11.2016 №40 на суму ПДВ 1705934,72 грн.; від 27.11.2016 №45 на суму ПДВ 83366,58 грн.; від 28.11.2016 №46 на суму ПДВ 84046,37 грн.; від 29.11.2016 №41 на суму ПДВ 616968,37 грн.; від 29.11.2016 №47 на суму ПДВ 290781,01 грн.; від 30.11.2016 №48 на суму ПДВ 126440,34 грн.; від 30.11.2016 №49 на суму ПДВ 437827,12 грн.; від 21.12.2016 №2 на суму ПДВ 433085,92 грн.; від 22.12.2016 №3 на суму ПДВ 36116,25 грн.; від 24.12.2016 №4 на суму ПДВ 177877,34 грн.; від 25.12.2016 №5 на суму ПДВ 72232,49 грн.; від 27.12.2016 №6 на суму ПДВ 35034,69 грн., що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних від 22.08.2017 №130618 по продавцю ТОВ "Євро-Захід" (том 6, а.с.133-135).
ТОВ "Євро-Захід" було виставлено позивачу рахунки-фактури на оплату товару, а саме: №8 від 25.10.2016 року; №9 від 25.10.2016 року; №10 від 26.10.2016 року; №11 від 26.10.2016 року; №12 від 27.10.2016 року; №13 від 27.10.2016 року; №14 від 28.10.2016 року; №16 від 29.10.2016 року; №17 від 29.10.2016 року; №18 від 30.10.2016 року; №19 від 30.10.2016 року; №20 від 31.10.2016 року; №21 від 31.10.2016 року; №2 від 01.11.2016 року; №3 від 01.11.2016 року; №4 від 02.11.2016 року; №5 від 02.11.2016 року; №6 від 03.11.2016 року; №7 від 03.11.2016 року; №8 від 04.11.2016 року; №9 від 05.11.2016 року; №10 від 08.11.2016 року; №23 від 14.11.2016 року; №24 від 15.11.2016 року; №25 від 16.11.2016 року; №26 від 17.11.2016 року; №27 від 18.11.2016 року; №28 від 19.11.2016 року; №29 від 19.11.2016 року; №30 від 22.11.2016 року; №31 від 23.11.2016 року; №32 від 23.11.2016 року; №33 від 24.11.2016 року; №40 від 27.11.2016 року; №49 від 30.11.2016 року; №2 від 09.03.2016 року; №1 від 10.11.2016 року; №11 від 15.11.2016 року; №38 від 22.11.2016 року; №39 від 25.11.2016 року; №41 від 29.11.2016 року; №4 від 07.04.2016 року; №5 від 21.03.2016 року; №4 від 22.03.2016 року; №5 від 18.04.2016 року; №12 від 17.05.2016 року; №6 від 26.04.2016 року; №11 від 29.04.2016 року; №3 від 28.03.2016 року; №1 від 03.03.2016 року; №2 від 06.05.2016 року; №3 від 06.05.2016 року; №4 від 11.05.2016 року; №1 від 13.09.2016 року; №2 від 14.09.2016 року; №3 від 21.09.2016 року; №4 від 22.09.2016 року; №5 від 27.09.2016 року; №6 від 28.09.2016 року; №7 від 29.09.2016 року; №1 від 06.10.2016 року; №2 від 06.10.2016 року; №3 від 07.10.2016 року; №4 від 10.10.2016 року; №5 від 12.10.2016 року; №7 від 12.04.2016 року; №6 від 18.04.2016 року; №12 від 02.11.2016 року; №13 від 03.11.2016 року; №14 від 04.11.2016 року; №15 від 06.11.2016 року; №16 від 08.11.2016 року; №17 від 09.11.2016 року; №18 від 10.11.2016 року; №19 від 11.11.2016 року; №20 від 12.11.2016 року; №21 від 12.11.2016 року; №22 від 13.11.2016 року; №34 від 19.11.2016 року; №35 від 20.11.2016 року; №36 від 21.11.2016 року; №37 від 22.11.2016 року; №50 від 22.11.2016 року; №42 від 24.11.2016 року; №43 від 25.11.2016 року; №44 від 26.11.2016 року; №45 від 27.11.2016 року; №46 від 28.11.2016 року; №47 від 29.11.2016 року; №48 від 30.11.2016 року; №2 від 21.12.2016 року; №3 від 22.12.2016 року; №4 від 24.12.2016 року; №5 від 25.12.2016 року; №6 від 27.12.2016 року (том 5, а.с.237-250; том 6, а.с.1-82).
Оплата за отриманий від ТОВ "Євро-Захід" товар підтверджується банківськими виписками (том 13, а.с.141-249) та платіжними дорученнями (том 13, а.с.69-140), а саме: №3280027 від 22.03.2016 на суму 1133641,95 грн.; №3280028 від 22.03.2016 на суму 4250846,32 грн.; №3284703 від 23.03.2016 на суму 80754,39 грн.; №3284704 від 23.03.2016 на суму 303411,94 грн.; №3296694 від 01.04.2016 на суму 77673,88 грн.; №3296695 від 01.04.2016 на суму 300332,74 грн.; №3303812 від 06.04.2016 на суму 33022,05 грн.; №3303514 від 06.04.2016 на суму 486921,60 грн.; №3303813 від 06.04.2016 на суму 153825,98 грн.; №3303515 від 06.04.2016 на суму 2178194,60 грн.; №3303814 від 06.04.2016 на суму 496176,57 грн.; №3327433 від 22.04.2016 на суму 147598,45 грн.; №3335102 від 28.04.2016 на суму 33018,61 грн.; №3335103 від 28.04.2016 на суму 153804,63 грн.; №3335104 від 28.04.2016 на суму 496176,57 грн.; №3339895 від 04.05.2016 на суму 145391,68 грн.; №3339893 від 04.05.2016 на суму 51641,35 грн.; №3339894 від 04.05.2016 на суму 77221,29 грн.; №3354713 від 13.05.2016 на суму 147544,42 грн.; №3356181 від 17.05.2016 на суму 2091041,85 грн.; №3361746 від 18.05.2016 на суму 2038660,36 грн.; №3362972 від 19.05.2016 на суму 142214,90 грн.; №3363266 від 19.05.2016 на суму 728279,55 грн.; №3362970 від 19.05.2016 на суму 48828,85 грн.; №3363265 від 19.05.2016 на суму 1082281,17 грн.; №3362971 від 19.05.2016 на суму 73808,72 грн.; №3364512 від 20.05.2016 на суму 106654,20 грн.; №3364513 від 20.05.2016 на суму 136469,58 грн.; №3364511 від 20.05.2016 на суму 91505,20 грн.; №3377759 від 31.05.2016 на суму 24797,35 грн.; №3404228 від 17.06.2016 на суму 3486000,00 грн.; №3420539 від 01.07.2016 на суму 1498161,42 грн.; №3420540 від 01.07.2016 на суму 3485081,46 грн.; №3422823 від 04.07.2016 на суму 101651,62 грн.; №3431676 від 08.07.2016 на суму 233971,21 грн.; №3431684 від 08.07.2016 на суму 1640541,57 грн.; №3431683 від 08.07.2016 на суму 728279,55 грн.; №3438668 від 13.07.2016 на суму 350323,30 грн.; №3438421 від 13.07.2016 на суму 21636,91 грн.; №3438669 від 13.07.2016 на суму 1915808,58 грн.; №3438420 від 13.07.2016 на суму 131235,06 грн.; №3533761 від 22.09.2016 на суму 818353,73 грн.; №3534401 від 23.09.2016 на суму 91842,14 грн.; №3539752 від 28.09.2016 на суму 577792,53 грн.; №3540973 від 29.09.2016 на суму 127563,87 грн.; №3546085 від 04.10.2016 на суму 275430,17 грн.; №3554926 від 10.10.2016 на суму 129731,66 грн.; №3554925 від 10.10.2016 на суму 187828,42 грн.; №3563853 від 13.10.2016 на суму 238937,09 грн.; №3565068 від 17.10.2016 на суму 36790,13 грн.; №3719173 від 30.01.2017 на суму 5837426,33 грн.; №3719174 від 30.01.2017 на суму 2604754,60 грн.; №3719176 від 30.01.2017 на суму 658771,30 грн.; №3719175 від 30.01.2017 на суму 1390003,82 грн.; №3719177 від 30.01.2017 на суму 282880,00 грн.; №3755700 від 22.02.2017 на суму 1347300,00 грн.; №3757529 від 23.02.2017 на суму 1879932,60 грн.; №3758864 від 24.02.2017 на суму 3179628,00 грн.; №3765070 від 28.02.2017 на суму 1896699,00 грн.; №3766254 від 01.03.2017 на суму 3523738,40 грн.; №3768195 від 02.03.2017 на суму 6070538,78 грн.; №3768194 від 02.03.2017 на суму 2383601,52 грн.; №3769748 від 03.03.2017 на суму 11282184,14 грн.; №3769747 від 03.03.2017 на суму 4429958,16 грн.; №3779214 від 09.03.2017 на суму 15033872,00 грн.; №3818583 від 04.04.2017 на суму 2203770,89 грн.; №3821698 від 05.04.2017 на суму 4336908,80 грн.; №3823612 від 06.04.2017 на суму 581368,48 грн.; №3823316 від 06.04.2017 на суму 4327328,00 грн.; №3857439 від 28.04.2017 на суму 3000000,00 грн.; №3867043 від 05.05.2017 на суму 5439730,80 грн.; №4007328 від 03.08.2017 на суму 2104052,63 грн.; №4007327 від 03.08.2017 на суму 1954548,70 грн.; №4008727 від 04.08.2017 на суму 2101613,62 грн.; №4008726 від 04.08.2017 на суму 1952283,26 грн.; №3818581 від 04.04.2017 на суму 1130689,59 грн.; №3818582 від 04.04.2017 на суму 139775,05 грн.
Перевезення товару здійснювалось транспортом ТОВ "Бєл-Транс", ТОВ "Фенікс Транс Груп" та ТОВ "Налив Транс" на замовлення ТОВ "Євро-Захід", що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (том 6, а.с.136-250; том 7, а.с.1-44), а саме: №151002 від 25.10.2016 року; №151009 від 25.10.2016 року; №151010 від 25.10.2016 року; №151005 від 25.10.2016 року; №151007 від 25.10.2016 року; №151014 від 26.10.2016 року; №151012 від 26.10.2016 року; №151013 від 26.10.2016 року; №151015 від 26.10.2016 року; №151016 від 26.10.2016 року; №151020 від 27.10.2016 року; №151017 від 27.10.2016 року; №151024 від 27.10.2016 року; №151019 від 27.10.2016 року; №151018 від 27.10.2016 року; №151022 від 27.10.2016 року; №151025 від 27.10.2016 року; №151029 від 28.10.2016 року; №151026 від 28.10.2016 року; №151027 від 28.10.2016 року; №151030 від 28.10.2016 року; №151028 від 28.10.2016 року; №151031 від 29.10.2016 року; №151032 від 29.10.2016 року; №151033 від 29.10.2016 року; №151047 від 30.10.2016 року; №151050 від 30.10.2016 року; №151042 від 30.10.2016 року; №151035 від 30.10.2016 року; №151046 від 30.10.2016 року; №151048 від 31.10.2016 року; №151045 від 31.10.2016 року; №151060 від 31.10.2016 року; №151044 від 31.10.2016 року; №151067 від 01.11.2016 року; №151063 від 01.11.2016 року; №151065 від 01.11.2016 року; №151062 від 01.11.2016 року; №151066 від 01.11.2016 року; №151068 від 01.11.2016 року; №151070 від 02.11.2016 року; №151069 від 02.11.2016 року; №151072 від 02.11.2016 року; №151071 від 02.11.2016 року; №151073 від 02.11.2016 року; №151064 від 02.11.2016 року; №151076 від 03.11.2016 року; №151079 від 03.11.2016 року; №151075 від 03.11.2016 року; №151074 від 03.11.2016 року; №151080 від 03.11.2016 року; №151077 від 03.11.2016 року; №151078 від 03.11.2016 року; №151082 від 04.11.2016 року; №151083 від 04.11.2016 року; №151086 від 04.11.2016 року; №151085 від 04.11.2016 року; №151084 від 04.11.2016 року; №151081 від 04.11.2016 року; №151087 від 04.11.2016 року; №151091 від 05.11.2016 року; №151088 від 05.11.2016 року; №151090 від 05.11.2016 року; №151089 від 05.11.2016 року; №151094 від 16.11.2016 року; №151095 від 16.11.2016 року; №151092 від 16.11.2016 року; №151093 від 16.11.2016 року; №151099 від 17.11.2016 року; №151096 від 17.11.2016 року; №151101 від 18.11.2016 року; №151011 від 18.11.2016 року; №151100 від 18.11.2016 року; №151102 від 18.11.2016 року; №151103 від 18.11.2016 року; №151105 від 18.11.2016 року; №151107 від 19.11.2016 року; №151104 від 19.11.2016 року; №151106 від 19.11.2016 року; №151109 від 19.11.2016 року; №151110 від 22.11.2016 року; №151113 від 23.11.2016 року; №151111 від 23.11.2016 року; №151112 від 23.11.2016 року; №151115 від 23.11.2016 року; №151117 від 24.11.2016 року; №151119 від 24.11.2016 року; №151118 від 24.11.2016 року; №151120 від 24.11.2016 року; №151050 від 25.10.2016 року; №151051 від 25.10.2016 року; №151053 від 25.10.2016 року; №151052 від 25.10.2016 року; №152002 від 26.10.2016 року; №152001 від 26.10.2016 року; №152004 від 26.10.2016 року; №152003 від 26.10.2016 року; №152005 від 26.10.2016 року; №152007 від 27.10.2016 року; №152006 від 27.10.2016 року; №152009 від 27.10.2016 року; №152008 від 27.10.2016 року; №152010 від 27.10.2016 року; №152011 від 27.10.2016 року; №152012 від 28.10.2016 року; №152013 від 28.10.2016 року; №152015 від 28.10.2016 року; №152016 від 28.10.2016 року; №152018 від 28.10.2016 року; №152017 від 28.10.2016 року; №152020 від 28.10.2016 року; №152019 від 28.10.2016 року; №152021 від 29.10.2016 року; №152023 від 29.10.2016 року; №152022 від 29.10.2016 року; №152025 від 29.10.2016 року; №152024 від 29.10.2016 року; №152026 від 29.10.2016 року; №152028 від 29.10.2016 року; №152027 від 29.10.2016 року; №152030 від 30.10.2016 року; №152150 від 30.10.2016 року; №152029 від 30.10.2016 року; №152151 від 30.10.2016 року; №152152 від 30.10.2016 року; №152154 від 30.10.2016 року; №152153 від 30.10.2016 року; №152156 від 30.10.2016 року; №152155 від 30.10.2016 року; №152157 від 30.10.2016 року; №152159 від 31.10.2016 року; №152158 від 31.10.2016 року; №152160 від 31.10.2016 року; №152162 від 31.10.2016 року; №152161 від 31.10.2016 року; №152163 від 31.10.2016 року; №152164 від 31.10.2016 року; №152165 від 31.10.2016 року; №152166 від 31.10.2016 року; №152168 від 31.10.2016 року; №152167 від 01.11.2016 року; №152169 від 01.11.2016 року; №152170 від 01.11.2016 року; №152172 від 01.11.2016 року; №152171 від 01.11.2016 року; №152190 від 01.11.2016 року; №152191 від 01.11.2016 року; №152192 від 01.11.2016 року; №152173 від 01.11.2016 року; №152189 від 01.11.2016 року; №152188 від 02.11.2016 року; №152197 від 02.11.2016 року; №152195 від 02.11.2016 року; №152196 від 02.11.2016 року; №152194 від 02.11.2016 року; №152198 від 02.11.2016 року; №152200 від 02.11.2016 року; №152187 від 02.11.2016 року; №152186 від 03.11.2016 року; №152184 від 03.11.2016 року.
Також, на підтвердження реальності господарських взаємовідносин між ТОВ "Євро-Захід" та позивачем, останнім надано до суду наступні документи, а саме: довідки ТОВ "Євро-Захід" про походження товару (том 6, а.с.114-132); акти лабораторних досліджень (том 8, а.с.38-41); протоколи випробувань харчової продукції та продовольчої сировини (том 8, а.с.42-45); довідки про порядок виготовлення (виробництва) товару (том 8, а.с.46-47); експлуатаційні дозволи (том 8, а.с.48-49, а.с.52-53, а.с.56, а.с.59-61); довідки про походження товару (том 8, а.с.50-51, а.с.54-55, а.с.57-58); протоколи випробувань (том 8, а.с.62-199); посвідчення кості (том 8, а.с.200-250; том 9, а.с.1-250; том 10, а.с.1-92); експертні висновки (том 10, а.с.93-159); картки аналізу зерна (том 10, а.с.195-250; том 11, а.с.1-19); ветеринарні свідоцтва (том 11, а.с.20-119); посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за формою 4-сг (том 11, а.с.120-152).
Судом встановлено, що у подальшому отриманий від ТОВ "Євро-Захід" товар було реалізовано на експорт, на підтвердження чого позивачем надано копії наступних документів, а саме: контракти та додаткові угоди до контрактів (том 11, а.с.153-250; том 12, а.с.1-146); акти прийому-передачі (том 12, а.с.147-177); вантажно-митні декларації (том 12, а.с.178-250; том 13, а.с.1-44); меморіальні ордери (том 13, а.с.45-59); свіфти (том 13, а.с.60-68); залізничні накладні та відомості вагонів, відповідно до яких ТОВ "Фоззі-Фуд" є експортером (том 7, а.с.45-250; том 8, а.с.1-37).
Сплачені позивачем за вказаними операціями щодо купівлі сільськогосподарської продукції кошти розподілені в бухгалтерському та податковому обліку шляхом віднесення сплаченого в ціні товару податку на додану вартість до податкового кредиту, а в іншій частині шляхом збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування звітних періодів, що перевірялись контролюючим органом.
За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.
Отже, суд дійшов висновку про підтвердження наявними у матеріалах справи первинними документами, які також надавались позивачем до перевірки, факту руху активів по всьому ланцюгу постачання від придбання позивачем сільськогосподарського товару до їх подальшої реалізації покупцям.
З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами - контрагентами позивача. У випадку невиконання контрагентом платника податків свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки мають наставати саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
За висновком суду, законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, як і права на збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування, від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, так само, як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства.
Судом враховано, що позивачем, з метою підтвердження реального характеру виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаними вище договорами, сплачено кошти, за якими позивачем включено до сум податкового кредиту з податку на додану вартість та збільшено від'ємне значення фінансового результату підприємства до оподаткування звітних періодів, що перевірялись контролюючим органом. Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаного у ТОВ "Євро-Захід" товару по ланцюгу постачання на експорт без ознак пересорту та з позитивним фінансовим результатом господарських операцій для позивача суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, а саме: зовнішньоекономічних контрактів та специфікацій до них, митних декларацій з підтвердженням митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України. Дійсний характер таких документів відповідачем не оспорювався.
Стосовно встановлення під час перевірки інформації щодо ТОВ "Євро-Захід", на підставі якої відповідачем здійснено висновок про пересорт товару та обрив ланцюга по ланцюгу постачання с/г продукції від контрагентів ТОВ "Євро-Захід" до ТОВ "Фоззі-Фуд", суд зазначає, що недотримання ТОВ "Євро-Захід" бухгалтерської та податкової дисципліни щодо придбання ними сировини для виробництва товарів або безпосередньо товарів, які ними в подальшому було поставлено позивачу, не може слугувати беззаперечним доказом безтоварності господарської операції, за умови належного підтвердження позивачем первинними документами факту придбання цього товару у ТОВ "Євро-Захід" та здійснення позивачем повної оплати за цей товар. При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності (наприклад, постанови Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №804/15820/15 (85836075), від 22.11.2019 у справі №817/2887/14 (85836029)).
Отже, обставини фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, невиконання ними своїх податкових обов'язків, підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нездійснення господарської операції або відсутність її економічного змісту.
Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Таких підстав відповідачем не зазначено, судом під час судового розгляду не встановлено.
Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
Наявні у матеріалах справи документи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
На думку суду, недостатність адміністративно-господарських можливостей контрагента для виконання ним господарської операції щодо поставки товару може слугувати підставою для обґрунтованого сумніву щодо реальності господарської операції лише в сукупності з іншими фактами, які б свідчили про безтоварний характер господарської операції, зокрема, відсутність належним чином оформлених первинних документів, відсутність економічного змісту господарської операції, відсутність зміни майнового стану учасників господарської операції. Втім, наданими позивачем доказами підтверджується зворотне.
Разом з тим, визначальним в цьому випадку є факт експорту всього отриманого від ТОВ "Євро-Захід" товару, що підтверджується митними деклараціями та повідомленнями митниці про фактичне вивезення товару за межі митної території України.
Відповідачем не спростовано дійсність зазначених митних декларацій, які було раніше прийнято митними органами.
Відтак, суд дійшов висновку, що між ТОВ "Фоззі-Фуд" та ТОВ "Євро-Захід" дійсно склалися реальні господарські відносини, результатом яких став реальний рух активів, зміна майнового стану сторін. До того ж, як встановлено судом, товар використано позивачем у господарській діяльності, що підтверджується належно складеними митними деклараціями відносно вивезення товарів за межі митного кордону України (експорту), та отримано позитивний фінансовий результат внаслідок зазначених господарських операцій.
За будь-яких умов оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Платних несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів.
Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
ТОВ "Фоззі-Фуд" має всі документи, які підтверджують фактичні поставки йому товару від ТОВ "Євро-Захід", а також документи, які підтверджують подальшу реалізацію отриманого товару. На момент складання податкових накладних в період, що перевірявся ТОВ "Євро-Захід" було зареєстроване органом державної податкової служби у встановленому порядку в якості платника ПДВ, а тому мало відповідні правові підстави для складання податкових накладних.
При цьому суд зауважує, що відповідач не посилається на відсутність реєстрації податкових накладних, на підставі яких позивачем збільшено суму податкового кредиту у встановленому порядку.
Відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за вказаними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з можливими протиправними діями постачальників, а тому, твердження відповідача про відсутність реального характеру договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не є обґрунтованим та належним засобами доказування, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена відповідними доказами чи судовими рішеннями.
Враховуючи встановлені судом обставини справи щодо підтвердження наданими позивачем доказами реального характеру господарських операцій з придбання у ТОВ "Євро-Захід" сільськогосподарської продукції, викладені в акті перевірки від 06.06.2018 №1657/28-10-14-01/32294926 висновки контролюючого органу про неправомірність формування ТОВ "Фоззі-Фуд" витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість за наслідками зазначених господарських операцій, є необґрунтованими та протиправними.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що податковий орган переважно обґрунтовує правомірність своїх рішень нереальністю спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Євро-Захід". Втім, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цим контрагентом, а викладені у ньому висновки щодо нереальності укладених правочинів не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.
Більш того, під час перевірки відповідачем не досліджувались докази, які б свідчили, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи були підписані неуповноваженими особами або підроблені, як-то висновків почеркознавчих експертиз; зафіксованих у будь-якій формі пояснень посадових осіб ТОВ "Євро-Захід", у яких останні заперечували б факт складання первинних документів чи свою причетність до господарської діяльності очолюваних (контрольованих) ними підприємств.
Відповідно до частини п'ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прима-С" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.
Так, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
На підтвердження реальності (товарності) спірних операцій позивачем надано до суду копії первинної документації, складеної за результатами фінансово-господарських операцій останнього з ТОВ "Євро-Захід", а також докази використання у власній господарській діяльності, за результатами дослідження яких підтверджено факти здійснення господарських операцій, що також не спростовано відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час розгляду даної справи.
Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено недобросовісність позивача, як платника податку. У свою чергу, відповідачем не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останнього. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Також, слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №813/8500/13-а (ЄДРСР №73604829) зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.
Отже, суд, оцінюючи спірні фінансово-господарські операції, передусім виходить з того, що юридична відповідальність згідно норм чинного законодавства України є персоніфікованою.
Підприємство яке є сумлінним платником податків і виконало усі вимоги, з якими закон пов'язує право на зменшення об'єкта оподаткування податком на додану вартість на суму податкового кредиту, не повинно нести відповідальність за своїх контрагентів.
Відносно посилання відповідача на наявність кримінального провадження по факту можливої незаконної діяльності ТОВ "Євро-Захід", суд зазначає наступне:
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі. Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 № К-39842/10.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України тільки вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, та лише у питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, - а тому матеріали досудового слідства не можуть мати преюдиційного характеру під час розгляду даної справи.
При цьому суд зазначає, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітні документи, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, первинні документи, які виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду.
Водночас, під час розгляду даної адміністративної справи суду не пред'явлено вироків суду щодо керівників ТОВ "Євро-Захід".
Таким чином, факт наявності кримінального провадження щодо можливої незаконної діяльності ТОВ "Євро-Захід", не є належним і допустимим доказом на підтвердження обставин, викладених в Акті перевірки.
Водночас, суд зауважує на тому, що право на збільшення від'ємного значення фінансового результату та на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Податковим органом не надано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності його контрагента або про допущені ним порушень податкового законодавства.
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товарів (послуг) певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право ТОВ "Фоззі-Фуд" (добросовісного платника податку) на збільшення від'ємного значення фінансового результату та віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальнику товарів.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту.
Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Доказів того, що особа, яка підписала спірні документи від імені ТОВ "Євро-Захід", не мала відповідних повноважень, а також того, що про ці обставини було відомо або мало бути відомо позивачу, податковим органом не надано. Так само як і не надано доказів того, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Євро-Захід" скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання вказаного вище договору.
Слід зазначити, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.
В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нереальності правочинів, укладених між ТОВ "Фозі-Фуд" та ТОВ "Євро-Захід", а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договорів та первинних документів до нього неуповноваженими на те особами.
Зокрема, в акті перевірки також відсутні відомості про визначення контрагенту позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ "Євро-Захід" за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок.
Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем фінансового результату та податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ "Євро-Захід".
Відтак суд вважає, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Євро-Захід" є формальними та необ'єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.
З урахуванням викладеного, спираючись на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ "Євро-Захід" правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.
Отже, викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, є необґрунтованим.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов до висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2018 №0010371401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 67660906,00 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.09.2018 №0010391401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 796766073,00 грн., суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято у зв'язку з тим, що позивачем було вчинено порушення положень абз. а) п. 185.1 ст. 185, абз. б) п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Кодексу в редакції, що діяла на момент проведення операції, а саме згідно абз. а) п.185.1, ст.185 Кодексу об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України з урахуванням положень абз. б), п.187.1, ст.187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань є дата відвантаження товарів та п.188.1, ст.188 Кодексу базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою ціни придбання таких товарів/послуг, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) та не складено податкову накладну згідно ст. 201.1 Кодексу (том 1, а.с.125).
В обґрунтування встановленого порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України відповідач в акті перевірки зазначає, що ТОВ "Фоззі-Фуд" не нараховано зобов'язання з операцій постачання активів на загальну суму 3128187000,0 грн. на ТОВ "Сільпо-Фуд" в листопаді 2016 року в розмірі 625637400,00 грн.
Проте, суд не погоджується із такими висновками відповідача, з огляду на наступне.
Порядок реєстрації створення юридичної особи шляхом виділу регулюється статтею 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та статтями 15, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-ІУ (далі - Закон №755-ІV) та іншими нормами цивільного законодавства.
Так, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб (ч. 1 ст. 109 ЦКУ).
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (ч. 2 ст. 109 ЦКУ).
Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно (ч. 3 ст. 109 ЦКУ).
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Документи. які подаються нотаріусу як державному реєстратору для проведення реєстраційних дій щодо створення юридичної особи шляхом виділу:
Першим документом, який подається нотаріусу як державному реєстратору для проведення реєстраційної дії щодо створення юридичної особи шляхом виділу є примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників або відповідного органу юридичної особи про виділ юридичної особи. Державна реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом виділу, може проводитися одразу після реєстрації вищезазначеного рішення нотаріусом як державним реєстратором в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР).
Перелік документів, який подається юридичною особою нотаріусу як державному реєстратору, врегульований ст. 17 Закону № 755-ІУ.
Так, для державної реєстрації створення юридичної особи в результаті виділу подаються такі документи:
- заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;
- заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників;
- установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа, справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується;
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу, справжність підписів на якому нотаріально засвідчується.
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (ч. 2 ст. 109 ЦКУ).
На практиці розподільчий баланс складається та затверджується окремим рішенням загальних зборів учасників юридичної особи, з якої виділяється нова юридична особа. Оскільки розподільчий баланс, згідно з вимогами законодавства, повинен бути затверджений, то на початку змісту розподільчого балансу повинна бути відмітка про його затвердження з реквізитами рішення про його складання та затвердження.
При дослідженні матеріалів справи, у тому числі інформаційних та реєстраційних даних ТОВ "Сагаліт" (том 14, а.с.31), протоколу №182/2016 від 16.11.2016 Загальних зборів учасників ТОВ "Фоззі-Фуд" (том 14, а.с.32-36), розподільчого балансу ТОВ "Фоззі-Фуд" від 16.11.2016 (том 14, а.с.37-40), протоколу №01/2016 від 16.11.2016 Загальних зборів учасників ТОВ "Сагаліт" (том 14, а.с.41-43) та протоколу №181/2016 від 15.11.2016 Загальних зборів учасників ТОВ "Фоззі-Фуд" (том 14, а.с.44-47), судом встановлено наступні обставини.
Так, 15.11.2016 Протоколом загальних зборів ТОВ "Фоззі-Фуд" №181/2016 було прийнято рішення про виділ з ТОВ "Фоззі-Фуд" нової юридичної особи (том 14, а.с.44-47).
16.11.2016 Протоколом загальних зборів ТОВ "Фоззі-Фуд" №182/2016 було прийнято рішення затвердити розподільчий баланс (том 14, а.с.37-40) ТОВ "Фоззі-Фуд"щодо переходу частини майна, прав та обов'язків ТОВ "Фоззі-Фуд" до нової юридичної особи, яка утворюється в результаті виділу ТОВ "Сагаліт".
Протоколом загальних зборів ТОВ "Фоззі-Фуд" №182/2016 уповноважено директора ТОВ "Фоззі-Фуд" підписати розподільчий баланс (том 14, а.с. 32-36).
16.11.2016 після затвердження розподільчого балансу (підпис директора ТОВ "Фоззі-Фуд" гр. ОСОБА_1 завірено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що внесено відомості в реєстр за №6939) було створено ТОВ "Сагаліт" згідно Протоколу №01/2016 (том 14, а.с.41-43) та зареєстровано нову юридичну особу з активами, згідно розподільчого балансу.
Отже, досліджені судом документи свідчать, що при виділенні нової юридичної особи ТОВ "Сагаліт" дотримані вимоги ст. 109 Цивільного кодексу України та ст.ст. 15, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Обов'язковість наявності інших документів при реєстрації нової юридичної особи, яка створена внаслідок реорганізації шляхом виділу, таких як актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, інших активів та інвентаризаційних відомостей, не передбачено законодавством.
Більш того, в Податковому кодексі України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з передачі за розподільчим балансом основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ) під час реорганізації шляхом виділу. Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
Так, згідно податкової консультації Державної фіскальної служби України від 30.05.2018 №2370/6/99-99-15-02-02-15/ІПК платник ПДВ, який реорганізується шляхом виділу, не нараховує податкові зобов'язання під час передачі частини майна за розподільчим балансом (п.п.196.1.7 ПКУ). Окрім того, п.п."а" п. 198.5 ст. 198, п. 199.6 ст. 199 Податкового кодексу України дозволяють йому не перекривати податковий кредит, визнаний у періоді придбання товарів/послуг, необоротних активів, переданих за розподільчим балансом виділеній особі.
Вказана податкова консультація відповідає вимогам п.п.196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, яким визначено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи відповідача в частині заниження ТОВ "Фоззі-Фуд" податкових зобов'язань з ПДВ на суму 625637400, 00 грн. внаслідок порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України з операцій постачання активів в листопаді 2016 року, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються документально, оскільки згідно вимог п.п.196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України позивач не зобов'язаний нараховувати зобов'язання з ПДВ з операцій постачання активів.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 21.09.2018 №0010391401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 796766073,00 грн., підлягає скасуванню.
Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки (том 1, а.с.152-156), перевіркою встановлено порушення ТОВ "Фоззі-Фуд" вимог п.п.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України в частині не включення до поданого звіту КО за 2016 рік всіх здійснених ТОВ "Фоззі-Фуд" контрольованих операцій на загальну суму 1149956071,51 грн. з експорту продукції на користь нерезидента "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови) в сумі 1130602115,14 грн. та з експорту продукції на користь нерезидента "INTERMARA LIMITED CORP" (Панама) в сумі 19353956,37 грн., які не задекларовано у звіті про КО за 2016 рік, що свідчить про невиконання платником податків вимог, встановлених п. 39.4 ст. 39 Кодексу.
До таких висновків контролюючий орган дійшов у зв'язку з тим, що при здійсненні господарських операцій з експорту с/г продукції за договорами комісії право власності на продукцію переходить безпосередньо від ТОВ "Фоззі-Фуд" (комітент) до покупця-нерезидента "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови) та "INTERMARA LIMITED CORP" (Панама). Відповідач вважає, що такі господарські операції впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємства комітента ТОВ "Фоззі-Фуд", а не комісіонера ТОВ "Вторметекспорт" та ТОВ ""Олімпекс Купе Інтернешнл, а тому контрольованими операціями визнаються саме господарські операції ТОВ "Фоззі-Фуд" (Комітент) з продажу товару нерезидентам "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови), "INTERMARA LIMITED CORP" (Панама), країни яких включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
На підстави вказаного висновку відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0007781403, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" на загальну суму 413400,00 грн. (том 3, а.с.107).
Перевіряючи правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на момент вчинення операцій у 2016 році) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до перелісу держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:
держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;
держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.
Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
Згідно п.п.39.2.1.3 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України для контрольованих операцій з вивезення у митному режимі експорту та/або ввезення у митному режимі імпорту товарів, що мають біржове котирування, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.
Для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" використовується діапазон цін на такі товари, що склалися на товарній біржі. Перелік товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для кожної групи товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Діапазон цін розраховується згідно з порядком, визначеним в абзаці четвертому підпункту 39.3.2.3 цієї статті, на підставі біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує проведенню контрольованої операції.
Зазначені ціни підлягають коригуванню з урахуванням обсягу контрольованої операції, умов оплати та постачання товарів, якісних характеристик, транспортних витрат.
У разі застосування платником податків для встановлення відповідності умов таких операцій принципу "витягнутої руки" методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2-39.3.1.5 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 цього Кодексу, платник податків повинен до 1 травня року, що настає за звітним, подати до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку, письмову інформацію в довільній формі, в якій зазначаються дані про всіх пов'язаних з платником податків осіб, які брали участь у ланцюгу купівлі-продажу таких товарів (до першого непов'язаного контрагента).
Інформація повинна містити дані про рівень показників рентабельності пов'язаних осіб відповідно до застосованого платником податків методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".
У разі коли платник податків не подасть таку інформацію або подана інформація не містить усіх даних, достатніх для перевірки відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", контролюючий орган має право визначити рівень ціни контрольованої операції, що відповідає принципу "витягнутої руки", за методом порівняльної неконтрольованої ціни самостійно.
Відповідно до п.п.39.2.1.4 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
операції з надання послуг;
операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Підпунктом 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків і його пов'язаною особою - нерезидентом, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 цього пункту, право власності на предмет такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов'язаної особи - нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов'язаної особи - нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов'язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його пов'язаною особою - нерезидентом, якщо ці непов'язані особи:
не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, пов'язаних з
придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов'язаними особами; не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов'язаними особами.
Для цілей цього підпункту під істотними функціями та активами розуміються функції, які пов'язані особи не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб. Під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов'язковим для ділової практики таких операцій.
Згідно п.п.39.2.1.6 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов'язаними особами.
При цьому, підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у Звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій; для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватись норми пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (до 01.01.2017 року). Тобто, у Звіті про контрольовані операції за 2016 звітний рік мають бути відображені:
- господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платником податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів нерезидентів;
- господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до Переліку держав (територій), затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №977-р. "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленім підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України".
При цьому, одночасно мають бути виконані такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, має перевищувати 50 млн. грн.. (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік; обсяг таких господарських операцій з кожним контрагентом має перевищувати 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2016 між ТОВ "Вторметекспорт" (Україна, Київ - Комісіонер) та ТОВ "Фоззі-Фуд" (Комітент) укладено Договір комісії №К2704-1, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язаний на умовах, визначених цим Договором, за дорученням Комітента, за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу продукції Комітента (надалі іменуються "Товари"), в асортименті та за ціною, не нижче узгодженої Сторонами, а також вчинити інші дії пов'язані з відправкою Товарів на експорт (том 3, а.с.138-141).
Розрахунки за Товар, переданий Комітентом Комісіонеру на комісію, здійснюються Комісіонером у національній валюті України - гривні за курсом, встановленим Національним банком України на дату оформлення вантажної митної декларації на відповідний товар, що передбачено п. 2.7. Додаткової угоди від 27.04.2016 до Договору комісії № К2704-1 від 27.04.2016 (том 3, а.с.142).
Пунктом 2.6 Додаткової угоди від 04.05.2016 до Договору комісії №К2704-1 від 27.04.2016 (том 3, а.с.143) передбачено, що комісіонер зобов'язується протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня виконання правочину, укладеного в інтересах Комітента, надати Комітенту Звіт Комісіонера. Разом із Звітом Комісіонер зобов'язується надати копії документів, які підтверджують виконання правочину, а також витрати пов'язані з його виконанням.
Згідно додатків до Договору комісії №К2704-1 від 27.04.2016 та додаткових угод до них (том 3, а.с.145-150), Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продає на експорт наступний Товар:
- пшениця 2, 3. 4, 5, 6 класу українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 60000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 175,00 доларів США (Додаткова угода №1 від 28.04.2016 до Додатку №1 від 27.04.2016 до Договору комісії №К2704-1 від 27.04.2016, том 3, а.с.146);
- кукурудза 3 класу, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 70000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 180,00 доларів США (Додаток №2 до Договору комісії №К2704 від 27.04.2016, том 3, а.с.147);
- пшениця 2 класу, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 4500,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 170,00 доларів США (Додаток №3 до Договору комісії №К2704 від 27.04.2016, том 3, а.с.148);
- пшениця 2, 3, 4, 5, 6 класу, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 22000,00 мт. Мінімальна на ціна продажу за 1 тону: 175,00 доларів США (Додаток №4 до Договору комісії №К2704 від 27.04.2016, том 3, а.с.150).
Місце передачі Товару на комісію: зерновий склад ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл"\Одеський морський торгівельний порт.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 15.06.2016 між ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" (Україна м. Одеса - Комісіонер) та ТОВ "Фоззі-Фуд" (Комітент) укладено Договір комісії №К1506-1, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язаний на умовах, визначених цим Договором, за дорученням Комітента, за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу продукції Комітента (надалі іменуються "Товари"), в асортименті та за ціною, не нижче узгодженої Сторонами, а також вчинити інші дії пов'язані з відправкою Товарів на експорт (том 3, а.с.160-163).
Розрахунки за Товар, переданий Комітентом Комісіонеру на комісію, здійснюються Комісіонером у національній валюті України - гривні за курсом, встановленим Національним банком України на дату оформлення вантажної митної декларації на відповідний товар.
Згідно додатків до Договору комісії №К1506-1 від 15.06.2016, Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продає на експорт наступний Товар:
- олія соняшникова нерафінована, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 5000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 800,00 доларів США (Додаток №1 від 15.06.2016 до Договору комісії №К1506-1 від 15.06.2016, том 3, а.с.164);
- кукурудза 3 класу, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 41000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 180,00 доларів США (Додаток №2 від 22.06.2016 до Договору комісії №К1506-1 від 15.06.2016, том 3, а.с.165);
- пшениця 3, 5, 6 класу, українського походження, врожаю 2016 року, насипом, в кількості 55000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 175,00 доларів США (Додаток №3 від 22.08.2016 до Договору комісії №К1506-1 від 15.06.2016, том 3, а.с.166);
- ячмінь 3 класу українського походження, врожаю 2016 року, в кількості 60000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 160,00 доларів США (Додаткова угода №14/09/16 від 14.09.2016 до Додатку №4 до Договору комісії №К1506-1 від 15.06.2016, том 3, а.с.167, 175).
Місце передачі Товару на комісію: зерновий склад ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл"\Одеський морський торгівельний порт.
Згідно Звітів Комісіонера, складених на підставі Договору комісії №К2704-1 від 27.04.2016 (том 3, а.с.179-192), експорт Товару здійснено Комісіонером ТОВ "Вторметекспорт" до "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови) згідно договорів, укладених між ТОВ "Вторметекспорт" та "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови) (том 4, а.с.78-90) та між ТОВ "Вторметекспорт" та "INTERMARA LIMITED CORP" (Панама) (том 4, а.с.91-95).
Відповідно до даних митних декларацій за формою МД-2, експортером є ТОВ "Вторметекспорт" (том 3, а.с.193-219).
Згідно умов Договору комісії №К1506-1 від 15.06.2016, укладеного між ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" (Україна м. Одеса) та ТОВ "Фоззі-Фуд", позивачу надано копії митних декларацій за формою МД-2, відповідно до яких експортером є ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" (том 3, а.с.220-246; том 4, а.с.1-45).
Експорт Товару здійснено Комісіонером ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" до "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови) згідно договорів, укладених між ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" та "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови) (том 4, а.с.96-186).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень та банківських виписок, оплата за Товар згідно Договору комісії №К2704-1 від 27.04.2016, укладеного між ТОВ "Вторметекспорт" (Україна, Київ) та ТОВ "Фоззі-Фуд", та Договору комісії №К1506-1 від 15.06.2016, укладеного між ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" (Україна м. Одеса) та ТОВ "Фоззі-Фуд", здійснена у національній валюті України - гривні на поточні банківські рахунки відповідних підприємств-резидентів (том 4, а.с.46-77).
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, господарські операції за Договором комісії №К2704-1 від 27.04.2016, укладеним ТОВ "Фоззі-Фуд" з ТОВ "Вторметекспорт" (Україна, Київ), та Договором комісії №К1506-1 від 15.06.2016, укладеним ТОВ "Фоззі-Фуд" з ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" (Україна м. Одеса), здійснені з комісіонерами-резидентами.
Отже, відповідна категорія, а саме Комісіонери-резиденти не визначена як головна умова для ідентифікації такої господарської операції як "контрольована операція" та не відповідає ознакам, які визначені п.п.39.2.1.1, п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у 2016 році).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Фоззі-Фуд" не був стороною будь-яких договорів купівлі-продажу з нерезидентами VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови), "INTERMARA LIMITED CORP" (Панама), а тому відсутні підстави для відображення взаємовідносин з вищезазначеними контрагентами в звіті про контрольовані операції за 2016 рік.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що здійснення господарських операцій ТОВ "Фоззі-Фуд" (Комітента) по договорах комісії №К2704-1 від 27.04.2016 з ТОВ "Вторметекспорт" (Комісіонер) та №К1506-1 від 15.06.2016 з ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" не впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток у 2016 році в розумінні п.п.39.2.1.1, п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення вказаних господарських операцій, а тому висновки контролюючого органу в частині проведення ТОВ "Фоззі-Фуд" у 2016 році контрольованих операцій з нерезидентами "VERNON BUSINESS LIMITED" (Британські Віргінські Острови), "INTERMARA LIMITED CORP" (Панама) є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються відповідними доказами.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 06.07.2018 №0007781403, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 413400,00 грн., підлягає скасуванню.
Щодо висновків контролюючого органу про неоприбуткування позивачем готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на загальну суму 63474,99 грн., суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки (том 1, а.с.188), вибірковою перевіркою дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637) встановлено, що ТОВ "Фоззі-Фуд" за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 неоприбутковувало готівку у книгах обліку розрахункових операцій.
Так, при перевірці книги обліку розрахункових операцій (КОРО) від 27.05.2015 №1013011578р/6, яка зареєстрована до реєстратора розрахункових операцій (РРО) №1013011578 за адресою: м. Київ, пров. Карельський, 3, контролюючим органом встановлено:
- готівкові кошти у розмірі 5795,05 грн., які надійшли за реалізовані товари/послуги відповідно Z-звіту №1452 від 11.10.2015 неоприбутковані у КОРО у Розділі 2 (Облік руху готівки та сум розрахунків), загальна сума розрахунків відповідно записам колонки 5 становить 0,00 грн. (сторінки 72-73 КОРО);
- готівкові кошти у розмірі 6096,47 грн., які надійшли за реалізовані товари/послуги відповідно Z-звіту № 1458 від 14.10.2015 неоприбутковані у КОРО у Розділі 2 (Облік руху готівки та сум розрахунків), загальна сума розрахунків відповідно записам колонки 5 становить 0,00 грн. (сторінки 72-73 КОРО);
- готівкові кошти у розмірі 10271,43 грн., які надійшли за реалізовані товари/послуги відповідно Z-звіту №1459 від 15.10.2015 неоприбутковані у КОРО у Розділі 2 (Облік руху готівки та сум розрахунків), загальна сума розрахунків відповідно записам колонки 5 становить 0,00 грн. (сторінки 72-73 КОРО).
При перевірці КОРО від 06.02.2015 №1013012790р/3, яка зареєстрована до РРО №1013012790 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 171, встановлено неоприбуткування готівкових коштів у сумі 23237,93 грн. відповідно Z-звіту №855 від 28.12.2015 та готівкових коштів у сумі 18074,11 грн. відповідно Z-звіту №856 від 29.12.2015. Записи про Z-звіти №855 та №856 на сторінках 126, 127 анульовані, про що свідчить записи працівника підприємства на сторінці 127, інші записи про зазначені Z-звіти у КОРО відсутні.
З огляду на зазначене, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги п. 2.6. Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", яке полягає у неоприбуткуванні готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на загальну суму 63474,99 грн.
На підстави вказаного висновку відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0007691406, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем "Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на загальну суму 316374,95 грн. (том 3, а.с.112).
Перевіряючи правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулює Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №265/95).
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95 реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" від 18.02.2002 №199 (далі - Постанова №199) затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, відповідно до яких реєстратор розрахункових операцій повинен забезпечувати формування та друкування таких денних звітів як Х-звіт та Z-звіт.
Згідно з пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою №199, Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.
Згідно з пунктом 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою №199, чек Z-звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково містити такі дані, як підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо, загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати, номер, дату і час друкування фіскального звітного чека.
Статтею 1 Закону №265/95 встановлено, що книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Відповідно до пунктів 1, 7 та 9 статті 3 Закону №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку;
щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2013 №417 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО).
Пунктом 6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає:
наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;
щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637).
Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Згідно пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Пунктом 1.2 глави 1 Положення №637 визначено, що готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами.
Відповідно до пункту 1.2 Положення №637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення №637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (абз. 5 п. 2.6 Положення №637).
Відповідно до п. 7.19 Положення №637 за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.
Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 №436/95 (далі - Указ Президента №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Відповідно до абзацу 3 цієї ж статті за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу Президента №436/95, застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2015 року через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером №1013011578 до каси ТОВ "Фоззі-Фуд" за адресою: м. Київ, пров. Карельський, 3, надійшли готівкові кошти на суму 5795,05 грн., що підтверджується Z-звітом №1452 від 11.10.2015 (том 1, а.с.243; том 4, а.с.224).
14 жовтня 2015 року через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером №1013011578 до каси ТОВ "Фоззі-Фуд" за адресою: м. Київ, пров. Карельський, 3, надійшли готівкові кошти на суму 6096,47 грн., що підтверджується Z-звітом №1458 від 14.10.2015 (том 2, а.с.1-3; том 4, а.с.225).
15 жовтня 2015 року через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером №1013011578 до каси ТОВ "Фоззі-Фуд" за адресою: м. Київ, пров. Карельський, 3, надійшли готівкові кошти на суму 10271,43 грн., підтверджується Z-звітом №1459 від 15.10.2015 (том 2, а.с.5; том 4, а.с.226).
28 грудня 2015 року через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером №1013012790 до каси ТОВ "Фоззі-Фуд" за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 17, надійшли готівкові кошти на суму 23237,93 грн., підтверджується Z-звітом №855 від 28.12.2015 (том 2, а.с.8-9; том 4, а.с.230а).
29 грудня 2015 року через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером №1013012790 до каси ТОВ "Фоззі-Фуд" за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 17, надійшли готівкові кошти на суму 18074,11 грн., підтверджується Z-звітом №856 від 29.12.2015 (том 2, а.с.10-11; том 4, а.с.232).
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, вказані Z-звіти були підклеєні на відповідних сторінках розділу І "Фіскальні звітні чеки" КОРО.
Проте, позивачем до розділу ІІ Книги обліку розрахункових операцій "Облік руху готівки" записів про суму готівки, що надійшла до каси, на підставі денних Z-звітів РРО №1452 від 11.10.2015, №1458 від 14.10.2015, №1459 від 15.10.2015, №855 від 28.12.2015 та №856 від 29.12.2015 не здійснено.
Наведене розцінено відповідачем як неоприбуткування готівки на загальну суму 63474,99 грн.
Однак з вказаними висновками відповідача суд не погоджується з таких міркувань.
Відповідно до п. 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.
Касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі (п.1.2 Положення №637).
Відповідно до абз.1 п. 3.7 Положення №637 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси (п.1.2 Положення №637).
Відповідно до абз. 2 п. 4.4. Положення №637 записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів.
Відповідно до п. 2.8. Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах виручку (готівку) у межах, що не перевищують ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час (п.1.2 Положення №637).
Відповідно до абз.2 п.3.7 Положення №637 документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку.
Відповідно до абз.3 п.3.10. Положення №637 приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.
Судом встановлено, що готівкові кошти, які надійшли до каси ТОВ "Фоззі-Фуд" за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 17, 11.10.2015 на суму 5795,05 грн., 14.10.2015 на суму 6096,47 грн. та 15.10.2015 на суму 10271,43 грн. були оприбутковані в касовій книзі підприємства 11.10.2015, 14.10.2015 і 15.10.2015 відповідно, що підтверджується прибутковим касовим ордером №4632 від 11.10.2015 на суму готівкових коштів 5795,05 грн. (том 1, а.с.244; том 4, а.с.224), прибутковим касовим ордером №4680 від 14.10.2015 на суму готівкових коштів 6096,47 грн. (том 2, а.с.4; том 4, а.с.225) та прибутковим касовим ордером №4684 від 15.10.2015 на суму готівкових коштів 10271,43 грн. (том 2, а.с.5; том 4, а.с.226).
Також, судом встановлено, що готівкові кошти, які надійшли до каси ТОВ "Фоззі-Фуд" за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 17, 28.12.2015 на суму 23237,93 грн. та 29.12.2015 на суму 18074,11 грн. були оприбутковані в касовій книзі підприємства 28.12.2015 і 29.12.2015 відповідно, що підтверджується прибутковим касовим ордером №2630 від 28.12.2015 на суму готівкових коштів 18800,00 грн. (том 2, а.с.9; том 4, а.с.230а), прибутковим касовим ордером №2633 від 28.12.2015 на суму готівкових коштів 4437,93 грн. (том 2, а.с.10; том 4, а.с.231), прибутковим касовим ордером №2637 від 29.12.2015 на суму готівкових коштів 15150,00 грн. (том 2, а.с.12; том 4, а.с.232) та прибутковим касовим ордером №2641 від 29.12.2015 на суму готівкових коштів 2724,11 грн. (том 2, а.с.13; том 4, а.с.232а).
Судом встановлено, що готівкові кошти, які надійшли в касу позивача 11.10.2015, 14.10.2015, 15.10.2015, 28.12.2015 та 29.12.2015 на підставі денних Z-звітів РРО №1452 від 11.10.2015, №1458 від 14.10.2015, №1459 від 15.10.2015, №855 від 28.12.2015 та №856 від 29.12.2015 відповідно, після оформлення позивачем видаткових касових ордерів №1169 від 12.10.2015 (том 1, а.с.245; том 4, а.с.224а), №1181 від 15.10.2015 (том 2, а.с.6; том 4, а.с.226а), №786 від 28.12.2015 (том 2, а.с.14; том 4, а.с.233), №788 від 29.12.2015 (том 2, а.с.16; том 4, а.с.234) та №791 від 30.12.2015 (том 2, а.с.18; том 4, а.с.234а) були інкасовані до установи банку, що підтверджується супровідними відомостями до суми з готівкою №906 від 12.10.2015 з розпискою про прийом коштів інкасатором (том 2, а.с.1; том 4, а.с.224а), №905 від 15.10.2015 з розпискою про прийом коштів інкасатором (том 2, а.с.7; том 4, а.с.226а), №424 від 28.12.2015 (том 2, а.с.15; том 4, а.с.233), №426 від 29.12.2015 (том 2, а.с.17; том 4, а.с.234) та №424 від 30.12.2015 (том 2, а.с.19; том 4, а.с.234а).
Отже, як свідчать матеріали справи, оприбуткування готівкових коштів, які надійшли в касу позивача 11.10.2015 на суму 5795,05 грн., 14.10.2015 на суму 6096,47 грн., 15.10.2015 на суму 10271,43 грн., 28.12.2015 на суму 23237,93 грн. та 29.12.2015 на суму 18074,11 грн. здійснено шляхом обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, з подальшим проведенням прибутковими касовими ордерами в касовій книзі підприємства та видачею готівки з каси для здавання її до банку за допомогою видаткових касових ордерів.
Системний аналіз викладених вище положень чинного законодавства дає підстави стверджувати, що нездійснення запису у розділі ІІ КОРО про суми фактичних надходжень готівкових коштів за наявності роздрукованого і вклеєного Z-звіту, а також подальшого підтвердження прибутковими касовими ордерами в касовій книзі підприємства та видачею готівки з каси для здавання її до банку за допомогою видаткових касових ордерів не можна розцінювати як неоприбуткування готівки.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого абзацом 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням Z-звіту та оформлення прибуткових касових ордерів є свідченням занесення їх до фіскальної пам'яті РРО та проведення в касовій книзі, що виключає приховування відповідної суми виручки.
Натомість щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси.
Відсутність у КОРО відомостей про рух готівки на підставі підклеєних фіскальних звітних чеків за спірний період при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми в Книзі обліку розрахункових операцій та касовій книзі дає лише підстави для висновку про порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний період та ухилення позивача від оподаткування зазначеної суми.
За таких умов стає зрозумілим, що припис пункту 2.6. Положення №637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення, що пов'язане з дотриманням порядку її ведення.
При цьому суд звертає увагу на те, що позивачем не допущено порушень п.7.19 Положення №637, відповідно до якого за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства, а відтак за наявності належним чином оформлених прибуткових касових ордерів твердження відповідача про неоприбуткування готівки є безпідставними.
Враховуючи, що під час розгляду справи не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача уникнути оприбуткування готівки та оподаткування, застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом 3 статті 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", є необґрунтованим.
Необхідно зауважити, що під час розгляду цієї справи судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про намір позивача приховувати доходи. Навпаки, матеріали справи містять вичерпні докази щодо суми фактичних надходжень готівки та її оприбуткування.
Отже враховуючи, що твердження податкового органу про неоприбуткування позивачем готівки на суму 63474,99 грн. спростовуються наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 06.07.2018 №0007691406, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 316374,95 грн., підлягає скасуванню.
Крім того, при прийнятті рішення у даній справі судом враховано, що згідно з ухвалою суду від 29.12.2018, суд призначив у даній адміністративній справі судово-економічну експертизу., проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Поставив експерту такі питання:
1) Чи підтверджуються документально обґрунтованість застосування ТОВ "Фоззі-Фуд" понижуючого коефіцієнту ЄСВ у період квітень-грудень 2015 року, передбаченого п. 9-5 Закону України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"?
2) Чи підтверджується документально обсяги господарських операцій та проведених розрахунків ТОВ "Фоззі-Фуд" з ТОВ "Євро-Захід" за 2016 рік?
3) Чи є обґрунтованими та підтверджуються документально висновки акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 06.06.2018 №1657/28-10-14-01/32294926 (далі - акт) в частині завищення ТОВ "Фоззі-Фуд" суми податкового кредиту з ПДВ за операціями з ТОВ "Євро-Захід"? Якщо так, то за який період висновки акта підтверджуються та на яку суму?
4) Чи відображено господарські операції з ТОВ "Євро-Захід" у бухгалтерському обліку ТОВ "Фоззі-Фуд" та яким чином?
5) Чи є обґрунтованими та підтверджується документально висновки акта в частині заниження доходу від будь-якої діяльності по господарським операціям між ТОВ "Євро-Захід" та ТОВ "Фоззі-Фуд" у 2016 році? Якщо підтверджуються, то за який період та на яку суму?
6) Чи підтверджується документально висновки акта про безоплатне одержання ТОВ "Фоззі-Фуд" товарів на загальну суму 67 660 906,00 грн.?
7) Чи підтверджуються документально висновки акта, що під час виділу ТОВ "Сагаліт" з ТОВ "Фоззі-Фуд" у листопаді 2016 року відбулося постачання активів, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України?
8) Чи підтверджується документально передача активів під час виділу ТОВ "Сагаліт" з ТОВ "Фоззі-Фуд"?
9) Чи є обґрунтованими та підтверджується документально висновки акта в частині заниження ТОВ "Фоззі-Фуд" податкових зобов'язань з ПДВ на суму 625 637 400,00 грн. внаслідок порушення п.п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України з операцій постачання активів в листопаді 2016 року?
10) Чи впливають господарські операції ТОВ "Фоззі-Фуд" (комітента) по договорам комісії №К2704-1 від 27.04.2016 з ТОВ "Вторметекспорт" (Комісіонер) та №К1506-1 від 15.06.2016 з ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешенл" на об'єкт оподаткування податком на прибуток в розумінні пп. 39.2.1.1, пп. 39.2.1.2 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення вказаних господарських операцій у 2016 році?
11) Чи є обґрунтованими та підтверджуються документально висновки акта в частині проведення ТОВ "Фоззі-Фуд" у 2016 році контрольованих операцій з нерезидентами "VERNON BUSINESS LIMITED" та "INTERMARA LIMITED CORP"?
12) Чи є обґрунтованими та підтверджуються документально висновки акта про неоприбуткування готівки у касі підприємства ТОВ "Фоззі-Фуд"?
Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.04.2020 №18350/18351/19-71/9055-9060/20-71 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи (том 15, а.с.3-53):
1. Документально підтверджується обґрунтованість застосування ТОВ "Фоззі-Фуд" понижуючого коефіцієнту ЄСВ у період квітень-грудень 2015 року, передбаченого п. 9-5 Закону України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
2. Обсяги господарських операцій та проведених розрахунків ТОВ "Фоззі-Фуд" з ТОВ "Євро-Захід" за 2016 рік, документально підтверджуються.
3. Висновки акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 06.06.2018 №1657/28-10-14-01/32294926 в частині завищення ТОВ "Фоззі-Фуд" суми податкового кредиту з ПДВ за операціями з ТОВ "Євро-Захід", є необґрунтованими та документально не підтверджуються.
4. Господарські операції з ТОВ "Євро-Захід" відображено у бухгалтерському обліку ТОВ "Фоззі-Фуд" відповідно до даних, відображених в Акті перевірки: Дт 281 "Товари на складі" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - на підставі первинних документів - видаткових накладних та актів приймання-передачі товару, детальний перелік яких зазначено в Додатку №2 до висновку, з описом в частині номеру, дати видаткової накладної, суми постачання, у т.ч. ПДВ; Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" - на підставі виписки банку та платіжних доручень, наявних в матеріалах справи (том 13, а.с.69-249), що підтверджують оплату товару. Номер та дата платіжного доручення, сума оплати всього по кожному з договорів, зазначені у Додатку №2 до висновку.
5. Висновки акта в частині заниження доходу ТОВ "Фоззі-Фуд" від будь-якої діяльності по господарським операціям з ТОВ "Євро-Захід" у 2016 році, є необґрунтованими та документально не підтверджуються.
6. Висновки акта про безоплатне одержання ТОВ "Фоззі-Фуд" товарів на загальну суму 67660906,00 грн., документально не підтверджуються.
7. Висновки акта, що під час виділу ТОВ "Сагаліт" з ТОВ "Фоззі-Фуд" у листопаді 2016 року відбулося постачання активів, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, документально не підтверджуються.
8. Передача активів під час виділу ТОВ "Сагаліт" з ТОВ "Фоззі-Фуд", документально підтверджується.
9. Висновки акта в частині заниження ТОВ "Фоззі-Фуд" податкових зобов'язань з ПДВ на суму 625 637 400,00 грн. внаслідок порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України з операцій постачання активів в листопаді 2016 року, є необґрунтованими та документально не підтверджуються.
10. Здійснення господарських операцій ТОВ "Фоззі-Фуд" (Комітента) по договорах комісії №К2704-1 від 27.04.2016 з ТОВ "Вторметекспорт" (Комісіонер) та №К1506-1 від 15.06.2016 з ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" не впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток у 2016 році в розумінні п.п.39.2.1.1, п.п.39.2.1.2 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення вказаних господарських операцій.
11. Висновки акта в частині проведення ТОВ "Фоззі-Фуд" у 2016 році контрольованих операцій з нерезидентами "VERNON BUSINESS LIMITED" та "INTERMARA LIMITED CORP", є необґрунтованими та документально не підтверджуються.
12. Висновки акта про неоприбуткування готівки у касі підприємства ТОВ "Фоззі-Фуд" є необґрунтованими та документально не підтверджуються.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Суд, проаналізувавши матеріли адміністративної справи вважає, що висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.04.2020 №18350/18351/19-71/9055-9060/20-71 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи є належним, достовірним та достатнім доказом на підтвердження обставин, що позивачем не було порушено вимоги податкового законодавства.
Отже, в даному випадку, на думку суду, відсутні підстави для відхилення судом висновку експертів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності своїх рішень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 616700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.09.2018 №4734395 (том 3, а.с.76).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної податкової служби.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2018 №Ю-№0007761401.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2018 №Ю-911-17.
Визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.07.2018 №0007771401.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06.07.2018 №0007781403.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06.07.2018 №0007691405.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21.09.2018 №0010391401.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21.09.2018 №0010371401.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (місцезнаходження Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 32294926) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної податкової служби (місцезнаходження м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, буд. 11Г, код ЄДРПОУ 43141471) судові витрати у розмірі 616700,00 грн (шістсот шістнадцять тисяч сімсот грн 00 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення складений 10.07.2020.
Суддя Басай О.В.