08 липня 2020 року Справа № 280/4387/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали
позовної заяви Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17)
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул.Теплична, буд.18, код ЄДРПОУ 38983006)
про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
03 липня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - відповідач), в якому прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький титано магнієвий комбінат" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_21 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 за період з жовтня по грудень 2019 року включно у розмірі 419 880, 26 грн. (чотириста дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень двадцять шість копійок).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що наявні підстави для повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Зокрема, ч.4 ст. 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
“Не здійснення захисту” виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
“Здійснення захисту неналежним чином” виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
“Неналежність” захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №0440/6738/18, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Проаналізувавши правові висновки Верховного Суду та нормативне регулювання питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді у розрізі фактичних обставин, у вказаній справі, суд вважає за необхідне підсумувати, що таке представництво: по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону № 1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.
Так, в мотивувальній частині позову прокурор посилається на те, що несплата відповідачем коштів з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призводить до порушення інтересів держави щодо своєчасного та повного надходження коштів до Пенсійного Фонду України. Суд з цим погоджується та не піддає сумніву вказану обставину.
В той же час, у вступній частині позовної заяви прокурор визначає позивачем Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Відтак, прокурор звертається до суду в порядку п. 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, а саме - прокурор може представляти інтереси держави в суді лише якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Разом з тим, прокурор не зазначає про те, що ГУ ПФУ у Запорізькій області не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з жовтня 2019 року по грудень 2019 року та не надає на підтвердження вказаних обставин будь-яких доказів.
Натомість прокурор зазначає, що про наявність заборгованості за Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» йому стало відомо з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.02.2020.
Із долученого до матеріалів позовної заяви листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 0800-0801 від 10.02.2020 судом встановлено, що останнє повідомляє керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 про те, що у платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» існує заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 419 880,26 грн. З посиланям на положення ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надсилає докладний розрахунок боргу та копії документів з метою звернення до суду для захисту інтересів держави.
Відтак, вказаний лист не доводить факт невиконання чи неналежного виконання позивачем обов'язків із захисту інтересів держави та не є безумовною підставою наявності у прокурора повноважень не звернення до суду з позовом в інтересах Управління.
Суд зауважує, що сама по собі обставина не звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
Отже, враховуючи аргументацію протиправності дій відповідача, предмет спору, характер спірних правовідносин, прокурор в основному акцентує увагу на порушеннях вимог законодавства, які допустив відповідач. При цьому, не навів обґрунтувань, які б свідчили про те, що ГУ ПФУ в Запорізькій області не здійснює (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається) або неналежним чином здійснює свої повноваження (не може сам реалізувати своє право на судовий захист), що спонукає прокурора виступити на захист держави шляхом звернення з позовом до адміністративного суду.
З огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, підстави, наведені прокурором на підтвердження представництва ним інтересів держави, суд вважає, що прокурор не довів, що ГУ ПФУ в Запорізькій області не здійснює захист інтересів держави чи здійснює його неналежно, а отже не довів підстав представництва.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, щодо застосування вказаних норм права, викладеною в Постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 23.06.2020 у справі № 815/1567/16.
Відповідно до п.7 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що підстави для звернення прокурора з позовною заявою до суду в інтересах держави наразі не доведені, тому вказана позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись п.1 ч.7 ст.169, ст.ст.241, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, - повернути.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати заявнику разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко