06 липня 2020 року о/об 16 год. 30 хв.Справа № 280/2783/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправними та скасування вимог,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Вимоги про сплату боргу (недоїмки): 1) №Ф-84259-51 від 16.11.2018 на суму 15819,54 грн.; 2) №Ф-84259-51 від 15.02.2019 на суму 18276,72 грн.; 3) №Ф-84259-51 від 15.08.2019 на суму 23785,08 грн.; 4) №Ф-84259-51 від 15.11.2019 на суму 26539,26 грн.
У позові зазначено, що у лютому 2020 року після блокування державною виконавчою службою карткового рахунку позивача у Приватбанку ОСОБА_1 дізнався, що відносно нього відкрито виконавче провадження про стягнення боргу. 04.03.2020 позивач направив заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). З матеріалами виконавчого провадження позивач ознайомився 05.03.2020 та дізнався про існування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84259-51 від 16.11.2018 на суму 15819,54 грн. Вказану вимогу позивач не отримував, підстави для її винесення йому відомі не були. Після чого, з метою з'ясування причин виникнення боргу та правомірності його нарахування позивач звернувся до Бердянського управління ДПС у Запорізькій області з відповідною заявою в якій просив, зокрема, надати пояснення та копії всіх Вимог про сплату боргу (недоїмки) які приймались Бердянським управлінням ГУ ДФС Запорізької області. 27.03.2020 позивач отримав відповідь від Бердянського управління ДПС у Запорізькій області за вих.№5446/14/08-01-51-08 від 18.03.2020, зі змісту та додатків до якої ОСОБА_1 дізнався, що відносно нього станом на день надання відповіді було винесено 4 Вимоги про сплату боргу (недоїмки) з однаковим номером Ф-84259-51 винесені різними датами: від 16.11.2018 на суму 15819,54 грн.; від 15.02.2019 на суму 18276,72 грн.; від 15.08.2019 на суму 23785,08 грн.; від 15.11.2019 на суму 26539,26 грн. Позивач зазначає, що жодного дня, починаючи з 2005 року по день припинення державної реєстрації як ФОП (13.12.2019) підприємницьку діяльність не здійснював, звітності не подавав, зареєструвався підприємцем більше 10 років тому назад. Весь час, за який відповідач нарахував заборгованість з ЄСВ, позивач був найманим працівником і за нього ЄСВ сплачували роботодавці.
Позивач позов підтримав.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), зареєстрований як фізична особа-підприємець Бердянською районною державною адміністрацією 22.04.2008 за №20990000000012975, перебував на обліку в контролюючому органі з 22.04.2008 по 13.12.2019 на загальній системі оподаткування. Станом на 31.10.2018 по ОСОБА_2 на рівні ДПС України відповідно до вимог чинного законодавства здійснено нарахування зобов'язань у сумі 15819,54 грн., а саме: за 2017 рік (по строку 09.02.2018) - 8448,00 грн., що дорівнює мінімальному страховому внеску (3200,00 x 22%) помноженому на кількість місяців звітного року; за 2018 рік - 7371,54 відповідно по термінам 19.04.2018, 19.07.2018, 19.10.2018 - 2457,18 грн. за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 3723,00 х 22% = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн.), у зв'язку з чим була складена та направлена позивачу Вимога з визначенням загальної суми боргу платника єдиного внеску №Ф-84259-51 від 16.11.2018 у розмірі 15819,54 грн. Також, по ОСОБА_2 на рівні ДПС України відповідно до вимог чинного законодавства здійснено нарахування зобов'язань у сумі 2754,18 грн. (за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн.), VI квартал 2018 року, у зв'язку з чим була складена та направлена позивачу Вимога з визначенням загальної суми боргу платника єдиного внеску №Ф-84259-51 від 15.11.2019 у розмірі 18276,72 грн. За 2019 рік відповідно по термінам 19.04.2019, 19.07.2019 - 5508,36 грн. або 2754,18 грн. за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2019 року 4173,00 х 22% = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн.), у зв'язку з чим була складена та направлена позивачу Вимога з визначенням загальної суми боргу платника єдиного внеску №Ф-84259-51 від 15.08.2019 у розмірі 23785,08 грн. Також, по ОСОБА_2 на рівні ДПС України відповідно до вимог чинного законодавства здійснено нарахування зобов'язань єдиного внеску у сумі 2754,18 грн. (за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн.), за III квартал 2019 року, у зв'язку з чим була складена та направлена позивачу Вимога визначенням загальної суми боргу платника єдиного внеску №84259-51 від 15.11.2019 у розмірі 26539,29 грн. Конверти з Вимогами були повернуті поштовим відділенням у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання. ОСОБА_1 11.03.2020 звернувся з заявою до Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області з проханням надати копії всіх Вимог про сплату боргу (недоїмки) які приймались Бердянським управлінням ГУ ДПС у Запорізькій області оскільки 05.03.2020 він дізнався, що Бердянським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області відносно нього 16.11.2018 була винесена Вимога про сплату боргу (недоїмки). На виконання вимог заяви від 11.03.2020 за вх.№14058/ФОП контролюючим органом було направлено відповідь від 18.03.2020 за №5446/14/08-01-51-08, в якій зазначено підстави та виникнення боргу (недоїмки) по ЄСВ ОСОБА_1 та надано копії всіх Вимог про сплату боргу (недоїмки), які приймались Бердянським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області та були направлені на адресу позивача засобом поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення, яка отримана 21.03.2020 позивачем за особистим підписом. За даними Інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості позивача станом на 19.06.2020 становить 26539,26 грн.
Відповідач проти позову заперечував.
Ухвалою судді від 01.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 06.07.2020.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
В корінці Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84259-51 від 16.11.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 15819 грн. 54 коп., який виник станом на 31.10.2018 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.14-зворот).
В корінці Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84259-51 від 15.02.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18276 грн. 72 коп., який виник станом на 31.01.2019 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.15-зворот).
В корінці Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84259-51 від 15.08.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 23785 грн. 08 коп., який виник станом на 31.07.2019 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.16-зворот).
В корінці Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84259-51 від 15.11.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 26539 грн. 26 коп., який виник станом на 31.10.2019 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.17-зворот).
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно позивача містяться записи: від 22.04.2008 про державну реєстрацію Тарасенко А.С. як фізичної особи-підприємця; від 13.12.2019 про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.
Відповідно до відомостей з Трудової книжки позивача АХ НОМЕР_2 , позивач у періоди з 22.09.2014 по 31.01.2017 працював у ТОВ «АСКЕТ ШИППІНГ», з 02.02.2018 по 18.11.2018 працював у ФОП ОСОБА_3 , з 04.01.2019 по 29.03.2019 працював у ФОП ОСОБА_4 та з 08.05.2019 по день судового засідання (06.07.2020) працює у ФОП ОСОБА_3 (а.с.22-23).
Судом досліджено Індивідуальні відомості про застраховану особу з Пенсійного фонду України по ОСОБА_1 (а.с.20-21).
Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.
Як зазначено у п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; (…) фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); (…); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; (…).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу; 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; (…).
Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сумм готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Як зазначено у ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У п.3 Розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 за №469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі - «Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), зазначено: «3.Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми».
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Як зазначено у ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. (…).
Як зазначено у пп.14.1.195 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З огляду на предмет спору у даній справі, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд вважає за необхідне сформулювати правовий висновок, відповідно до якого особа, яка здійснює підприємницьку діяльність вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в контролюючих органах і мають статус фізичної особи-підприємця, та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Наявність у особи статусу фізичної особи-підприємця лише посвідчує її право на здійснення такої діяльності, однак не є доказом фактичного здійснення діяльності та отримання від такої діяльності доходу.
Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в періоди з 01.01.2017 по 31.10.2017, з 01.02.2018 по 30.11.2018, з 01.01.2019 по 31.03.2019 та 01.05.2019 по 31.10.2019, нараховували та сплачували роботодавці в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Відповідачем не надано до суду доказів фактичного здійснення позивачем підприємницької діяльності в періоди з 01.01.2017 по 31.10.2017, з 01.02.2018 по 30.11.2018, з 01.01.2019 по 31.03.2019 та 01.05.2019 по 31.10.2019.
Як вбачається з Трудової книжки позивача та Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Пенсійного фонду України по ОСОБА_1 (а.с.20-21), у періоди з 01.01.2017 по 31.10.2017, з 01.02.2018 по 30.11.2018, з 01.01.2019 по 31.03.2019 та 01.05.2019 по 31.10.2019 позивач був працевлаштований.
Протилежного відповідач не довів.
Суд вважає, що поки позивач обліковувався як фізична особа-підприємець, то на нього поширювались передбачені нормами права відповідні права та обов'язки фізичної особи-підприємця.
Враховуючи матеріали справи, заборгованість позивача по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає: за період з 01.11.2017 по 31.01.2018 в сумі 2227 грн. 06 коп. (704 грн. 00 коп. х 2 (за листопад, грудень 2017 року) + 819 грн. 06 коп. (за січень 2019 року)); за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 в сумі 819 грн. 06 коп.; за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 в сумі 918 грн. 06 коп., на загальну суму 3964 грн. 18 коп.
За вказаних обставин суд вважає, що позивач не може мати борг, який виник станом на 31.10.2019, по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 22575 грн. 08 коп.
Враховуючи наведене, суд вважає, що Вимоги про сплату боргу (недоїмки): №Ф-84259-51 від 16.11.2018; №Ф-84259-51 від 15.02.2019; №Ф-84259-51 від 15.08.2019; №Ф-84259-51 від 15.11.2019 контролюючого органу є протиправними та підлягають частковому скасуванню.
Так, Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84259-51 від 16.11.2018 підлягає скасуванню на 13592, 48 грн.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84259-51 від 15.02.2019 підлягає скасуванню на 15230,60 грн.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84259-51 від 15.08.2019 підлягає скасуванню на 19820,90 грн.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84259-51 від 15.11.2019 підлягає скасуванню на 22575,08 грн.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 19.06.2019 за №537 реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
З огляду на приписи розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №682-р «Питання Державної податкової служби» суд вважає, що позивачем обґрунтовано подано позов до ГУ ДПС у Запорізькій області.
Отже, відповідачем у справі, на думку суду, має бути ГУ ДПС України у Запорізькій області.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) №Ф-84259-51 від 16.11.2018 у частині вимагання від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 13592 грн. 48 коп.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) №Ф-84259-51 від 15.02.2019 у частині вимагання від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 15230 грн. 60 коп.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) №Ф-84259-51 від 15.08.2019 у частині вимагання від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 19820 грн. 90 коп.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) №Ф-84259-51 від 15.11.2019 у частині вимагання від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 22575 грн. 08 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судовий збір у сумі 714 грн. 68 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено у повному обсязі 06.07.2020.
Суддя О.О. Прасов