10 липня 2020 року Справа № 160/4309/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
17 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - відзив), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України, яке оформлено протоколом від 14.11.2019 року № 17 щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України розглянути документи щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та прийняти рішення.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у вересні 2019 року він звернувся до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України із заявою щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій. Відповідач Протоколом від 14.11.2019 р. №17 відмовив позивачу у наданні статусу учасника бойових дій. Позивач не погоджується з даним рішенням про відмову у наданні йому статусу УБД та вважає його протиправним, оскільки був призначений на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 04.12.1998 року та направлений у військову частину НОМЕР_1 МО України, де проходив військову службу до 27.04.2000, з 10.08.2000 до 16.02.2011, проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 МО України, з 11.06.2011 по 28.07.2017 проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України, що підтверджується витягом з послужного списку. З 28.07.2017 та по теперішній час продовжує військову службу в військовій частині НОМЕР_3 НГУ, що підтверджується довідкою від 31.03.2020 року № 80.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4360/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач не скористався своїм правом, та у визначений судом строк не надав відзив на адміністративний позов. Причин не направлення відзиву до суду не повідомив.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України в межах строку розгляду справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач був призначений на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 04.12.1998 року та направлений у військову частину НОМЕР_1 МО України, де проходив військову службу до 27.04.2000, з 10.08.2000 до 16.02.2011, проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 МО України, з 11.06.2011 по 28.07.2017 проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України, що підтверджується Витягом з послужного списку.
З 28.07.2017 та по теперішній час продовжує військову службу в військовій частині НОМЕР_3 НГУ, що підтверджується довідкою від 31.03.2020 року № 80.
Згідно Довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 30.09.2019 року № 529, вбачається, що позивач дійсно в період з 01.06.2014 по 27.06.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м. Донецьк.
У пункті 5 Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 22.12.2015 р. №270 зазначено, що в період з 01.06.2014 по 27.06.2014 р. особовий склад військової частини № НОМЕР_5 залучався для виконання завдань визначених Законом «Про боротьбу з тероризмом» та брав участь в обороні військового містечка в/ч НОМЕР_5 (м. Донецьк), Донецького казенного заводу хімічних виробів.
У вересні 2019 року позивач звернувся до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України із заявою щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій.
Відповідач розглянув документи, прийняв рішення, яке оформлено Протоколом від 14.11.2019 р. №17, яким відмовив позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, у зв'язку з тим, що згідно наданих на розгляд комісії матеріалів, термін залучення позивача до проведення АТО складає 27 календарних днів, з необхідних 30, а також відсутні витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління АТО чи його заступників або керівників секторів (командирів ОТУ) про підпорядкування його керівнику оперативного штабу, що не відповідає вимогам пунктів 2-1 та 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 року (далі Закон №3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до статті 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
З пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-XII вбачається, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 6 Закону №3551-XII порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.
Процедура надання статусу учасника бойових дій регламентується Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2018 року № 887 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за № 1339/32791 (надалі Положення № 887), це Положення визначає основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (далі - Комісія) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів і працівників Національної гвардії України, інших осіб, визначених чинним законодавством (далі - особи), а також порядок організації її роботи.
Пунктами 2, 3 розділу І Положення № 887 встановлено, що комісія утворюється в Головному управлінні Національної гвардії України з метою розгляду питань, пов'язаних із наданням особам статусу учасника бойових дій, учасника війни.
У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України та цим Положенням.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Положення № 887 основними завданнями Комісії є розгляд питань, вивчення документів та прийняття рішень щодо надання особам статусу учасника бойових дій, учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З метою забезпечення виконання покладених завдань Комісія має право:
1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані начальниками територіальних управлінь, закладів вищої освіти, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ, командирами з'єднань, військових частин (підрозділів) Національної гвардії України (далі - командири (начальники) військових частин), іншими особами, визначеними чинним законодавством, чи подані особисто;
2) заслуховувати в разі потреби осіб, свідків, представників державних органів, громадських організацій, рад ветеранів;
3) подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - міжвідомча комісія), яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання;
4) повертати документи командирам (начальникам) військових частин для доопрацювання;
5) приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;
6) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни;
7) приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни;
8) повторно розглядати за рішенням командувача Національної гвардії України (особи, яка виконує його обов'язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.
В пункті 4 розділу ІІ Положення № 887 встановлено, що комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни в разі:
відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;
виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни, або надання недостовірних даних про особу;
наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 6 Порядку № 413 Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.
Суд звертає увагу, що Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 року.
Відповідно до п. 2 Порядку № 413 (в редакції на час участі позивача в АТО) Статус учасника бойових дій надавався:
військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;
працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 року "Про внесення змін до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення" Порядок № 413 було доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією, а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції.
Крім того, пункт 4 Порядку № 413 викладено в наступній редакції:
Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення:
витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається, зокрема поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.
Пунктом 5 Порядку № 413 встановлено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мінюсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення частини першої статті 58 встановлено в рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 року, за яким дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 в період з 01.06.2014 року по 27.06.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м. Донецьк.
Таким чином, відповідно до положень пункту 2 Порядку №413, в редакції станом на час участі позивача в АТО, ОСОБА_1 набув право на отримання статусу учасника бойових дій незалежно від кількості днів його залучення до проведення антитерористичної операції.
При цьому суд зазначає, що в даному випадку, надання позивачу статусу учасника бойових дій пов'язується безпосередньо з його участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та не залежить від кількості днів залучення до проведення антитерористичної операції та від дати направлення відповідних документів для вирішення питання про надання такого статусу.
Між іншим, Рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, обґрунтовано тим, що Комісія при розгляді матеріалів керується нормативно-правовими актами, чинними на час прийняття рішення.
Однак, зміни до Порядку №413, які відбулись в 2016 році та які змінили вимоги до осіб, що мають право на отримання статусу учасника бойових дій, не позбавляють позивача права на отримання такого статусу, оскільки зміни у законодавстві відбулись вже після набуття останнім права на отримання статусу учасника бойових дій.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни протиправно прийнято рішення оформлене витягом з протоколу від 14.11.2019 року 17, яким ОСОБА_1 відмовлено в отриманні статусу учасника бойових дій.
Щодо відсутності витягів з наказів керівника оперативного штабу з управління АТО чи йог заступників або керівників секторів (командирів ОТУ) про підпорядкування його керівнику оперативного штабу, що не відповідає вимогам пунктів 2-1 та 4 Порядку №413, суд зазначає наступне.
Так, пункт 2-1 Порядку №413, який встановлює мінімальний строк залучення до проведення антитерористичної операції не менше 30 днів для отримання статусу учасника бойових дій, набув чинності 16.09.2016 року на підставі Постанови КМУ №602 від 08.09.2016 року "Про внесення змін до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення".
В першій редакції Порядку №413, яка також є редакцією діючою на час перебування позивача в АТО був лише пункт 2, який встановлював, що статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.
Пункт 4 Порядку №413 в першій редакції, яка також є редакцією діючою на час перебування позивача в АТО, передбачав, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).
Отже, надання витягів з наказів керівника оперативного штабу з управління АТО чи його заступників або керівників секторів (командирів ОТУ) про підпорядкування позивача керівнику оперативного штабу Порядком №413 не передбачалось.
В свою чергу, відповідно до пункту 6 Порядку №413 в першій редакції, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов'язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі - комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Судом встановлено, що Довідка №529 від 30.09.2019 року за формою згідно з додатком 1 була надано позивачем та досліджувалась при розгляді його документів.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 мав керуватися першою редакцією Порядку № 413, яка діяла в 2014 році. Оскільки позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в період з 01.06.2014 року по 27.06.2014 року, то право на отримання статусу учасника бойових дій у нього виникло саме в червні 2014 року. Зміни до Порядку №413, на які посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, набрали законної сили лише 16.09.2016 року на підставі постанови КМУ від 08.09.2016 року №602 погіршують становище позивача та не можуть розповсюджуватись на правовідносини, що відбулись в 2014 році.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України (вул. Народного Ополчення, 9-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 08803498) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни Головного управління Національної гвардії України, яке оформлено протоколом від 14.11.2019 року № 17 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни Головного управління Національної гвардії України повторно розглянути документи щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та прийняти рішення враховуючи висновки суду.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська