Копія
10 липня 2020 року Справа № 160/6253/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.11.2019 року № 910/03.25-17 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , 24.03.1966 року до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи в Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4 Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька на посаді «палатна медична медсестра інфекційного відділення» з 01.04.1988 року по 31.07.1996 роки; «сестра медицинська за доглядом за важкохворими інфекційного відділення», «сестра палатна інфекційного відділення» з 17.01.2011 по 26.01.2015 року в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до заяви про призначення пенсії від 12.11.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати Довідку №89 видану Комунальною установою «Міська дитяча клінічна лікарня №4 м. Донецька.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на призначення пенсі за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Вказаний висновок обґрунтовується тим, що з 01.04.1988 року по 31.07.1996 року та з 17.01.2011 року по 26.01.2015 року працювала в комунальній установі «Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4» Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька, що підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці та уточнюючою довідкою від 14.09.2018 року №б/н про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, яка була видана КУ «Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4» Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька. Позивач вказала, що оскільки вона досягла пенсійного віку та її пільговий трудовий стаж становить більше необхідних за законом 10 років, вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на Списком №2. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 19.11.2019 року №910/03.25-17 було відмовлено у призначенні пенсії. Обґрунтовуючи свою відмову відповідач зазначив, що період роботи з 01.04.1988 року по 31.07.1996 року та з 17.01.2011 року по 26.01.2015 року в комунальній установі «Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4 Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька не може бути зарахований оскільки уточнюючі довідки видані органами, що розміщуються на непідконтрольній території та не переєструвалися на території Україні, відтак не можуть бути прийняті Головним управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області. Позивач вважає, що прийняте рішення відповідача не відповідає вимогам законодавства та порушує конституційні права позивача на пенсійне забезпечення.
10.06.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач, заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами. Зазначає, що період роботи позивача з 01.04.1988 року по 31.07.1996 рокита з 17.01.2011 по 26.01.2015 роки не можуть бути зараховані, оскільки уточнюючі довідки видані органами, що розміщуються на непідконтрольній території та не переєструвалися на території Україні, відтак не можуть бути прийняті Головним управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 20.09.2018 року №5134 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Павлоградської міської ради.
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на Списком №2.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 19.11.2019 року №910/03.25-17 було відмовлено у призначенні пенсії. Обґрунтовуючи свою відмову відповідач зазначив, що період роботи з 01.04.1988 року по 31.07.1996 року та з 17.01.2011 року по 26.01.2015 року в комунальній установі «Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4 Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька не може бути зарахований оскільки уточнюючі довідки видані органами, що розміщуються на непідконтрольній території та не переєструвалися на території Україні, відтак не можуть бути прийняті Головним управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області. Позивач вважає, що прийняте рішення відповідача не відповідає вимогам законодавства та порушує конституційні права позивача на пенсійне забезпечення. Загальний стаж позивача складає 33 роки 01 місяць 23 дні(стаж враховано по 21.09.2015р.)
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно зі ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналогічна позиція затверджена в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637(далі Порядок №637), де регламентовано порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідках.
Окрім цього, в матеріалах справи містяться довідки про підтвердження наявного трудового стажу позивача для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній.
Водночас, за приписами наведених норм, уточнюючі довідки, для підтвердження спеціального трудового стажу, необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірні періоди працював на посадах, які передбачено Списком № 2.
Отже, судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином, а тому вимога відповідача про надання додаткових довідок не відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу Закон № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки після досягнення ними такого віку: 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року.
Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов, праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.
Як встановлено судом, та вбачається з наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.08.1984р., ОСОБА_2 працювала в комунальній установі «Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4» Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька з 01.04.1988 року; по 31.07.1996 року та з 17.01.2011 по 26.01.2015 року.
Відповідно до наявної у матеріалах справи уточнюючих довідок від 14.09.2018 року №б/н виданої Комунальною установою Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4» Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька у період з 01.04.1988 року по 31.07.1996 роки працювала на посаді «палатна медична медсестра інфекційного відділення»; з 17.01.2011 по 26.01.2015 року працювала на посаді «сестра медична за доглядом за важкохворими інфекційного відділення», «сестра палатна інфекційного відділення»
З матеріалів справи також вбачається, що в КУ "Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4» Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька проведено атестацію робочого місця позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями наказу № 72 від 14.06.1995, наказу №78 від 30.04.2007 року, наказу №128 від 30.04.2012 року про роведена атестація робочих місць та відповідно до кожного наказу було складено перелік робочих місць медичного персоналу лікарні інфекційного відділення, яким підтверджено право на пільгове забезпечення та інші пільги, де серед найменування посад є посади (далі на мові оригіналу): «медсестра - шифр 2260000а», «санитарка палатная», «санитарка буфетчица», «санитарка ванщица», «старшая медсестра», «медсестра индивидуального ухода за тяжелобольньіми-2260000а», «младшая медсестра палатная-2260000а». Серед іншого зазначено (далі на мові оригіналу): перечень профессий, должностей, которым подтверждено право на сокращенную продолжительность рабочей недели и дополнительньїй отпуск. Перечень работ с тяжельїми и вредньїми условиями труда на которых устанавливается доплата в размере 12% схемного должностного оклада.
Судом з'ясовано, що на час роботи ОСОБА_1 в КУ Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4» Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька на посаді палатної медсестри інфекційного відділення, зокрема, у спірний період з 01.04.1988 року по 31.07.1996 року та з 17.01.2011 по 26.01.2015 чинними були Списки, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162 та затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
Пунктом 24а підрозділу «Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих» Розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003року №36 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, молодші спеціалісти з медичною освітою у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах.
Відповідно до розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016р. №461, право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають молодші медичні сестри (санітарки-прибиральниці) патологоанатомічних бюро, центрів, відділень, прозекторських, моргів. Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.
Відповідно до Листа-роз'яснення Міністерства праці України від 04.12.1996р. №06/1-4088 «Про деякі питання, пов'язані з визначенням пільгових пенсій», Міністерство праці разом із Міністерством охорони здоров'я України розглянули питання, пов'язані з визначенням пільгових пенсій середньому і молодшому медичному персоналу, який безпосередньо обслуговує хворих, по Списку № 2, розділу XXIV, визначає, що безпосереднє обслуговування хворих - це робота, виконання якої здійснюється в умовах контакту медичного працівника і пацієнта: виконання діагностичних і лікувальних процедур, заходів по догляду за хворими, створювання відповідного лікувально-оздоровчого режиму відповідно до кваліфікаційних вимог за посадою.
Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що по своїй суті посади медичної сестри стаціонару і медичної сестри палатної є одними і тими ж, що узгоджується з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 06.04.2001року №161/137, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.04.2001року за №333/5524 «Про впорядкування та затвердження Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», відповідно до п.2.4.3 якого під назвою посади «Сестра медична» розуміються, зокрема, сестри медичні відділень, груп, палат. Сестрам медичним, призначеним на посади сестер медичних, зберігається протягом 3 років кваліфікаційна категорія за спеціальністю, зокрема, «медична сестра стаціонару».
Пунктом 4.1 додатку 4 до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 06.04.2001року №161/137 передбачено, що у туберкульозних лікарнях, відділеннях, палатах закладів охорони здоров'я до медичного персоналу, що працює у шкідливих умовах і з важкими умовами праці, віднесено посади середнього і молодшого медичного персоналу незалежно від їх найменування.
Відповідно до п.6 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення, Міністерства праці України від 10.05.1994року №01-3/406-02-2 «Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», якщо в Списках № 1 і 2 зазначені виробництва (в даному випадку - згідно розділу XXIV «Установи охорони здоров'я і соціального захисту» Списку № 2) без переліку професій і посад, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники цих виробництв незалежно від назви професії або посади, яку вони займають.
Крім того, відповідачем не зараховані до пільгового стажу періоди роботи з 01.04.1988 року по 31.07.1996 року та з 17.01.2011 року по 26.01.2015 року через те, що комунальна установа «Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4 Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька - металургійний завод» на яких працював позивач не перереєстровані на території підконтрольній Україні.
Стосовно тверджень відповідача про те, що надані позивачем довідки видані на непідконтрольній українській державі території, то суд зазначає, що відсутність у останнього можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Вказані правові висновки, також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 02.04.2019 року по справі № 428/1695/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 31 січня 2019 року у справі № 423/1450/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, що враховується судом відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги чинного законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн., сплата яких підтверджується квитанцією № 10 від 03.06.2020 року, яка міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код іпн НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги,26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.11.2019 року № 910/03.25-17 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , 24.03.1966 року до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи в Лікувально-профілактичному закладі міська дитяча клінічна лікарня №4 Міністерства охорони здоров'я України м. Донецька на посаді «палатна медична медсестра інфекційного відділення» з 01.04.1988 року по 31.07.1996 роки; «сестра медицинська за доглядом за важкохворими інфекційного відділення», «сестра палатна інфекційного відділення» з 17.01.2011 по 26.01.2015 року в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до заяви про призначення пенсії від 12.11.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати Довідку №89, видану Комунальною установою «Міська дитяча клінічна лікарня №4 м. Донецька.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 10.07.2020 року
Помічник судді Лісна А.М.