10 липня 2020 року Справа 160/7555/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви Офісу великих платників податків ДФС до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов державного виконавця,
07.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Виборзька, буд. 32, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 43315602), у якій просить:
- зупинити провадження на підставі постанови від 10.02.2020 року у виконавчому провадженні № 61157131 шляхом заборони вчиняти будь-які виконавчі дії та прийняття будь-яких рішень до винесення рішення за результатами розгляду даного позову;
- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Григорян Олени Грайровни про відкриття виконавчого провадження № 61157131 від 10.02.2020 року;
- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Григорян Олени Грайровни про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 10.02.2020 року;
- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Григорян Олени Грайровни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10.02.2020 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що постанови відкриття виконавчого провадження № 61157131, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10.02.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Згідно з ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
До матеріалів справи не надано доказів надіслання відповідачу позовної заяви з додатками.
З огляду на викладене, суд пропонує позивачу надати до суду докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками у відповідності до закону.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також, суд зазначає, що відповідно до пунктів 1-6 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Щодо вимоги про зупинення провадження на підставі постанови від 10.02.2020 року у виконавчому провадженні № 61157131 шляхом заборони вчиняти будь-які виконавчі дії та прийняття будь-яких рішень до винесення рішення за результатами розгляду даного позову, суд зазначає, що зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку може бути реалізоване лише за зверненням позивача до суду із заявою про забезпечення позову в порядку визначеному ст. ст. 150-153 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позивач повинен привести позовні вимоги до відповідача у відповідності до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додатків до неї, судом встановлено що позивач 13.02.2020 року отримав оскаржувані постанови державного виконавця від 10.02.2020 року. Непогоджуючись із зазначеними постановами, позивач звернувся із позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2020 року адміністративну справу передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
21.04.2020 року позовну заяву залишено без руху. 22.06.2020 року позивачем подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви, проте, 30.06.2020 року позивачем отримано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року про повернення позовної заяви.
04.07.2020 року позивач поштою направив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву, що підтверджується штампом на конверті в якому надійшла позовна заява, яку отримано судом 07.07.2020 року.
Отже, з огляду на викладене, позивачу стало відомо про існування оскаржуваних постанов 13.02.2020 року, проте, позивач звертається до суду із позовною заявою 07.07.2020 року та не надає клопотання про поновлення строку звернення та жодного доказу, який би підтверджують поважність причин пропуску строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, суд пропонує позивачу надати заяву про поновлення пропущеного строку разом із доказами поважності пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 5, 160, 161, 169, 171, 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Офісу великих платників податків ДФС до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов державного виконавця - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом:
- надання до суду позовної заяви у якій позовні вимоги до відповідача приведені у відповідність до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- надання належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками у відповідності до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
- надання заяви про поновлення пропущеного строку разом із доказами поважності пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський