30 червня 2020 р. Справа № 160/6853/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-
24 червня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повернути автомобіль OPEL VECTRA д/н НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовної заяви позивачем вказано, що у зв'язку з відкритим на примусовому виконанні у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зведеного виконавчого провадження № 49609494, Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області 16 липня 2017 року було вилучено рухоме майно в позивача, яке в подальшому безслідно зникло та не було передано до стягувача або органу виконавчої служби для погашення заборгованості.
Листом від 07.11.2017 № М-342/08/012017 Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках» його транспортний засіб знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сікорського 478, та для повернення транспортного засобу позивачу необхідно звернутись до відповідного органу виконавчої служби для отримання постанови про закінчення розшуку транспортного засобу, та в подальшому звернутись до ДП МВС «Інформ-ресурс».
Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 25.03.2020 №15399 на заяву позивача від 18.03.2020 повідомив, що на виконанні у Дніпровському відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження № 49609494 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» на загальну суму 857176,34 грн. Під час проведення виконавчих дій було встановлено, що за боржником зареєстровано рухоме майно, яке постановою від 09.12.2015 оголошено в розшук. 20.07.2017 до відділу ДВС боржником було надано не засвідчену копію акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (Опель Вектра дн НОМЕР_1 ) від 16.07.2017. Керуючись ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» до УДВС ГТУЮ у Запорізькій області направлено постанову про доручення проведення перевірки, відповідно до якої необхідно провести опис та арешт рухомого майна Опель Вектра дн НОМЕР_1 . 22.11.2017 до Дніпровського районного відділу ДВС надійшов акт Шевченківського відділу ДВС м. Запоріжжя від 07.11.2017, що за адресою зазначеною в акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16.07.2017 (м. Запоріжжя вул. Сікорського, 478) транспортний засіб Опель Вектра дн НОМЕР_1 відсутній. З метою встановлення інформації щодо виконання постанови про розшук рухомого майна та встановлення місцезнаходження рухомого майна боржника направлено запит до ГУНП в Дніпропетровській області Управління ІПКП « 102», щодо розшуку будь- якого рухомого майна боржника. 30.03.2018 за вх. № 2933 до відділу ДВС надійшла відповідь ГУНП в Дніпропетровській області УІАП від 19.03.2018 вих. № 24/1665 відповідно до якої транспортні засоби що зареєстровані за боржником перебувають в розшуку. Станом на 26.04.2018 будь-які повідомлення від органів поліції щодо розшуку (затримання) рухомого майна - транспортного засобу Опель Вектра дн НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_2 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби не надходили. 26.04.2018 зведене виконавче провадження № 49609494 завершено на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», копія постанов про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналами виконавчих документів направлено стягувачу. Станом на 25.03.2020 повторно до Дніпровського районного відділу ДВС вищезазначені виконавчі документи на виконання не надходили та на виконанні не перебувають.
Листом від 05.06.2020 № М-252/04/08-2020 Головне управління Національної поліції в Запорізькій області повідомило позивача про те, що повноваження щодо евакуації та зберігання на спеціальних майданчиках для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів були віднесені до повноважень Державного підприємства МВС України «Інформ-ресурси» та необхідно звернутися до вказаного підприємства для отримання запитуваної інформації.
Враховуючи означені обставини та з метою повернення автомобіля OPEL VECTRA д/н НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду із цим позовом, зокрема, посилаючись на п. 4 ст. 44 Конституції України.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з таких обставин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п.1 та п. 2 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За змістом ч.5 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
При цьому, аналіз вищевказаних положень та зокрема судової практики вказує на те, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Як видно з обставин цієї справи, відсутня вимога вирішити публічно-правовий спір із суб'єктом владних повноважень, оскільки предметом спору є матеріально-правова (приватноправова) вимога, що відноситься до повноважень цивільного судочинства.
У свою чергу, саме приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин (ст.ст. 1, 15, 19 ЦПК України).
Приписами статті 391 ЦК України передбачено, захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
Частиною 1 статті встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З аналізу зазначеної норми судом вбачається, що власник майна вправі звернутися до суду відповідно до приписів ЦК України з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тобто подати негаторний позов. Суд зауважує, що негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння.
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.
Суд відзначає, що у даному випадку позивач фактично просить суд відновити вказане право шляхом застосування до даних цивільно-правових способів захисту, зокрема способом, що визначений ст.ст 16, 386, 387 ЦК України, які регулюють засади захисту права власності та право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною другою статті 386 Цивільного кодексу України встановлено, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Предметом спору в цій справі є не дії чи бездіяльність суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, або інші способи судового захисту, передбачені КАС України, а приватний інтерес позивача щодо порушення його матеріальних прав відповідачем у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Таким чином, цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим, вимога про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повернути автомобіль OPEL VECTRA д/н НОМЕР_1 , пов'язана із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо рухомого майна. Відтак, такий спір має приватноправовий характер, а отже, провадження у даній справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Європейський суд з прав людини, у рішенні справи «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка гарантує право кожного на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. №336/2177/17.
Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку щодо неналежності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
При цьому, відповідно до положень статті 239 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що даний спір належить до юрисдикції загального місцевого суду та підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 170, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про зобов'язання повернути автомобіль OPEL VECTRA д/н НОМЕР_1 .
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова