м. Вінниця
08 липня 2020 р. Справа № 120/2088/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, розгляд якої здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
06.07.2020 року позивачем до суду подана заява про здійснення заміни відповідача, яка в подальшому ухвалою суду від 08.07.2020 року була задоволена. Однак, в цій же заяві другим пунктом ОСОБА_1 клопотав суд розглянути питання щодо розгляду вказаного позову в загальному провадженні.
Крім того, 07.07.2020 року позивачем подано чергове клопотання про здійснення розгляду даної справи із викликом (повідомленням) сторін. Суть таких клопотань зводиться до того, що оскільки відповідач по справі станом на 06.07.2020 року не виконав вимоги ухвали суду від 05.06.2020 року та не надав суду відзив на позовну заяву, то такі дії останнього, на думку позивача, можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами та обов'язками, у зв'язку з чим є необхідність у продовженні розгляду даної справи із повідомленням (викликом) сторін.
Суд розглянувши вказані клопотання позивача доходить висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому до таких справ відносяться справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію (п. 2 ч. 6 ст. 12 КАС України).
Як слідує зі змісту заявленого позову, предметом спору у даній справі є оскарження бездіяльності відповідача щодо розгляду звернення позивача та не вчинення інших дій, передбачених законом України "Про звернення громадян".
Тобто, дана справа предметно відноситься до справ незначної складності, особливості розгляду яких передбачені статтею 263 КАС України.
В силу вимог ч. 1 ст. 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відтак, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи яка заявляє клопотання є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість, вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування, надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.
Як уже наголошувалось судом вище, предметом спору у цій адміністративній справі є протиправна бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду звернення позивача від 05.03.2020 року в порядку і строки, визначені Законом України "Про звернення громадян".
Водночас, пунктом 1 частини 1 ст. 263 КАС України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.
При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.
Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у передбачених ст. 159 КАС України заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.
Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (“Ашинґдейн проти Сполученого Королівства”, від 28 травня 1985 року, п. 57; “Меньшакова проти України”, № 377/02, від 8 квітня 2010 року, п.53, та інші).
Таким чином, внаслідок розгляду судом адміністративної справи в порядку письмового провадження, жодним чином не порушується право учасника справи на доступ до суду. А наведені обставини дають можливість суду дійти висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність будь-яких обґрунтованих передумов для зміни обраної судом форми судового розгляду справи, а саме переходу зі спрощеного позовного провадження в загальне так і відсутність будь-яких підстав для продовження розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Що ж до доводів позивача про можливість зловживання відповідачем своїми процесуальними правами у зв'язку з неподанням ним відзиву на позовну заяву, то суд враховує, що пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
За таких обставин, враховуючи, що наразі продовжує діяти встановлений Кабінетом Міністрів України карантин, тому усі процесуальні строки, в тому числі і строки на подання відповідачем відзиву на позовну заяву є продовженими. Відтак жодних підстав ставити відповідачу в провину несвоєчасне подання відзиву на позовну заяву наразі не має. Крім того, сам по собі факт неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву, згідно вимог процесуального закону (ч. 6 ст. 162 КАС України) не є перешкодою в розгляді даної справи та, тим більше, не може бути передумовою для переходу до розгляду вказаної справи із викликом (повідомленням) сторін.
Керуючись статтями 12, 44, 47, 256, 257, 260, 262, 287 КАС України, суд -
У задоволенні клопотань позивача про здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович