Справа №461/4740/17
30 червня 2020 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Скаб В.О.
за участю: представника позивача Алексеєнка А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування ухвали Львівської міської ради №2122 від 08 червня 2017 року, розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №320 від 19 липня 2017 року, зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
11 липня 2017 року, як фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувсь в суд з адміністративним позовом, ( уточнений 10.03.2020 року) до Львівської міської ради та Франківської районної адміністрації ЛМР з наступними вимогами: про визнання протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №2122 від 08 червня 2017 року «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 року №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» в частині п.1, а саме, щодо вилучення з переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Франківському районі м. Львова, належних Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 тимчасових споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 »; про зобов'язання Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Франківському районі м. Львова тимчасових споруд за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 117, що належать ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №320 від 19.07.2017 року.
В обґрунтування позову вказується , що мала архітектурна форма (4 зблоковані тимчасові споруди), що розташована за адресою: мЛьвів АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , 18.12.2008 року ухвалою Львівською міської ради №2311 була включена до «Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста»; 09.11.2009 року було укладено із Львівською міською радою договір оренди відповідної земельної ділянки для обслуговування тимчасової споруди,яка встановлена у повній відповідності з «Порядком розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності м Львові», затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4526. Зокрема, згідно з ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4527 (п.203 Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова Додатку 2Р-3) відомості про споруду були внесені до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. Відтак додатковими угодами від 01.03.2011 року, 27.04.2012 року, 01.08.2014 року, 07.10.2015 року термін дії договору оренди земельної ділянки за адресою: м.Львів, вул. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 продовжувався аж до 30.12.2016 року. Паспорт прив'язки тимчасової споруди, що включає Схему розміщення споруди та ескізи фасадів, отримано 22 жовтня 2015 року з терміном дії паспорта до 30.12.2016 року.
Ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 року (п.268 Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова Додатку 1), продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах до 31 травня 2018 року, відповідно мав бути продовжений і договір оренди земельної ділянки, на якій розміщено тимчасову споруду, і термін дії паспорта прив'язки тимчасової споруди.
Однак, Львівська міська рада ухвалою №2122 від 08 червня 2017 року «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 року №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова вилучила із Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова належну позивачу споруду у зв'язку з «порушенням вимог Положення про порядок розміщення і тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові».
Позивач, вважаючи незаконним рішення сесії, звертає увагу на те, що в ухвалі не заначено суть порушення вказаного положення. Позивач робить висновок про вплив на її прийняття скарг мешканців будинку АДРЕСА_1 або ж результатів перевірок Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у м. Львові, покликаючись на лист №2403-вих-3526 від 15.07.2016 року Департаменту містобудування Львівської?міської ради, яким повідомлено ОСОБА_1 про звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 щодо розірвання договору оренди землі, укладеного між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 та про можливий вплив цього звернення на продовження оренди землі.
Також, 22.03.2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил за результатами якої винесено приписи, зупинення виконання будівельних робіт, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та накладено на позивача штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згодом, 25.05.2017 року, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на позивача накладено ще й штраф за невиконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2017 року. Підставою притягнення позивача до відповідальності було нібито будівництво одноповерхової будівлі за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 117 без дозвільних документів.
Проте, рішенням Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №15-н/пз від 31.05.2017 року, прийнятим за результатами розгляду скарги позивача, приписи та постанова про накладення штрафу скасовані як протиправні.
Вважає, що ухвала Львівської міської ради №2122 від 08 червня 2017 року «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 року №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м Львова», якою належна позивачу споруда вилучена з Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому м. Львова є протиправною, порушує право позивача на здійснення підприємницької діяльності підлягає скасуванню.
Відповідно до п.2.2. Порядку, термін розміщення тимчасових споруд не може перевищувати термін дії договору оренди земельної ділянки або договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, встановлений ухвалою міської ради. Згідно п.3.14. - термін дії паспорта прив'язки встановлюється відповідно до терміну, зазначеного в ухвалі міської ради, з врахуванням містобудівної документації, державних норм та правил і Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Львова. Водночас Порядок містить вичерпний перелік підстав анулювання паспорту прив'язки. Так, відповідно до п.3.16 Чинність паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов: 3.16.1. Недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні; 3.16.2. Невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки; 3.16.3. Надання недостовірних відомостей у документах під час підготовки паспорта прив'язки ТС. Стверджує, що жодні з наведених обставин відповідачем в оскаржувані ухвалі не наводиться, оскільки відсутні.
Порядком розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» передбачені й наслідки подання мешканцями скарг щодо діяльності тимчасової споруди. Так, відповідно до п.6.1. Порядку для погодження режиму роботи у тимчасовій споруді фізична підприємець або юридична особа особисто, через уповноважений орган чи особу або поштовим відправленням звертається до управління «Дозвільний офіс» або до відділу «Центр надання адміністративних послуг» із письмовою заявою встановленої форми на ім'я директора департаменту економічної політики про встановлення режиму роботи. Згідно з п.6.6. у разі встановлення систематичних порушень акустичного режиму і громадського порядку та надходження скарг мешканців департамент економічної політики:
6.6.1. Приймає рішення щодо обмеження режиму роботи підприємств торгівлі та побутового обслуговування, ресторанного та ринкового господарства.?
6.6.2. Скасовує встановлений режим роботи на підставі приписів, актів, протоколів про порушення законодавства України контролюючих та правоохоронних органів, Інспекції з питань хисту прав споживачів у Львівській області, органів санітарно-епідеміологічної служби, постанов .адміністративних комісій районних адміністрацій, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.
Звертає увагу, що наслідком подання мешканцями скарг щодо діяльності тимчасової споруди може бути лише обмеження або скасування режиму роботи департаментом економічної політики Львівської міської ради, а не прийняття рішення Львівською міською радою про виключення споруди з Комплексної схеми і як наслідок її демонтаж. При цьому скасування режиму роботи можливе виключно на підставі підтверджених фактів порушень суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. В даному ж випадку, Львівською міською радою не дотримано затвердженого нею ж нормативно-правового акту. Тобто при прийнятті оскаржуваного рішення Львівська міська рада не діяла у спосіб, що передбачений законом.
Крім того, у заяві про зміну предмету позову від 10.03.2020 року, вказує на те, що 26 грудня 2019 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», якою серед іншого: затверджено новий перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові згідно з додатком; вирішено Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування у разі відсутності змін щодо площі, конфігурації, адреси або власника тимчасової споруди скерувати Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку листи про можливість подальшого розміщення тимчасової споруди для укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою; визнано такою, що втратила чинність Ухвала Львівської міської ради від 02.03.2017 №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у?тимчасових спорудах на території м. Львова». Водночас, для потрапляння конкретної тимчасової споруди до «нового» переліку затвердженого ухвалою Львівської міської ради прийнято ухвалу від 26.12.2019 року №6107 жодного волевиявлення суб'єкта господарювання не було потрібно і тимчасові споруди розташовані за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 117, що належить позивачу, не були включені у відповідний додаток зазначеної ухвали лише внаслідок того, що такі були протиправно виключені з попереднього переліку, затвердженого ухвалою Львівської міське ради 02.03.2017 №1568.
Позивач звертає увагу, на те, що для відновлення права на спірну тимчасову споруду, зокрема, отримання дозвільних документів необхідне також включення відомостей про таку споруду до ухвал Львівської міської ради від 26 грудня 2019 року №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». Львівською міською радою добровільно цього не зроблено. Просить адміністративний позов задовольнити.
Рух справи в суді.
Ухвалою суду від 13 липня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.
Ухвалою суду від 13 липня 2017 року заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено та заборонено відповідачу - Львівській міській раді до вирішення справи та набрання законної сили рішенням у даній справі вчиняти дії спрямовані на демонтаж належної Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 тимчасової споруди, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відключення її від джерел електроенерго-, водо- постачання, водовідведення, обмеження доступу до споруди; заборонено відповідачу - Львівській міській раді до вирішення справи та набрання законної сили рішенням у даній справі вчиняти дії спрямовані на надання у будь-який спосіб іншим особам прав на земельну ділянку під належною Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 тимчасовою спорудою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема шляхом включення іншої особи до переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 117 та укладення з нею договору оренди землі.
Ухвалою суду від 17 липня 2017 року виправлено описку в ухвалі суду від 13 липня 2017 року.
Постановою суду від 28 вересня 2017 року позов задоволено та визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради №2122 від 08 червня 2017 року «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 року №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» в частині п.1, а саме щодо вилученням з Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Франківському районі м. Львова, належної Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 тимчасової споруди, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Львів, вул. Володимира Великого, АДРЕСА_1 . Визнано протиправним та скасовано розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №320 від 19.07.2017 року.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу Франківської районної адміністрації Львівської міської ради залишено без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 28 вересня 2017 року в справі №461/4740/17 - без змін
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року касаційну скаргу Львівської міської ради задоволено частково, постанову Галицького районного суду м. Львова від 25.01.2018 у справі №461/4740/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Новий судовий розгляд адміністративного спору розпочато 07 лютого 2020 року ; судові засідання призначались на 11 березня 2020 року , 27 квітня 2020 року, 02 червня 2020 року,23.06.та 30.06.2020р.
Позиції сторін у справі.
16 серпня 2017 року представник відповідача Львівської міської ради Піскун А. в судовому засіданні проти позову заперечила, оскільки вважає оскаржувану ухвалу сесії законною та обґрунтованою, вважаючи що позивач ОСОБА_1 не дотримався вимог Положення для продовження йому терміну розміщення тимчасової споруди. Покликається на лист У який підтверджує факт звернення голови правління ОСББ «Підкова Плюс» з приводу експлуатації позивачем тимчасової споруди; листи управління регулювання забудови департаменту будування Львівської міської ради щодо обстеження з виїздом на місце тимчасових споруд ФОП ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 . Обстеженням із фотофіксацією виявлено значні відхилення від наданого паспорту прив'язки тимчасових споруд, а саме: влаштовано фундаменти павільйонів; ковані павільйони об'єднані в один об'єкт із капітальних конструкцій; заблоковані тимчасові споруди насправді набули вигляду цілісного об'єкту містобудування. Оскільки встановлення зазначених тимчасових споруд викликало невдоволення мешканців прилеглих будинків та набуло негативного суспільного резонансу, на підставі пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», управління регулювання забудови звернулось до Інспекції держархбудконтролю м. Львова для відповідного реагування. 22.03.2017 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова проведено позапланову перевірку. Перевіркою виявлено, що за вказаною адресою ФОП ОСОБА_1 здійснено будівельно-монтажні роботи із спорудження одноповерхової споруди, площею 100 кв.м., із влаштуванням монолітного бетонного фундаменту. Також, Інспекцією складено акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, видано приписи про припинення робіт, а також винесено постанову, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 57 600, 00 грн. 11.05.2017 року ОСОБА_2 м. Львова проведено повторну перевірку із приписом про монтаж об'єкта самочинного будівництва. Враховуючи зазначені обставини, управлінням регулювання забудови підготовлено проект ухвали про вилучення зблокованих тимчасових споруд ФОП ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , площею - 100 кв.м. із Комплексної схеми зміщення тимчасових споруд. Окрім того, підставою для розміщення згаданої тимчасової споруди на АДРЕСА_1 було внесення ТС до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Львова згідно ухвали міської ради від 23.04.2015 №4527 «Про продовження терміну дії підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова»; надання ФОП ОСОБА_1 додаткової угоди від 07.10.2015 №Ф-2843 до договору оренди земельної ділянки від 09.11.2009 №Ф-1414 із змінами від 01 07.2015 №Ф-2714; надання паспорту прив'язки 4 зблокованих ТС від 22.10.2015 №293. Усі зазначені документи втратили чинність станом на 31.12.2016. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача Франківської районної адміністрації проти позову заперечив, пояснивши, що районна адміністрація своїм розпорядженням№320 від 19.07.2017р. лише виконала рішення Львівської міської ради від 08.06.2017 року.
В судовому засіданні представник позивача Алексеєнко А.А. позов підтримав, просив його задовольнити та надав пояснення аналогічно викладеними у позовній заяві, заяві про зміну предмету позовних вимог та додаткових поясненнях.
Позиція суду.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вислухавши сторони, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з наступних міркувань.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
09 листопада 2009 року, між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування малої архітектурної форми, загальною площею 0,0100 га, у тому числі в межах червоних ліній вулиці - 0,0000 га, строком на 3 (три) роки, до 18 грудня 2011 року (а.с.5-6).
01 березня 2011 року, між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду (договір) до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у Львівській міській раді 09.11.2009 року за № Ф-1414 (а.с.7).
27 квітня 2012 року, між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду (договір) до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 09.11.2009 року за № Ф-1414 із змінами до договору зареєстрованими у Львівській міській раді 01.03.2011 року за №Ф-1643 (а.с.7 на звороті).
01 серпня 2014 року, між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду (договір) до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 09.11.2009 року за № Ф-1414 із змінами до договору зареєстрованими у Львівській міській раді 27.04.2012 року за №Ф-2008 (а.с.8).
23 квітня 2015 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», серед переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Франківському районі м. Львова - ОСОБА_3 Мурсаль ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
07 жовтня 2015 року, між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду (договір) до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 09.11.2009 року за № Ф-1414 із змінами зареєстрованими у Львівській міській раді 01.08.2014 року за №Ф-2385 та від 01.07.2015 за №Ф-2714 (а.с.8 на звороті).
22 жовтня 2015 року ФОП ОСОБА_1 виданий Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету від 16.03.2015 №219 з врахуванням ухвал Львівської міської ради від 23.04.22015 №4527 та додаткової угоди від 07.10.2015 №Ф-2843 до договору оренди земельної ділянки від 09.11.2009 №Ф-1414 із змінами від 01.07.2015 №Ф-2714 паспорт прив'язки тимчасової споруди : м. Львів, вул. Володимира Великого, 117, що включає Схему розміщення споруди та ескізи фасадів, котрий дійсний до 30.12.2016 (а.с.9-11).
Ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02 березня 2017 року «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах позивача до 31 травня 2018 року (а.с.211).
22 березня 2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (а.с.13).
22 березня 2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.14).
29 березня 2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові винесено постанову №0006-вих-1592/41 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (а.с.15).
08 червня 2017 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №2122 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 року №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», якою належна Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 тимчасова споруда вилучена із Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Франківському районі м. Львова.
Підставою для такого рішення вказано порушенням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (а.с.4).
19 липня 2017 року Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради винесено розпорядження №320 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Володимира Великого, АДРЕСА_1 » (а.с.46).
26 грудня 2019 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», якою серед іншого: затверджено новий перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові згідно з додатком; вирішено Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування у разі відсутності змін щодо площі, конфігурації, адреси або власника тимчасової споруди скерувати Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку листи про можливість подальшого розміщення тимчасової споруди для укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою; визнано такою, що втратила чинність Ухвала Львівської міської ради від 02.03.2017 №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова».
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
За змістом Регламенту Львівської міської ради на пленарних засіданнях рада може приймати нормативні та інші акти у формі, зокрема, ухвали - рішення ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки.
Отже, ухвали Львівської міської ради є рішеннями у розумінні ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року за №280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Як передбачено ч.2 ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року за №3038-VI, з наступними змінами та доповненнями, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Між тим, правові, економічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-ІV (далі - Закон № 2807-ІV).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2807-ІV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Відповідно до підпунктів 1, 5 частини другої статті 10 Закону №2807-ІV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом (частина перша стаття 20 Закону № 2807-ІV).
Частиною четвертою статті 20 Закону № 2807-ІV закріплено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Стаття 34 Закону №2807-ІV встановлює, що Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
У свою чергу, згідно із п. 12.1.1. Правил благоустрою м. Львова, порядок розміщення малих архітектурних форм (МАФ) для здійснення підприємницької діяльності визначений “Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198, правилами встановленими Львівською міською радою.
Розміщення малих архітектурних форм повинно проводитись у відповідності із нормативними документами виданими Львівської міською радою та при наявності дозволу на тимчасове порушення благоустрою території у зв'язку з виконанням відповідних робіт виданого уповноваженою службою райадміністрації.
Суд вважає , що ухвала Львівської міської ради № 2122 від 08.06.2017р. є законною і прийнята в межах повноважень органу місцевого самоврядування.
Як передбачено ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 з наступними змінами та доповненнями тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки; відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.
Аналогічні приписи закріплені і в Положенні про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженому ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526.
Як встановлено судом, паспорт прив'язки 4(чотирьох) зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул.. В.Великого,117 в м.Львові ФОП ОСОБА_1 , виданий Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради діяв до 30.12.2016р.(а.с.9).
Строк дії паспорт прив'язки у встановленому порядку не продовжений.
Відтак, позивач не дотримався вимог Положення розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в частині терміну дії паспорта прив'язки ТС ( п.3.14).
Як зазначає представник відповідача Львівської міської ради підставами для прийняття рішення були встановлені значні відхилення від наданого паспорту прив'язки тимчасових споруд ФОП ОСОБА_1 та скарги мешканців сусіднього будинку з приводу реалізації алкогольних напоїв та благоустрою прилеглої території.
Наведені доводи стверджуються, зокрема, листом від 15 липня 2016 року Департаменту містобудування Львівської міської ради, яким повідомлено позивача про необхідність врегулювання питання реалізації алкогольних напоїв, благоустрою прилеглої території та врегулювання звернень мешканців прилеглого будинку; зазначається також у листі, що неврегулювання спорів братиметься до уваги при підготовці проекту ухвали щодо продовження терміну оренди землі (а.с.12).
Даний лист адресований і отриманий ОСОБА_1 , який приєднав його як доказ до матеріалів позовної заяви.
Із змісту припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради від 22.03.2017р., які на час винесення оспорюваної ухвали, були в розпорядженні Львівської міської ради, вбачається наявність відхилень від наданого паспорту прив'язки тимчасових споруд.
31 травня 2017 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було винесено рішення №15-н/пз про скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт із-за допущених порушень при його прийнятті.
Разом з тим, суд приймає до уваги і той факт , що документи, які були підставою для розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_3 ..В. АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , зокрема: внесення ТС до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності згідно ухвали ЛМР від 23.04.2015р.№4527» про продовження терміну дії підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова, із площею земельної ділянки 100кв.м.; надання ФОП ОСОБА_1 додаткової угоди від 07.10.2015р.№Ф-2843 до договору оренди земельної ділянки від 09.11.2009р.№Ф-1414 зі змінами від 01.07..2015р.№Ф-2714 та паспорт прив'язки №293 від 22.10.2015р. втратили чинність 31.12.2016р. у зв'язку із закінченням дії останнього.
Крім цього, як встановлено судом, на підставі Ухвали ЛМР № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» від 26.12.2019, ухвала ЛМР №1568 від 02.03.2017 втратила чинність (п.9) (а.с.257) ; у переліку тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові спірні тимчасові споруди відсутні .
Означене рішення ЛМР №6107 від 26.12.2019р., яке втратило чинність, не є предметом даного спору, відтак, суд не вправі досліджувати таке та надавати правову оцінку,в т.ч. не предмет можливості скасування відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 16.04.2009р.№7-рп/2009, а також на предмет наявності у ЛМР повноважень щодо його прийняття.
За наведених обставин, в суду відсутні правові підстави зобов'язати Львівську міську раду вносити зміни до ухвали, яка втратила чинність.
Згідно із п. 9 Ухвали ЛМР № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» від 26.12.2019 Суб'єкти підприємницької діяльності, тимчасові споруди яких не увійшли до Комплексної схеми, до 01.02.2020 вправі були подати звернення з обґрунтуванням необхідності включення у Комплексну схему на розгляд робочої групи, створеної розпорядженням Львівського міського голови від 20.11.2019 № 611. За наявності обґрунтованих висновків робочої групи за результатами розгляду звернень управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування здійснює підготовку відповідного проекту ухвали до 31.03.2020 року.
У визначений Львівською міською радою порядок ОСОБА_1 вправі подати на розгляд робочої групи звернення з обґрунтуванням щодо включення у Комплексну схему належної йому тимчасової споруди.
Також слід зазначити, що до компетенції виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (пп. 7 п "а" ст.. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"),
Згідно статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, зокрема, зі здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Конституційний суд в рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 вказує, що в Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Щодо оскаржуваного розпорядження Франківської районної адміністрації №320 від 19.07.2017року »Про демонтаж тимчасової споруди на вул.Володимира Великого,117» в м.Львові, то таке видане на виконання ухвали сесії Львівської міської ради №2122 від 08.06.2017р. , суд вважає законним.
Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Достатніх доказів на спростування позиції відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Висновки за результатами розгляду справи.
З огляду на встановлені судом обставини, відповідачі під час винесення оскаржуваних рішень діяли відповідно до наданих їм повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування ухвали Львівської міської ради №2122 від 08 червня 2017 року, розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №320 від 19 липня 2017 року, зобов'язання вчинити дії не підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 72-77, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
у задоволені позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування ухвали Львівської міської ради №2122 від 08 червня 2017 року, розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №320 від 19 липня 2017 року, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 08.07.2020 року.
Суддя І.Р. Волоско.