Справа № 288/809/20
Провадження № 2/288/291/20
10 липня 2020 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, третя особа: Попільнянська державна нотаріальна контора Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач), третя особа: Попільнянська державна нотаріальна контора Житомирської області (далі - третя особа) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат - ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання якого було селище Мещерське, Московської області (Російська Федерація).
В свідоцтві про народження та смерті прізвище брата значиться « ОСОБА_6 », в той час, як прізвище позивача - « ОСОБА_4 ». Дані прізвища є ідентичними, що стверджується висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз № 056/448 від 28 травня 2020 року.
Після смерті брата відкрилась спадщина, до складу якої входить майно, яке знаходиться на території РФ та Ѕ ідеальна частка житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .
Довіреною особою позивача - ОСОБА_5 відкрита спадкова справа на майно брата № 110/2019 у приватного нотаріуса Чеховського нотаріального округу Московської області - Горіна Юрія Володимировича.
Крім позивача, інші спадкоємці, а також переживше подружжя, відсутні.
Позивач являється спадкоємцем другої черги за законом.
Статтею 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майно яке підлягає державній реєстрації в Україні - правом України.
Інформація про наявність спадкової справи на майно ОСОБА_2 та заповітів від його імені в Україні відсутня.
Відповідно до статті 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини встановлений шість місяців.
У даний термін позивач не мав можливості звернутись до Попільнянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як хворів, а 24 липня 2019 року і 10 вересня 2019 року був двічі прооперований.
В зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини державний нотаріус Попільнянської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у оформленні спадщини.
Позивач вважає, що строк пропустив з поважної причини.
Позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати віднести за його рахунок.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу слухати у його відсутність.
Представник відповідача Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Представник третьої особи: Попільнянської державної нотаріальної контри в підготовче судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, згідно розносної книги місцевої кореспонденції Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 червня 2020 року. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 вересня 2019 року Чеховським відділом РАЦС Головного управління РАЦС Московської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений запис акту про смерть № НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідки про народження № НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 31 березня 1992 року Почуйківською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , запис за № 41.
Довідкою № 852 від 07 вересня 2019 року Чеховського нотаріального округу Московської області Асоціації нотаріусів «Московська обласна нотаріальна палата» визначено, що 07 вересня 2019 року відкрито спадкову справу № 110/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який був зареєстрований до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_5 , являється єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину. Прийняття спадщини здійснюється наданням по місцю відкриття спадщини нотаріусу заяви спадкоємця про прийняття спадщини або заяви спадкоємця про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 21 вересня 1996 року Попільнянською державною нотаріальною конторою, спадкоємцями майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рівних частках кожний, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Спадкове майно складається з жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до експертного висновку № 056/448 від 28 травня 2020 року виданого Українським бюро лінгвістичних експертиз, записи прізвища українською мовою « ОСОБА_4 » (свідоцтво про народження запис ОСОБА_1 , батько ОСОБА_8 ) та « ОСОБА_6 » (посвідка про народження, запис ОСОБА_2 , батько ОСОБА_8 ) попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними.
Згідно Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) виданих 19 червня 2020 року Попільнянською державною нотаріальною конторою в Житомирській області, у Спадковому реєстрі інформація щодо спадкової справи чи заповіту спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Як вбачається з повідомлення № 105/02-31 від 19 червня 2020 року Попільнянської державної нотаріальної контори в Житомирській області, ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно брата- ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з пропуском строку на прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач заяву про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 не подав своєчасно у шестимісячний строк, в зв'язку з тим, що він хворів та двічі був прооперований в той період часу, коли потрібно було подавати заяву на прийняття спадщини, що підтверджується наданими Виписками № 2148 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував у стаціонарі КНП «Попільнянська лікарня» з 24 липня 2019 року по 29 липня 2019 року, та № 2554 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував у стаціонарі КНП «Попільнянська лікарня» з 10 вересня 2019 року по 15 вересня 2019 року. Тому продовження йому строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.
Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.
Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно частини п'ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.
За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, третя особа: Попільнянська державна нотаріальна контора Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник