Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/882/20
Провадження №: 1-кп/332/240/20
10 липня 2020 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Богатирівка Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 03.03.1997 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 140 КК України, переданий під нагляд матері;
- 17.09.1998 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 42, ст. 44 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців. В порядку ст.45 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком 3 роки;
- 26.05.2003 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки. В порядку ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком 1 рік 6 місяців;
- 03.11.2009 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців. В порядку ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком 2 роки;
- 26.05.2010 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч.ч. 2,3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 10 місяців. Звільнений умовно-достроково постановою суду від 23.07.2013 року; невідбутий строк 3 місяці 9 днів;
- 05.01.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки. В порядку ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком 2 роки; 05.01.2018 року Заводським районним судом м. Запоріжжя скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено засудженого для відбування покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05.01.2017 року, у вигляді обмеженні волі на строк 2 роки. 07.08.2017 року затриманий та направлений для відбування покарання;
- 25.10.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця обмеження волі; звільнений умовно-достроково 23.08.2019, невідбутий строк 11 місяців 22 дні
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,
07.03.2020 у період часу з 14.00 год. до 15.00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи біля автомобілю ЗАЗ 1103 «Славута», державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, який належить потерпілому ОСОБА_6 та був припаркований напроти будинку № 1 по вулиці Перспективній у м. Запоріжжі, реалізуючи злочинний намір, спрямований на викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно та повторно, з корисливих мотивів шляхом вільного доступу через незачинені передні пасажирські двері, проник до салону вказаного автомобіля, звідки викрав автомобільний програвач марки «Celsior», модель «CSW-1913М», вартістю 449 грн.
Але свій злочинний намір ОСОБА_4 не довів до кінця, а саме - не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками батальйону «СКІФ» з викраденим майном.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у висунутому прокурором обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 07.03.2020 після обід він перебував у районі ПТУ № 8 у Заводському районі м. Запоріжжя. На перехресті побачив транспортний засіб «Славута» синього кольору, передні двері якого були нещільно зачинені. Він відкрив двері та побачив у салоні автомагнітолу. Він взяв вказану автомагнітолу та коли почав відходити від автомобіля, був затриманий співробітниками «Скіф». На теперішній час він засуджує свою поведінку, має бажання стати на шлях виправлення.
Потерпілий ОСОБА_6 , повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового розгляду, до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Обвинувачений під час розгляду справи заявив, що він усвідомлює незаконність і небезпечність своїх дій, повністю визнає наведені в обвинувальному акті прокурора обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого йому злочину за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Приймаючи до уваги, що обвинуваченим та захисником, не оспорюються викладені в обвинувальному акті обставини вчинення ОСОБА_4 незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно; враховуючи, що учасники судового провадження проти цього не заперечують, та немає сумнівів у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснення суду щодо позбавлення у даному випадку права їх оскарження у апеляційному порядку, добровільності такої позиції, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження зазначених обставин у кримінальній справі.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами судового провадження докази в їх сукупності, суд визнає вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, повністю доведеною.
При призначенні покарання суд відповідно до положень ст. 65 КК України приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, віднесення його законодавством до категорії середньої тяжкості; характер і ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб злочинного діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких крадіжку не було доведено до кінця; дані, які характеризують особу обвинуваченого: офіційно не працевлаштований, перебуває у фактичних шлюбних відносинах із жінкою, яка має неповнолітню дитину, перебуває під спостереженням лікаря нарколога, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Також суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово засуджувався за злочини проти власності, належних висновків не зробив та знов вчинив замах на крадіжку.
Суд ставить під сумнів відвертість негативної оцінки обвинуваченим своєї протиправної поведінки, готовність нести покарання, оскільки будучи звільненим умовно-достроково з місць відбування покарання у серпні 2019 року, обвинувачений не зробив належних висновків та знов вирішив вчинити крадіжку.
Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Враховуючи викладене, за сукупністю обставин скоєного кримінального правопорушення, його ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, обставини, яка обтяжує покарання, суд визнає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів призначення покарання у вигляді обмеження волі у межах, встановлених санкцією інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України. При цьому, суд визнає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2018 ОСОБА_7 був засуджений до покарання у вигляді обмеження волі та через пів року після звільнення знов вчинив злочин проти власності. Суд також не знайшов підстав для призначенням покарання із застосуванням ст. 75 КК України у цій справі, оскільки будучі засудженим вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05.01.2017 та звільненням від покарання із встановленням іспитового строку, ОСОБА_4 не виконав покладені на нього судом обов'язки, що призвело до скасування вказаного звільнення і направлення його для відбування покарання.
Враховуючи, що злочин вчинений ОСОБА_4 у період умовно-дострокового звільнення від покарання, суд застосовує положення ст.71 КК України.
Підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а про судові витрати - відповідно до ст. 124 КПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання, не відбутого за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2018, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного приведення вироку до виконання.
Речовий доказ - автомобільний програвач марки «Celsior», модель «CSW-1913М», переданий до камери схову Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути потерпілому ОСОБА_6 , як законному володільцю вказаного майна.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи № 1-164 від 16.03.2020 у розмірі 471,03 грн.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1