Провадження № 33/803/754/20 Справа № 205/1675/20 Суддя у 1-й інстанції - Нощенко І. С. Суддя у 2-й інстанції - Кондаков Г. В.
01 липня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кондаков Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, за участю ОСОБА_1 та його захисника Муравського В.В., потерпілої ОСОБА_2 та її представника Жиркевич ОСОБА_3 , апеляційну скаргу захисника Муравського В.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , працюючого: ТОВ «Сандора», провідним фахівцем з логістики, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Постановою суду від 25 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 25 лютого 2020 року о 19 годині 00 хвилин, знаходячись за місцем проживання дружини ОСОБА_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно останньої насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягли у висловлюванні образ нецензурною лайкою, а також штовхав дружину. Дії правопорушника кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Муравський В.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що працівники поліції не розкрили суть адміністративного правопорушення, не чітко виклали його ознаки у протоколі, однак суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та не дотримався вимог ст. 252 КУпАП.
Вказує, що свою постанову, суддя обґрунтував лише рапортом поліцейського, який і складав вказаний протокол. Вважає, що цього недостатньо - дана службова особа допустила численні порушення при оформленні матеріалу про адміністративне правопорушення, і є зацікавленою особою, в сенсі того, що може необ'єктивно подавати свідчення.
Вважає, що постанова від 25.05.2020 року винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи.
В судовому засіданні апеляційного суду потерпіла ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржувану постанову без змін, ОСОБА_1 та його захисник Муравський В.В. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити з підстав викладених у ній.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторін у справі, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким судом була надана належна оцінка, зокрема: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА №330849 від 25.02.2020 року, де зазначено, що ОСОБА_1 26 лютого 2020 року о 19 годині 00 хвилин, знаходячись за місцем проживання дружини гр. ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 , вчинив відносно дружини насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягли у висловлюванні образ нецензурною лайкою, а також штовхав дружину; -заявою ОСОБА_2 від 25.02.2020 року на ім'я начальника Новокодацького ВП ДВП ГУНП України у Дніпропетровській області щодо вжиття заході відносно її чоловіка, ОСОБА_1 , який через виниклий між ними конфлікт погрожував їй фізичною розправою та висловлювався нецензурною лайкою; - письмовими та власними поясненнями гр. ОСОБА_2 , щодо вищезазначеної події; - рапортом поліцейського 2 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Пересунько М.Р. від 25.02.2020 року; - протоколом АЗ №116457 від 25.02.2020 року про адміністративне затримання ОСОБА_1 ; - протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.07.2020 року.
Також вчинення ОСОБА_1 відносно потерпілої ОСОБА_2 дій фізичного характеру, які мали місце 25 лютого 2020 року о 19 годині 00 хвилин, за місцем проживання потерпілої гр. ОСОБА_2 , підтверджується висновком спеціаліста судово-медичного експерта №626 від 26.02.2020 року, згідно з яким отриманні ОСОБА_2 25.02.2020 року тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до легких.
Крім того, потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що в неї склалися неприязні стосунки з чоловіком ОСОБА_1 , з яким вона не проживає разом на протязі двох років та який 25.02.2020 року о 18 годині 30 хвилин прибув за адресою де вона мешкає з дитиною, а саме: АДРЕСА_2 . Через процес розлучення, в них виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 поводив себе агресивно, застосовуючи фізичну силу, штовхав її, викручував руки, ображав, виражався нецензурною лайкою, а також рукою наніс удар в обличчя, спричинивши фізичний біль та тілесні ушкодження.
Посилання захисника ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що в протоколі не викладено формулювання об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та не дотримався вимог ст. 252 КУпАП, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд, належним чином оцінив зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Більш того, в матеріалах справи наявна копія заборонного припису стосовно кривдника, складеного відносно ОСОБА_1 , однак не дивлячись на це, останній продовжував вчиняти домашнє насильство, що свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що свою постанову, суддя обґрунтував лише рапортом поліцейського, який і складав вказаний протокол, але цього недостатньо - дана службова особа допустила численні порушення при оформленні матеріалу про адміністративне правопорушення, і є зацікавленою особою, в сенсі того, що може необ'єктивно подавати свідчення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки поліцейський, який склав рапорт є службовою особою та несе відповідальність за недостовірність вказаної у ньому інформації, даних про упередженість поліцейського суду не надано, а будь-які інші підстави ставити під сумнів вказані відомості у рапорті у суду апеляційної інстанції відсутні.
Посилання апеляційної скарги на те, що постанова від 25.05.2020 року винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, апеляційний суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КупАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника Муравського В.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Г.В. Кондаков