Провадження № 33/803/793/20 Справа № 202/2214/20 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Кондаков Г. В.
07 липня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кондаков Г.В., за участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою справу щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з середньою освітою, працюючого водієм в ПП «Дніпробус», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП,-
закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, -
Постановою суду від 25 травня 2020 року, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 26 березня 2020 року о 06 год. 42 хв. в м. Дніпрі, вул. Образцова, буд. 47, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 0350 д.н.з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно та не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого вчинив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 211540 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5, п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою встановити вину ОСОБА_1 та притягнути його до відповідальності.
В обґрунтування зазначає, що як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 перед зміною напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно та не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого вчинив зіткнення з транспортним засобом НОМЕР_3 211540, чим порушив п. 10.1 ПДР України, а тому в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не заперечує, що з його боку також є порушення ПДР України, однак дана обставина не виключає вини водія ОСОБА_1 щодо порушень вимог п. 10.1 ПДР України, що і є підставою для притягнення його до відповідальності.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги потерпілого, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Потерпілий ОСОБА_2 через представника надав суду заяву про можливість розгляду апеляційної скарги без його участі, скаргу підтримав в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не вмотивовані належним чином, а рішення суду не ґрунтується на доказах, що містяться в матеріалах даної справи, та фактичних обставинах ДТП.
Так, закриваючи провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції послався на те, що транспортний засіб Mercedes-Benz рухався по вул. Байкальська зі сторони вул. Янтарна, на світлофорі з перехрестям вул. Байкальської та вул. Образцова на зелений сигнал світлофора почав повертати ліворуч на вул. Образцова з увімкненим сигналом повороту. У цей час водій автомобіля ВАЗ 211540, який рухався по вул. Байкальській зі сторони вул. Янтарної в напрямку пр. Слобожанського, виїхав на смугу зустрічного руху, тобто здійснив обгін, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Mercedes Benz, який у цей час повертав ліворуч на перехресті на зелений сигнал світлофора, а тому дії водія ОСОБА_1 повністю узгоджуються з правилами дорожнього руху.
Висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказані висновки суду спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи.
Як встановлено апеляційним переглядом, водію ОСОБА_1 інкримінується порушення Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що він керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 0350 д.н.з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно та не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого вчинив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 211540 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Так, відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 підтвердив обставини ДТП та пояснив, що дійсно того дня на вказаному перехресті здійснював поворот ліворуч, оскільки довжина автобуса 12,5 метрів, для повороту вліво, необхідно було прийняти праворуч, щоб вписатись в поворот, а тому він звернув увагу праворуч в цей момент, щоб не задіти інші автомобілі, що стояли на перехресті, після чого розпочав сам поворот та сталося зіткнення. Вважав, що оскільки водій автомобіля ВАЗ виїхав на зустрічну смугу руху та виконував обгін на перехресті, саме він винен у скоєнні ДТП.
Вищезазначені пояснення водія ОСОБА_1 апеляційний суд розцінює як достовірні, оскільки вони узгоджуються з фототаблицею, протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи, зокрема схемою ДТП, підписаною уповноваженою особою та учасниками справи без будь-яких зауважень, на якій зафіксовано місце зіткнення та місце розташування вказаних автомобілів, з яких об'єктивно вбачається, що водій ОСОБА_1 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Також, вказані обставини ДТП повністю узгоджуються з відеозаписом наявним в матеріалах справи та переглянутим судом апеляційної інстанції.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення уповноваженою посадовою особою факту порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що стало підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Будь-які докази відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і правопорушником суду апеляційної інстанції не надані.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції, враховує той факт, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сплинув трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, оскільки правопорушення було скоєно 26 березня 2020 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою справу щодо ОСОБА_1 , за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення - скасувати та прийняти нову постанову суду апеляційної інстанції, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Г.В. Кондаков