Справа № 645/3843/20
Провадження № 2-з/645/55/20
03 липня 2020 року м. Харків Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Ульяніч І.В.,
за участю секретаря Савченко В.Ю.
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант» про відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант» про відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної та моральної шкоди, в якій просить суд заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб, належного йому на праві особистої власності автомобіля Skoda Octavia Tour, державний номерний знак НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник зазначає, що 12 лютого 2020 року о 08 год. 20 хв. в районі пр. Московського, 273-В в м. Харкові, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Skoda Octavia Tour», д.р.н. НОМЕР_1 , при виїзді з АЗС «SKY», не дав дорогу автомобілю «Skoda Octavia», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по вул. Лосівській, внаслідок чого ОСОБА_2 здійснив зіткнення із автомобілем «Skoda Octavia», що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, що підтверджується протоколом про ДТП від 12 лютого 2020 року №ОБ 181459. Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 березня 2020р., яка станом на теперішній час набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 420,40 грн. На момент скоєння ДТП відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля «Skoda Octavia Tour», д.р.н. НОМЕР_1 , застрахована у Акціонерному товаристві «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.08.2019 року № АО/1927794. На підставі Страхового акту №576/2020-ГО ВІД2 ОСОБА_1 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 70 000,00 грн., яке згідно виписки з рахунку від 30.06.2020 р. надійшло на рахунок ОСОБА_1 двома платежами у сумі по 35000 грн. кожний. Відповідно до Висновку експертного авто-товарознавчого дослідження №5278 по визначенню величини матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_2 , від 08.04.2020 р., складеного експертом ХНДІСЕ ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса за заявою ОСОБА_1 , величина матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП складає 103 139,36 грн..
Як зазначалося вище, заявник отримав від АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» страхове відшкодування, якого не достатньо для повного відшкодування шкоди, завданої йому відповідачем у результаті ДТП, тож він в силу статті 1194 ЦК України зобов'язаний відшкодувати заявнику різницю між фактичним розміром шкоди, якою є величина матеріального збитку, страховою виплатою, яка ним одержана від страховика (103 139,36 грн. - 70 000 грн. = 33 139,36 грн.)
Крім того, участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан та призвело до душевних страждань. Відтак, заявник зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру, які він оцінює в суму у розмірі 15 000 грн.
Як зазначалося вище, з метою визначення величини матеріального збитку, завданого йому внаслідок ДТП, змушений був звернутися до ХНДІСЕ ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса. За надання відповідного експертного дослідження №5278 ним, згідно рахунку №549 від 05.03.2020р. було сплачено суму у розмірі 2745,79 грн.
Вважає, що вказана сума також підлягає стягненню з відповідача в якості відшкодування за проведене автотоварознавче дослідження.
З часу набрання чинності постанови суду від 19.03.2020р., згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, заявник неодноразово звертався до відповідача, пропонуючи йому добровільно відшкодувати хоча б завдані матеріальні збитки, але він відповідав відмовою, або пропонував сплатити значно меншу суму (а саме 10 000 грн.), ніж та, яка підлягає сплаті в якості відшкодування.
Вважаючи, що такими діями відповідач порушує його право на відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої ДТП, має намір звернутися до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної та моральної шкоди, а також стягнення з нього витрат, понесених у зв'язку з проведенням автотоварознавчого дослідження.
Станом на теперішній час відповідачу на праві особистої власності належить автомобіль «Skoda Octavia Tour», д.р.н. НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль є єдиним майном, яке зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 , і на яке може бути звернено стягнення у разі задоволення позову та невиконання ним такого рішення суду.
З огляду на те, що відповідач ухиляється у добровільному порядку відшкодувати завдану заявнику матеріальну шкоду, має цілком обґрунтовані побоювання, що ОСОБА_2 може розпорядитися даним майном та відчужити його на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або може зробити неможливим виконання рішення суду.
За приписами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що відповідно положень ЦПК України розгляд заяви здійснювався судом за відсутності учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши заяву з доданими до неї документами, приходить до наступного. Частиною першою ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Відповідно до п.1, 2 ч.1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч.1.ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.
Заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими заявник вважає, що ефективний захист, порушених чи оспорюваних його прав або інтересів буде ускладненим чи неможливим без вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії щодо відчуження автомобіля.
При цьому варто враховувати, що заявник не підтвердив за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин та змісту заяви.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Так, заявник звернувся до суду з вимогою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення моральної шкоди, в той час як заява про забезпечення позову полягає в забороні ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб, належного йому на праві особистої власності автомобіля Skoda Octavia Tour, вартість якого не зазначена, що унеможливлює встановити співмірність позовних вимог заходам забезпечення позову. Крім того, зазначений заявником захід забезпечення позову, взагалі немотивований.
Згідно матеріалів заяви, а саме наданого заявником витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів вбачається, що на ім"я ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль Skoda Octavia Tour, 2006 року випуску, об"єм двигуна 1595, зареєстрований у 2013 році, а також транспортний засіб МАN F-2000, 1998 року випуску, об"єм двигуна 9973, зареєстрований 2006 року.
В заяві заявником не наведено вмотивованого обґрунтування того, що невжиття таких заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить виконання рішення суду, позивач посилається лише на загальні підстави для накладення заборони на відчуження майна; не зазначені обставини та не надані документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі звернення заявника до суду з позовом.
Позивач не обгрунтував у чому полягають об'єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у справі про відшкодування шкоди з огляду на те, що сума відшкодування, яка не була відшкодована страховою компанією становить 33139 грн., у ОСОБА_2 , крім автомобіля Skoda Octavia Tour, 2006 року випуску, наявний ще транспортний засіб МАN F НОМЕР_3 , 1998 року випуску. Заявником не було надано відомостей щодо вартості наявного у ОСОБА_2 автомобіля Skoda Octavia Tour, 2006 року випуску, але його варстіть явно не співмірна завданій шкоді.
Враховуючи викладене, та у відповідності з зазначеними нормами процесуального права суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-153,260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант» про відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 03 липня 2020 року.
Суддя І.В. Ульяніч