Справа № 947/18467/20
Провадження № 1-кс/947/9970/20
08.07.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020161010000181 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Барабой Овідіопольського району, Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, зі слів раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця строкової військової служби, який проходить військову службу на посаді навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
1.Фактичні обставини кримінального провадження.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020161010000181 від 30.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України.
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 20.03.2020 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №26-РС (по особовому складу) матроса ОСОБА_5 , номера обслуги 3 розрахунку 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 відповідно до пункту 195 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (зі змінами), з 25.03.2020 зараховано на строкову військову службу з переміщенням на посаду навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .
У той же час, в Одеській області проживає громадянин ОСОБА_7 тимчасово безробітній, який є знайомим ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. ст. 3, 21, 68 Конституції України,людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно із ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бездоганно і неухильно додержуватись порядку правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, поважати честь і гідність кожної людини.
Відповідно до п. 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, у Збройних Силах, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Держспецзв'язку, а також у митній службі визначається законами, актами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Міноборони, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Адміністрації Держспецзв'язку, і Держмитслужби.
Необхідність отримання дозволів, порядок зберігання, носіння, обліку та використання зброї та боєприпасів передбачено п.п. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ) не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України; право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, у ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце, виник злочинний намір на збут, без передбаченого законом дозволу, бойових припасів та вибухових речовин.
В кінці червня 2020 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, матрос ОСОБА_5 під час приватної розмови виказав ОСОБА_7 намір збути йому бойові припаси та вибухові речовини.
Розуміючи незаконність дій ОСОБА_5 , які полягали у намірі та бажанні незаконного збуту бойових припасів та вибухових речовин, 30.06.2020 ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів, щодо протиправних дій ОСОБА_5 .
Так, 02.07.2020 приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_8 на парковці АЗС «Socar» за адресою: Одеська обл., Холодна Балка, Київське шосе 452 км та збув останньому 1 гранату Ф-1 та 1 гранату РГД-5, 1 бронижелет та 1 каску загалом за 5000 тисяч гривень та домовився з ОСОБА_7 про подальший збут наявних у ньогобойових припасів та вибухових речовин.
06.07.2020приблизно о 20 год. 20 хв., ОСОБА_5 , діючи з тих же мотивів та спонукань, спрямованих на незаконний збут бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, на виконання раніше обумовленої домовленості, що до часу та місця зустрічі з ОСОБА_7 , прибув на місце польової дороги на відстані близько 800 метрів від військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення реалізуючи свій злочинний намір, збув, без передбаченого законом дозволу, громадянину ОСОБА_7 11 гранат Ф-1, 12 бронежилетів та 12 касок, 12 гранат РГД-5, 2 димові шашки та 4 кг 900 г. тротилу загалом за ціною 110 тисяч гривень.
У подальшому, відразу після збуту без передбаченого законом дозволу бойових припасів та вибухових речовин, після отримання частини грошових коштів від зазначеної вище суми у розмірі 28 тисяч 500 гривень ОСОБА_5 було затримано працівниками правоохоронного органу, а його протиправну діяльність припинено.
07.07.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
2. Обґрунтування сторони обвинувачення з приводу необхідності застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1,п. 2, п. 3, п. 4та п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Також, слід врахувати, що підозрюваний є військовослужбовцем Збройних Сил України, а отже признаний придатним за своїм станом здоров'я та морально діловими якостями до військової служби, має відповідні тактичні навички, що може використовувати задля спроб переховування від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи те, що Одеська область, межує з Республікою Молдова та не признаною республікою Придністров'я в разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території іншої держави.
З приводу того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слід наголосити на наступному: враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення пов'язане з незаконним поводженням із бойовими припасами та вибуховими речовинами, досудовим розслідуванням вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження інших бойових припасів та вибухових речовин, які, без передбаченого законом дозволу, можливо перебувають у заздалегідь обладнаній ОСОБА_5 схованці, яку останній може знищити або здійснити дії, спрямовані на створення інших схованок для незаконного зберігання бойових припасів та вибухових речовин з метою їх подальшого збуту.
Також, наразі тривають заходи щодо встановлення кола можливих співучасників вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, які будь-яким чином допомагали останньому вчинити кримінальне правопорушення. Окрім того, такі співучасники, за вказівкою ОСОБА_5 , можуть вчиняти дії спрямовані на переховування або знищення наявної у останнього бойових припасів та вибухових речовин з метою перешкодити органу досудового розслідування у збиранні належних та допустимих, а у їх сукупності достатніх доказів злочинної діяльності ОСОБА_5 .
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, які допитані в рамках вищезазначеного кримінального провадження, а також тих, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, схиляти їх до дачі неправдивих показань, а також з цією метою вчинити щодо них інше кримінальне правопорушення.
Також, підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення шляхом спроби перенесення та переховування можливо наявної у нього та не виявленої досудовим розслідування вогнепальної зброї та бойових припасів та вибухових речовин.
За таких обставин виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою: запобігти можливим спробам підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
3.Позиції учасників провадження.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що його підзахисний дійсно був на місці можливого вчинення кримінального правопорушення, однак останній не передавав бойових гранат. Вилучені під час обшуку та затримання його підзахисного предмети дійсно схожі на бойові пристрої, однак відповідні висновки експертів, якими б вказані обставини підтверджувалися до такого клопотання долучено не було. Просив врахувати, що його підзахисний свою вину визнає, буде співпрацювати зі слідством, будь-якого наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також здійснювати незаконний вплив на будь-яких осіб він не має. З огляду на викладене, в задоволенні даного клопотання просив відмовити та застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. У випадку, якщо слідчий суддя дійде до переконання, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, просив визначити його підзахисному менший розмір застави, ніж той, який просить обрати сторона обвинувачення.
Підозрюваний в судовому засіданні частково погодився з пред'явленою йому підозрою, в решті підтримав думку свого захисника.
4.Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні питання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
4.2. Відомості, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
07.07.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: збут бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Згідно клопотання, в підтвердження обґрунтованості підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, сторона обвинувачення посилається на: протокол огляду місця події від 06.07.2020; протокол обшуку від 06.07.2020; протокол затримання особи ОСОБА_5 від 07.07.2020; повідомлення з Управління СБ України про вчинення злочину ОСОБА_5 від 30.06.2020; Матеріалами виконаної постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій від 30.06.2020; матеріали виконаної постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій від 30.06.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.06.2020 та інші матеріали клопотання в сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
4.3. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як вбачається з санкції ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , за діяння, які передбачені диспозицією означеної норми закону передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 (семи) років. Викладене, на думку слідчого судді, з огляду на факт усвідомлення підозрюваним можливого покарання, яке останньому загрожує у випадку подальшого можливого доведення його вини у встановленому законом порядку перед судом, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя враховує, що на теперішній час підозрюваному ОСОБА_5 інкримінуються можливі протиправні дії з приводу ймовірного незаконного збуту бойових припасів та вибухових речовин, в зв'язку з чим, з огляду на доводи сторони обвинувачення в частині вжиття на теперішній час заходів для встановлення місця знаходження решти бойових припасів та вибухових речовин, слідчий суддя вважає наявним ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого знищення підозрюваним таких предметів.
Більше того, з огляду на доводи сторони обвинувачення в частині того, що наразі встановлюються можливі співучасники ймовірного вчинення інкримінованих ОСОБА_5 дій, яким підозрюваний може давати незаконні вказівки по можливому знищенню ймовірних бойових припасів та вибухових речовин, слідчий суддя також вважає об'єктивно наявним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, в частині існування ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що такі доводи сторони обвинувачення, попри не підтвердження їх існування відповідними доказами, є необґрунтованими та безпідставними.
4.4. Відомості, які свідчать про неможливість застосування в рамках даного кримінального провадження більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Слідчий суддя зазначає, що інкриміноване за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, в обов'язковому порядку вимагає від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються особи підозрюваного, а також наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_5 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
4.5. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_5 відповідного розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 є особою, раніше не судимою, не одруженою, яка має відповідне місце проживання та реєстрації, й яка на теперішній час проходить військову службу.
Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 з пред'явленою підозрою частково погоджується, при цьому згідно доводів захисника, його підзахисний готовий співпрацювати зі слідством.
За таких обставин, беручи до уваги фактичні обставини даного кримінального провадження та встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід визначити відповідний розмір застави у вигляді 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020161010000181 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 04.09.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;
- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактичного затримання та припиняє свою дію 04.09.2020 року, в межах строків досудового розслідування.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1